ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 902/1001/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
за участю представників:
позивача - Стеценко А. І.,
відповідача - Ліфанчук М. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Каролінський Елеватор"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2023 (судді: Коломис В. В. - головуючий, Крейбух О. Г., Миханюк М. В.) і рішення Господарського суду Вінницької області від 11.01.2023 (суддя Маслій І. В.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каролінський Елеватор"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз"
про скасування рішення про нарахування необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу,
В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У жовтні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Каролінський Елеватор" (далі - ТОВ "Каролінський Елеватор") звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" (далі - АТ "Вінницягаз") про скасування рішення про нарахування позивачеві 4 867 013,54 грн заборгованості за необлікований (донарахований) об`єм природного газу, оформленого протоколом № 54 засідання постійно діючої комісії з розгляду актів про порушення та проведення перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об`ємів природного газу від 07.12.2021 (далі - рішення комісії від 07.12.2021) та актом-розрахунком необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості споживачу (несанкціонованому споживачу), що не є побутовим, від 07.12.2021 (далі - акт-розрахунок від 07.12.2021).
Позовні вимоги обґрунтовані незаконністю оспорюваного рішення комісії та відсутністю правових підстав для донарахування позивачеві об`єму природного газу та його вартості. Зокрема, позивач стверджував про невстановлення відповідачем обставин реальності або можливості безоблікового чи з некоректним обліком споживання природного газу комерційним вузлом обліку газу (ВОГ) позивача; зазначав, що у наведеному випадку при повірці лічильника мало місце встановлення плюсової відносної похибки, що свідчить про те, що газу обліковувалося більше, ніж було фактично спожито споживачем. Також позивач посилався на некоректне складання відповідачем акта про порушення від 26.11.2021 № VN 000663, а саме в момент виявлення позаштатної роботи без будь-яких додаткових перевірок лічильника зазначено, що така позаштатна робота призводить до необліковування чи некоректного обліковування споживання природного газу; під час проведення повірки лічильника позивача Qmin не визначалося; на засідання комісії не було запрошено представника територіального органу регулятора; на засіданні комісії 30.11.2021 не прийняли рішення про проведення експертної повірки, про яку заявляв позивача та перенесли засідання, що не перебачено законодавством, мету такого перенесення не вказали; про дату нового засідання відповідач поінформував позивача в переддень засідання комісії, що не дало змоги позивачеві бути присутнім на ньому; відповідач не врахував характеристик наявного у позивача газового обладнання та в цілому можливості необлікованого споживання газу з огляду на встановлені повіркою недоліки лічильника позивача; не звернув увагу на наявні дані, вказані в звітах коректора об`єму газу за спірний період.
1.2. АТ "Вінницягаз" у відзиві на позов заперечило проти його задоволення, просило відмовити у позові, посилаючись, зокрема, на відсутність в діях відповідача порушень вимог закону під час виявлення порушення та при проведенні перерахунку (донарахування) об`ємів природного газу позивачеві.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 11.01.2023 у позові відмовлено.
Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд виходив із доведеності факту вчинення споживачем виявленого відповідачем порушення, відповідності складеного акта про порушення та прийнятого рішення вимогам законодавства, та зважаючи на те, що розрахунок обсягу та вартості необлікованого природного газу виконано відповідачем з дотриманням методики, наведеної у Кодексі газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем), з обранням правильних значень величин та за правильно визначений період, суд дійшов висновку, що підстав для визнання протиправним та скасування оспорюваного рішення відповідача у наведеному випадку немає.
2.2. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2023 рішення Господарського суду Вінницької області від 11.01.2023 залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з мотивами суду першої інстанції про відмову у позові.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись з ухваленими у справі рішенням і постановою, ТОВ "Каролінський Елеватор" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2023 і рішення Господарського суду Вінницької області від 11.01.2023 та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Скаржник зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пунктів 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, по-перше, оскаржені судові рішення у справі ухвалено без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 11.11.2021 у справі № 904/3592/19; по-друге, суди неправильно застосували положення абзацу 9 пункту 6 глави 6 розділу X, підпункту 1 пункту 3 глави 2 розділу XI та підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, оскільки, вказуючи на законність здійснення перерахунку розподіленого (спожитого) об`єму природного газу та правильність його розрахунку, не встановили наявності чи відсутності наслідкового зв`язку: між позаштатним режимом роботи лічильника та необліковуваним або обліковуваним некоректно (частково, не в повному обсязі) об`ємом розподіленого (спожитого, переданого) природного газу; між позаштатним режимом роботи лічильника та несправністю лічильника (визначення лічильника газу непридатним до застосування за результатом позачергової або експертної повірки). При цьому скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання встановлення причинного зв`язку, обов`язковість встановлення якого безпосередньо визначена Кодексом газорозподільних систем; а, по-третє, (1) суди не дослідили зібрані у справі докази, які безпосередньо доводили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (пункт 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України), зокрема протокол повірки лічильника газу від 30.11.2021 № 287поз, протокол повірки лічильника газу від 24.09.2020 № 353поз, протокол повірки від 18.01.2022 № 39-2-6/0008 і лист ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ" від 20.09.2022 № 39-21/106, акт виконаних робіт, наданих послуг від 22.07.2022 № АВ002, технічний розрахунок від 30.11.2021, акт перевірки технічного стану вузла обліку від 21.09.2020 № 024157, акт перевірки технічного стану вузла обліку від 22.09.2020 № 026244, акт про порушення від 22.09.2020 № 119, довідку про непридатність ЗВТ від 24.09.2020 № 240/592; (2) судами необґрунтовано відхилено усні заяви позивача щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України), а саме встановлення реальної наявності необлікованих (облікованих частково) лічильником позивача об`ємів газу та наявність наслідкового зв`язку між непридатністю лічильника та позаштатною ситуацією.
Зокрема, скаржник наголошує на тому, що експертною повіркою було встановлено, що похибка показань лічильника, яка теоретично може призвести до неправильного обліковування газу, фактично означала, що лічильник обліковує трохи більше газу, ніж його було спожито, а отже позивач, користуючись таким лічильником, ще й переплачував відповідачеві за газ, який він фактично не споживав. Тобто фактично мало місце "переобліковування" газу лічильником позивача, що унеможливлювали здійснення донараховування позивачеві певні суми за отриманий та неоплачений газ.
3.2. Від АТ "Вінницягаз" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач наголошує на тому, що оскаржені у справі постанова та рішення є законними та обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
3.3. Від ТОВ "Каролінський Елеватор" надійшло клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв`язку із наявністю виключної правової проблеми, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної практики застосування судами положень абзацу 9 пункту 6 глави 6 розділу Х, підпункту 1 пункту 3 глави 12 розділу ХІ та підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем. Однак правових підстав для задоволення такого клопотання немає з огляду на таке.
За змістом частини 5 статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
При передачі справ як таких, що містять виключну правову проблему, на розгляд Великої Палати, касаційним судам належить обґрунтовувати відсутність, суперечливість, неповноту, невизначеність (неясність, нечіткість) або неефективність правового регулювання охоронюваних прав, свобод й інтересів та неефективність наявного їх правового захисту, в тому числі внаслідок неоднакової судової практики. Виключність правової проблеми належить оцінювати з урахуванням кількісного та якісного критеріїв. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. За якісним критерієм виключна правова проблема полягає, зокрема, у відсутності сталої судової практики, необхідності застосування інституту аналогії, необхідності здійснення судового тлумачення норм закону. За своєю правовою природою виключна правова проблема має зачіпати фундаментальні (конституційні, конвенційні) права та свободи (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в ухвалі від 12.08.2019 у справі № 175/3057/17-к).
Наявності таких умов заявник не довів; зміст викладеного у клопотанні обґрунтування не свідчить про наявність правових підстав для передачі справи № 902/1001/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
3.4. Від АТ "Вінницягаз" надійшли заперечення проти клопотання про передачу справи на розгляд до Великої Палати Верховного Суду та додаткові пояснення.
3.5. Від ТОВ "Каролінський Елеватор" надійшли додаткові пояснення у справі.
4. Розгляд касаційних скарг та позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та заперечення на них, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає таке.
4.2. Як свідчать матеріали справи та це установили суди попередніх інстанцій, відповідно до заяви-приєднання від 25.12.2015 № 09420ХС5МNВРР016 ТОВ "Каролінський Елеватор" приєдналося до договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) на умовах типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494.
26.11.2021 представниками АТ "Вінницягаз" за участю представника позивача була проведена перевірка комерційного ВОГ на об`єкті позивача, який розташований на вул. Привокзальній, 7 в с. Кароліна Немирівського р-ну Вінницької обл., за результатами якої складено акт перевірки технічного стану вузла обліку № 041825 та акт про порушення № 000663.
В акті перевірки технічного стану вузла обліку від 26.11.2021 № 041825, підписаному трьома представниками відповідача та представником позивача, зафіксовано сторонні шуми та вібрацію в голівці лічильного механізму.
В акті про порушення від 26.11.2021 № 000663 встановлено порушення позивачем Кодексу газорозподільних систем, а саме робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно (підпункт 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем). Цей акт підписаний трьома представниками відповідача та представником позивача без зауважень.
29.11.2021 відповідач за присутності представника позивача демонтував вимірювальний комплекс КВТ 1.01 А G250 на позачергову повірку, із зазначенням в протоколі щодо направлення ЗВТ на позачергову чи експертну повірку дати та часу початку повірки. Відповідальним за доставку вимірювального комплексу був визначений позивач. Протокол щодо направлення ЗВТ на позачергову чи експертну повірку був підписаний представником позивача без зауважень.
За результатами позачергової повірки вимірювальний комплекс позивача КВТ 1.01 А G250 № 00866 був визнаний непрацездатним, про що зазначено, зокрема, у довідці Державного підприємства "Вінницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" від 30.11.2021 № 240/956.
07.12.2021 відбулось засідання комісії АТ "Вінницягаз" з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу газорозподільних систем, на якому комісія розглянула акти про порушення, в тому числі і акт від 26.11.2021 № 000663 щодо споживача - ТОВ "Каролінський Елеватор" та прийняла рішення, оформлене протоколом № 54, підписаним головою, секретарем та чотирма членами комісії, за змістом якого було задоволено акт про порушення від 26.11.2021 № 000663; на підставі зазначеного акта про порушення здійснено розрахунок об`єму необлікованого природного газу згідно з вимог розділу XI Кодексу газорозподільних систем.
У складеному на підставі акта про порушення від 26.11.2021 № 000663 акті-розрахунку (для непобутових споживачів) від 07.12.2021 зазначено, що підстава визначення необлікованих (донарахованих) об`ємів природного газу та складання акта-розрахунку - позаштатний режим роботи за період із 01.11.2021 з 07:00 год (початок розрахункового періоду) по 26.11.2021 13:00 год (акт про порушення від 26.11.2021 № 000663). Донарахований об`єм газу становить 128 658,30 м3, а, виходячи з ціни природного газу 37 828,99 грн за тис. м3, вартість об`єму природного газу дорівнює 4 867 013,54 грн.
На підставі рішення комісії та розрахунку споживачеві виставлено рахунок на оплату від 08.12.2021 № 61047103 за необлікований (донарахований) об`єм природного газу на суму 4 867 013,54 грн.
У зв`язку з виникненням спірних питань щодо метрологічних характеристик та правильності експлуатації ЗВТ на вимогу позивача проводилася експертна повірка, за результатами якої складно висновок від 18.01.2022, наявний у матеріалах справи.
4.3. Предметом позову у цій справі є вимоги ТОВ "Каролінський Елеватор" до АТ "Вінницягаз" про скасування рішення відповідача про нарахування позивачеві заборгованості за необлікований (донарахований) об`єм природного газу.
4.4. Як уже зазначалося, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовив у задоволенні цього позову.
4.5. Верховний Суд, переглянувши у касаційному порядку оскаржувану у справі постанову суду апеляційної інстанції, враховуючи встановлені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України межі касаційного перегляду, вважає висновки судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позову у цій справі передчасними з огляду на таке.
4.6. Згідно з пунктом 2 глави 6 розділу X Кодексу газорозподільних систем протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових оператор ГРМ та споживач (суміжний суб`єкт ринку природного газу) проводять такі спільні дії: контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу); перевірку комерційного ВОГ та його складових відповідно до вимог цього Кодексу, зокрема контрольний огляд вузла обліку; монтаж/демонтаж ЗВТ на повірку (періодичну, позачергову, експертну), експертизу та/або ремонт. Контрольний огляд вузла обліку здійснюється оператором ГРМ за необхідності, але не рідше ніж один раз на шість місяців.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 глави 2 розділу XI вказаного Кодексу до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як "не з вини споживача"), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об`єму природного газу, належать пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно.
Згідно з пунктом 6 глави 6 розділу Х Кодексу газорозподільних систем у разі виявлення позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових, пошкодження ЗВТ або пошкодження пломб чи захисних елементів власник (користувач), на території або у приміщенні якого встановлений комерційний ВОГ чи його складові, має терміново поінформувати про це оператора ГРМ та за потреби вжити заходів для недопущення аварійної ситуації з урахуванням техніки безпеки.
Позаштатний режим роботи комерційного ВОГ, зокрема, включає: 1) витоки газу з елементів та конструкції комерційного ВОГ, у тому числі імпульсних ліній манометрів, датчиків тиску і температури тощо; 2) відсутність зміни показань лічильника газу (обчислювача або коректора об`єму газу), загальмованість або рух з ривками зчитувального механізму при фактичній витраті (споживанні) природного газу; 3) наявність сторонніх шумів та нехарактерних звуків при роботі лічильника газу чи іншого ЗВТ; 4) індикація або наявність повідомлень про порушення в роботі ЗВТ, в тому числі про необхідність зміни елементів живлення; 5) забруднення або відкладання осадів, потрапляння сторонніх предметів до внутрішньої порожнини вимірювального трубопроводу або лічильника газу чи на робочі поверхні первинних перетворювачів; 6) інші ознаки порушень вимог щодо експлуатації ЗВТ, які можуть вплинути на результати вимірювання.
Якщо внаслідок позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових буде підтверджено факт необлікованого чи облікованого частково об`єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу, розрахунок необлікованих (облікованих частково) об`ємів природного газу за період несправності комерційного ВОГ чи його складових здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.
За змістом пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем у разі виявлення оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого:
1) при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, а також при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об`єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ;
2) у разі якщо при вимірюванні лічильником газу або звужуючим пристроєм та/або датчиком різниці тиску перевищується діапазон вимірювання або вони працюють в позаштатному режимі, про що є зареєстровані та зафіксовані у звітах обчислювача чи коректора об`єму газу повідомлення про наявні аварійні/діагностичні ситуації (несправність), об`єм розподіленого (спожитого) природного газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунки проводяться за фактичний час тривалості аварійної/позаштатної ситуації;
3) у випадку виявлення порушення герметичності імпульсних ліній системи вимірювання різниці тиску на комерційному ВОГ на базі змінного перепаду тиску витоків газу на імпульсній трубці до перетворювача різниці тиску перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться, виходячи зі значення різниці тиску, яка дорівнює значенню верхньої межі діапазону вимірювань перетворювача тиску, або зі значення номінальної проєктної потужності встановленого неопломбованого газоспоживаючого обладнання. До розрахунку приймається отримане найменше значення витрати газу. Перерахунок проводиться за період з дати останньої перевірки. Якщо така перевірка не проводилася в розрахунковий період, то з початку розрахункового періоду. У всіх інших випадках виявлення порушення герметичності газопроводів розрахунок втрат природного газу проводиться відповідно до Методик визначення питомих виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу.
Таким чином, для того щоб пошкодження або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі мали наслідком застосування до споживача санкцій передбачених Кодексом ГРС має бути достеменно встановлено (доведено) факт того, що такі порушення призвели до того, що витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно.
Як свідчить зміст касаційної скарги, скаржник на обґрунтування підстав касаційного оскарження, зокрема, посилається на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11.11.2021 у справі № 904/3592/19 стосовно того, що факт позаштатної роботи ВОГ не є тотожним факту наявності необлікованих (облікованих частково) об`ємів газу.
Разом із тим, як свідчать матеріали справи, позивач упродовж усього розгляду справи послідовно наголошував на тому, що у наведеному випадку не було і не могло бути встановлено обставин необлікованого чи облікованого частково споживання природного газу, оскільки лічильник обліковував навіть більше газу, ніж його було фактично спожито, а отже, позивач ще й переплачував за газ, який не споживав. При цьому, позивач посилався на наявні у справі докази, зокрема, протокол повірки лічильника газу від 30.11.2021 № 287поз, який, як він зазначав, свідчить про те, що вимірювання споживання природного газу на мінімальній витраті (Qmin) взагалі не проводилося, в таблиці проведених вимірів за значенням Qmin відсутні жодні дані: робочий еталон, дійсне значення витрати, об`єм, виміряний робочим еталоном, об`єм, виміряний лічильником, розрідження в робочому еталоні, температура в робочому еталоні; протокол повірки від 18.01.2022 № 39-2-6/0008; лист ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ" від 20.09.2022 № 39-21/106, в якому зазначено, що результати визначення відносної похибки лічильника, отримані при проведенні повірки та задокументовані в протоколі повірки від 18.01.2022 № № 39-2-6/0008, свідчать про те, що при вимірюванні об`єму газу лічильником за об`ємної витрати 5 м3/год та 8 м3/год відносна похибка вимірювання склала 4,34% та 2,32%, відповідно, відтак обсяг газу, виміряний за вказаних витрат, є більшим від умовно істинного на таку ж саму величину, у зв`язку з чим підстав оцінювати результат вимірювання об`єму газу лічильником за вказаних об`ємних витрат як недооблікований та /або облікований частково є некоректним. Проте належна оцінка вказаним доводам та доказам, наданим на їх підтвердження, та, відповідно, оцінка методу виявлення порушення, з посиланням на нормативно-правове обґрунтування та правомірність його застосування, судами надана не була.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, суд зобов`язаний надати оцінку кожному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які входять до предмета доказування у справі. Рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом.
Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування такому відхиленню чи спростуванню, а також навести ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 7 Господарського процесуального кодексу України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
4.7. Зважаючи на викладене та доводи касаційної скарги, які частково знайшли підтвердження, висновок господарських судів про відсутність правових підстав для задоволення позову є передчасним.
4.8. Водночас, беручи до уваги наведене, а також те, що першочергове значення у цій справі має з`ясування обставин щодо наявності чи відсутності підстав для нарахування споживачеві необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, тобто необхідність встановлення всіх фактичних обставин справи, пов`язаних із наявністю/відсутністю правових підстав для такого нарахування, колегія суддів зазначає, що підстав для формування правового висновку щодо застосування вказаних скаржником норм права у наведеному випадку немає, проте оскільки допущені попередніми судовими інстанціями порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом в силу меж розгляду справи в суді касаційної інстанції (стаття 300 Господарського процесуального кодексу України), то оскаржені судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, а касаційна скарга - частковому задоволенню.
5. Висновки Верховного Суду
5.1. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
5.2. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
5.3. Зважаючи на те, що висновок судів попередніх інстанцій про відмову у позові не можна вважати таким, що відповідає положенням статей 86, 236, 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги позивача шляхом скасування оскаржуваних рішення і постанови та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
5.4. Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, надати належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам та аргументам учасників справи, і залежно від встановленого правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права, якими вони регулюються, та ухвалити обґрунтоване і законне судове рішення.
6. Розподіл судових витрат
6.1. Оскільки касаційну скаргу необхідно частково задовольнити, а справу передати на новий розгляд, з урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України розподіл судових витрат у справі має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Каролінський Елеватор" задовольнити частково.
Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2023 і рішення Господарського суду Вінницької області від 11.01.2023 у справі № 902/1001/22 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Б. Дроботова
Судді Н. О. Багай
Ю. Я. Чумак
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 12.09.2023 |
Оприлюднено | 22.09.2023 |
Номер документу | 113626561 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні