Рішення

від 20.09.2023 по справі 910/8603/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2023Справа № 910/8603/23

За позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стародарницький"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колосс-Інвест"

про стягнення 137 160,77 грн.

Суддя Борисенко І.І.

без повідомлення (виклику) учасників судового процесу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стародарницький" (далі - ОСББ "Стародарницький", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колосс-Інвест" (далі - ТОВ ""Колосс-Інвест", відповідач) про стягнення 137 160,77 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на несплату внесків на утримання будинку, на встановлення огорожі прибудинкової території, на виконання технічних умов ДТЕК, на проектування та будівництво електромереж, на встановлення будинкових приладів обліку ХВП за період з березня 2018 року по лютий 2023 року, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.

У позові ОСББ "Стародарницький" просить стягнути з відповідача 137 160,77 грн. з оплати внесків, з яких: 93 747,01 грн. - основний борг, 36 668,02 грн - інфляційні втрати, 6 745,74 грн - 3 % річних. Проте, ціною позову позивач визначив меншу суму - 137 160,76 грн., яку з огляду на складові загальної заборгованості, зазначені у прохальній частині позову, суд не приймає. Отже, на розгляді у суду знаходиться заявлена позивачем сума - 137 160,77 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2023 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам спору надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

З метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача: 04060, м. Київ, вул. Ризька, буд. 73-Б.

Проте, поштовий конверт № 0105494493671 було повернуто суду 21.07.2023 з відміткою пошти: "за закінченням терміну зберігання".

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з`явилися у засідання. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Правом на подання відзиву відповідач у визначений судом, п`ятнадцятиденний з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання суду відзиву на позов з доданням доказів, строк не скористався та заперечення на позов не подав.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідачем без поважних причин відзив на позовну заяву у встановлений строк до суду не подано.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

17.12.2015 було проведено державну реєстрацію юридичної особи - ОСББ "Стародарницький", що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" метою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку є забезпечення і захист прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема, утворювати органи управління, визначати умови та розмір плати за їхню діяльність; приймати рішення про надходження та витрати коштів об`єднання; визначати порядок користування спільним майном відповідно до статуту об`єднання; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.

Згідно зі ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів членами об`єднання.

Як свідчать матеріали справи, у період з січня 2018 по січень 2022 загальними зборами ОСББ "Стародарницький" були прийняті такі рішення:

- 20.01.2018 - про затвердження розміру внеска на утримання ОСББ "Стародарницький" будинку та прибудинкової території за адресою вул. Харківське шосе 17а, м. Київ на 2018 рік;

- 07.08.2018 - про затвердження збору коштів на виконання робіт з проектування та будівництва електричних мереж;

- 25.11.2019 - про затвердження розміру внеска на утримання будинку та прибудинкової території на 2019 рік;

- 25.11.2019 - про затвердження розміру внеска на утримання будинку та прибудинкової території на 2020 рік та розміру внеска на встановлення вузла обліку ХВП;

- 06.11.2020 - про затвердження розміру внеска на утримання багатоквартирного будинку на 2021 рік;

- 10.07.2021 - про затвердження розміру внеска на встановлення огорожі прибудинкової території;

- 22.01.2022 - про затвердження розміру внеска на утримання та управління багатоквартирного будинку на 2022 та 2023 роки;

- 22.01.2022 - про затвердження збору коштів на виконання технічних умов ДТЕК.

Також судом встановлено, що ТОВ "Колосс-Інвест" є власником квартири № 90 загальною площею 44,65 кв.м. у будинку за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 17-А, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, наявним у матеріалах справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласники багатоквартирного будинку - це власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник зобов`язаний, зокрема, виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання, виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (частина 1 статті 20 Закону).

Згідно зі ст. 22 вказаного Закону для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, отримання послуги з управління побутовими відходами, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. Об`єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень.

Частинами 2, 3 ст. 23 цього Закону передбачено, що власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов`язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Матеріалами справи підтверджено, що у період з березня 2018 по лютий 2023 позивачем надано відповідачу послуги з утримання будинку, встановлення огорожі прибудинкової території, виконання технічних умов ДТЕК, на проектування та будівництво електромереж, на встановлення будинкових приладів обліку ХВП у будинку за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, буд 17-А на загальну суму 93 747,01 грн.

Проте, відповідач, зі свого боку, свої зобов`язання по оплаті наданих послуг не виконав, внаслідок чого у його виникла заборгованість на вказану суму.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 17 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати своєчасного та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання платежів, зборів і внесків від власників приміщень, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів, а також звертатися до суду з позовом про звернення стягнення на майно власників приміщень, які відмовляються відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання платежі, збори і внески.

Згідно зі ст. 13 вказаного Закону у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки відповідач доказів, які б свідчили про повну та своєчасну сплату вартості наданих йому послуг утримання будинку, встановлення огорожі прибудинкової території, виконання технічних умов ДТЕК, на проектування та будівництво електромереж, на встановлення будинкових приладів обліку ХВП у будинку за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, буд 17-А не надав, доводів позивача не спростував, вимога ОСББ "Стародарницький" про стягнення з відповідача боргу в сумі 93 747,01 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Стосовно стягнення матеріальних втрат у вигляді інфляційної складової боргу в сумі 36 668,02 грн. та 3 % річних у сумі 6 745,74 грн, суд враховує, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних (в порядку статті 625 ЦК України) є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Нормами ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов`язання відповідачем вимагати сплати останнім проценти річних від простроченої суми та інфляційні втрати, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 36 668,02 грн. інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 6 745,74 грн., тобто у сумах, заявлених позивачем.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, заявлених позивачем у вигляді судового збору на суму 2 684,00 грн. та витрат на правничу допомогу на суму 4 000,00 грн., суд виходить з такого.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

У даному випадку на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у сумі 4 000,00 грн. позивач надав копії: свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 118, від 25.03.1994 виданого адвокату Калашнюку С.А.; договору про надання правничої допомоги №123 від 10.04.2023, укладеного ОСББ "Стародарницький" з Адвокатським об`єднанням Калашнюк та Партнери; рахунку-фактури № РФ-00022 від 12.04.2023 на суму 4 000,00 грн.; акта наданих послуг № 22 від 15.05.2023 з переліком наданих послуг на суму 4 000,00 грн.; платіжної інструкції № 820 від 13.04.2023 про оплату послуг правничої допомоги на суму 4 000,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи.

Дослідивши надані позивачем докази, суд вважає їх достатніми для підтвердження факту понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката. При цьому розмір таких витрат суд вважає адекватним та розумним, враховуючи малозначність справи, вирішення спору в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, обсяг виконаної адвокатом роботи під час її розгляду, кількість затраченого для цього часу адвокатом.

Тому, виходячи з принципу співмірності та розумності у визначенні вартості при стягненні суми винагороди за адвокатські послуги, суд вважає обґрунтованою заявлену в позові вартість витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4 000,00 грн.

Згідно зі ст. 129 ГПК України указані витрати, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 2 684,00 грн., покладаються на відповідача.

Щодо стягнення з відповідача суми "гонорару успіху" у сумі 13 716,07 грн., яка визначена позивачем у прохальній частині позову, суд зазначає наступне.

Так, у п. 5.2 договору про надання правничої допомоги № 123 від 10.04.2023, укладеного ОСББ "Стародарницький" з АО Калашнюк та Партнери, гонорар успіху (додаткова винагорода) - це форма винагороди адвоката за позитивне вирішення справи та досягнення мети, визначеної довірителем. Сторони за взаємною згодою вирішили встановити гонорар успіху адвоката за позитивне вирішення даної справи згідно договору в розмірі 10 % від суми задоволених Господарським судом міста Києва позовних вимог.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (правова позиція, викладена у постанові ВП ВС від 12.05.2020 по справі № 904/4507/18).

Беручи до уваги наведену правову позицію Великої Палати Верховного Суду, суд вказує, що гонорар успіху не є витратами на правову допомогу, що носять обов`язковий характер, без понесення яких у позивача була б відсутня можливість захистити свої права та законні інтереси, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для покладення додаткової винагороди адвоката у формі "гонорару успіху" у сумі 13 716,07 грн. на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стародарницький" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колосс-Інвест" про стягнення 137 160,77 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Колосс-Інвест" (04060, м. Київ, вул. Ризька, буд. 73-Б, ідентифікаційний код 37615626) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стародарницький" (02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 17-А, ідентифікаційний код 40182399) основний борг у сумі 93 747 (дев`яносто три тисячі сімсот сорок сім) грн. 01 коп., інфляційні втрати у сумі 36 668 (тридцять шість тисяч шістсот шістдесят вісім) грн. 02 коп., 3 % річних у сумі 6 745 (шість тисяч сімсот сорок п`ять) грн. 74 коп., судовий збір у сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. та витрати на правничу допомогу у сумі 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Повне судове рішення складене 20 вересня 2023 року.

Суддя Борисенко І. І.