Рішення

від 12.09.2023 по справі 606/572/23

ТЕРЕБОВЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 606/572/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Іванченко А.М.,

за участю секретаря Порчик Р.І.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Алексенко С.Л.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вмісті Теребовляв порядкузагального позовногопровадження цивільнусправу запозовом Товаристваз обмеженоювідповідальністю Аграрногопідприємства «Колос-2»до ОСОБА_2 ,Фермерського господарства«Агроцентр Мшанець»,третя особа:державний реєстраторКухаришин ВасильВасильович відділудержавної реєстраціїПідгаєцької міськоїради провизнання недійснимдоговору орендиземлі таскасування йогодержавної реєстрації,визнання поновленимдоговору орендиземлі шляхомукладання додатковоїугоди додоговору орендиземлі, витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

03.04.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Колос-2» звернулось до суду з даним позовом обґрунтовуючи його тим, що 15.01.2018 року було укладено договір оренди земельної ділянки між позивачем та ОСОБА_2 (відповідачем1), термін дії договору спливав 15.01.2023 року, але сторонами договору було передбачено, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити договір на новий строк. Позивач користуючись своїм переважним правом на укладання договору оренди на новий строк 16.12.2022 року направив відповідачу лист-повідомлення щодо наміру скористатися переважним правом на укладання договору оренди землі на новий строк та надав проект додаткової угоди до договору. Не отримавши від відповідача відповіді, позивач 29.12.2022 року повторно направив лист відповідачу, в якому висловив свій намір продовжити співпрацю та запропонував нові покращені умови. Також позивач зазначає, що 15.12.2022 року відповідач листом повідомив, що у майбутньому буде використовувати земельну ділянку на власний розсуд. В подальшому позивач виявив, що відповідач 1, знаючи про намір позивача скористатися своїм переважним правом на укладання договору на новий строк, уклав договір земельної ділянки з відповідачем 2 Фермерським господарством «Агроцентр Мшанець». Позивач зазначає, що завідомо свідома відмова відповідача 1 продовжувати строк дії договору оренди з позивачем, шляхом укладання додаткової угоди, за наявністю у позивача законного переважного права на укладання договору на новий строк свідчить про односторонню відмову відповідача 1 від виконання раніше взятих на себе зобов`язань, що доводить недобросовісний характер дій відповідача 1 по відношенню до позивача. Укладання договору між відповідачем 1 та відповідачем 2 у стислий термін після спливу терміну дії договору з позивачем підтверджує, що дії відповідачів були заздалегідь сплановані. Вищезазначені дії відповідачів порушили право позивача на поновлення договору на новий строк та для захисту свого порушеного права позивач вимушений звернутись до суду.

04.04.2023 року ухвалою суду було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

25.04.2023 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача 1, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки відповідач ОСОБА_2 планував самостійно обробляти належну йому земельну ділянку та за місяць до завершення дії договору, а саме 15.12.2022 року звернувся до позивача із листом-повідомленням про те, що він не планує продовжувати договір. Листи від позивача ОСОБА_2 не отримував, оскільки перебував на лікуванні у лікарні, та після повернення з лікарні ознайомився з листом-повідомленням позивача, однак ні в листі, ні в проектах додаткових умов які були долучені до нього ОСОБА_2 не побачив жодних пропозицій щодо істотних умов договору, а лише щодо продовження діючого договору на тих самих підставах ще на 10 років. Враховуючи, що від позивача конкретних пропозицій не надійшло, ОСОБА_2 звернувся до керівника ФГ «Агроцентр Мшанець» із пропозицією укласти договір оренди.

10.05.2023 року позивач надав відповідь на відзив.

22.05.2023 року відповідачі надали заперечення на відповідь на відзив.

24.05.2023 року позивач надав заяву про зміну предмета позову, в якій просив подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням заяви про зміну вимог.

29.05.2023 року відповідачі надали відзив на заяву про зміну предмета позову, в якому зазначено, що нові позовні вимоги позивача є тими ж самими позовними вимогами, які були зазначені в первісній позовній заяві за виключенням нової позовної вимоги щодо витребування у ФГ «Агроцентр Мшанець» на користь позивача земельної ділянки, таким чином позивач не змінює свої первісні вимоги, а збільшує їх. Також станом на сьогоднішній день саме позивач користується земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_2 , оскільки на ній знаходяться посіви озимої пшениці позивача, таким чином неможливо витребувати у ФГ «Агроцентр Мшанець» земельну ділянку, яка не перебуває в його користуванні. У задоволенні заяви просять відмовити.

01.08.2023 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті з урахуванням зміненого предмету позову.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Безносик А.О. змінені позовні вимоги підтримала повністю з підстав викладених у позовній заяві, просила їх задовольнити.

Представник відповідача адвокат Алексенко С.Л. заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначив, що позивач неправомірно посилається на те, що відповідачами порушено переважне право позивача на поновлення договору оренди землі, оскільки ними дотримано умови та процедуру, визначені законом. ОСОБА_2 , як власник земельної ділянки, для припинення договірних відносин своєчасно та в повній мірі виконаа свої обов`язки, передбачені статтею 33 Закону України «Про оренду землі», у встановлені законом строки повідомив ТОВ «Колос-2» про свої наміри не продовжувати з ним орендні відносини на новий строк.

Третя особа державний реєстратор Кухаришин В.В. до судового засідання не з`явився, повідомлявся у встановленому законом порядку.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що у задоволенні позову ТОВ Аграрного підприємства «Колос-2» слід відмовити, виходячи із наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 2 га з кадастровим номером 6125086600:01:001:0717 на праві власності на підставі наказу, серія та номер 19-3684/14-16-сг, виданий 30.08.2016 року Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області (а.с.17-18)

15 січня 2018 року між ТОВ Аграрного підприємства «Колос 2» та ОСОБА_2 укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки (надалі Договір 1) площею 2 га. строком на 5 років та складено акт приймання передачі земельної ділянки (а.с.14-16)

Пунктом 8 договору 1 передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен непізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Листом-повідомленням № 1/12 від 16 грудня 2022 року ТОВ «Колос 2» повідомило орендодавця ОСОБА_2 про намір скористатись своїм переважним правом на укладання договору оренди землі на новий строк. До листа-повідомлення було додано проект Додаткової угоди до договору оренди землі від 15 січня 2018 року. Вказане повідомлення ОСОБА_2 отримав 29.12.2022 року (а.с.26-30)

Листом-повідомленням від 15 грудня 2022 року, ОСОБА_2 повідомив ТОВ «Колос-2» про своє бажання припинити дію договору оренди після закінчення строку, на який його було укладено, та зазначено, що вказану земельну ділянку буде використовувати на власний розсуд.(а.с.31)

29 грудня 2022 року позивачем повторно було надіслано лист-повідомлення відповідачу ОСОБА_2 про намір скористатись своїм переважним правом оренди на новий строк та продовжити дію договору оренди землі від 15.01.2018 року, також запропоновано нові умови оренди (у разі укладання договору оренди землі на 7 років).(а.с.32) Із доповідної записки від 15.03.2023 року на ім`я директора ТОВ Колос-2 вбачається, що земельна ділянка площею 2 га з кадастровим номером 6125086600:01:001:0717 засіяна пшеницею озимою сорту «Ахім», збирання врожаю планується на червень 2023 року (а.с.39)

З наказу №31 від 08.09.2022 року вбачається, що на підставі рішення зборів учасників від 07.09.2022 року ОСОБА_3 з 08.09.2022 року приступити до виконання обов`язків директора ТОВ АП «Колос-2» (а.с. 60)

У відповідності із ст.41Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується Конституцією України.

Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Судом встановлено, що 17 січня 2023 року між відповідачами ОСОБА_2 та ФГ «Агроцентр Мшанець» було укладено договір оренди спірної земельної ділянки строком на 7 років. Державну реєстрацію договору проведено 20 січня 2023 року.(а.с.112-116)

Посилання представника позивача на те, що ОСОБА_2 не повідомив позивача про намір укласти договір з іншим орендарем, як на підставу порушення переважного права ТОВ Колос-2 на поновлення договору оренди землі, суд не приймає до уваги, оцінює їх критично, так як вони повністю спростовані матеріалами справи.

У листі-повідомленні від 15 грудня 2022 року, ОСОБА_2 повідомив ТОВ «Колос-2» про своє бажання припинити дію договору оренди після закінчення строку, на який його було укладено, та зазначено, що вказану земельну ділянку буде використовувати на власний розсуд.

Крім того, бажання ОСОБА_2 використовувати земельну ділянку на власний розсуд, жодним чином не може свідчити про те, що така обставина не відповідала дійсній меті ОСОБА_2 щодо відмови у поновленні строку договору оренди землі із попереднім орендарем, оскільки бажання власника з приводу самостійного використання земельної ділянки, чи передачі її в оренду іншому орендарю на більш вигідних умовах, могло неодноразово змінитись, при цьому останній згідно вимог чинного законодавства не зобов`язаний кожного разу повідомляти попереднього орендаря, про свій намір, як він буде використовувати земельну ділянку, яка перебуває у його приватній власності.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Частиною першою статті 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються положеннями ст.33 Закону України Про оренду землі (надалі Закону).

Так, відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 цього Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою ст.33 Закону, можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Таким чином, для застосування частини першої статті 33 Закону та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами 2-5 цього Закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 4 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Такий правовий висновок про застосування норм права у подібних правовідносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі №594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18).

Суд, встановивши, що сторони за договором не досягли згоди щодо умов договору оренди на новий строк, оскільки власник земельної ділянки -орендодавець ОСОБА_2 у своєму листі-повідомленні вказав на відсутність наміру продовжувати договірні відносини з оренди землі, що беззаперечно свідчить про відсутність його волевиявлення на поновлення договору оренди землі від 15 січня 2018 року, в тому числі й на запропонованих позивачем умовах, дійшов висновку про те, що переважне право позивача не порушено й не підлягає відновленню в обраний ним спосіб.

Так, наявність обґрунтованих заперечень зі сторони орендодавця стосовно поновлення договору з орендарем дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке передбачено положеннями ст.33 Закону і може підлягати захисту відповідно до статті 4 ЦПК України, не порушено, а отже заявлений позов задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У ст. 126 ЗК України зазначається, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до частини 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Оскільки дія Договору оренди землі укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ АП «Колос-2» завершилася 15.01.2023, а договір між ОСОБА_2 та ФГ «Агроцентр Мшанець був укладений лише 17.01.2023, то державний реєстратор Кухаришин В.В. цілком законно 20.01.2023 прийняв заяву від ОСОБА_2 , щодо реєстрації такого договору оренди та 24.01.2023 провів його державну реєстрацію.

За наведених вище обставин, представником позивача не подано суду належних та допустимих доказів того, що державна реєстрація права оренди земельної ділянки відповідно до укладеного договору між відповідачами від 17.01.2023 року, проведена із порушенням вимог чинного законодавства.

Щодо позовної вимоги про витребування в ФГ «Агроцентр Мшанець» на користь ТОВ «Колос-2» спірної земельної ділянки суд враховуючи пояснення позивача у позовній заяві та відповіді на відзив, що станом на сьогоднішній день, саме позивач користується земельною ділянкою з кадастровим номером 6125086600:01:001:0717, яка належить ОСОБА_2 , оскільки на ній знаходяться посіви озимої пшениці позивача, тому приходить до висновку, що неможливо витребувати у відповідача ФГ «Агроцентр Мшанець» земельної ділянки, яка не перебуває в його користуванні та на час винесення рішення згідно пояснень представника ФГ «Агроцентр Мшанець» спірна земельна ділянка не перебуває в їх користуванні.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України: рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.

Відтак, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст.141 ЦПК України покласти на позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст. 10, 12, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 319, 373, 626, 627, 777, 792 ЦК України, ст.ст.124-126 ЗК України, ст.ст.13, 17, 33 Закону України Про оренду землі, Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрного підприємства «Колос-2» до ОСОБА_2 , Фермерського господарства «Агроцентр Мшанець», третя особа: державний реєстратор Кухаришин Василь Васильович відділу державної реєстрації Підгаєцької міської ради, про визнання недійсним договору оренди землі та скасування його державної реєстрації, визнання поновленим договору оренди землі шляхом укладання додаткової угоди до договору оренди землі, витребування земельної ділянки відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.М.Іванченко