Рішення

від 20.09.2023 по справі 910/10256/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.09.2023Справа № 910/10256/23Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом фізичної особи-підприємця Кравчука Сергія Геннадійовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Девей Групп»

про стягнення 133389,24 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Кравчук Сергій Геннадійович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Девей Групп» про стягнення за договором-дорученням надання транспортно-експедиторських послуг від 08.05.2019 № 2518 основного боргу в сумі 103157,35 грн., інфляційних втрат у розмірі 3868,83 грн., трьох процентів річних у сумі 1492,25 грн., пені в розмірі 24870,81 грн. Також позивач просив здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Дана ухвала суду направлена, зокрема, відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04119, м. Київ, вул. Білоруська, 36-А.

Проте конверт із копією вищенаведеної ухвали повернуто на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачу за закінченням терміну зберігання.

Положеннями статей 89, 93 ЦК України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи та здійснення управління і обліку. Відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом вносяться до єдиного державного реєстру.

Таким чином, направлення ухвали суду здійснено за відповідною адресою місцезнаходження відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Таким чином, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.

За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Таким чином, відповідач мав право та можливість ознайомитися з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

08.05.2019 між позивачем (експедитор) та відповідачем (замовник) укладений договір-доручення надання транспортно-експедиційних послуг №2518, згідно з яким експедитор взяв на себе зобов`язання надати або організувати надання транспортно- експедиційних послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезення експортно-імпортних, транзитних або інших вантажів замовника автомобільним транспортом на території України та за її межами відповідно до заявок замовника, а замовник взяв на себе зобов`язання оплатити надані послуги.

Відповідно до пункту 3.1 договору валютою цього договору і валютой платежів по ньому є національна валюта України - гривня. Усі розрахунки здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок, за реквізитами, вказаними в цьому договорі.

У пункті 3.2 договору передбачено, що експедитор погоджує перелік послуг із замовником, оплата яких здійснюється за наявності письмового підтвердження замовником вартості даних послуг, тобто за наявності підписаної сторонами заявки до цього договору.

Відповідно до пункту 3.4 договору експедитор після надання послуг (виконання відповідної заявки) складає акт виконаних робіт і надає його замовнику. Замовник протягом п`яти діб з моменту отримання акта повинен підписати його, завірити печаткою і відправити експедитору, або надати протягом п`яти робочих днів мотивовану відмову. Після закінчення зазначеного терміну акт виконаних робіт вважається прийнятим, підписаним сторонами і підлягає оплаті без заперечень.

Згідно з пунктом 3.14 договору замовник погодився, що експедитор має право направити замовнику рахунок з використанням засобів електронного зв`язку (електронною поштою).

Копії документів, заявки, оформлені уповноваженими представниками сторін і передані електронною поштою, мають юридичну силу до заміни копії на оригінал та зобов`язують обидві сторони виконувати умови договору, у випадку їх затвердження іншою стороною (пп. 8.1, 6.6 договору).

Так, за заявкою від 13.12.2022 №1690 до договору експедитор взяв на себе зобов`язання організувати доставку вантажу (ДСП в пачках) із м. Пріксенштадт (Німеччина) до м. Київ (Україна) на таких умовах: дата завантаження 16.12.2022; дата митного очищення з 21.12.2022 по 22.12.2022; вартість перевезення 2750,00 евро (за курсом НБУ на день завантаження); оплата - протягом 1-2 днів після вивантаження.

На виконання умов договору та заявки позивачем здійснено перевезення вантажу, доставка якого 27.12.2022 відповідачу підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) А № 397062 від 15.12.2022 року.

Відтак, позивач виставив відповідачу рахунок на оплату від 27.12.2022 №1705 на суму 103 157,35 грн. та акт надання послуг від 27.12.2022 № 1705, але відповідач надані послуги не оплатив, акт не підписав.

При цьому, акт надання послуг направлявся відповідачу 20.03.2023 через електронну систему M.E.Doc, докази про доставлення електронного документа містяться в матеріалах справи.

Також, 17.03.2023 позивач направив відповідачу поштовий лист із описом вкладення № 0214101561399, в якому направлено рахунок на оплату та акт надання послуг від 27.12.2022 №1705 на суму 103157,35 грн., заявку від 13.12.2022 №1690, акт виконаних робіт.

Крім того, позивач звернувся 19.05.2023 до відповідача з вимогою від 18.05.2023 № 18052023-1 про сплату заборгованості за договором на підставі акту від 27.12.2022 №1705 на суму 103 157,35 грн., що підтверджується описом вкладення та накладною № 0214101533840.

З огляду на те, що відповіді або грошових коштів від відповідача не надійшло, позивач звернувся з даним позовом до суду.

За приписами статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі статтями 11, 509 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору чи іншого правочину.

Відповідно до частини 1 статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За змістом частини 2 статті 908 ЦК України, що кореспондується з вимогами частини 5 статті 307 ГК України, загальні умови перевезення визначаються цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень установлюються договором, якщо іншого не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За змістом статті 1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, до якої Україна приєдналася згідно із Законом України від 01.08.2006 № 57-V, вона застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення й місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання та громадянство сторін.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (частина 2 статті 533 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується надання позивачем відповідачу послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом за договором від 08.05.2019 № 2518 за заявкою від 13.12.2022 №1690, та доставка відповідачу товару 27.12.2022 згідно CMR А № 397062 від 15.12.2022 року.

При цьому, відповідачу направлявся для підписання акт надання послуг від 27.12.2022 №1705 на суму 103 157,35 грн. та рахунок на оплату, що залишені відповідачем без підписання та оплати.

Водночас, відповідач жодні зауваження щодо наданих послуг не зазначав, відзиву на позовну заяву не подав.

З огляду на те, що вартість перевезення в сумі 2750,00 евро підлягає оплаті за курсом НБУ станом на день завантаження (16.12.2022), то вартість наданих послуг за курсом НБУ складає 103 157,35 грн., із розрахунку 1 евро - 38,8541 грн.

Ураховуючи викладене, оскільки сума боргу відповідача в розмірі 103 157,35 грн. підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Відповідно до пункту 3.15 договору за прострочення оплати рахунку експедитора замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно з підпунктом а) пункту 3.2.3 договору за організацію ТЕО замовник сплачує наступні платежі в такому порядку: погоджені платежі, що підлягають сплаті за організацію ТЕО з перевезення вантажу автомобільним транспортом проводяться протягом 5 банківських днів з дати рахунку експедитора та/або підтвердження фактичних витрат експедитора, якщо інше не узгоджено сторонами у відповідній заявці.

Як слідує з умов заявки від 13.12.2022 №1690 до договору, оплата послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом мала бути здійснена протягом 1-2 днів після вивантаження.

Оскільки датою вивантаження є 27.12.2022, що підтверджується CMR А № 397062 від 15.12.2022, відповідач мав оплатити надані послуги в строк до 29.12.2022 включно.

За арифметичним перерахунком суду, нарахована позивачем за період з 30.12.2020 до 23.06.2023 на суму боргу 103157,35 грн. пеня в розмірі 24870,81 грн. підлягає стягненню в повному обсязі.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Здійснивши арифметичний перерахунок, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача нарахованих на суму боргу 103157,35 грн. інфляційних втрат у розмірі 3868,83 грн. за період січень 2023 року - травень 2023 року, а також трьох процентів річних у сумі 1492,25 грн. за період з 30.12.2020 до 23.06.2023 року.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Також позивач просив покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 16000 грн.

Відповідно до постанови Об`єднаної палати Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року по справі № 922/445/19 та постанови Об`єднаної палати Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 22.11.2019 року по справі № 902/347/18, для розподілу понесених судових витрат стороні необхідно подати лише договір про надання правничої допомоги та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На обґрунтування заявлених до розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивачем долучено до матеріалів справи в копіях договір про надання правової допомоги від 06.10.2022 № 1/10, акт від 23.06.2023 № 9 про надання послуг за договором на суму 16000 грн., платіжну інструкцію від 26.06.2023 № 18335 на 16000 грн.

При цьому, судом прийнято до уваги відсутність відповідного клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката в порядку частин 5, 6 статті 126 ГПК України.

Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу. Дана правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 18.12.2018 у справі № 910/4881/18.

Відтак, понесені позивачем витрати по оплаті судового збору та на професійну правничу допомогу адвоката відповідно до статі 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги фізичної особи-підприємця Кравчука Сергія Геннадійовича задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Девей Групп» (04119, м. Київ, вул. Білоруська, 36-А; ідентифікаційний код 39675755) на користь фізичної особи-підприємця Кравчука Сергія Геннадійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 103157 (сто три тисячі сто п`ятдесят сім) грн. 35 коп. основного боргу, 3868 (три тисячі вісімсот шістдесят вісім) грн. 83 коп. інфляційних втрат, 1492 (одну тисячу чотириста дев`яносто дві) грн. 25 коп. трьох процентів річних, пеню в розмірі 24870 (двадцять чотири тисячі вісімсот сімдесят) грн. 81 коп., 16000 (шістнадцять тисяч) грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а також 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Полякова