Рішення

від 12.09.2023 по справі 920/321/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.09.2023м. СумиСправа № 920/321/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С. В., при секретарі судового засідання Щербак Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/321/23

за позовом Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний

комбінат" (м Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50026;

код за ЄДРПОУ 00191000),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський

електровозо- тепловозо-ремонтний завод" (вул. Парківська, буд. 18,

м. Конотоп, Сумська обл., 41600; код за ЄДРПОУ 30640200),

про стягнення 22 800 960,00 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Чобанюк Т.М. (адвокат, довіреність від 14.12.2022 №52-16/70),

від відповідача: Аскерова О.О. (самопредставництво, витяг з ЄДРЮОФОПГФ)

Суть спору: 28.03.2023 позивач звернувся з позовною заявою до суду, відповідно до вимог якої просить стягнути з відповідача на свою користь 22 800 960 грн., за неналежне виконання зобов`язань за Договором підряду № 2021/д/ТО/700 капітального ремонту тягового агрегату ПЕ2У зав. №097 (електровозу управління та двох моторних думпкарів" від 26.07.2021; а також стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 30.03.2023 відкрито провадження у справі №920/321/23 та призначено підготовче засідання у справі на 27.04.2023, 10:30; установлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи.

18.04.2023 через систему "Електронний суд" представником позивача - Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Чобанюк Тетяною Михайлівною надіслано до суду Клопотання б/н від 18.04.2023 (вх.№1347 від 18.04.2023) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в справі №920/321/23, відповідно до якого зазначений представник просить судове засідання призначене на 27.04.2023, 10:30 провести за участю представника позивача - Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи ВКЗ; в судовому засіданні як представник позивача братиме участь Чобанюк Тетяна Михайлівна (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Ухвалою суду від 24.04.2023 задоволено клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференцз`язку (вх.№1347 від 18.04.2023) у справі №920/321/23

24.04.2023 представником відповідача надано до суду:

- Клопотання про відкладення підготовчого засідання.

- Клопотання про поновлення пропущено строку для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 27.04.2023 задоволено клопотання від 24.04.2023 (вх. № 1423 від 24.04.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський електровозо-тепловозо-ремонтний завод" про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Конотопський електровозо-тепловозо-ремонтний завод" строк для надання відзиву на позовну заяву до 05.05.2023; задоволено клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання від 24.04.2023 (вх. № 2476/23 від 24.04.2023); відкладено підготовче засідання у справі № 920/321/23 на 11.05.2023, 10:50.

09.05.2023 відповідачем надано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач зазначає, що позивачем не дотримано досудовий порядок врегулювання спорів, через що просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 09 год. 18 хв. до 11 год. 08 хв. 11.05.2023 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 11.05.2023 не відбулось.

Ухвалою суду 11.05.2023 призначено підготовче судове засідання у справі на 25.05.2023, 11:40.

17.05.2023 позивачем надано до суду (ел. суд) відповідь на відзив, відповідно до змісту якого зазначає про обґрунтованість, правомірність позовних вимог та просить їх задовольнити в повному обсязі.

25.05.2023 відповідачем надано до суду Клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою від 25.05.2023 у справі №920/321/23 постановлено: продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів - до 28.06.2023.

У судовому засіданні 15.06.2023, за участю представника позивача, суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в підготовчому судовому засіданні з розгляду справи №920/321/23 до 27.06.2023, 10:00

Розгляд справи 27.06.2023 не відбувся в зв`язку з перебуванням судді Заєць С.В. у відпустці з 26.06.2023 по 14.07.2023.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 17.07.2023 року підготовче засідання у справі 920/321/23 призначено на 25.07.2023 року на 10:00

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 09 год. 54 хв. до 12 год. 27 хв. 25.07.2023 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 25.07.2023 не відбулось.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 17.07.2023 року підготовче засідання у справі 920/321/23 призначено на 27.07.2023 року на 10:00

У підготовчому судовому засіданні 27.07.2023 у справі №920/321/23 в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті в судове засідання на 24.08.2023 в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 24.08.2023 встановлено:

Представник позивача у судове засідання в режимі відеоконференції прибув, представник відповідача у судове засідання в режимі відеоконференції прибув.

Судом розпочато розгляд справи по суті, представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити., відповідач просив суд в позові відмовити.

Судовий процес на виконання ч. 1 ст. 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В судовому засіданні 24.08.2023 було оголошено перерву до 10:10 12.09.2023 року.

04.09.2023 через систему "Електронний суд" представником позивача - Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Чобанюк Тетяною Михайлівною надіслано до суду додаткові пояснення б/н від 04.09.2023 (вх.№786 від 04.09.2023).

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 12.09.2023 на підставі частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне:

26.07.2021 між Акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Конотопський електровозо-тепловозо-ремонтний завод" (далі - підрядник, відповідач) укладено договір підряду №2021/д/ТО/700 капітальний ремонт тягового агрегату ПЕ2У зав.№097 (електровозу управління та двох моторних думпкарів).

11.08.2021 між позивачем та відповідачем підписано протокол розбіжностей №1 до договору підряду №2021/д/ТО/700 капітальний ремонт тягового агрегату ПЕ2У зав.№097 (електровозу управління та двох моторних думпкарів) від 26.07.2021.

Зазначений договір з урахуванням протоколу розбіжностей далі по тексту - договір.

Відповідно до п.1.1. договору підрядник зобов`язується, за дорученням замовника, провести роботи з капітального ремонту тягового агрегату ПЕ2У зав. №097 інвентарний №5002986 (електровозу управління та двох моторних думпкарів) відповідно до Правил капітального ремонту електровозів постійного струму, "Руководства по капитальному ремонту тягового агрегата типа ПЕ2М ЗТП.002.008РК" і відомістю дефектів, провести повне технічне опосвідчення з видачею експертно-технічного висновку про продовження строку експлуатації на 5 років, названі в подальшому "Роботи", а замовник зобов`язується надати об`єкт Робіт (ремфонд) підряднику, прийняти виконані Роботи і оплатити вартість виконаних Робіт.

Згідно з п. 1.4. договору підрядник у строк 10 робочих днів, від дати підписання договору, передає замовнику по актам прийому-передачі у тимчасове безкоштовне користування на строк транспортування тягового агрегату свої гоночні візки з металевими опорами - 2 комплекти, ударно-зчіпні пристрої - 6 шт, колісні пари у комплекті з тягами буксовими - 8 шт, яким проведено опосвідчення з правом виходу на колії загального користування, для доставки у капітальний ремонт тягового агрегату ПЕ2У зав. №097 інвентарний №5002986 (електровозу управління та двох моторних думпкарів). Пересилання на AT "ПІВДГЗК" гоночних візків з металевими опорами, колісних пар з тягами буксовими і ударно-зчіпних пристроїв виконуються силами і за рахунок підрядника.

З матеріалів справи вбачається, що акт прийому - передачі в капітальний ремонт тягового агрегату (електровозу управління та двох моторних думпкарів) зав. №097 інв №5002986 підписано Сторонами 22.11.2021.

Пунктом 3.1. договору визначено, що вартість робіт з капітального ремонту тягового агрегату ПЕ2У зав. №097 інвентарний №5002986 (електровозу управління та двох моторних думпкарів) складає 27 300 000,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 5460000,00 грн, разом 32760 000,00 грн з ПДВ(20%).

Відповідно до п. 5.1. Договору сторони погодили, що строк виконання ремонту тягового агрегату ПЕ2У зав.№097 інвентарний №5002986 (електровозу управління та двох моторних думпкарів) - 120 календарних днів і починає обчислюватися з дати підписання акту прийому-передачі тягового агрегату у ремонт на територію Підрядника. Закінчується датою підписання акту вводу в експлуатацію тягового агрегату на території Замовника. Час транспортування тягового агрегату ПЕ2У зав.№097 інвентарний №5002986 (електровозу управління та двох моторних думпкарів) з ремонту від Підрядника на територію Замовника не входить до строку виконання ремонту.

При виникненні обставин, що не залежать від Підрядника і перешкоджають виконанню його зобов`язань у встановлені строки (за винятком порушення строків оплати), Підрядник має право ставити перед Замовником питання про перенесення строків завершення робіт. Для зміни строків виконання робіт, передбачених цим Договором сторони, укладають відповідну додаткову угоду до цього Договору (п. 5.2. Договору).

Згідно з п. 6.1. Договору, з метою забезпечення доставки тягового агрегату ПЕ2У зав.№097 інвентарний №5002986 (електровозу управління та двох моторних думпкарів) у капітальний ремонт від Замовника на адресу Підрядника, Підрядник на підставі відповідних документів, передає в тимчасове користування Замовнику свої посвідчені гоночні візки з металевими опорами, колісні пари з тягами буксовими і ударно-зчіпні пристрої, які є поворотною тарою і власністю Підрядника. Вартість гоночних візків з металевими опорами, колісних пар з тягами буксовими і ударно-зчіпних пристроїв, наданих Підрядником для транспортування тягового агрегату не входять у вартість ремонту.

Здача в ремонт тягового агрегату ПЕ2У зав.№097 інвентарний №5002986 (електровозу управління та двох моторних думпкарів), здійснюється на території Підрядника із складанням актів прийому-передачі в ремонт та комплектації. Акт прийому-передачі в ремонт та комплектації складаються на території Підрядника після надходження тягового агрегату ПЕ2У зав.№097 інвентарний №5002986 (електровозу управління та двох моторних думпкарів) у ремонт (п. 6.3. Договору).

Відповідно до п. 6.4. Договору претензії Підрядника по комплектації електровоза управління тягового агрегату ПЕ2У зав.№097 інвентарний №5002986 (електровозу управління та двох моторних думпкарів) до Замовника після підписання актів комплектації не приймаються.

Пунктом 6.5. Договору сторони погодили, що про закінчення робіт Підрядник письмово повідомляє Замовника.

Згідно з п. 6.6. Договору приймання з ремонту тягового агрегату ПЕ2У зав.№097 інвентарний №5002986 (електровозу управління та двох моторних думпкарів) проводиться комісією із представників Сторін на території Замовника в присутності представника економічної безпеки АТ «ПІВДГЗК». При підписанні акту виконаних робіт Підрядник передає Замовнику оформлений належним чином експертно-технічний висновок з повним технічним оглядом з продовженням строку експлуатації тягового агрегату ПЕ2У зав.№097 інвентарний №5002986 (електровозу управління та двох моторних думпкарів) на 5 років. Якщо під час приймання тягового агрегату ПЕ2У зав.№097 інвентарний №5002986 (електровозу управління та двох моторних думпкарів) з ремонту будуть виявлені істотні недоліки, що виникли з вини Підрядника, Замовник не підписує акт виконаних робіт. Про виявлені недоліки складається Акт, який підписується сторонами. Істотними є недоліки, що перешкоджають експлуатації тягового агрегату ПЕ2У зав.№097 інвентарний №5002986 (електровозу управління та двох моторних думпкарів).

Згідно з п. 10.2 договору в разі порушення строків виконання робіт, з вини підрядника, останній зобов`язаний сплатити замовнику пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,3% від загальної вартості робіт за цим договором, а в разі відставання від строку виконання робіт більш ніж на 10 (десять) робочих днів, також сплачує на користь замовника штраф у розмірі 15% (п`ятнадцять) відсотків від вартості невиконаних у строк робіт. В разі порушення строку передачі у тимчасове користування замовникові своїх гоночних візків з металевими опорами, колісних пар з тягами буксовими і ударно-зчіпних пристроїв, яким проведено опосвідчення (з правом виходу на колії загального користування), для доставки у ремонт тягового агрегату ПЕ2У зав.№097 інвентарний №5002986 (електровозу управління та двох моторних думпкарів), вказаних у п.1.4. з вини підрядника, останній зобов`язаний сплатити замовнику пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,3% від загальної вартості робіт по тяговому агрегату ПЕ2У зав.№097 інвентарний №5002986 (електровозу управління та двох моторних думпкарів).

Відповідно до п. 14.3. договору строк дії договору: початок - з моменту підписання, закінчення - 31.03.2022. У разі якщо на момент закінчення договору у сторін залишаться невиконаними зобов`язання договір продовжує свою дію до їх остаточного виконання.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що відповідно до умов Договору ремонт тягового агрегату ПЕ2У зав. №097 (електровозу управління та двох моторних думпкарів) мав бути виконаний Підрядником у строк до 22.03.2022 (включно), проте письмового повідомлення від Підрядника щодо закінчення Робіт з капітального ремонту тягового агрегату (електровозу управління та двох моторних думпкарів) зав. №097 інв. №5002986 АТ «ПІВДГЗК» не отримано, що засвідчує факт порушення Відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань щодо ремонту та його строків.

13.09.2022 Позивачем на адресу Відповідача направлено вимогу від 12.09.2022 за вих. №52-16/429, в якій вимагало невідкладно виконати свої зобов`язання за Договором підряду №2021/д/ТО/700 від 26.07.2021, зокрема, виконати капітальний ремонт тягового агрегату ПЕ2У зав.№097 інвентарний №5002986 (електровозу управління та двох моторних думпкарів) відповідно до Правил капітального ремонту електровозів постійного струму. «Руководства по капитальному ремонту тягового агрегата типа ПЕ2М ЗТП.002.008РК» і відомістю дефектів та провести повне технічне освідування з виданою експертно-технічного висновку про продовження строку експлуатації на 5 років та в добровільному порядку перерахувати Замовнику штрафні санкції за порушення строку виконання підрядних робіт у розмірі 21 621 600.00грн.

Відповіді на вимогу позивача, виконання робіт чи сплату штрафних санкцій відповідачем матеріали справи не містять.

Враховуючи, те, що відповідачем допущено неналежне виконання взятих на себе зобов`язань за Договором, позивач зазначає про своє прво вимоги сплати від останнього штрафних санкцій, відповідно до п. 10.2. Договору, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір у даній справі, суд керується наступним:

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до вимог частини першої статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 193 ГК України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Виходячи з правової природи укладеного правочину, між сторонами склались відносини з підряду, які врегульовані § 1 Глави 61 ЦК України.

Відповідно до частин 1-2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).

Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Статтею 846 Цивільного кодексу України передбачено, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Наявними у справі доказами, поданими позивачем, та не спростованими відповідачем, підтверджується факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором підряду №2021/д/ТО/700 капітального ремонту тягового агрегату ПЕ2У зав. №097 (електровозу управління та двох моторних думпкарів) від 11.08.2021, а саме не виконано Роботи з капітального ремонту тягового агрегату ПЕ2У зав. №097 (електровозу управління та двох моторних думпкарів) у встановлений п.5.1 Договору, строк , а саме до 22.03.2022 (включно), що в свою чергу є порушенням cт. cт .525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та умов Договору і є підставою для стягнення штрафних санкцій.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст.530 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина друга ст.193, частина перша ст.216 та частина перша ст.218 Господарського кодексу України).

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій, зокрема штрафні санкції.

Згідно з частиною першою ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності до норм частини першої статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до частини другої ст.549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя ст.549 Цивільного кодексу України).

За приписами частини четвертої ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Пунктом 10.2 Договору сторони унормували порядок визначення пені та штрафу, які підлягають стягненню з підрядника у разі порушення строків виконання робіт, зокрема, пеня розраховується в розмірі 0,3% від загальної вартості робіт по договору, а штраф - в розмірі 15 % від вартості невиконаних у строк робіт.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку сума пені становить 17 886 960 грн. 00 коп. (за період прострочення з 23.03.2022 до 20.09.2022, виходячи з суми робіт 32 760 000 грн.), розмір штрафу - 4 914 000 грн. 00 коп. (15%, виходячи з суми робіт 32 760 000 грн.)

Відповідач контр розрахунку штрафних санкцій суду не надав.

З огляду на зазначене, перевіривши обставини, пов`язані з правильністю здійснення розрахунку пені та штрафу, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання п. 5.1. договору відповідачем, суд вважає правомірними та обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 17 886 960 грн пені та 4 914 00 грн 00 коп штрафу.

Разом з тим, частиною 1 статті 233 ГК України передбачено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір стягуваних санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Аналогічне положення міститься в ч. 3 ст. 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз наведених норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, і відповідно питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто, сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Таким чином, розмір штрафних санкцій (неустойки) може бути зменшений за рішенням господарського суду. При цьому, статті 551 ЦК України, 233 ГК України та положення ГПК України не містять норм, які б ставили можливість суду використати право на зменшення заявлених до стягнення з боржника штрафних санкцій в залежність від наявності відповідного клопотання з цього приводу сторони у справі. Тобто суд може реалізувати своє право та прийняти рішення про зменшення розміру неустойки за власною ініціативою.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03.11.2020 у справі № 927/184/13-г.

Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Враховуючи приписи частини 2 статті 623 Цивільного кодексу України, розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Суд зазначає, що 24.02.2022 російською федерацією було розпочато повномасштабні військові дії проти України, у зв`язку з чим із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, в подальшому дію якого продовжено. Зазначене є загальновідомим фактом і відповідно до ч. 3 ст. 75 ГПК України доказуванню не підлягає.

Суд враховує те, що в умовах військової агресії, діяльність як позивача так і відповідача, як суб`єктів підприємницької діяльності є утрудненою та на сторін однаково впливають негативні фактори, пов`язані з воєнними діями на території України.

У постанові від 24.02.2021 р. у справі № 924/633/20 Верховний Суд зазначає, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призвести до явно нерозумних і несправедливих наслідків.

Окрім цього, пеня та штраф не є основною заборгованістю і, відповідно, при зменшенні її розміру не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі (Постанова Верховного Суду від 11.07.2023 по справі № 903/486/22).

З огляду на наведене, враховуючи баланс інтересів обох сторін, а також значний обсяг відповідальності відповідача, що є непропорційним наслідком порушення умов договору, недоведеність позивачем наявності у останнього збитків у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору, суд вважає, що зменшення розміру пені є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для відповідача, до якого застосовуються штрафні санкції.

Таким чином, оскільки зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши матеріали справи, вважає за можливе зменшити розмір пені та штрафу на 20% відповідно, а саме: пені з 17 886 960 грн до 14 309 568 грн 00 коп та штрафу з 4 914 000 грн. 00 коп до 3 931 200 грн 00 коп.

Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Відповідно до частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову. Водночас з урахуванням наведених вище підстав зменшення пені та штрафу суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 14 309 568 грн 00 коп пені та 3 931 200 грн 00 коп штрафу. В іншому суд відмовляє.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем у позові заявлено до стягнення з відповідача судові витрати у вигляді судового збору в сумі 342 014 грн 00 коп, сплаченого при зверненні з позовом за платіжною інструкцією №3301 від 20.03.2023.

Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 9 стаття 129 ГПК України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, враховуючи, що спір виник у зв`язку із неправомірними діями відповідача у вигляді неналежного виконання умов договору, позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 342 014 грн 00 коп судового збору.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський електровозо-тепловозо-ремонтний завод" про стягнення 22 800 960 грн 00 коп - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський електровозо-тепловозо-ремонтний завод" (вул. Парківська, буд. 18, м. Конотоп, Сумська область, 41600, код ЄДРПОУ 30640200) на користь Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50026, код ЄДРПОУ 00191000) 14 309 568 грн 00 коп пені, 3 931 200 грн 00 коп штрафу, 342 014 грн 40 коп в рахунок відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. В інший частині позову - відмовити.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Повний текст рішення складено та підписано 21.09.2023.

Суддя С.В. Заєць