Постанова

від 06.09.2023 по справі 920/307/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2023 р. м.Київ Справа№ 920/307/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Гончарова С.А.

Михальської Ю.Б.

за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 06.09.2023

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алерон-Сервіс"

на рішення Господарського суду Сумської області

від 07.06.2023

у справі № 920/307/23(суддя: Резніченко О.Ю.)

за позовом Конотопської міської ради,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алерон-Сервіс"

про стягнення 371 211 грн 62 коп. безпідставно збережених коштів

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач - Конотопська міська рада звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Алерон-Сервіс" 371211 грн 62 коп. безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати внаслідок користування земельною ділянкою без укладення договору оренди за період з 07.02.2020 по 26.10.2022.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач є власником нежитлових приміщень. Нежитлові приміщення розміщені на земельній ділянці, яка належить позивачу. Відповідач не врегулював з позивачем орендні відносини, а саме шляхом укладення договору оренди. У той же час, у відповідача виник обов`язок сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою до державного бюджету. Відповідач орендну плату не сплачував, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом. Позивач стверджує, що ухилення відповідача від обов`язкової сплати коштів за фактичне використання земельної ділянки є підставою для застосування положень ст.ст. 1212, 1214 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст заперечень проти позову

Відповідач у задоволенні позову просив відмовити повністю посилаючись на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження розміру земельної ділянки, яка фактично використовується відповідачем. У позові лише зазначено, що відповідачу на праві власності належить 23/50 частини нежитлового приміщення, яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 5910400000:01:069:0003. Відповідач вказував, що такими доказами користування можуть бути акти обстеження земельної ділянки.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Сумської області від 07.06.2023 у справі № 920/307/23 позов Конотопської міської ради до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Алерон-Сервіс" про стягнення 371211 грн 62 коп. безпідставно збережених коштів задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алерон-Сервіс" (вул. Вирівська, 13, м. Конотоп, Сумська область, 41615, код ЄДРПОУ 43264532) на користь Конотопської міської ради (пр. Миру, 8, м. Конотоп, Сумська область, 41615, код ЄДРПОУ 24006881) 371211 грн 62 коп. безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою, 5568 грн 16 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду першої інстанції про задоволення позову мотивовано тим, що ухилення відповідача від обов`язкової сплати коштів за фактичне використання земельної ділянки є підставою для застосування положень ст.ст. 1212, 1214 Цивільного кодексу України, а обов`язок сплатити суму коштів, отриманих від безпідставно набутого майна, виникає в силу самого факту такого збагачення і не залежить від того, чи стало воно результатом поведінки набувача чи потерпілого або третіх осіб, або сталось поза волею останніх. З огляду на наведені висновки, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем порушені права позивача, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 371211 грн 62 коп. є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Алерон-Сервіс" (27.06.2023 згідно штемпеля поштової станови на описі вкладеного в цінний лист, з яким направлено апеляційну скаргу) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволенін позовних вимог відмовити повністю.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не були враховані доводи відповідача про те, що:

- позивачем не надано доказів на підтвердження розміру земельної ділянки, яка фактично використовується відповідачем, а такими доказами користування можуть бути акти обстеження земельної ділянки;

- позивачем не подано доказів фактичного використання земельної ділянки площею 1,3444 га з кадастровим номером 5910400000:01:069:0003, яка розташована у м.Конотоп, по вул. Вирівській, 13;

- відповідач у період з 07.02.2020 по 26.10.2022 не був власником або постійним користувачем земельної ділянки в розумінні Закону України «Про оренду землі» та Земельного кодексу України, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, а єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України);

- з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, поданого позивачем в якості доказу, вбачається що на земельній ділянці з кадастровим номером 5910400000:01:069:0003, яка розташована у м.Конотоп, по вул. Вирівській, 13, знаходиться майно, яке належить іншим особам, окрім відповідача;

Узагальнені доводи відзивів на апеляційну скаргу

27.07.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача - Конотопської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, і який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи позивача у відзиві зводяться до того, що перехід майнових прав від однієї особи, у нашому випадку набувачем є ТОВ "Алерон - Сервіс", зумовлює перехід до ТОВ "Алерон - Сервіс" прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування (дана правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Суду від 04.12.2018 року у справі № 910/18560/16).

Позивач вказував, що відповідач, набувши право власності на нежитлові приміщення, які розташовані на земельній ділянці комунальної власності, належним чином не оформив речового права на вказану земельну ділянку, а тому останній користується земельною ділянкою без достатньої правової підстави і згідно положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України, повинен відшкодувати Конотопській міській раді суму грошових коштів розраховану, як розмір безпідставно збережених грошових коштів у вигляді орендної плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати. Тобто, вищезазначені зобов`язання за своїм змістом є кондикційними.

З моменту набуття права власності відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки площею 1,3444 га, не сплачуючи орендну плату за користування спірною земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач втратив належне майно (кошти від орендної плати). Порушення інтересів держави в особі міської ради полягає у несплаті відповідачем коштів за користування земельною ділянкою під належними йому нежитловими приміщеннями, та позбавив територіальну громаду міста в отриманні стабільного та своєчасного доходу у вигляді орендної плати.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2023, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алерон-Сервіс" на рішення Господарського суду Сумської області від 07.06.2023 у справі № 920/307/23, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів: Михальська Ю.Б., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 витребувано у Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/307/23. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Алерон-Сервіс" на рішення Господарського суду Сумської області від 07.06.2023 у справі № 920/307/23.

18.07.2023 на виконання ухвали з суду першої інстанції надійшли матеріали справи № 920/307/23.

Північний апеляційний господарський суд визнав подані матеріали достатніми для відкриття апеляційного провадження. Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали до суду не надійшло. Підстав для повернення апеляційної скарги або залишення без руху апеляційної скарги - не встановлено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2023 відкрито апеляційне провадження у справі № 920/307/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Алерон-Сервіс" на рішення Господарського суду Сумської області від 07.06.2023, встановлено уасникам справи процесуальні строки на подання відзивів, заяв та клопотань, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 06.09.2023.

Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2023 надіслана учасникам справи засобами електронного зв`язку в системі «Електронний суд», про що сформовано відповідні довідки, а також додатково відповідачу і засобами поштового зв`язку (рекомендоване повідомлення про вручення 4161200871497) .

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Алерон-Сервіс" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга).

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 06.09.2023 представники учасників справи представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, як засобами поштового зв`язку, так і засобами електронного зв`язку, а саме: ухвала Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2023 надіслана учасникам справи засобами електронного зв`язку в системі «Електронний суд», про що сформовано відповідні довідки, а також додатково відповідачу і засобами поштового зв`язку (рекомендоване повідомлення про вручення 4161200871497), докази чого наявні у справі.

Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу Конотопська міська рада просила здійснювати розгляд справи без участі її представника, а від представника відповідача засобами електронного зв`язку через канцелярію Північного апеляційного господарського суду 06.09.2023 також надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача у зв`язку з відсутністю технічної можливості взяти участь в судовому засіданні в режимі відео конференції.

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що матеріали справи містять достатні обсяг документів, які є необхідними для розгляду справи, учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників спору в судове засідання обов`язковою не визнавалась, дійшов висновку, що неявка представника сторін в судове засідання, - не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги та справи, у зв`язку з чим підстави для відкладення розгляду справи - відсутні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №320475883 від 18.01.2023, Товариству з обмеженою відповідальністю "Алерон-Сервіс" на праві власності належить 23/50 частини нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: Сумська область, м. Конотоп, вул. Вирівська, 13, державна реєстрація права власності проведена 07.02.2020, і підставою реєстрації є рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 51124431 від 13.02.2020. Належне відповідачу майно розташовується на земельній ділянці комунальної форми власності, кадастровий номер 5910400000:01:069:0003, цільове призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Позивач зазначає, що відповідач користується земельною ділянкою комунальної власності площею 1,3444 га (згідно з часткою у майні), проте ним до цього часу не укладено з позивачем договору оренди земельної ділянки і орендна плата не сплачується, у зв`язку з чим за період з 07.02.2020 по 26.10.2022 ним безпідставно збережені грошові кошти в розмірі 371211 грн 62 коп.

Позивачем було направлено лист до Головного управління ДПС у Сумській області від 12.10.2022 №01-14/873 щодо надання інформації про суму фактично сплачених коштів ТОВ "Алерон - Сервіс" за користування земельною ділянкою за адресою: м. Конотоп, вул. Вирівська,13, кадастровий номер 5910400000:01:069:0003 (а.с. 20).

Головним управлінням ДПС у Сумській області була надана відповідь від 26.10.2022 року за №3818/5/18-28-04-05-06, з якої вбачається, що ТОВ "Алерон - Сервіс" у 2020-2022 роках плата за користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Конотоп, вул. Вирівська, 13, кадастровий номер 5910400000:01:069:0003, - не декларувалась та не сплачувалась (а.с. 21).

Позивачем було надіслано відповідачу лист від 10.11.2022 №01-14/988 (а.с. 23) з пропозицією сплати безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою по вул. Вирівській, 13 у м. Конотоп, та необхідності усунення порушення чинного земельного законодавства шляхом оформлення документів на землю. До листа було також додано відповідний розрахунок.

Зазначений лист відповідачем отримано, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 4161200813470, проте договір не було укладено, а заборгованість не сплачена.

Відповідач, у свою чергу, обґрунтовує свої заперечення тим, що позивачем не надано доказів на підтвердження розміру земельної ділянки, яка фактично використовується відповідачем. У позові зазначено, що відповідачу на праві власності належить 23/50 частики нежитлового приміщення, яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 5910400000:01:069:0003. Відповідач зазначає, що такими доказами користування можуть бути акти обстеження земельної ділянки.

При цьому, позивачем ткож до матеріалів справи долучено рішення Конотопської міської ради від 26.11.2008 «Про встановлення коефіцієнтів по визначенню розмірів орендної плати», відповідно до якого встановлено коефіцієнт 3 для земельних ділянок з цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, а також долучено витяг № НВ-5900731772022 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок (дата формування - 03.11.2022), згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки за адресою: м. Конотоп, вул. Вирівська, 13, кадастровий номер 5910400000:01:069:0003, складає 10568999,83 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Ч.1, 2 ст. 206 Цивільного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності;

В силу вимог пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Тобто нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки - підставою для перегляду розміру орендної плати.

За змістом частини 1 статті 15 Закону України "Про оцінку земель", підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 -7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").

Застосування положень статті 791 Земельного кодексу України та Закону України "Про Державний земельний кадастр" щодо обов`язковості формування земельної ділянки при розгляді позовів про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді недоотриманої орендної плати за користування нею неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема в Постановах від 16.06.2021 у справі №922/1646/20, від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19, від 02.06.2020 у справі № 922/2417/19, від 29.01.2019 у справах №922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі №922/981/18.

У всіх наведених правових позиціях Верховного Суду міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою місцева рада просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного в позові, чи ні. Земельна ділянка є сформованою з дати присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її в Державному земельному кадастрі (правову позицію щодо цього викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду, зазначених вище). Отже, позивач має право на стягнення безпідставно збережених коштів як плати за користування земельною ділянкою, адже земельна ділянка є індивідуалізованою, тобто наділеною лише їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших земельних ділянок. Такими індивідуальними ознаками для земельної ділянки, є: межі; місце розташування; розмір; кадастровий номер. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (частина 1 статті 791 Земельного кодексу України).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, земельна ділянка за адресою: м. Конотоп, вул. Вирівська, 13, є сформованою, на неї розроблено відповідну землевпорядну документацію, та земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 5910400000:01:069:0003.

В свою чергу, учасниками спору не заперечувалось, що ТОВ "Алерон - Сервіс" належить на праві власності 23/50 частини нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Конотоп, вул. Вирівська, 13, і судом апеляційної інстанції також встановлено, що державна реєстрація права власності проведена 07.02.2020, і підставою реєстрації є рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 51124431 від 13.02.2020.

Земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку або її частину в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який закріплений у загальному вигляді у законі, та знаходить свій вияв у положеннях статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Згідно з частиною першою статті 377 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Отже, враховуючи вищенаведені приписи закону, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що перехід майнових прав від однієї особи (набувачем є ТОВ "Алерон-Сервіс") зумовлює перехід до ТОВ "Алерон-Сервіс" прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування (дана правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Суду від 04.12.2018 року у справі №910/18560/16).

Розрахунок безпідставно збережених відповідачем коштів за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів проведено позивачем за період з 07.02.2020 по 26.10.2022, виходячи з розмірів нормативної грошової оцінки земельної ділянки за період з 07.02.2020 по 06.01.2022 в сумі 4 419 625,49 грн. (розмір щомісячної плати за користування, відповідно, складав 11 049,06 грн.), а в період з 07.01.2022 по 26.10.2022 - 4861588,04 грн. (внаслідок індексації) (розмір щомісячної плати за користування, відповідно, складав 12 153,97 грн.) (з застосуванням розміру орендної плати 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки), перевіривши який суд апеляційної інстанції дійшов висновку про його обґрунтованість, а саме загалом в сумі 371 211,62 грн.

При цьому, суд враховує, що підвищуючий коефіцієнт 3, який застосовано позивачем при обрахунку орендної плати, встановлений рішенням міської ради від 26.11.2008 (33 сесія 5 скликання) "Про встановлення коефіцієнтів по визначенню розміру орендної плати" (а.с. 18-19), а ставка земельного податку - 1% при здійсненні розрахунку є незмінною протягом спірного періоду на підставі рішення міської ради від 24.06.2015.

Розмір земельної ділянки, яку використовує відповідач обраховано позивачем, виходячи з пропорційної частки у майні - 1,3444 га, і що не було спростовано відповідачем в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ні в апеляційній скарзі під час апеляційного провадження. При цьому, суд враховує, що матеріалами прави підтверджується фактичне розміщення належного відповідачу нерухомого майна загальною площею 2 820,40 кв.м., про що зокрема, містяться відомості в Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №320475883 від 18.01.2023.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що загальний розмір недоотриманих позивачем коштів за період з 07.02.2020 по 26.10.2022, які підлягають стягненню з відповідача, складає 371211 грн 62 коп., а відповідачем не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів сплати спірних коштів за користування спірною земельною ділянкою, пропорційно розташованому на ній нерухомому майну, яке належить відповідачу.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб, чи наслідком події.

У даному випадку достатньою підставою для набуття права користування на майно (земельну ділянку) в силу положень ст.ст. 1, 15 Закону України "Про оренду землі" є виключно договір оренди земельної ділянки, який відповідно до ст. 125 Земельного кодексуУкраїни підлягає обов`язковій державній реєстрації.

У подальшому, внаслідок використання земельної ділянки без правоустановлюючих документів, відповідачем отримано дохід в результаті нездійснення плати за землю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Отже, суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи, оцінивши наявні у справі докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, дійшов висновку, що ухилення відповідача від обов`язкової сплати коштів за фактичне використання земельної ділянкою за адресою: Сумська обл.., м. Конотоп, вул. Вирівська, 13, з кадастровим номером 5910400000:01:069:0003., на які розташоване належне відповідачу нерухоме майно, - є підставою для застосування положень ст.ст. 1212, 1214 Цивільного кодексу України. Крім того, обов`язок сплатити суму коштів, отриманих від безпідставно набутого майна, виникає в силу самого факту такого збагачення і не залежить від того, чи стало воно результатом поведінки набувача чи потерпілого або третіх осіб, або сталось поза волею останніх.

З огляду на викладене, оскільки відповідачем допущено порушення прав позивача в частині отримання спірних коштів, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 371211 грн 62 коп. - є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, усі доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, проте, є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким ухвалено рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду Сумської області від 07.06.2023 у справі № 920/307/23, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алерон-Сервіс" на рішення Господарського суду Сумської області від 07.06.2023 у справі № 920/307/23 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 07.06.2023 у справі № 920/307/23 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Матеріали справи № 920/307/23 повернути Господарському суду Сумської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано: 18.09.2023.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді С.А. Гончаров

Ю.Б. Михальська