Постанова

від 24.10.2007 по справі 3/356/07-ап-11/357-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

3/356/07-АП-11/357-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

24.10.2007р.м.Київ№ 3/356/07-АП-11/357-А

За позовомВідкритого акціонерного товариства „Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” в особі Енергодарської філії Відкритого акціонерного товариства „Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту”

доДержавної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області

проскасування рішення.

Суддя  Євсіков О.О.

                                                                         Секретар судових засідань Пунейко Л.М.

Представники

від позивача       Галько Н.О. (предст. за дов.);

від відповідачаСлюсар С.А. (предст. за дов.).

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 24.10.2007 о 14 год. 58 хв.  проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 29.10.2007 на 17 год. 30 хв., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст.  167 КАС України. З технічних причин виготовлення повного тексту постанови відкладено на 31.10.2007 на 17 год. 30 хв.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення  Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області від 30.06.2006 № 0000112320/0, яким Відкритому акціонерному товариству „Енергодарське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” за затримку на 255 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 808.208,10 грн. відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” застосовано штрафні санкції у розмірі 50 %, тобто у сумі 404.104,05 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначене повідомлення-рішення є необґрунтованим, оскільки відповідач в порушення положень пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3  Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" кошти, перераховані позивачем на підставі платіжних доручень по сплаті ПДВ за поточними узгодженими зобов'язаннями, відніс на погашення податкового боргу за минулі періоди. Крім того позивач зазначає, що згідно з пп. 7.3.5 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань у разі поставки товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому виді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що кошти, перераховані позивачем на погашення поточних податкових зобов'язань, були віднесені на рахунок погашення податкового боргу минулих років правомірно, відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Підсумовуючи свої заперечення, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши подані суду документи і матеріали, заслухавши пояснення  представників сторін та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як свідчать матеріали справи, відповідачем - Державною податковою інспекцією у м. Енергодар Запорізької області на підставі акта перевірки від 23.06.2006 № 16/23-1/04803109 про результати виїзної позапланової перевірки Відкритого акціонерного товариства „Енергодарське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” (правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство „Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту”), код за ЄДРПОУ 04803109, з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 по 20.06.2006 (далі - акт перевірки) було прийнято податкове повідомлення-рішення  від 30.06.2006 № 0000112320/0, яким Відкритому акціонерному товариству „Енергодарське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” за затримку на 255 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 808.208,10 грн. відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” застосовано штрафні санкції у розмірі 50 %, тобто в сумі 404.104,05 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 30.06.2006 №0000092320/0 про визначення штрафної   санкції   з   податку   на   додану   вартість   було   надіслано   підприємству   ВАТ «Енергодарське МППЗТ»04.07.2006 з описом цінним листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Підприємство отримало повідомлення-рішення 06.07.2006, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення за номером касового чека (квитанції) № 240779 (копії надані до суду).

Актом перевірки встановлено, що у періоді, який перевірявся, а саме з 01.07.2005 по 20.06.2006 відповідачем було порушено пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями), пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (із змінами та доповненнями), в результаті чого було встановлено факт несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість до бюджету з затримкою платежу на строк більш як 90 календарних днів у загальному розмірі 808.208,10 грн., у т.ч. по періодам:

- серпень 2004 р.: 5372,18 грн. - термін затримки - 242 дня; 19549,34 грн. - термін затримки - 221 день;

- вересень 2004 р.: 19512,80 грн. - термін затримки - 228 днів; 14605,66 грн. - термін затримки - 235 днів;

- жовтень 2004 р.: 3202,44 грн.; - термін затримки - 241днів; 9684,78 грн. –термін затримки - 254 дні; 16243,80 грн. - термін затримки - 255 днів;

- листопад 2004 р.: 21485,42 грн. - термін затримки - 225 днів; 38533,28 грн. - термін затримки - 230 днів; 6410,32 грн. - термін затримки - 242 дні;

- грудень 2004 р.: 782,78 грн.; термін затримки - 210 днів; 40725,62 грн. - термін затримки - 210 днів; 14435,22 грн.          - термін затримки - 214 днів; 18927,38 грн. –термін затримки - 219 днів;

- січень 2005 р.: 33049,18 грн. - термін затримки - 197 днів; 14932,84 грн. - термін затримки - 198 днів;

- лютий 2005 р.: 37204,52 грн. - термін затримки - 170 днів; 18854,06 грн. - термін затримки - 181 день; 11667,42 грн.          - термін затримки - 184 дні;

- березень 2005 р.:  26385,90 грн. - термін затримки - 149 днів; 28446,02 грн. - термін затримки - 154 дня; 1666,50 грн. - термін затримки - 163 дні; 3559,60 грн. - термін затримки - 166 днів;

- квітень 2005 р.: 33313,84 грн. - термін затримки - 140 днів; 534,64 грн. –термін затримки - 140 днів; 20887,70 грн. - термін затримки - 151 день; 42877,10 грн. - термін затримки - 182 дня; 15326,76 грн. - термін затримки - 184 дня;

- травень 2005 р.: 61047,74 грн. - термін затримки - 153 дні; 32585,26 грн. - термін затримки - 153 дні;

- червень 2005 р.: 65266,00 грн. - термін затримки - 121 день;

- липень 2005 р.:  91828,22 грн. - термін затримки - 92 дні; 37277,20 грн. - термін затримки - 99 днів; 2026,58 грн. - термін затримки - 99 днів.

Такі висновки зроблено податковим органом на підставі того, що платіжні доручення, за якими грошові кошти спрямовувались на погашення попереднього податкового боргу підприємства, були видані платником податків саме у періоді, що перевірявся (з 01.07.2005 по 20.06.2006).

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції покладені функції здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) та забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами.

Згідно зі ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни (п. 3 ч. 1 ст. 9). Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) (ч. 3 ст. 9).

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, є Закон України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Згідно з п. 1.2 ст. 1 названого Закону податкове зобов'язання визначається як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації,  протягом  десяти  календарних  днів, наступних  за останнім днем відповідного  граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 ст. 4 цього Закону для  подання податкової декларації.

Згідно з пп. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та  державними цільовими фондами” податкові  декларації  подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у  тому  числі  при  сплаті  місячних авансових внесків),  - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному  півріччю  (у  тому числі  при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім  календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року,  крім випадків, передбачених підпунктом “г” пп. 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку  з  громадян), - до 1 квітня  року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном “базовий податковий період” слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Сторонами не оспорюється той факт, що податкові декларації з податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, подавались позивачем до податкового органу своєчасно, у встановлений для даного податку законодавством термін.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону),  а при його  відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем відповідачу було подано податкові декларації з податку на додану вартість із зазначенням в них відповідних сум податкових зобов'язань. Перелік податкових декларацій наведено на стор. 13 –18 акта перевірки, сума податку на додану вартість у вказаних деклараціях має позитивне значення та складає 1.094.272,26 грн.

До матеріалів справи позивачем надані платіжні доручення про сплату податку на додану вартість, перелік яких наведено на стор.стор. 13 –18 акта перевірки. Призначення платежу у вказаних платіжних дорученнях вказувалось позивачем за конкретними податковими деклараціями як сплата поточних зобов'язань з ПДВ, а не в погашення податкового боргу.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, зазначені суми податку на додану вартість були зараховані відповідачем в рахунок погашення несплаченого податкового боргу позивача, що утворився у попередніх періодах по інших несплачених податкових зобов'язаннях.

Пункт 7.7 ст. 7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачає, що податковий  борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його  виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань  платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг (недоїмка) - податкове  зобов'язання  (з урахуванням   штрафних   санкцій   за  їх  наявності),  самостійно узгоджене  платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому  порядку,  але  не сплачене у встановлений строк, а також пеня,  нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Як вбачається з облікових даних платника податків (позивача) станом на дату здійснення поточних проплат ПДВ за позивачем рахувалась сума податкового боргу з податку на додану вартість, не сплачена за попередні періоди.

Таким чином, суд вважає помилковим твердження позивача про неправомірне зарахування відповідачем коштів, спрямованих на погашення поточних податкових зобов'язань, в рахунок погашення податкового боргу минулих періодів.

Суд бере до уваги і те, що перевірка позивача проводилась на підставі п. 6 ч. 6 ст.  111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»у зв'язку з ліквідацію як окремої юридичної особи і платника податків ВАТ «Енергодарське МППЗТ»(на підставі наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.06.2006 № 396 «Про реорганізацію відкритих акціонерних товариств шляхом приєднання до ВАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство залізничного транспорту», копія –у справі), що цілком відповідає вимогам чинного законодавства. При цьому суд відзначає, що відповідно до чинного законодавства ліквідація (реорганізація) платника податків передбачає і погашення його податкових зобов'язань та податкового боргу в установленому законом порядку.

Крім того суд зважає і на те, що згідно з Актом звірки розрахунків з бюджетом станом на 01.11.2005, підписаним головою правління та головним бухгалтером ВАТ "Енергодарське МППЗТ", недоїмка (борг) підприємства зі сплати ПДВ становить 591.571,38 грн., пеня –29.289,51 грн.

Розрахунку сплати податкових зобов'язань позивача здійснено на підставі даних особових рахунків ВАТ "Енергодарське МППЗТ" по податку на додану вартість та вказано в акті перевірки порушення періодів сплати податкових зобов'язань.

Період порушення строків сплати податкових зобов'язань за актом перевірки зазначено з 30.05.2005 по сплаті недоїмки по декларації № 3680.

У зв'язку з тим, що 30.05.2005 сплата недоїмки по платіжному дорученні № 801 від 30.05.2005 на суму 37.000,0) грн. погашалася частково, а період сплати по даній декларації припадав період з 11.04.2005 по 30.05.2005, ДПІ у м. Енергодар надала розрахунок за період сплати всієї суми недоїмки по декларації № 3680 - з 11.04.2005.

В п. 4 порушення строків сплати за актом перевірки зазначена сума 14.605,66 грн. Відповідно до Розрахунку та даних особової картки ДПІ у м. Енергодар застосувала штрафну санкцію по сплаченій недоїмці 24.06.2005 платіжним дорученням № 616 на суму 15.000,00 грн. по декларації № 3947 на 14.605,65 грн.

Разом з тим, як підтверджено матеріалами справи та підтверджено відповідачем у письмових поясненнях від 24.10.2007, до зазначеної суми прострочення 14.605,66 грн. фактично до акту перевірки вже були застосовані штрафні санкції за актом попередньої перваки позивача від 20.01.2006 та прийнято податкове повідомлення рішення №0000032320/0 від 20.01.2006.

В п. 5 порушення строків сплати за актом перевірки зазначена сума 3.202,44 грн.

Відповідно до Розрахунку та даних особової картки ДПІ у м. Енергодар застосувала штрафну санкцію по сплаченій недоїмці 29.07.2005 платіжним дорученням № 1151 на суму 28.000,00 грн. по декларації № 4267 - на 3.202,44 грн.

Разом з тим, як підтверджено матеріалами справи та відповідачем у письмових поясненнях від 24.10.2007, до зазначеної суми прострочення –3.202,44 грн., фактично до акта перевірки вже були застосовані штрафні санкції за актом перевірки від 20.01.2006 та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000032320/0 від 20.01.2006.

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до  юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Таким чином, на зазначені суми у розмірі 14.605,65 грн. та у розмірі 3.202,44 грн. відповідачем безпідставно повторно застосовані штрафні санкції у розмірі 50 % - 8.904,21 грн. податковим повідомленням-рішенням від 30.06.2006 № 0000112320/0.

А тому спірне повідомлення-рішення від 30.06.2006 № 0000112320/0 в частині застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 8.904,21 грн. підлягає визнанню нечинним.

Судом також встановлено, що позивачем згідно з платіжним дорученням № 1971 від 30.06.2005 на суму 42.000,00 грн. погашалася недоїмка по декларації № 3947 на суму 1.456,76 грн., що не ввійшла до акта.

В акті перевірки в розділі "Фактично сплачено —дата платіжного доручення" ДПІ у м. Енергодар допущені описки - невірно вказані номера окремих платіжних доручень, що визнається відповідачем та підтверджено ним у письмових поясненнях від 24.10.2007.

Тобто, дата та сума сплати вказані вірно, а зазначення помилкового номеру платіжного доручення не впливає на розрахунок штрафних санкцій.

Розглядаючи спір по суті, суд також відзначає наступне.

Відповідно до підпункту 3.6 пункту 3 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 11 червня 2003 року N 290, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 червня 2003 р. за N 522/7843 ( далі по тексту - Інструкція) при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку податкового боргу. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання.

У разі часткового погашення податкового боргу для частини податкового боргу, що залишилась непогашеною, днем початку нарахування пені залишається перший робочий день, наступний за останнім, днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначений згідно з пунктом 3.2 цієї Інструкції.

Відповідно підпункту 3.7 пункту 3 вказаної Інструкції якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган у день надходження від органу державного казначейства інформації про зарахування коштів до бюджету, яка надається відповідно до вимог Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 25.04.2002 N 74/194 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2002 за N 436/6724, самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини).

При цьому протягом трьох робочих днів податковий орган складає та надсилає такому платнику податків у порядку, аналогічному Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженому наказом ДПА України від 21 червня 2001 року N 253 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за N 567/5758 (із змінами та доповненнями), повідомлення, в якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, за формою згідно з додатком 1.

Копії надісланих ВАТ "Енергодарське МППЗТ" корінців повідомлень про розподіл сплачених коштів відповідно до підпункту 3.7 пункту 3 Інструкції надано до матеріалів справи.

Судом також встановлено, що відповідачем правомірно здійснено нарахування та розподіл з погашення пені відповідно до Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 11.06.2003 N 290, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.06.2003 за N 522/7843.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що штрафні (фінансові) санкції за порушення термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість на строк більш як 90 календарних днів, а саме у розмірі 50% відсотків від загальної суми не сплачених у встановлений термін податкових зобов'язань, нараховані ДПІ у м. Енергодар правомірно, за виключенням суми з подвійного застосування штрафних санкцій на суму недоїмки 17.808,09 грн., тобто штрафної санкції у розмірі 8.904,21 грн.

Суд також бере до уваги, що згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності  суб'єкта  владних  повноважень обов'язок  щодо доказування правомірності свого рішення, дії  чи  бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних  повноважень не довів правомірності притятого ним спірного податкового повідомлення-рішення в частині застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 8.904,21 грн.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно зі ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони,  яка не є суб'єктом владних повноважень,  суд присуджує  всі  здійснені  нею документально  підтверджені  судові  витрати  з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету,  якщо іншою  стороною був  орган  місцевого  самоврядування,  його  посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний  позов задоволено частково,  судові витрати,  здійснені позивачем,  присуджуються йому  відповідно  до задоволених  вимог,  а  відповідачу  -  відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно з пп. 2 п. 3 Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. «б»п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», тобто –3, 40 грн.

У зв'язку з тим, що судом позов немайнового характеру задовольняється частково, судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягаю відшкодуванню йому з Державного бюджету в половинному розмірі від максимальної ставки судового збору.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області від 30.06.2006 № 0000112320/0 в частині застосування до ВАТ "Енергодарське МППЗТ" штрафних санкцій у розмірі 8.904,21 грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства „Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” судові витрати в сумі 1,70 грн. судового збору.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                     О.О. Євсіков

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –31.10.2007.