Рішення

від 05.09.2023 по справі 917/1309/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2023 Справа № 917/1309/23

за позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Лан-Україна", вул.Митрофана Довнар-Запольського, 5, м.Київ, 04116, ел. пошта: info@lanukr.com

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес", вул. Наглого Марка, 46, с.Дейманівка, Лубенський район, Полтавська область, 37050

про стягнення грошових коштів

Суддя Кльопов І.Г.

Секретар судового засідання Назаренко Я.А.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лан-Україна" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес" про стягнення заборгованості за Договором поставки №З555 від 01.03.2023 у розмірі 97883,58грн., в т.ч. 20000,00грн. - збитки та 77883,58гнр. - пеня.

Позовні вимоги обумовлені стягненням пені за прострочення строків оплати за поставлений товар за кожен день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та простоєм автотранспорту з товаром в м.Ізмаїл в період з 23.03.2023 - 05.04.2023.

Ухвалою суду від 24.07.2023 року відкрито провадження у справі № 917/109/23, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

14.08.2023 відповідач подав відзив (вхід. №9929), в якому проти позову заперечує, посилаючись на необгрунтованість заявлених вимог та заявляє клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою від 15.08.2023 суд клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін задовольнив, призначив справу до розгляду в судове засідання на 05.09.2023.

22.08.2023 за вхід. №10306 від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

31.08.2023 за вхід. №10712 від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі щодо розрахунку пені та стягнення штрафу.

05.09.2023 за вхід. №10854 від позивача надійшли пояснення. Пояснення залучено судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 05.09.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, встановив:

01.03.2023 між ТОВ "Лан-Україна" (далі - Продавець) та ТОВ "Пирятинський делікатес" (далі - Покупець) був укладений Договір поставки №Р555 (далі - Договір), за яким Продавець зобов`язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити Сою українського походження, насипом (далі - Товар).

Відповідно до п.6.1. Договору (у редакції Протоколу розбіжностей): « 6.1. Оплата за Товар, що поставляється автотранспортом, здійснюється Покупцем у наступному порядку:

6.1.1. перерахування 86% вартості поставленого Товару на поточний рахунок Продавця протягом З (трьох) банківських днів з моменту фактичного отримання товару у Місці призначення, вказаному у п.4.2. цього Договору та після отримання Покупцем:

- копії ТТН з відміткою Терміналу про прийняття Товару (на вимогу Покупця);

- копію рахунка - фактури Продавця;

- копії видаткової накладної;

- копії довідки виробника (на вимогу Покупця).

6.1.2. перерахування 14% вартості поставленого Товару на поточний рахунок Продавця протягом 3 (трьох) банківських днів після отримання Покупцем:

- податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - «ЄРПН») і оформлених згідно з вимогами чинного податкового законодавства;

- оригіналів Договору;

- оригіналів бухгалтерських документів (рахунків-фактур та видаткових накладних);

- оригінал довідки виробника (на вимогу Покупця);

- оригіналів видаткових накладних;

- оригіналів ТТН з відміткою Терміналу про вивантаження Товару або завірені Терміналом копії.»

Додатковою угодою №3 від 10.04.2023 до Договору Сторони домовились виключити з пунктів 6.1.1. та 6.1.2. Договору слова: «з відміткою Терміналу про прийняття Товару/про вивантаження Товару або завірені Терміналом».

На виконання умов Договору із змінами, Продавець у період з 14.03.2023 по 05.04.2023 поставив Покупцеві Товари (151,3 т.) на загальну суму 3 098 181,01 грн., за видатковими накладними: №80506540 від 14.03.2023 у кількості 25,08т. на суму 514140,11грн., №80506541 від 14.03.2023 у кількості 26,22т. на суму 537510,00грн., №80506892 від 20.03.2023 у кількості 22,34т. на суму 456596,38грн., №80506893 від 20.03.2023 у кількості 25,56т. на суму 521884,19грн., №80507456 від 05.04.2023 у кількості 26,20т. на суму 537100,11грн., №80507456 від 05.04.2023 у кількості 25,90т. на суму 530950,11грн. Всього на суму 3 098 181,01грн.

Покупець сплатив суму у розмірі 3 098 181,01грн. за поставлений Продавцем Товар платіжними інструкціями №2387 від 24.03.2023 на суму 442160,49грн., №2617 від 31.03.2023 на суму 200000,00грн., № 2895 від 06.04.2023 на суму 200000,00грн., №32533496,1 від 12.04.2023 на суму 300000,00грн., № 32533760,1 від 14.04.2023 на суму 603752,00грн., №32534068,1 від 25.04.2023 на суму 150000,00грн., №32534547,1 від 04.05.2023 на суму 300000,00грн., №32534936,1 від 17.05.2023 на суму 400000,00грн., №32535148,1 від 18.05.2023 на суму 502268,52грн.

Позивач зазначає, що по закінченню строку платежу Покупець у порушення умов Договору та вимог ст. 526 ЦК України своє грошове зобов`язання повністю не виконував і за отриманий Товар своєчасно не розраховувався.

Так, пунктом 7.3. Договору (у редакції протоколу розбіжностей) передбачено, що « 7.3. У випадку прострочення оплати за поставлений Товар та/або партію Товару Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від вартості неоплаченого в строк Товару та/ або партії Товару за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє Покупця від виконання зобов`язань по оплаті.».

За прострочення оплати поставлених товарів Позивач нарахував Відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення, що становить 77883,58грн.

Відповідно п.4.3. Договору (у редакції Додаткової угоди №1 від 15.03.2023) строк поставки - у строк до 24.03.2023 року включно.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору 23.03.2023 року в порт міста Ізмаїл прибули два автомобілі з Товаром (26.2 т і 25.9 т). Покупець не повідомляв Продавця про неможливість прийняття Транспорту.

Автомобілі з Товаром простояли в м. Ізмаїл, були переадресовані 05.04.2023 на вивантаження в село Нагірне та вивантажені 05.04.2023.

У квітні 2023 Продавець отримав претензію від ТОВ «Спецтехнік Плюс» (далі - Експедитор) №10 від 11.04.2023 про сплату 20 000,00 грн. штрафу за простій 2 автомобілів з 23.03.2023-05.04.2023).

02.05.2023 Позивач сплатив Експедитору 20 000,00 грн.

Позивач, посилаючись на ст.22 ЦК України та п.7.1. Договору, відповідно до якого - Сторона, яка порушила умови Договору, відшкодовує іншій Стороні завдані своїми діями чи бездіяльністю реальні, документально підтверджені збитки в повному обсязі, в порядку, передбаченому чинним законодавством та цим Договором, заявляє до стягнення з відповідача 20000,00грн. збитків.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані Договором поставки №Р555 від 01.03.2023, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Доказів розірвання, припинення чи визнання недійсним договору сторонами не надано.

Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх істотних умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, порядок здійснення розрахунків, умови поставки, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 Цивільного кодексу України та ст. ст. 180, 181 Господарського кодексу України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 Господарського кодексу України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази, господарським судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов"язання за договором поставки, що підтверджується видатковими накладними.

Проте, відповідач не виконав належним чином свої зобов`язання за договором поставки поставки №Р555 від 01.03.2023 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Судом встановлено, що нарахована пеня позивачем відповідачу у розмірі 77883,58грн. за заявлений період не перевищує заявленої до стягнення суми.

За таких обставин, правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 77883,58грн.

Щодо заявлених до відшкодування відповідачем збитків у розмірі 20000,00грн., суд зазначає наступне.

Приписами ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Законом щодо окремих видів господарських зобов`язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду (ст. 225 Господарського кодексу України).

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як встановлено судом, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібно довести наявність елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) наявність протиправної поведінки, 2) факт понесення збитків, 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, 4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Суд наголошує на тому, що позивачем не доведено існування вини відповідача за простій автомобілів.

Відповідно до п.4.2 Договору, місцем поставки товару визначено дві адреси - Ізмаїл, вул.Болградське шосе, буд.14 та/або м.Ізмаїл, вул.Гагаріна, буд.58. Так, позивач мав можливість поставити товар на одну із вказаних у Договорі адрес.

Крім того, пунктом 4.9 Договору з протоколом розбіжностей узгоджено сторонами - всі витрати зі зберігання Товару, доведенням якості Товару до показників, визначених в цьому Договорі, здійснюються за рахунок Продавця.

Так, за відсутності всіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, відсутні підстави для стягнення з відповідача збитків у розмірі 20000,00грн.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233,237-238,240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес" (вул. Наглого Марка, 46, с.Дейманівка, Лубенський район, Полтавська область, 37050, код ЄДРПОУ 36313601) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Україна" (вул.Митрофана Довнар-Запольського, 5, м.Київ, 04116, ЄДРПОУ 30384724) заборгованість у розмірі 77883,58грн. та судовий збір у розмірі 2135,60грн.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 15.09.2023

Суддя Кльопов І.Г.