Рішення

від 07.09.2023 по справі 908/2772/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/24/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2023 Справа № 908/2772/22

м.Запоріжжя

За позовом: Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", код ЄДРПОУ 14360570 (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; адреса для листування: 49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-УКРАЇНА ГРУП", код ЄДРПОУ 40941960 (72310, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Інтеркультурна, буд. 77/4, оф. 45)

до відповідача-2: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення суми 2 494 469,34 грн.

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-УКРАЇНА ГРУП" та ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 40941960-КД-1 від 13.12.2021 у розмірі 2494469,34 грн, яка складається з: суми 2 253 395,28 грн заборгованості за тілом кредиту, суми 241 074,06 грн заборгованості за відсотками.

Ухвалою суду від 26.01.2023 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2772/22, присвоєний номер провадження 9/24/23. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Ухвалою суду від 07.04.2023 призначено підготовче засідання у справі. Ухвалою суду від 04.05.2023 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання. Ухвалою суду від 11.07.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

07.09.2023 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у позовній заяві, які підтримані позивачем в судовому засіданні 29.08.2023 в повному обсязі та мотивовані порушенням відповідачем-1 зобов`язань за кредитним договором № 40941960-КД-1 від 13.12.2021, укладеним між позивачем та відповідачем-1. Так, відповідач-1 припинив здійснювати щомісячні платежі згідно з Графіком (додатком № 1 до договору). Відповідач-2, в свою чергу, відповідно до договору поруки № 40941960-ДП-1/1 від 13.12.2021, несе солідарну відповідальність, як поручитель відповідача-1, за виконання останнім зобов`язань за кредитним договором. Позов обґрунтовано ст.ст. 526, 530, 554, 610, 625, 1054 ЦК України, умовами кредитного договору № 40941960-КД-1 від 13.12.2021 та додаткової угоди № 1 від 13.12.2021 до нього, умовами договору поруки № 40941960-ДП-1/1 від 13.12.2021. Позивач просив позов задовольнити.

29.05.2023 та 30.05.2023 до суду від відповідачів (їх представника) надійшли відзиви, які є аналогічними за змістом та в яких зазначено, зокрема, про наступне. Місцезнаходженням відповідачів є м. Мелітополь Запорізької області, яке з лютого 2022 року і до теперішнього часу перебуває в тимчасовій окупації. ТОВ «Агро-Україна Груп» провадило господарську діяльність у м. Мелітополь, продовження діяльності підприємства у зв`язку із окупацією міста виявилось неможливим, потужності для продовження діяльності на підконтрольній Україні території відсутні; з 24.02.2023 будь-яка діяльність не ведеться. ОСОБА_1 є директором ТОВ «Агро-Україна Груп» та заробітна плата, яку він до 24.02.2022 отримував, була основним джерелом доходу. Порушення зобов`язань сталось унаслідок настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), під впливом яких опинились відповідачі, які перешкоджають своєчасному виконанню господарсько-правового зобов`язання та звільняють від відповідальності за його невиконання чи неналежне виконання. В розрахунку заборгованості позивачем використано проценти за порушення грошового зобов`язання, котрі є мірою відповідальності боржника/поручителя. Оскільки порушення наступило внаслідок дії обставин непереборної сили, то нарахування заборгованості за процентами, визначеними у договорі на випадок порушення грошового зобов`язання (як міра відповідальності) є неправомірним. Також у відзиві зазначено, що вказані у розрахунку процентні ставки 13,63000% та 17,70000% не передбачені умовами кредитного договору, що виключає обґрунтованість розрахунку. У розрахунку та позовній заяві відсутнє пояснення тому,чи утворилися використані при розрахунку процентні ставки за формулою згідно умов договору, не вказано та не надано підтвердження тому, якою була базова процентна ставка, як обраховано 5% річних та чи є використані процентні ставки сумою базової процентної ставки та 5% річних. Просили у задоволенні позовних вимог відмовити.

Від позивача 05.06.2023 до суду надійшла відповідь на відзиви.

У судові засідання відповідачі (їх представник) не з`являлись, про причини неявки в судові засідання з розгляду справи по суті суду не повідомляли.

Відповідачі про розгляд даної справи повідомлялись відповідно до приписів ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», шляхом розміщення судом відповідних ухвал по справі на офіційному веб-порталі Судової влади України. Додатково ухвали суду направлялись на електронну пошту відповідачів: АGRO.UKRAINE.GROUP@GMAIL.COM, вказану у позовній заяві та у кредитному договорі та договорі поруки, а також на повідомлену суду електронну адресу представника (адвоката) відповідачів.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Відповідно до п. 1, п. 2 ч 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про розгляд справи за відсутністю сторін.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення надані представником представника позивача в судовому засіданні 29.08.2023, суд

УСТАНОВИВ:

13 грудня 2021 року Акціонерним товариством Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» (Банк, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-УКРАЇНА ГРУП» (позичальник, відповідач-1) через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронних цифрових підписів Кредитний договір №40941960-КД-1 (надалі - Кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього Договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього Договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у другому абзаці п. 2.1.2 цього Договору, в обмін на зобов`язання Позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни. Невідновлювальна кредитна лінія (кредит) надається Банком для придбання Позичальником основних засобів шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок постачальника: ДОЧП, ДП «АБПЛАНАЛП», ЄДРПОУ 24724151.

Згідно п. А.2 Кредитного договору ліміт цього Договору: 2 351 409,83 грн, у тому числі на наступні цілі: у розмірі 2 331 591,31 грн - на придбання Верстата для лазерної різки; у розмірі 19 818,52 грн - на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п..п. 2.1.5, 2.2.12 цього Договору.

Відповідно до п. А.3 Кредитного договору термін повернення кредиту: 01.12.2026.

В п. А.4 Кредитного договору визначено рахунок для обслуговування кредиту: 29094000208380, отримувач: АТ КБ «Приватбанк», МФО 313399, код ЄДРПОУ 20941960 (IBAN: UA853133990000029094000208380).

За змістом п.п. 2.2.6, 2.3.4, 2.3.5 Кредитного договору, Банку надано право списувати грошові кошти з поточних рахунків Позичальника при настанні термінів будь-якого з платежів, передбачених цим Договором, зокрема для виконання зобов`язань з погашення кредиту та сплати процентів, у межах сум, що належать до сплати Банку.

Згідно з п.п. 6.1, 6.2 Кредитного договору цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами. Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов`язань.

13.12.2021 між позивачем та відповідачем-1 укладена Додаткова угода № 1 до Кредитного договору, яка є його невід`ємною частиною.

Пунктом 2.7. Додаткової угоди визначено, що погашення кредиту (тіла) Позичальник здійснює рівними частинами в строки і розмірах, що зазначені вДодатку 1 (Графік погашення кредиту), що є невід`ємною частиною цієї Додаткової угоди.

Згідно з п. 2.10. Додаткової угоди № 1 у випадку порушення позичальником строку повернення кредиту, зазначеного в п. А.3. Кредитного договору Позичальник зобов`язується сплатити банку заборгованість за кредитом, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. цієї Додаткової угоди + 5% річних.

У Додатку № 1 до Додаткової угоди № 1 - «Графік платежів» визначено порядок та строки погашення кредиту щомісячними платежами в розмірі 38859,86 грн першого числа кожного місця, починаючи з 01.01.2022, з остаточним погашенням отриманого кредиту 01.12.2026 в сумі 38859,57 грн.

У п.А.5 Кредитного договору визначено, що зобов`язання Позичальника забезпечуються, зокрема, договором поруки № 40941960-ДП-1/1 від 13.12.2021.

З метою забезпечення виконання зобов`язань по вищевказаному Кредитному договору АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель, відповідач-2 у справі) 13.12.2021, шляхом накладення сторонами своїх електронних цифрових підписів, укладено Договір поруки № 40941960-ДП-1/1 (далі - Договір поруки).

Відповідно до п. 1.1 Договору поруки, предметом цього Договору є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання зобов`язань ТОВ «Агро-Україна груп» (Боржник) за Кредитним договором № 40941960-КД-1 від 13.12.2021, невідновлювальної кредитної лінії на суму 2 351 409,83 грн з терміном дії до 01.12.2026.

У п. 1.3 Договору поруки вказано, що Поручитель з умовами кредитного договору ознайомлений.

Умовами п. 1.2 Договору поруки визначено, що Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Як свідчать матеріали справи, АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за Кредитним договором виконав належним чином, на підставі Кредитного договору № 40941960-КД-1 від 13.12.2021 позивачем перераховано на рахунок ДОЧП ДП «АБПЛАНАЛП УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 24724151) кредитні кошти у розмірі 2331591,31 грн, що підтверджується меморіальним ордером № 101853919 від 16.12.2021 з призначенням платежу: «Оплата за верстат Yawei HLB 1530-3kW зг. Договору № UA/2021/SWD/1/00001 від 29.01.2021 та рахунку № 3264 від 19.11.2021 (Агро-Україна Груп ТОВ), з ПДВ» та випискою по рахунку з 13.12.2021 по 29.11.2021 (копії яких містяться в матеріалах справи).

Відповідачами факт отримання від позивача кредитних коштів для придбання обладнання, на підставі Кредитного договору № 40941960-КД-1 від 13.12.2021, підтверджено, як то слідує із відзивів.

У зв`язку із порушенням позичальником зобов`язань за кредитним договором позивач звернувся до господарського суду з позовом, за яким відкрито провадження у даній справі.

Відповідно до приписів ст.ст. 11, 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку), зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України закріплено: якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

За змістом ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Статтею 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» закріплено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Частинами 1-3 ст. 4 цього ж Закону визначено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Згідно зі ст.ст. 6, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

За змістом ст.ст. 5-8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги». Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством. Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Як свідчать матеріали справи позивачем були надані до матеріалів справи наступні електронні документи у паперовому вигляді: 1) Кредитний договір № 40941960-КД-1 від 13.12.2021 р. разом з Додатком № 1 до нього, який має назву «Графік платежів» укладений між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-Україна Груп»; 2) Додаткова угода № 1 від 13.12.2021 р. до кредитного договору № 40941960-КД-1 від 13.12.2021 разом з Додатком № 1 до неї, який має назву «Графік платежів» укладена між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-Україна Груп»; 3) Договір поруки № 40941960-ДП-1/1 від 13.12.2021 укладений між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 . Вищевказані документи мають правовий статус електронних документів, оскілки підписані сторонами шляхом накладання електронних цифрових підписів та електронних печаток (скорочено - КЕП (кваліфікований електронний підпис) або ЕЦП (електронний цифровий підпис)). До позовної заяви позивачем в підтвердження укладання та підписання вказаних правочинів надані згідно Закону України «Про електронні довірчі послуги» файли - протоколи створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису. При цьому, суд зазначає, що оригінал будь-якого документу підписаного за допомогою КЕП та е-печаткою, які були видані «Акредитованим центром сертифікації ключів» (далі - АЦСК) ПриватБанка можна перевірити на дійсність накладання КЕП та е-печатки на інтернет сайті: https://acsk.privatbank.ua, у розділі «Online-сервіси», далі обрати «Перевірити підпис» за посиланням: https://acsk.privatbank.ua/online-services. Крім цього, можна самостійно здійснити перевірку будь-якого сертифікату, виданого АЦСК ПриватБанком та зазначеного у протоколі перевірки накладання КЕП, в тому числі відкликаних, тобто тих, що втратили чинність, лише знаючи або ІПН фізичної особи або код ЄДРПОУ юридичної особи за посиланням: https://acsk.privatbank.ua/certificates/clients.

З урахуванням вказаних норм права та обставин справи, суд дійшов висновку, що Кредитний договір № 40941960-КД-1 від 13.12.2021 та Договір поруки № 40941960-ДП-1/1 від 13.12.2021 є укладеними в письмовій формі, сторонами досягнуто згоди щодо усіх істотних умов, необхідних для договорів даного виду, тому підлягають виконанню сторонами відповідно до їх умов.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України).

Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено: якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У пункті 4.1 Кредитного договору сторони узгодили, що за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2, 2.4.1 цього Договору Позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п.п. А.6, А.6.1 цього Договору. У випадку встановлення Банком у порядку, передбаченому п. 2.3.12 цього Договору, зменшеної процентної ставки, умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки.

Пунктом А.6 кредитного договору встановлено, що за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 14,31% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

За змістомп. 2.1. Додаткової угоди № 1 від 13.12.2021 до Кредитного договору, за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією Додатковою угодою, Позичальник сплачує банку базову процентну ставку, яка є змінюваною та на дату укладення Додаткової угоди становить 14,31% річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою: Індекс UIRD (3 місяці ) + 7%;

де індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї Додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї Додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного Банку України. Дані про величину індексу інфляції UIRD є загальнодоступними в мережі Інтернет на офіційному сайті Національного Банку України.

Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національною Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал.

Відповідно до п. 2.2. Додаткової угоди, у випадку прострочення понад 15 днів Позичальником своїх зобов`язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в п. 2.3., 2.7. цієї Додаткової угоди, Позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі:

* в період прострочення з 1-го до 15-го включно в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення;

* в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. цієї Додаткової угоди + 5% річних;

* в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.

Згідно з п.п. 4.2., 4.3. Кредитного договору в разі порушення строків повернення кредиту Позичальник сплачує Банку проценти у розмірі, встановленому у п. А.7 цього договору. Сплата процентів за користування кредитом, передбачених п. 4.1 цього Договору, здійснюється у дати сплати процентів. Дата сплати процентів зазначена у п. А.8 цього договору.

Відповідно до п. А.8 Кредитного договору проценти, встановлені п. п. А.6, А.6.1 договору, нараховуються та сплачуються щомісячно, датою сплати процентів є 1-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього договору, якщо інше не передбачено п. 7.3 цього договору. У випадку несплати процентів вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання цього договору згідно з п. 2.3.2 цього договору). Платежі по кредиту сплачуються відповідно до графіку, який є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 4.8 кредитного договору встановлено, що нарахування процентів та комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік, а також комісія та пеня розраховуються виходячи з 360 днів на рік. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується.

У пункті 2.3.8 Кредитного договору встановлено, що Банк, незалежно від настання термінів виконання зобов`язань Позичальником за цим Договором, має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів та винагород, при настанні умов, передбачених п. 2.3.2 цього Договору або порушення Позичальником вимог п. 1.1 цього Договору в частині вимог щодо цільового використання кредитних коштів, або у випадку зменшення розміру активів Позичальника на 30 і більше процентів у порівнянні з розміром його активів, зазначених у відповідній річній звітності за попередній рік.

Таким чином, при настанні порушення Позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього договору, зокрема, зобов`язання щодо внесення щомісячних платежів, які передбачені Графіком платежів, банк має право вимагати дострокового повернення суми кредиту та сплати процентів.

Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 756/2996/17, у зв`язку із порушенням боржником виконання зобов`язання за кредитним договором, в силу ст. 1050 України банк не позбавлений можливості реалізувати своє право на дострокове повернення кредиту, в тому числі, як в позасудовому порядку, шляхом направлення відповідної вимоги, так і безпосередньо в судовому порядку шляхом подання відповідного позову. Відсутність або наявність письмової досудової вимоги не є перешкодою для реалізації права звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

Як зазначив позивач, у позовній заяві, відповідач-1 порушив свої зобов`язання за кредитним договором, припинив здійснювати щомісячні платежі, які передбачені Графіком платежів. Невиконання Позичальником зобов`язань за кредитним договором стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Позивачем надано до матеріалів справи виписки по рахунку для обслуговування кредиту за період з 13.12.2021 по 29.11.2022 та розрахунок заборгованості за договором №40941960-КД-1 від 13.12.2021, відповідно до яких позичальником було здійснено лише часткове повернення кредиту та часткова сплата процентів.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором та виписками по рахунку, заборгованість Позичальника за тілом неповернутого кредиту станом на 29.11.2022 складає 2253395,28 грн, заборгованість за процентами нарахованими по 29.11.2022 - 241074,06 грн.

У відповідності до розрахунку заборгованості по процентам за період з 16.12.2021 по 31.03.2022 включно банком нараховувалася процентна ставка у розмірі 14,31% річних, з 01.04.2022 по 30.06.2022 включно - 14,04 % річних, з 01.07.2022 по 30.09.2022 включно - 13,63% річних, з 01.10.2022 по 29.11.2022 включно - 17,70% річних.

При цьому, банком застосовувалась процентна ставка за формулою: індекс UIRD (3 місяці) + 7% до всієї суми заборгованості за кредитом. Тобто нарахування здійснювалось Банком на суму залишку всієї непогашеної заборгованості без розмежування поточної та простроченої заборгованості по наданому кредиту. Передбачена п. А.7 Кредитного договору процентна ставка 28,62% річних від суми простроченої заборгованості при порушенні Позичальником грошового зобов`язання не застосовувалась.

Наведеним вище спростовуються зазначене у відзивах відповідачів твердження про те, що позивачем при розрахунку використано проценти за порушення грошового зобов`язання, які є мірою відповідальності, що не підлягає застосуванню у зв`язку із тим, що порушення зобов`язання боржником та його поручителем сталося через форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), які наступили у зв`язку із військовою агресією проти України, що стало підставою для введення воєнного стану в Україні.

Стосовно наведених відповідачами у відзивах обставин щодо тимчасової окупації з лютого 2022 року міста Мелітополь Запорізької області, яке є місцезнаходженням та місцем провадження господарської діяльності відповідачів, внаслідок чого останні втратили джерело доходу за рахунок якого могли б виконувати зобов`язання за кредитним договором, суд зазначає наступне.

Чинним законодавством України передбачено звільнення від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за договором, якщо таке невиконання чи неналежне виконання спричинене обставинами непереборної сили (обставинами непереборної сили).

Відповідно до змісту ч.2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема, але не виключно: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години.

В частині 1 ст. 14-1 вказаного Закону визначено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Введений на території України з 24.02.2022 воєнний стан, який на теперішній час не припинено, є загальновідомою обставиною дії форс-мажорних обставин в Україні до їх офіційного закінчення, що підтверджено Торгово-промисловою палатою України в листі від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1. Проте запровадження воєнного стану не є безумовною підставою для звільнення від договірних зобов`язань та від відповідальності за таке невиконання. Вказаний лист Торгово-промислової палати України є лише одним із документів, необхідних для доведення форс-мажору та не є беззаперечним і єдиним доказом наявності форс-мажору у кожному конкретному випадку невиконання договірних зобов`язань.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 у справі №904/3886/21.

До того ж, в силу приписів ч. 1 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України можливе звільнення саме від відповідальності. В даному ж випадку заявлені позивачем до стягнення суми заборгованості за тілом кредиту та процентами не є відповідальністю.

За таких обставин, спростовується посилання відповідачів на необґрунтованість заявлених позивачем вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст.554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно зі ст. 541, ч. 1 ст. 543 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до приписів ч. 2, 4 ст. 543 ЦК України солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним з боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Пунктом 1.5 Договору поруки № 40941960-ДП-1/1 від 13.12.2021 обумовлено, що у випадку невиконання Боржником зобов`язань за Кредитним договором, Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

У пункті 2.1.2 Договору поруки передбачено, що у випадку невиконання Боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п. 1.1 цього договору, Кредитор має право направити Поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов`язання(нь). Ненаправлення Кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права Кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе Поручителем зобов`язання або вимагати від Поручителя виконання зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний Боржник у випадку невиконання Боржником зобов`язань за кредитним договором, незалежно від факту направлення чи ненаправлення Кредитором Поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

З огляду на солідарний обов`язок боржника і поручителя за основним зобов`язанням перед кредитором, АТ КБ «Приватбанк» має право вимагати стягнення наявної заборгованості солідарно з відповідача-1 та відповідача-2.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 598 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Із змісту ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.20 ГК України слідує, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та в порядку, що встановлений договором або законом. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов`язку в натурі.

Відповідно до ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з положеннями статей 73, 74, 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Позивачем надані в матеріали справи докази на підтвердження заявлених позовних вимог.

Відповідачі викладені у позовній заяві обставини не спростували, доказів належного виконання договірних зобов`язань щодо своєчасного та повного здійснення платежів згідно графіку до Кредитного договору та сплати процентів за користування кредитом суду не надали.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів суми 2 253 395,28 грн заборгованості за тілом кредиту та суми 241074,06 грн заборгованості за відсотками є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів та підлягають розподілу між відповідачами порівну.

Сума судового збору, сплаченого за квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН1504 від 23.05.2023, яка додана до клопотання відповідача-1 про призначення експертизи, за подання якого сплата судового збору законом не передбачена, може бути повернута ухвалою суду за відповідним клопотанням особи, яка його сплатила.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-УКРАЇНА ГРУП", код ЄДРПОУ 40941960 (72310, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Інтеркультурна, буд. 77/4, оф. 45) та гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", код ЄДРПОУ 14360570 (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) суму 2 253 395 (два мільйони двісті п`ятдесят три тисячі триста дев`яносто п`ять) грн 28 коп. заборгованості за тілом кредиту, суму 241 074 (двісті сорок одну тисячу сімдесят чотири) грн 06 коп. заборгованості за відсотками.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-УКРАЇНА ГРУП", код ЄДРПОУ 40941960 (72310, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Інтеркультурна, буд.77/4, оф. 45) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", код ЄДРПОУ 14360570 (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) суму 18 708 (вісімнадцять тисяч сімсот вісім) грн 52 коп. витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", код ЄДРПОУ 14360570 (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) суму 18 708 (вісімнадцять тисяч сімсот вісім) грн 52 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 21.09.2023.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва