Рішення

від 13.09.2023 по справі 607/11660/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.09.2023 Справа №607/11660/23

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

за участю секретаря судового засідання Крук А. В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі 6 000,00 грн щомісячно.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 23 січня 2010 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 , про що зроблений актовий запис № 80 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , після чого її дошлюбне прізвище ОСОБА_4 було змінено на ОСОБА_5 . На даний час, більше одного року сторони не проживають разом та не ведуть спільного сімейного життя як подружжя. Від спільного шлюбу у них є неповнолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про народження Серія НОМЕР_2 . Донька фактично проживає з позивачкою, окремо від батька, по АДРЕСА_1 про що свідчать довідки № 61175002064492 та № 6117-5002064399 від 30 серпня 2022 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Відповідач не надає коштів на утримання своєї дитини, чим не виконує обов`язок утримувати її до досягнення нею повноліття, який передбачений ст. 180 Сімейного кодексу України. На даний момент у позивачки скрутне фінансове становище. У зв`язку з цим у неї немає можливості повністю забезпечити фізичний, духовний розвиток дитини, розвиток творчих та пізнавальних здібностей її уподобань, розвиток обдарувань, додаткових занять, оплати за харчування та одягу для неї.

Ухвалою судді від 03 липня 2023 року відкрито провадження у справі № 607/11660/23. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, її представник, адвокат Ороновська О. М. подала суду заяву, у якій просила справу розглядати за її відсутності, позов задовольнити у повному обсязі. Щодо заочного рішення не заперечила.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився з невідомої на те суду причини, хоча про день та час судового засідання повідомлявся належним чином, відзиву не подав.

Згідно ч. 4 ст. 23 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.

У зв`язкуз неявкоюучасників справи,з підстав,передбачених ч.2ст.247ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши позовну заяву, оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

23 січня 2010 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, про що зроблений актовий запис № 80.

Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 06 вересня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьки ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .

Згідно довідки від 30 серпня 2022 року № 61175002064492 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки від 30 серпня 2022 року № 61175002064399 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 335769603 від 15 червня 2023 року, ОСОБА_2 має у власності:

незавершене будівництво за адресою: АДРЕСА_3 ;

квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 88,9 кв.м.;

домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 частки;

садовий будинок із земельною ділянкою у садівничому товаристві «Труд», АДРЕСА_5 ;

є орендарем земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 7410100000:02:006:0104.

За встановлених обставин, до правовідносин, які виникли між сторонами підлягають застосуванню наступні норми матеріального права.

У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789XII від 27 лютого 1991 року, Державиучасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

Відповідно до ч. ч. 2, 8, 9, 10 ст. 7 Сімейного кодексу України (далі СК України) сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі (ч. 2 ст. 181 СК України).

Частиною 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Статтею 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 31) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 32) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено, що у 2023 році прожитковий мінімум дітей віком від 6 до 18 років 2833 гривні.

Суд встановив, що у сторін у шлюбі народилась дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає з матір`ю. Позивачка самостійно забезпечує дитину, оскільки відповідач не надає матеріальної допомоги. Водночас, ОСОБА_2 є працездатним, інших утриманців не має, має у власності та оренді нерухоме майно. Стан здоров`я відповідача суд вважає задовільним, оскільки доказів про зворотне суду не надано та в судовому засіданні не здобуто, відповідно може отримувати високий постійний дохід і тому має реальну змогу сплачувати аліменти на утримання дочки до досягнення нею повноліття.

В свою чергу ОСОБА_2 не надав жодних доказів, які б спростовували позовні вимоги.

З урахуванням вищенаведених положень законодавства, встановлених обставин справи, беручи до уваги рівність обов`язку батьків утримувати їх спільну дитину, суд доходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, шляхом стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі 5 000,00 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму, починаючи стягнення з дня подання позову 29 червня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

При цьому, слід зазначити, що у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я сторін та в інших випадках, передбачених СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів.

Суд вважає, що менший розмір аліментів не буде достатнім для належного виховання та утримання дитини та забезпечення належного рівня життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Згідно ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

За таких обставин суд вважає, що рішення в частині стягнення аліментів за один місяць, слід допустити до негайного виконання.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, оскільки позивачка звільнена від сплати судових витрат при звернені з даним позовом до суду, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 7678, 206, 258268, 273, 280-283, 352355, 430 Цивільного процесуального кодексу України, статями 180184, 191 Сімейного кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі 5 000,00 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму, починаючи стягнення з дня подання позову 29 червня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 1 073,60 грн судового збору.

Копію рішення направити відповідачу у справі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_6 .

Відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_7 .

Головуючий суддя О. Герчаківська