Рішення

від 20.09.2023 по справі 923/1647/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2023 р.м. Одеса Справа № 923/1647/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Крутькової В.О., розглянувши у відкритому засіданні справу

за позовом: Фермерського господарства "Павелків П.М." (75244, Херсонська область, Каховський район, с. Іванівка, вул. Урожайна, 1, код ЄДРПОУ 24112117)

до відповідача: Каховської районної державної адміністрації Херсонської області (74900, Херсонська область, Каховський район, м. Нова Каховка, вул. Історична, 52, код ЄДРПОУ44160489)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Присиваська сільська рада (75240, Херсонська область, Каховський район, с.Григорівка, вул. Пушкіна, 20, код ЄДРПОУ 04402445).

про скасування розпорядження

за участю представників

від позивача - Осипенко А.В.

від відповідача - Бериславський Д.В.

від третьої особи - не прибув

Фермерське господарство "Павелків П.М." (надалі - позивач) звернулось 16.12.2021 до Господарського суду Херсонської області з позовом до Каховської районної державної адміністрації Херсонської області (надалі - відповідач), яким просить скасувати розпорядження голови Чаплинської районної державної адміністрації від 09.06.2015 № 201 "Про вилучення земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні громадян" в частині вилучення із землекористування земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення, яку надано у постійне користування Павелків П.М., відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ХС № 013001 від 25.01.1996 року (в позовній заяві описка допущена - помилково зазначено 26.01.1996, про що позивач зазначив в письмових поясненнях від 20.09.2023), зареєстрованого в книзі записів державних актів за № 200, на території Іванівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області, для ведення фермерського господарства.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 17.01.2022 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

Відповідно до поштового повідомлення відповідач отримав ухвалу 24.01.2022, але відзиву на позов не надав. Доказів коли саме третя особа отримала ухвалу про відкриття провадження матеріали справи не містять.

03.02.2022 третя особа подала до суду письмові пояснення, у яких просила відмовити в задоволенні позову та витребувати у позивача оригінал державного акту на право постійного користування землею ІІ-ХС № 013001 від 25.01.1996 року.

Ухвалою від 10.02.2022 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду в засіданні 03.03.2022. Крім того, в цій ухвалі зазначено, що в засіданні позивач пояснив, що у нього відсутній оригінал державного акту на право постійного користування землею.

Однак, справу не було розглянуто через введення в Україні з 24.02.2022 воєнного стану та окупацію м. Херсона.

Розпорядженням голови Верховного Суду № 11/0/9-22 від 18.03.2022 змінено територіальну підсудність справ Господарського суду Херсонської області на Господарський суд Одеської області.

Після деокупації міста Херсон справа передана на розгляд судді Господарського суду Одеської області Литвиновій В.В. відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2023.

Згідно з ч. 14 ст. 32 ГПК України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

З метою повідомлення сторін про розгляд даної справи та надання можливості висловити їм актуальну позицію щодо позовних вимог, суд дійшов висновку прийняти справу до свого провадження та розпочати розгляд справи спочатку. Підготовче засідання суд ухвалою від 20.06.2023 призначив з урахуванням перебування судді у відпустці на 23.08.2023, а також ухвалив розглянути справу впродовж розумного строку.

Третя особа отримала ухвалу в електронному кабінеті відповідно до довідки.

Враховуючи, що місцезнаходження відповідача наразі є окупованою територію, то його суд повідомив про розгляд справи шляхом публікації 20.06.2023 на сайті суду (а.с. 114).

Ухвалою від 18.08.2023 задоволено заяву позивача про участь в засіданнях суду в режимі відеоконференції власними засобами.

20.08.2023 через підсистему Електронний суд позивач подав для залучення до матеріалів справи копії рішення від 30.11.20121 у справі № 923/916/21 за позовом Фермерського господарства "Ритм-Плюс" до Каховської районної державної адміністрації Херсонської області, яке набрало чинності 13.09.2022, тобто вже після подання позову. Цим рішенням скасовано розпорядження голови Чаплинської районної державної адміністрації від 09.06.2015 року № 201 «Про вилучення земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні громадян» в частині вилучення із землекористування земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення, яку надано у постійне користування ОСОБА_1 , відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії І-ХС № 010225 від 19 березня 2001 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів за № 331, на території Іванівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області, для ведення фермерського господарства.

Тобто, цим рішенням скасовано спірне у даній справі № 923/1647/21 розпорядження № 201 від 09.06.2015, але стосовно іншої громадянки - ОСОБА_1

12.09.2023 від відповідача в особі керівника ОСОБА_2 через підсистему Електронний суд надійшла заява про участь в засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої доручити Криворізькому районному суду Дніпропетровської області. Ухвалою від 13.09.2023 суд відмовив в задоволенні даного клопотання.

Відзиву на позов відповідач не надав і Господарському суду Одеської області.

19.09.2023 від відповідача надійшло клопотання про участь в засіданні в режимі відеоконференції власними засобами, яке судом задоволено.

В засіданні відповідачем заявлено усне клопотання про заміну відповідача на належного - Присиваську сільську раду.

Суд відмовив в задоволенні даного клопотання, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 48 ГПК України суд може замінити відповідача на належного до закінчення підготовчого провадження (наразі вже розгляд справи по суті) та за клопотанням позивача (позивач такого клопотання не заявляв).

З огляду на викладене, відповідно до ст. 178 ГПК України суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

На підставі рішення виконкому Чаплинської районної ради народних депутатів Чаплинського району Херсонської області від 18.04.1995 № 52, що підтверджується Державним актом серії ІІ-ХС № 013001 від 25.01.1996 року (а.с. 27-28), зареєстрованого в книзі записів державних актів за № 200, на території Іванівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області, для ведення фермерського господарства надано право постійного користування землею площею 33,8 га ОСОБА_3 .

Згідно статуту Фермерського господарства Павелків П.М. (код 24112117) та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань засновники господарства - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (керівник), дата державної реєстрації господарства - 18.09.1996.

У пункті 6.5. Статуту позивача зазначено, що фермерське господарство здійснює господарську діяльність на земельних ділянках, в тому числі на земельній ділянці на підставі Державного акту серії ІІ-ХС № 013001, виданого на підставі рішення виконкому Чаплинської районної ради народних депутатів Чаплинського району Херсонської області від 18.04.1995 № 52, тобто ОСОБА_3 , в межах адміністративної території Іванівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області.

ФГ Павелків П.М. (позивач) в позовній заяві зазначає, що відповідно до Закону України «Про державний земельний кадастр» до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області було спрямовано звернення для внесення відомостей до державного земельного кадастру про земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні позивача - ФГ Павелків П.М., відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії І-ХС № 013001 від 25.01.1996 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів за номером 200.

Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області листом від 12.09.2018 року № 6189/0-2550/0/95-18 (а.с. 29) у відповідь на звернення повідомило, що відповідно до розпорядження голови Чаплинської районної державної адміністрації від 09.06.2015 року № 201 вилучено із землекористування земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення, яка надана в постійне користування ОСОБА_3 , відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ХС № 013001 від 25 січня 1996 року, зареєстрованого за№ 200, на території Іванівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області, для ведення фермерського господарства (для ФГ «Павелків П.М»).

У зв`язку з цим, позивач зазначає, що було подано до Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області клопотання про відміну п. 3 розпорядження голови Чаплинської районної державної адміністрації від 09.06.2015 року № 201 «Про вилучення земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні громадян» та про виключення із списку додатку до вищевказаного розпорядження громадянина « ОСОБА_3 ».

Від Чаплинської районної державної адміністрації позивачем отримано лист відмову (а.с. 30-31) від 26.10.2018, мотивоване тим, що вказане розпорядження вичерпало свою дію виконанням, внаслідок: припинено право постійного користування вказаною земельною ділянкою, її вилучено та віднесено до земель запасу, через що припинилась дія прав землекористувача.

Не погоджуючись з отриманою відповіддю, позивачем спрямовано заяву до Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, для проведення перевірки з питань дотримання вимог земельного законодавства при прийнятті Чаплинською районною державною адміністрацією розпорядження від 09.06.2015 року № 201 «Про вилучення земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні громадян». Адже відповідно до вимог статей 6, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», Управління з контролю за використанням та охороною земель, є уповноваженим органом виконавчої влади що реалізує державну політику в агропромисловому комплексі.

За результатом проведеної перевірки 22.12.2018 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель на території Херсонської області Марченком Юрієм Палладійовичем складено відповідний акт перевірки (а.с. 32-35).

Як вбачається із вищевказаного акту перевірки, розпорядження голови Чаплинської районної державної адміністрації від 09.06.2015 № 201 «Про вилучення земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні громадян» видане з наступними порушеннями вимог земельного законодавства, а саме порушення ст.ст. 122, 125, 142, 149 Земельного кодексу України.

Порядок вилучення земельних ділянок визначений статтею 149 Земельного кодексу України (далі-Кодекс), відповідно до якого земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних потреб та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених Кодексом.

Вилучення земельних ділянок проводиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державних адміністрацій, сільських, селищних місцевих рад відповідно до їх повноважень.

Так, районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства; в) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі, інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції тощо).

При цьому, всупереч вимогам зазначеного порядку, розпорядженням голови Чаплинської районної державної адміністрації від 09.06.2015 року № 201 земельні ділянки, про які йдеться, віднесено до складу земель запасу району.

Зазначені норми права дають підстави для висновку, що розпорядження голови Чаплинської районної державної адміністрації від 09.06.2015 року № 201 «Про вилучення земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні громадян», яким земельну ділянку площею 33.8 га, яка належить на праві постійного користування позивачу, віднесено до складу земель запасу району, винесене всупереч вимогам зазначеного порядку, тобто з порушенням ст. 149 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.3 та 4 ст. 142 Земельного кодексу України, припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначенні статтею 122 Земельного кодексу України, зокрема частиною третьою, в якій зазначено, що районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а)ведення водного господарства; б)будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.

При цьому, згідно із частиною четвертою зазначеної статті повноваженнями в частині розпорядження та передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб наділений центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи.

Зазначене свідчить про те, що Чаплинська районна державна адміністрація Херсонської області на момент прийняття оскаржуваного розпорядження не була наділена правом розпорядження та передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, зокрема й щодо винесення розпорядження від 09.06.2015 року № 201 «Про вилучення земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні громадян» яким земельну ділянку площею 33,8 га, яка належить на праві постійного користування позивачу, віднесено до складу земель запасу району. Такими правами наділені центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи.

Водночас, статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Так, згідно п 3.4. інструкції (яка діяла на момент видачі державних актів втратила чинність 23.08.2013 на підставі наказу Міністерства АПК від 03.07.2013 № 404) Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі затвердженої Наказом Державного комітету України по земельним ресурсам № 43 в редакції від 04.05.99 року, забезпечення державної реєстрації державних актів, що посвідчують право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю або право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею та договорів оренди покладається на державні органи земельних ресурсів: районні відділи земельних ресурсів; управління (відділи) земельних ресурсів у містах обласного і районного підпорядкування: Київське та Севастопольське міські управління земельних ресурсів.

В п 3.5. інструкції визначено, що Державні акти, що посвідчують право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю або право постійного користування землею реєструються, відповідно, у: Книзі записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю за формою згідно з додатком 1; Книзі реєстрації державних актів на право колективної власності на землю за формою згідно з додатком 2; Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю за формою згідно з додатком 3; Книзі реєстрації державних актів на права постійного користування землею (громадянами) за формою згідно з додатком 4: Книзі реєстрації державних актів на право постійного користування землею (юридичними особами) за формою згідно з додатком 5.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 122 Земельного кодексу України, розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності з 01.01.2013 року, тобто на момент прийняття оскаржуваного розпорядження, належали Центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам.

Враховуючи норми вищевказаної статті земельні ділянки, що вилучаються, викуповуються або примусово відчужуються для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, надаються у користування для таких потреб органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, які прийняли рішення про їх вилучення, викуп або примусове відчуження для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.

Відповідно до статті 156 Земельного кодексу України, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов`язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом. Також відповідно до частини 5 статті 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Жодних рішень органом державної влади, відповідно до наданих повноважень з питань припинення права постійного користування та надання вищевказаних земельних ділянок у власність (користування) не приймалось.

Як встановлено державним інспектором Марченком Ю.П. та зазначено в акті перевірки 22.12.2018: Під час видачі розпорядження голови Чаплинської районної державної адміністрації від 09.06.2015 № 201, рішення про припинення права постійного користування земельними ділянками Павелків П.М. не приймалось, державну реєстрацію речових прав не скасовано.

Враховуючи викладене, таке право постійного користування на земельну ділянку виникло на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ХС № 013001 від 25 січня 1996 зареєстрованого за № 200, який не втратив своєї законної сили, адже факту скасування державної реєстрації відповідно до закону не відбулося.

Отже переведення вищевказаної земельної ділянки до земель запасу є передчасним та таким що суперечить нормам діючого законодавства.

Статтею 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» визначено, що розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

З метою відновлення порушених свої прав в порядку адміністративного судочинства ОСОБА_3 звертався до Херсонського окружного адміністративного суду з позовною заявою про скасування розпорядження голови Чаплинської районної державної адміністрації від 09.06.2015 року № 201, «Про вилучення земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні громадян».

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 закрито провадження у адміністративній справі № 540/545/19 за позовом до Чаплинської РДА про скасування розпорядження від 09.06.2015 року №201 з підстав того, що спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У подальшому було подано позовну заву в порядку цивільного судочинства, як було роз`яснено, до Чаплинського районного суду Херсонської області з позовом скасувати розпорядження голови Чаплинської районної державної адміністрації від 09.06.2015 року № 201, «Про вилучення земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні громадян».

26.11.2019 у справі №665/1156/19 рішенням Чаплинського районного суду позов задоволено та скасовано розпорядження голови Чаплинської районної державної адміністрації від 09.06.2015 року № 201 «Про вилучення земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні громадян» в частині вилучення із землекористування земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення, яку надано у постійне користування ОСОБА_3 відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії ХС № 013001 від 25 січня 1996 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 200, яка розташована на території Іванівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області та надана для ведення селянського (фермерського) господарства.

Апеляційну скаргу Григорівської сільської ради частково задоволено, рішення суду від 26.11.2019 скасовано провадження у справі закрито, так як розгляд вказаної категорії віднесено до юрисдикції господарського суду. При цьому колегія суддів апеляційної інстанції керуючись ч. 2 ст. 377 ЦК України, відповідно до якої порушення правил юрисдикції загальних судів, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 20.10.2021 закрито провадження у справі №923/264/21, у зв`язку зі смертю фізичної особи ОСОБА_3 . Позивач посилається на те, що про вказану ухвалу дізнались 14.12.2021 з ЄДРСР, оригінал ухвали не надходив до цього часу.

Ураховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, земельна ділянка надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства, в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб`єктом такого використання може бути особа - суб`єкт господарювання за статтею 55 Господарського кодексу України.

Зі змісту положень статті 12 Закону України «Про фермерське господарство» вбачається, що землі фермерського господарства можуть складатися із: земельних ділянок, що належать громадянам України - членам фермерського господарства на праві власності, користування; земельних ділянок, що належать фермерському господарству на праві власності, користування. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Згідно зі ст. 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Чинне земельне законодавство обмежує коло суб`єктів, які можуть використовувати на праві постійного користування земельні ділянки державної та комунальної власності, до числа яких входять, приміром, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності, громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації, релігійні організації України тощо.

Натомість відповідно до законодавства, що було чинним до 1 січня 2002 р., право постійного користування земельними ділянками могли набувати й інші суб`єкти, зокрема громадяни для ведення селянського (фермерського) господарства (далі СФГ). Оскільки після державної реєстрації такі господарства набували прав юридичної особи, поставали питання щодо суб`єкта права постійного користування земельною ділянкою після державної реєстрації СФГ, про припинення (або ж збереження) такого права за СФГ після смерті засновника господарства-фізичної особи, якій відповідна земельна ділянка надавалася в постійне користування, а звідси й про можливість спадкування права постійного користування земельною ділянкою спадкоємцями померлого. Відповіді на ці питання надано останньою практикою ВП ВС.

Так, у постанові від 23 червня 2020 р. у справі №922/989/18 (провадження №12-205гс19) ВП ВС зазначила, що відповідно до положень ст. 7 Земельного кодексу України (у редакції від 13 березня 1992 р.), у постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення СФГ, особистого підсобного господарства. Йдеться про те, що земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення СФГ надавалась особі не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові голові створюваного СФГ.

Законодавством одержання земельної ділянки було передбачене як обов`язкова умова для набуття правосуб`єктності СФГ як юридичної особи. Водночас одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення СФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації СФГ. Тобто закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення СФГ, без створення такого фермерського господарства.

Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації такого господарства. Фермерське господарство (у будь-якій його формі) ініціюється для подальшої діяльності з виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках з метою отримання прибутку, що відповідає наведеному у ст. 42 Господарського кодексу України визначенню підприємництва. Звідси надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб.

Після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

При цьому ВП ВС дійшла висновку, що з моменту державної реєстрації СФГ (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки.

Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами, органами, уповноваженими здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин або органом місцевого самоврядування, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.

Таким чином, у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою відбулася фактична заміна користувача й обов`язки землекористувача земельної ділянки перейшли до ФГ «Павелків П.М.» (позивача по справі) з дня його державної реєстрації.

Як свідчать матеріали справи, згідно розпорядження голови Чаплинської районної державної адміністрації від 09.06.2015 року № 201 «Про вилучення земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні громадян» (а.с. 25) вилучено у ОСОБА_3 земельну ділянку, яка перебуває у його постійному користуванні для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташована за межами населеного пункту на території Іванівської сільської ради, у зв`язку з добровільною відмовою від подальшого користування.

Зазначені в додатку до розпорядження земельні ділянки віднесено до складу земель запасу району в межах Іванівської та Скадовської сільських рад та визнано недійсними державні акти на право постійного користування землею, зокрема, серії ІІ-ХС № 013001 від 25.01.1996 року, виданого ОСОБА_3 щодо земельної ділянки площею 33,8 га.

22.12.2018 року Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області звернулось до голови Херсонської обласної державної адміністрації з клопотанням (а.с. 36-38) з питань дотримання вимог земельного законодавства № 587-ДК/0005/КВ/06/01-18, відповідно до якого вимагає (пропонує) в межах наданих повноважень, вжити заходів щодо приведення у відповідність до вимог діючого законодавства розпорядження голови Чаплинської районної державної адміністрації від 09.06.2015 року № 201 «Про вилучення земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні громадян».

Однак, відповіді на дане клопотання не надійшло, через що Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області звернулось до керівника Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області листом від 24.01.2019 (а.с. 42-44), яким просило вжити заходи прокурорського реагування.

Згідно ст. 7 ЗК України 1991 року (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), у постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Відповідно до ст. 23 ЗК України право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Статтею 51 ЗК України встановлено, що громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 148-1 ЗК України (в чинній редакції) у разі переходу права власності на земельну ділянку, що перебуває у постійному користуванні, від держави до територіальної громади або від територіальної громади до держави до набувача земельної ділянки переходять права та обов`язки власника земельної ділянки за правовідносинами постійного користування нею.

Як встановлено судом та зазначено в матеріалах перевірки дотримання вимог земельного законодавства, під час видачі розпорядження голови Чаплинської районної державної адміністрації від 09.06.2015 року № 201 «Про вилучання земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні громадян» рішення про припинення права постійного користування земельними ділянками ОСОБА_3 чи ФГ "Павелків П.М." не приймалось, державну реєстрацію речових прав не скасовано. Тобто зазначене дає підстави вважати, що оскаржуване розпорядження жодним чином не можливо було виконати шляхом переведення спірної земельної ділянки до земель запасу без скасування державної реєстрації таких прав.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» визначено, що розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Чаплинська районна державна адміністрація Херсонської області перебуває в стані припинення, оскільки 17 липня 2020 року Верховна Рада України прийняла постанову «Про утворення та ліквідацію районів», за нею у Херсонській області утворено п`ять районів. З огляду на викладене, Чаплинський район ліквідовано та він увійшов до Каховського району Херсонської області.

Суд врахову, що відповідач є органом державної влади, тому має місце публічне правонаступництво Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області на її правонаступника Каховську державну адміністрацію Херсонської області, оскільки повноваження вже перейшли до відповідача, тобто в данномувипадку не потрібно чекати внесення запису до реєстру про припинення Чаплинської державної адміністрації Херсонської області та складання передавального акту.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва. Під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.06.2023 №925/1775/21.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на відповідача

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати розпорядження голови Чаплинської районної державної адміністрації від 09.06.2015 № 201 "Про вилучення земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні громадян" в частині вилучення із землекористування земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення, яку надано у постійне користування ОСОБА_3 , відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ХС № 013001 від 25.01.1996 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів за № 200, на території Іванівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області, для ведення фермерського господарства.

3. Стягнути з Каховської районної державної адміністрації Херсонської області (вул. Історична, 52, м. Нова Каховка, Херсонська область, 74900, код ЄДРПОУ 44160489) на користь Фермерського господарства "Павелків П.М." (75244, Херсонська область, Каховський район, с. Іванівка, вул. Урожайна, 1, код ЄДРПОУ 24112117) суму судового збору в розмірі 2270,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 21 вересня 2023 р.

Суддя В.В. Литвинова