Постанова

від 18.09.2023 по справі 903/1019/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2023 року Справа № 903/1019/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Розізнана І.В. , суддя Грязнов В.В.

без виклику сторін

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у зв`язку із розглядом справи у апеляційному порядку

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" на рішення Господарського суду Волинської області від 26.12.2022 (ухвалене суддею Дем`як В.М. у м. Луцьку, повний текст складено 04.01.2023

у справі № 903/1019/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор"

до - Департаменту фінансів, бюджету та аудиту Луцької міської ради,

- Виконавчого комітету Луцької міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунального підприємства "Луцькреклама"

про стягнення 215 888,55 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 26.12.2022 у справі №903/1019/21 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" до Департаменту фінансів, бюджету та аудиту Луцької міської ради, Виконавчого комітету Луцької міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунального підприємства "Луцькреклама", про стягнення 215 888,55 грн відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити повністю. Крім того, просить здійснити новий розподіл судових витрат. Також, одночасно з апеляційною скаргою скаржник заявив клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 поновлено строк на подання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" на рішення Господарського суду Волинської області від 26.12.2022 у справі №903/1019/21, відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" на рішення Господарського суду Волинської області від 26.12.2022 у справі №903/1019/21, ухвалено розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" на рішення Господарського суду Волинської області від 26.12.2022 у справі №903/1019/21 без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження та запропоновано учасникам справи подати до суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" задоволено. Рішення Господарського суду Волинської області від 26.12.2022 по справі №903/1019/21 скасовано, прийнято нове судове рішення. Позов задоволено. Стягнуто з Виконавчого комітету Луцької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" 201263,84 грн шкоди, завданої його незаконним рішенням від 21.02.2018 №111-1 "Про збільшення базового тарифу в розрахунку плати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Луцька". Стягнуто з Департаменту фінансів, бюджету та аудиту Луцької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" безпідставно отримані кошти у розмірі 14 624,71 грн. Стягнуто з Виконавчого комітету Луцької міської ради в дохід Державного бюджету України 3018,96 грн судового збору за подання позовної заяви. Стягнуто з Департаменту фінансів, бюджету та аудиту Луцької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" 2270,00 грн судового збору за подання позовної заяви. Стягнуто з Виконавчого комітету Луцької міської ради в дохід Державного бюджету України 4528,44 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Стягнуто з Департаменту фінансів, бюджету та аудиту Луцької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" 2724,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Стягнуто з Виконавчого комітету Луцької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" 13910,03 грн відшкодування витрат на оплату професійної правничої допомоги, понесених у зв`язку із розглядом справи №903/1019/21 в суді першої інстанції. Стягнуто з Департаменту фінансів, бюджету та аудиту Луцької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" 1089,97 грн відшкодування витрат на оплату професійної правничої допомоги, понесених у зв`язку із розглядом справи №903/1019/21 в суді першої інстанції. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 968,33 грн, надмірно сплачений згідно платіжного доручення від 10.12.2021 №570.

10.04.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" через систему "Електронний суд" подано до Північно-західного апеляційного господарського суду заяву від 10.04.2023 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у зв`язку із розглядом справи у апеляційному порядку, в якій позивач просить ухвалити додаткове судове рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 790,00 грн, понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" у зв`язку з переглядом справи в апеляційному порядку.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.04.2023 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" заяву (з доданими документами) про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у зв`язку із розглядом справи №903/1019/21 у апеляційному порядку.

19.04.2023 до Північно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у зв`язку із розглядом справи у апеляційному порядку, в якій позивач просить ухвалити додаткове судове рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 790,00 грн, понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" у зв`язку з переглядом справи в апеляційному порядку. Також, одночасно з поданою заявою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" заявило клопотання про поновлення пропущеного строку подання доказів витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи №903/1019/21 в апеляційному порядку.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" строк на подання доказів витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи №903/1019/21 в апеляційному порядку, ухвалено розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у зв`язку із розглядом справи №903/1019/21 у апеляційному порядку без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

26.04.2023 від Виконавчого комітету Луцької міської ради надійшли пояснення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, в якому просить заяву ТОВ "Комтех Аутдор" про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у зв`язку із розглядом справи №903/1019/21 у апеляційному порядку залишити без задоволення.

28.04.2023 на адресу суду від ТОВ "Комтех Аутдор" надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2023 у складі колегії суддів: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Дужич С.П., суддя Савченко Г.І. зупинено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у зв`язку із розглядом справи №903/1019/21 у апеляційному порядку до завершення касаційного провадження за касаційною скаргою Виконавчого комітету Луцької міської ради на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 у справі №903/1019/21 та повернення матеріалів справи №903/1019/21 до Північно-західного апеляційного господарського суду.

05.09.2023 матеріали справи №903/1019/21 надійшли на адресу суду апеляційної інстанції.

Розпорядженням керівника апарату від 07.09.2023 у зв`язку із закінченням повноважень судді Дужича С.П. - рішення ВРП від 06 липня 2023р. №685/0/15-23, закінчення повноважень судді Савченка Г.І. - рішення ВРП від 20 липня 2023р. №731/0/15-23, відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі №903/1019/21.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №903/1019/21 у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2023 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у зв`язку із розглядом справи №903/1019/21 у апеляційному порядку до провадження у складі суду: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В. Поновлений розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" про ухвалення додаткового рішення у справі №903/1019/21. Роз`яснено, що розгляд заяви буде здійснюватися без повідомлення (виклику) учасників справи.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у зв`язку із розглядом справи у апеляційному порядку, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про розподіл судових витрат.

Згідно ч. 3 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Критерії оцінювання розумності строку справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (справа Кучерук проти України) (заява 2570/04).

Згідно п. 31 Рішення Європейського суду з прав людини від 01.02.2007 у справі "Макаренко проти України" суд нагадує, що "розумний" строк проваджень має визначатись відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника і компетентних органів та інтерес, який мав заявник у цьому спорі.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини однією із складових справедливого судового розгляду в розумінні пункту 1 статті 6 є право на змагальне провадження; кожна сторона має знати про всі докази чи подання, які представленні або зроблені в цілях впливу на думку суду і коментувати їх (п. п. 23, 31 та 33 рішення у справі "Лобо Мачадо проти Португалії" від 20.02.1996, п. 24 рішення у справі "Нідерост-Губер проти Швейцарії" від 18.02.1997, п. 42 рішення у справі "Кєроярві проти Фінляндії").

Відповідно до ст. 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин.

За приписами ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик

Згідно із ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно із ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 23.02.2021 у справі №922/2503/20.

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст.126 ГПК України).

У розумінні положень ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у ч. 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5 - 7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі №910/353/19, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, тощо.

За змістом ч. 3 ст. 237 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; п.19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Слід зауважити, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України.

Частинами 1 та 2 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру та погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Слід також зауважити, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Крім того, слід зазначити, що за положенням ч. 2 ст. 2 ГПК України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Пункт 1 ч. 3 цієї статті визначає верховенство права однією із основних засад (принципів) господарського судочинства.

Зміст вказаного принципу неодноразово і досить детально аналізував Конституційний Суд України. Так, зокрема, в абзаці 2 підпункту 4.1 п. 4 Рішення від 02.11.2004 №15-рп/2004 ним акцентувалася увага на тому, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Так, ч. 3 ст. 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оцінюючи зміст зазначених приписів слід зазначити, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Також слід зауважити, що ч. 3 ст. 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Отже враховуючи вище викладене слід дійти висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом, тощо.

Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Як вже зазначалось вище, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" задоволено, а рішення Господарського суду Волинської області від 26.12.2022 у справі №903/1019/21 скасовано та прийняте нове судове рішення, яким позов задоволено.

При прийнятті постанови судом апеляційної інстанції розподіл судових витрат на правничу допомогу не здійснювався.

Водночас, в апеляційній скарзі позивачем заявлено про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції додатковим рішенням на підставі доказів, які будуть подані додатково у встановлений для цього строк.

10.04.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" через систему "Електронний суд" подано до Північно-західного апеляційного господарського суду заяву від 10.04.2023 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у зв`язку із розглядом справи у апеляційному порядку, в якій позивач просить ухвалити додаткове судове рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 790,00 грн, понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" у зв`язку з переглядом справи в апеляційному порядку.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.04.2023 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" заяву (з доданими документами) про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у зв`язку із розглядом справи №903/1019/21 у апеляційному порядку.

19.04.2023 до Північно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у зв`язку із розглядом справи у апеляційному порядку, в якій позивач просить ухвалити додаткове судове рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 790,00 грн, понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" у зв`язку з переглядом справи в апеляційному порядку. Також, одночасно з поданою заявою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" заявило клопотання про поновлення пропущеного строку подання доказів витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи №903/1019/21 в апеляційному порядку.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" строк на подання доказів витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи №903/1019/21 в апеляційному порядку, ухвалено розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у зв`язку із розглядом справи №903/1019/21 у апеляційному порядку без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Також, запропоновано учасникам справи подати/надіслати до суду апеляційної інстанції письмові пояснення на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у зв`язку із розглядом справи №903/1019/21 у апеляційному порядку.

Отже, беручи до уваги викладене, вимоги частини восьмої статті 129 ГПК України заявником дотримані.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених ТОВ "Комтех Аутдор" витрат за надану правову допомогу в розмірі 25790,00 грн в суді апеляційної інстанції заявник зазначив про наявність у матеріалах справи копій Договору про надання професійної правової допомоги №20-05/19/1 від 21.05.2019 (далі - Договір) та Додаткової угоди №8/20-05/19/1 від 01.12.2021 до нього (далі -Додаткова угода), а також подав до суду апеляційної інстанції копію акта-рахунку № КА/903/1019/21-2 від 06.04.2023 із зазначенням вартості робіт (послуг) на суму 25760,00 грн, копію платіжної інструкції №183 від 06.04.2023 на суму 25790,00 грн.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що розмір гонорару (винагороди), який клієнт (Товариство) сплачує або повинен сплатити адвокату за надану їм правову допомогу, порядок його обчислення та сплати, а також зміст конкретною доручення клієнта, за виконання якого цей гонорар повинен бути сплачений, визначається сторонами в окремих додаткових угодах, які після їх підписання сторонами стають невід`ємними частинами цього договору.

Умовами Додаткової угоди визначено, що:

- порядок обчислення гонорару, обраний Клієнтом (фіксований розмір або погодинна оплата): фіксований розмір (пункт 3.1);

- розмір гонорару визначається з урахуванням ставок, рекомендованих рішенням Ради адвокатів Харківської області від 21.07.2021 №13/1/7 "Про розгляд звернень адвокатів Харківщини стосовно необхідності перегляду розробки (мінімальних) ставок адвокатського гонорару", і складається із (пункт 3.2): вартості підготовки процесуальних документів і ведення справи у суді: 15 000,00 грн у суді кожної інстанції (пункт 3.2.1); гонорару успіху (гонорар за позивний результат розгляду справи): 5 відсотків від суми задоволених судом вимог (але не менше однієї мінімальної заробітної плати станом на момент ухвалення судом першої, апеляційної та/або касаційної інстанції судового рішення по суті справи) (пункт 3.2.2);

- сплата гонорару здійснюється Клієнтом за результатами розгляду справи у суді кожної інстанції, у безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної суми коштів на банківські рахунки, відкриті на ім`я адвоката (пункт 3.4.1);

- Клієнт повинен остаточно розрахуватись за надану йому правову допомогу у суді кожної інстанції на підставі рахунку (акта - рахунку), в якому зазначаються: сума гонорару; розмір витрат, фактично понесених адвокатом у зв`язку з виконанням наданого йому доручення; сума гонорару успіху (при вирішенні справи повністю або частково на користь клієнта) (пункт 3.4.2).

Згідно акта-рахунку №КА/903/1019/21-2 від 06.04.2023 адвокат Єсіпов І.А. виконав роботи (надав послуги), пов`язані з представництвом ТОВ "Комтех Аутдор" у суді апеляційної інстанції у справі №903/1019/21, що полягають у такому: підготовка процесуальних документів і ведення справи у суді (фіксована ставка) 15 000,00 грн, додаткова винагорода за позитивний результат (ціна позову - ставка 5%) 10790,00 грн. Разом на суму 25 790,00 грн.

Отже, позивач згідно з вимогами ст. 74 ГПК України довів надання йому послуг професійної правничої допомоги під час розгляду справи №903/1019/21 у Північно-західному апеляційному господарському суді.

Водночас, від Виконавчого комітету Луцької міської ради надійшло пояснення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, в якому Виконавчий комітет просить заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у зв`язку із розглядом справи №903/1019/21 у апеляційному порядку залишити без задоволення.

Обґрунтовуючи вказане пояснення Виконавчий комітет Луцької міської ради зазначає, що апеляційна скарга позивача від 28.01.2023, яка була предметом розгляду у суді апеляційної інстанції у даній справі попереднього переліку судових витрат не містить взагалі. Дана справа не відноситься до категорії складних, оскільки не потребувала опрацювання великої кількості документів, що підтверджується доданими заявами по суті спору апелянта. З долученого опису робіт вбачається, що адвокат підготував у суді апеляційної інстанції лише два документа, а саме апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 26.12.2022 та заяву про ухвалення додаткової постанови. Оскільки розгляд справи у суді апеляційної інстанції проходив без виклику сторін у порядку письмового провадження, то час витрачений адвокатом на здійснення безпосередньо представництва інтересів позивача в суді апеляційної інстанції стосується лише підготовки двох процесуальних документів. Звертає увагу, що 25 790,00 грн є неспівмірним з ціною позову.

Колегія суддів зазначає, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії Суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Враховуючи задоволення апеляційної скарги ТОВ "Комтех Аутдор" та скасування рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн відповідатиме принципам пропорційності до предмету спору та справедливості. Водночас, як вбачається з заперечення відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, таких доказів, у тому числі розрахунків, які свідчили б про не обґрунтованість та не пропорційність таких послуг до предмета спору, з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін, неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката по справі, Виконавчим комітетом Луцької міської ради не надано. Посилання Виконавчого комітету Луцької міської ради щодо розподілу витрат на правничу допомогу Верховним Судом у справі №903/643/21 колегія суддів оцінює критично з огляду на різні предмети спору, складність справи, суму заявлених витрат на правничу допомогу.

Щодо заявленого "гонорару успіху" (додаткова винагорода за позитивний результат у розмірі 10 790,00 грн), колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 в справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) Європейський суд з прав людини вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". Європейський суд з прав людини указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

За наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", Європейський суд з прав людини керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v., заява №35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).

Враховуючи, що адвокатом Єсіповим І.А. та ТОВ "Комтех Аутдор" узгоджена оплата за виконання роботи і така оплата включена до адвокатських послуг, колегія суддів дійшла висновку, що "гонорар успіху" за прийняття рішення на користь ТОВ "Комтех Аутдор" у розмірі 10 790,00 грн не є необхідним та пропорційним до предмета спору.

Таким чином, суд, керуючись ч. 5 ст. 129 ГПК України та враховуючи практику Європейського суду з прав людини та громадянина і Верховного Суду, не вважає за необхідне покладати витрати позивача, які сплачені адвокату в якості "гонорару успіху" на відповідачів, оскільки такий "гонорар успіху" узгоджений між клієнтом та адвокатом поза необхідними витратами на правничу допомогу.

Отже, з доданих до заяви про покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції документів вбачається, що понесені ТОВ "Комтех Аутдор" витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 15000,00 грн є підтвердженими, оскільки цей розмір судових витрат є дійсним, обґрунтованим та таким, що відповідає критерію розумної необхідності відповідних витрат. У іншій частині заявлений розмір витрат, на переконання суду, не є необхідним та пропорційним до предмета спору, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі №903/1019/21 задовольнити частково.

2. Стягнути з Виконавчого комітету Луцької міської ради (43025, м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 19, код ЄДРПОУ 04051327) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" (79035, м. Львів, вул. Зелена, 109, кім. 316, код ЄДРПОУ 33533697) 13910 грн 03 коп. відшкодування витрат на оплату професійної правничої допомоги, понесених у зв`язку із розглядом справи №903/1019/21 в суді апеляційної інстанції.

Стягнути з Департаменту фінансів, бюджету та аудиту Луцької міської ради (43025, м. Луцьк. вул. Богдана Хмельницького, 19, код ЄДРПОУ 37472916) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" (79035, м. Львів, вул. Зелена, 109, кім.316, код ЄДРПОУ 33533697) 1089 грн 97 коп. відшкодування витрат на оплату професійної правничої допомоги, понесених у зв`язку із розглядом справи №903/1019/21 в суді апеляційної інстанції.

У іншій частині у задоволенні заяви відмовити.

3. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду Волинської області.

4. Справу №903/1019/21 повернути до Господарського суду Волинської області.

5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "18" вересня 2023 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.