Рішення

від 18.09.2023 по справі 922/2740/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/2740/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області (61098, м. Харків, Григорівське шосе, 52), в інтересах держави,

в особі: 1. Харківської районної державної адміністрації Харківської області (61098, м. Харків, Григорівське шосе, 52);

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобілдінг" (84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Піщаного, 5; ідент. код 40328687);

про стягнення 163463,75 грн

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач Керівник Харківської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі: Харківської районної державної адміністрації Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобілдінг", у якому просить суд стягнути з відповідача 163463,75 грн, що є сумою фактично завищеної вартості виконаних робіт. Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором підряду № 24/04 "Капітальний ремонт м`якої покрівлі Сосонівського навчально-виховного комплексу (ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ) Нововодолазької районної ради Харківської області, с. Сосонівка, вул. Миру, 6", укладеним 24.04.2017 року між відділом освіти Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області (код 02146452) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОБІЛДІНГ" (код 40328687), в межах якого не були виконані роботи, включені до актів приймання виконаних будівельних робіт, у зв`язку з чим завдані збитки державі в частині їх відшкодування. Крім того, прокурор просить стягнути з відповідачів на користь судовий збір.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.07.2023 року позовну заяву Керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2740/23, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

З метою повідомлення учасників справи про відкриття провадження у справі, в порядку приписів ст. 120 ГПК України, та надання останнім можливості реалізувати власні процесуальні права, судом засобами поштового зв`язку направлено копії ухвали від 03.07.2023 про відкриття провадження у справі на адресу їх місцезнаходження.

Ухвали суду від 03.07.2023 р. по справі № 922/2740/23, надіслані на адресу відповідача, вказану у позовній заяві і зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та вказану у договорі, як адреса місцезнаходження генпідрядника, були повернута без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Повернення відправлень, від яких відмовився адресат або вручення яких неможливе, повинне здійснюватися негайно.

Отже, у разі, якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Крім того, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Таким чином, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належними адресами та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для кореспонденції (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.07.2018 у справі № 44/227-б).

Згідно з частиною 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18). Тож відповідач не був позбавлений можливості ознайомитися з ухвалами суду у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення сторін про розгляду справи, а останні в розумінні вимог ст. 120, п. п. 3-6 ст. 242 ГПК України вважаються такими, що належним чином повідомлені про такий розгляд.

Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву в порядку та строки (до 31.07.2023 р.), встановлені ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.07.2023.

Статтею 248 ГПК України унормовано, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 114 Господарського процесуального кодексу України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Разом з тим, враховуючи те, що з 22.07.2023 до 10.09.2023 включно суддя Шатерніков М.І. перебував у відпустці, тому справу розглянуто, складено повний текст рішення та його підписано судом після виходу судді на роботу.

Враховуючи викладене, розглянувши подані на розгляд суду матеріали справи, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи у розумні строки та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

24.04.2017 року між Відділом освіти Нововодолазької районної державної адміністрації (замовник,3-я особа) та ТОВ "Екобілдінг" (генпідрядник, відповідач) було укладено договір підряду № 24/04 по об`єкту: «Капітальний ремонт м`якої покрівлі Сосонівського навчально-виховного комплексу (ЗОН І - III ступенів - ДНЗ) Нововодолазької районної ради Харківської області, с. Сосонівка, вул. Миру,6».

Згідно п.1.1. договору, генпідрядник зобов`язується за завданням «Замовника» виконати та здати йому в установлений цим договором строк закінчені роботи по об`єкту: «Капітальний ремонт м`якої покрівлі Сосонівського навчально- виховного комплексу (ЗОШ І - III ступенів - ДНЗ) Нововодолазької районної ради Харківської області, с. Сосонівка, вул. Миру,6» згідно ДК 021:2015: 45260000-7 «Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи», ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», а Замовник зобов`язується надати Генпідряднику дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектно-кошторисну документацію, прийняти від Генпідрядника закінчені роботи по об`єкту та оплатити їх.

Відповідно до п. 1.2 договору, склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Генпідряднику, визначені проектно-кошторисною документацією та договірною ціною і календарним графіком виконання робіт, які є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору, генпідрядник зобов`язаний виконувати роботи у відповідності з вимогами будівельних норм і правил, календарного графіку виконання робіт та положень Загальних умов, затверджених Постановою КМУ № 668 від 01.08.2005.

У пункті 2.1.1 договору, передбачено, що строк (термін) виконання робіт: 31.12.2017 року.

Відповідно до п. 3.1. договору, динамічна ціна Договору, визначена на підставі зведеного кошторису будови згідно нормативів ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013 із урахуванням змін та доповнень і становить суму 698 534,40 грн., в т.ч. ПДВ 116 422,00 грн.

Згідно з пунктом 5.3 договору, генпідрядник зобов`язався, зокрема: забезпечити виконання робіт, якість яких відповідає умовам, встановленим розділом 2 Договору (п. 5.3.2 договору); у відповідності з розробленою проектно-кошторисною документацією, ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013 і будівельними нормами виконати будівельно-монтажні роботи, визначені цим договором, включаючи придбання, монтаж та наладку технологічного обладнання (п. 5.3.3 договору).

Відповідно до п. 10.1 Договору, договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2017 року, а в частині розрахунків до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

Як встановлено судом, за результатами виконання певного обсягу будівельних робіт відповідачем було складено та подано замовнику акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в.

Згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт від 15.06.2017 № 1, від 29.06.2017 № 2, від 18.10.2017 № 3, вартість виконаних будівельних робіт загалом склала 571 854,00 грн., а саме:

- за актом приймання виконаних будівельних робіт від 15.06.2017 № 1 - 301 465,20 грн., в т.ч. ПДВ - 50 244,20 грн;

- за актом приймання виконаних будівельних робіт від 29.06.2017 № 2 - 150 211,20 грн., в т.ч. ПДВ - 25 035,20 грн;

- за актом приймання виконаних будівельних робіт від 18.10.2017 № 3 - 120 177,60 грн., в т.ч. ПДВ - 20 029,60 грн.

На виконання вказаного договору, платіжними дорученнями № 4 від 16.05.2018 на суму 209 560,32 грн, № 5 від 16.06.2017 на суму 91 904,88 грн, № 9 від 26.06.2017 на суму 150 211,20 грн, № 20 від 26.09.2017 на суму 126 680,40 грн, № 26 від 19.10.2017 на суму 120 177,60 грн відділом освіти Нововодолазької РДА було перераховано суму в загальному розмірі 698 534,40 грн на розрахунковий рахунок ТОВ "Екобілдінг", в рахунок оплати виконаних робіт капітального ремонту, тобто були переведені бюджетні кошти.

Поряд з цим встановлено, що СВ ВП № З ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області за процесуального керівництва Харківської окружної прокуратури порушено кримінальне провадження за № 12022221160000736 від 19.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.366, ч.2 ст. 191 КК України, за фактом внесення неправдивих відомостей до актів виконаних робіт щодо ремонту покрівлі Сосонівського навчально-виховного комплексу (ЗОШ І-ІІІ ступенів) Нововодолазької районної ради Харківської області та розтрати бюджетних коштів при проведенні таких робіт.

Досудовим розслідуванням встановлено факт завищення вартості виконаних робіт підрядником - ТОВ "Екобілдінг" робіт, проведених на виконання умов договору підряду № 24/04 від 24.04.2017 на виконання робіт по об`єкту: «Капітальний ремонт м`якої покрівлі Сосонівського навчально-виховного комплексу (ЗОШ І - III ступенів - ДНЗ) Нововодолазької районної ради Харківської області, с. Сосонівка, вул. Миру,6».

Так, в межах досудового розслідування кримінального провадження було проведення судову будівельно-технічну експертизу ННЦ експертом «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса».

За результатами проведеної експертизи, висновком експерта ННЦ «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» № 15645 від 14.12.2021 року (а.с.88-105) було встановлено, що:

- виконані роботи по капітальному ремонту м`якої покрівлі Сосонівського НВК Нововодолазької районної ради не відповідають вимогам нормативів у галузі будівництва: п. 3.18 ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013, відповідно до якого акт, що складений за формою КБ-2В повинен містити виконані роботи, проте в актах зазначено про виконання робіт, які не виконувалися, а саме, демонтаж старої покрівлі, демонтаж старої стяжки, демонтаж сипкого утеплювача, улаштування сипкого утеплювача, пробивання борозен в бетонних парапетах та вкладання в них брусу при улаштуванні примикань покрівлі до вертикальних елементів даху, навантаження та вивіз будівельного сміття, що утворилося при демонтажних роботах. Крім того, улаштування покрівлі здійснено суцільним приклеюванням покрівельного килима, без урахування положень Державних будівельних норм ДБН В.2.6-220:2017 «Покриття будівель і споруд», затверджених наказом Мінрегіону України від 06.06.2017 за № 139;

- вартість фактично виконаних робіт склала 408 390,25 грн., що менше, ніж зазначено в актах на 163 463,75 грн: 571 854,00 грн. (вартість виконаних робіт по актам виконаних робіт форми КБ-2В) - 408 390, 25 грн. (вартість фактично виконаних робіт).

Відповідно до таблиці 1, наведеної у висновку експерта, до актів приймання виконаних робіт № 1 від 15.06.2017 на суму 301 465,20 грн, № 2 від 20.06.2017 на суму 150 211.20 грн та № 3 від 18.10.2017 на суму 120 177,60 грн включено роботи, які фактично не проводились, а саме:

- РН8-2-1 Розбирання покриттів покрівлі з рулонних матеріалів в 1-3 шари 750 кв.м.;

- РН8-2-7 Додавати на кожний наступний шар розбирання рулонної покрівлі 750 кв.м.;

- РН8-2-1 Розбирання покриттів покрівлі з рулонних матеріалів в 1-3 шари 30 кв.м.;

- РН8-2-7 Додавати на кожний наступний шар розбирання рулонної покрівлі 30 кв.м.;

- РН8-35-1 Улаштування цементної вирівнювальної стяжки 750 кв.м.;

- РН8-35-3 На кожні 5 мм зміни товщини шару цементної вирівнювальної стяжки додавати або виключати 750 м.кв.;

- РН8-38-2 Утеплення покриттів теплоізоляційними сипкими матеріалами 35 м.куб..

Загалом, внаслідок невиконання робіт, включених до вищезазначених актів приймання виконаних будівельних робіт по об`єкту: «Капітальний ремонт м`якої покрівлі Сосонівського навчально-виховного комплексу Нововодолазької районної ради Харківської області в с. Сосонівка, вул. Миру, 6» завищено вартість виконаних робіт на суму 163 463,75 грн.

Процесуальним керівником 30.09.2022 до Нововодолазького районного суду Харківської області скеровано обвинувальний акт стосовно директора ТОВ "Екобілдінг" Квасницера Г.А. разом з позовною заявою про стягнення збитків.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 30.11.2022, клопотання сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності задоволено. Обвинуваченого звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Кримінальне провадження закрито на підставі п. 1 ч.2 ст. 284 КПК України.

Таким чином, факт включення будівельних матеріалів та робіт, які фактично не були виконані на загальну суму 163 463,75 грн, до актів приймання виконаних будівельних робіт підтверджується висновком експерта ННЦ «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» № 15645 від 14.12.2021 року.

Внаслідок вищезазначеного завищення вартості виконаних робіт Відділ освіти Нововодолазької районної державної адміністрації, сплатив ТОВ "Екобілдінг" бюджетні кошти за роботи, які фактично виконані не були, що спричинило завдання шкоди державі на загальну суму 163 463,75 грн.

Засновником Відділу освіти Нововодолазької районної державної адміністрації, як сторони договору, буда Нововодолазька районна державна адміністрація.

У подальшому, відповідно до Постанови Верховної ради України № 807-9 від 17.07.2020 «Про утворення та ліквідацію районів», утворено Харківський район у склад територій, в тому числі, Нововодолазької територіальної громади та ліквідовано Нововодолазький район у Харківській області.

На підставі Розпорядження голови Харківської обласної державної адміністрації від 31.03.2021 № 180 «Про затвердження передавальних актів Дергачівської, Нововодолазької районних державних адміністрацій Харківської області до правонаступника, Харківської районної державної адміністрації Харківської області» затверджено відповідний передавальний акт. Відповідно до п.1 вищезазначеного передавального акту, всі зобов`язання Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області (код ЄДРПОУ 04059645) перед кредиторами, дебіторами, усі права та обов`язки, а також усі активи та пасиви переходять до правонаступника, Харківської районної державної адміністрації.

У зв`язку з викладеним, органом уповноваженим представляти інтереси держави у даному спорі є Харківська районна державна адміністрація.

Прокурор, звертаючись з цим позовом за захистом порушених інтересів держави, яке полягає в безпідставному отриманні підрядником 163 463,75 грн. за не виконані роботи, підтверджує, що адміністрація не здійснює захист інтересів держави в частині відшкодування наведених матеріальних збитків, у зв`язку з чим кошти до бюджету до цього часу не відшкодовано, що призводить до несвоєчасного надходження коштів до бюджету, тому є правові підстави для пред`явлення прокурором позову до суду на їх захист, в межах його компетенції, відповідно до ст. 131-1 Конституції України.

При цьому, Харківською окружною прокуратурою на адресу Харківської районної державної адміністрації направлявся лист (повідомлення в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру») від 13.04.2023 року № 62-1494вих23 про виявлені під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022221160000736 порушення, наявну невідшкодовану підрядником шкоду та вжиття відповідних заходів реагування.

Відповідно до листа Харківської районної військової адміністрації № 01-26/1418 від 10.05.2023, заходи цивільно-правового характеру з боку адміністрації не вживались. Проте, адміністрація підтримує намір звернення до суду з відповідною позовною заявою в інтересах держави в особі Харківської районної військової адміністрації та не заперечує щодо представлення прокуратурою її інтересів в суді.

Таким чином за доводами прокурора, враховуючи не здійснення уповноваженим органом - Харківською районною державною адміністрацією захисту інтересів держави, а саме невжиття заходів цивільно-правового характеру щодо відшкодування збитків спричинених державі, та примусового повернення бюджетних коштів розміром 163 463, 75 грн, прокуратурою були реалізовані покладені на неї функції, що й стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Відповідач відзив на позов не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з таких підстав.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стосовно вирішення питання про наявність у прокурора повноважень на представництво у суді інтересів держави, суд керувався нормами ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 53 Господарського процесуального кодексу України.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, у позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, у чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави, у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч.2 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий відсутність такого стану. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Суд констатує, що невиконання або неналежне виконання суб`єктами підприємницької діяльності умов договорів, зокрема спірного договору підряду, оплата за яким фінансувалась з державного бюджету, завдає шкоди економічним інтересам держави, проте, в порушення вимог Харківською районною військовою адміністрацією, як правонаступника Нововодолазької районної державної адміністрації, заходи представницького характеру з питань захисту інтересів держави шляхом стягнення коштів з ТОВ "Екобілдінг" за порушення умов договору № 24/04 від 24.04.2017 року не здійснювали, незважаючи на належне повідомлення прокурором про наявні правопорушення інтересів держави та необхідність вжиття заходів захисту. Також повідомлено, що прокуратурою також опрацьовується дане питання, та у разі встановлення підстав для пред`явлення позову в інтересах держави, такий позов буде пред`явлено прокурором.

Отже, прокурором виконані вимоги ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та належним чином обґрунтовано необхідність представництва інтересів держави в особі позивача та підстави звернення до суду із заявленим позовом у цій справі, тому його звернення до суду з позовом до ТОВ "Екобілдінг" в інтересах держави визнається судом правомірним.

Встановлені вище правовідносини сторін є відносинами підряду.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Протягом червня-грудня 2017 року відповідачем виконувались роботи з влаштування даху по об`єкту: «Капітальний ремонт м`якої покрівлі Сосонівського навчально-виховного комплексу (ЗОШ І - III ступенів - ДНЗ) Нововодолазької районної ради Харківської області, с. Сосонівка, вул. Миру,6».

Згідно з вимогами ст. 853, 854 Цивільного кодексу України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідачем роботи виконані та прийняті позивачем, за результатами чого складені первинні документи - акти приймання виконаних будівельних робіт: від 15.06.2017 № 1; від 29.06.2017 № 2; від 18.10.2017 № 3 (а.с.44-84). Вартість прийнятих робіт склала 578 356,80 грн.

Проведення позивачем оплати за виконані роботи на користь ТОВ "Екобілдінг" підтверджено наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями № 4 від 16.05.2017 на суму 209 560,32 грн, № 5 від 16.06.2017 на суму 91 904,88 грн, № 9 від 26.06.2017 на суму 150 211,20 грн, № 20 від 26.09.2017 на суму 126 680,40 грн, № 26 від 19.10.2017 на суму 120 177,60 грн. (а.с.85, 106-109), Загалом в сумі 698 534,40 грн.

Відповідно до ст. 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Позовні вимоги мотивовані неправомірним завищенням вартості робіт за договором № 24/04, у зв`язку з чим у відповідача виникло зобов`язання відшкодувати збитки, які визначені, виходячи із здійснення надмірної плати за роботи у розмірі 163463,75 грн. Зазначена сума встановлена експертним висновком у кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 6.4.3 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», які введені в дію з 01.01.2014 наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 05.07.2013 №293 (далі - ДСТУ Б Д.1.1-1:2013), за твердої договірної ціни взаєморозрахунки проводяться на підставі виконаних обсягів робіт та їх вартості, визначеної в договірній ціні.

Крім цього, згідно з п. 4.4.1 ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 «Настанова щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва» затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 №405 (далі - ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013), кошторисна вартість будівельних матеріалів, виробів та конструкцій у прямих витратах визначається на підставі нормативної потреби в них, розрахованої, виходячи з обсягів робіт.

Відповідно до п. 6.3.3 ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 вартість матеріальних ресурсів у складі прямих витрат при проведенні розрахунків за обсяги виконаних робіт визначається на підставі виконаних обсягів робіт, нормативних витрат матеріальних ресурсів, визначених за ресурсними елементними кошторисними нормами.

Отже, номенклатура матеріалів та їх кількість повинні відповідати застосованим у актах приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2В), ресурсним елементним кошторисним нормам на виконаний обсяг робіт.

Згідно вимог ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, що встановлюють основні правила з визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам`яток архітектури та містобудування (далі - будівництво), передбачено наступне: Система ціноутворення в будівництві базується на нормативно-розрахункових показниках і поточних цінах трудових та матеріально-технічних ресурсів. Нормативними показниками є ресурсні елементні кошторисні норми. На підставі цих норм і поточних цін на трудові та матеріально-технічні ресурси визначаються прямі витрати у вартості будівництва (п.4.1). Ресурсні елементні кошторисні норми призначені для визначення кількості ресурсів, необхідних для виконання різних видів будівельних робіт, робіт з монтажу устаткування, ремонтно-будівельних, реставраційно-відновлювальних і пусконалагоджувальних робіт, для визначення прямих витрат у вартості будівництва (п.4.2). Кошторисні норми поділяються на такі види (п.4.3): державні стандарти України (державні кошторисні норми); стандарти організацій України (у тому числі галузеві кошторисні норми); індивідуальні ресурсні елементні кошторисні норми.

Виходячи з викладеного, при виконанні робіт не допускається включення до акта приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в вартості матеріальних ресурсів, не використаних під час виконання робіт.

Однак, як встановлено вище, відповідачем до актів приймання виконаних будівельних робіт було включено кількість та вартість матеріальних ресурсів, котрі не використанні під час виконання робіт на суму 163463,75 грн.

Згідно з правовим висновком, якій міститься у Постанові Верховного Суду від 25.03.2021р. у справі №752/21411/17 та у Постанові Верховного Суду від 15.04.2021р. у справі №759/15556/18, та на підставі ч.4 ст.236 ГПК України враховується господарським судом, висновки експерта, які проведені у кримінальному провадженні містять інформацію щодо предмета доказування у цивільному провадженні, незважаючи на те, що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений, та є належними і допустимим доказами, дослідженими судом відповідно до визначеного законом порядку. У випадку незгоди з висновком експерта за результатами експертизи, проведеної у кримінальному провадженні особа має право заявити клопотання про призначення експертизи, виклавши у клопотанні підстави незгоди з цим висновком та зазначивши вимоги до повторної експертизи спірних договорів.

Відтак, висновки експерта у кримінальному провадженні визнаються судом як письмові докази у даній справі.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Статтею 883 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Спірні правовідносини у даній справі, зокрема, виникли на підставі договору у зв`язку з настанням цивільно-правової відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов`язань за цим договором.

Відповідно до частин 1-3 статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема, невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб`єктів тощо.

З аналізу вищенаведених норм убачається, що вони передбачають відповідальність за неналежне виконання зобов`язань за договором та необхідність відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов`язань.

Суд звертає увагу, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Виходячи з положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками та їх розмір. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість Відповідачу, з урахуванням положень частини 1 статті 883 Цивільного кодексу України, потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Такий правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 20.01.2020 у справі № 902/803/17 та від 02.02.2022 у справі № 913/182/21.

Також слід зважити, що Верховний Суд у постанові від 27.01.2020 у справі № 910/3579/17 зазначив, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

З огляду на вищевикладене, враховуючи наявний в матеріалах справи висновок експерта ННЦ "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" № 15645 від 14.12.2021 (а.с.87-105) щодо встановлення фактичних обсягів робіт по об`єкту - будівля Сосонівського навчально-виховного комплексу Нововодолазької районної ради Харківської області по вул. Миру,6 с. Сосонівка, з якого вбачається завищення обсягу виконаних робіт та їх не виконання робіт по договору підряду № 24/04 від 24.04.2017, суд вважає наявними підстави для покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків у розмірі 163 463,75 грн. (що є оплатою обсягу робіт, які реально не виконані відповідачем по договору (завищений обсяг робіт згідно актів виконаних робіт)), стягнувши останні на користь Харківської районної державної адміністрації Харківської області.

Встановлені обставини відповідач не спростував, не довів належними та допустимими доказами факт придбання товару чи виконання обсягів робіт по об`єкту.

При цьому відповідач, з урахуванням положень частини 1 статті 883 Цивільного кодексу України, не довів відсутність його вини у завданні збитків.

Отже, у відповідності до вищенаведеного, шкода, заподіяна державі внаслідок незаконно отриманих коштів з державного бюджету підлягає відшкодуванню ТОВ "Екобілдінг".

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За встановлених обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі зі стягненням з відповідача на користь позивача суми завищення обсягів та вартості виконаних робіт за Договором підряду № 24/04 від 24.04.2017 року у розмірі 163463,75 грн.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Сплачений прокурором судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобілдінг" (84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Піщаного, 5; ідент. код 40328687) на користь Харківської районної державної адміністрації Харківської області (61098, м. Харків, Григорівське шосе, 52; ідент. код 04058775) 163463,75 грн вартості фактично невиконаних робіт.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобілдінг" (84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Піщаного, 5; ідент. код 40328687) на користь Харківської обласної прокуратури (за наступними реквізитами: код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету 2800) 2684,00 грн судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "18" вересня 2023 р.

СуддяМ.І. Шатерніков