Рішення

від 18.09.2007 по справі

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

18.09.07                                                                                           Справа№ 6/211

За позовом: Державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця” від імені якого діє Відокремлений підрозділ „Львівська дирекція залізничних перевезень” Державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця”, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Оверко”, м. Львів

Про звільнення незаконно займаного та стягнення 18 166,00 грн. неустойки                                                                                               

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача не з'явився

від відповідача Пилипяк В.М. –представник  

Представнику відповідача роз'яснено його права та обов'язки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України

Суть спору: Державне територіально-галузеве об'єднання „Львівська залізниця” від імені якого діє Відокремлений підрозділ „Львівська дирекція залізничних перевезень” Державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця”, м. Львів звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Оверко”, м. Львів про звільнення незаконно займаного та стягнення 18 166,00 грн. неустойки.

Ухвалою суду від 02.08.2007 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в засіданні на 21.08.2007 р. Розпорядженням заступника голови суду у зв'язку з закінченням повноважень судді Гоменюк З.П. справу № 6/211 передано на розгляд судді Деркача Ю.Б. Ухвалою суду від 21.08.2007 р. розгляд справи відкладався до 18.09.2007 р.

Позивач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Позивачем подано довідку № 477 від 27.07.2007 р., відповідно до якої вбачається, що відповідач суму неустойки сплатив до подання позовної заяви до суду.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд встановив наступне:

01.02.2001 р. між Львівським державним комерційно-виробничим підприємством „Залізничник” та відповідачем укладено договір оренди № 1 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі по тексту –договір оренди).

Згідно п. 1.1. договору оренди орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно, а саме частину складського приміщення площею 500 кв.м., розміщеного за адресою: м. Львів, вул. Чернівецька, 17, що підтверджується актом прийому-передачі приміщення в оренду від 01.02.2001 р.

Відповідно до п. 1 Наказу Міністерства транспорту України № 1 від 03.01.2003 р. Львівське державне комерційно-виробниче підприємство „Залізничник” передало на баланс Львівської державної залізниці (найменування змінено на Державне територіально-галузеве об'єднання „Львівська залізниця”) приміщення грузового складу загальною площею 640 кв.м., в тому числі частину складського приміщення площею 500 кв.м., розміщеного за адресою: м. Львів, вул. Чернівецька, 17, про що складено акт приймання-передачі основних засобів № 35 від 27.12.2002 р.

Згідно п. 10.1. договору оренди, цей договір укладено строком на три роки, що діє з     01 лютого 2001 р. до 01 лютого 2004 р. включно.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналогічне зазначено і в п. 10.6. договору оренди.

Враховуючи приписи ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та домовленість сторін визначену п. 10.6. договору оренди, останній був пролонгований до 01.02.2007 р. включно.

Листом начальника Відокремленого підрозділу „Станція Львів” Державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця” № 146 від 23.02.2007 р., який особисто вручено під розписку директору відповідача, останнього було попереджено про звільнення орендної площі після закінчення терміну дії договору і відмову в подальшому щодо продовження договірних правовідносин.

Пунктом 5.7. договору оренди передбачено, що Орендар (відповідач) зобов'язується у разі припинення або розірвання договору повернути Орендодавцеві (позивачу) орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини Орендаря.

Станом на день подання позову відповідач орендованого майна позивачу не повернув.

У зв'язку з неповерненням відповідачем орендованого майна та продовженням користування ним, Державне територіально-галузеве об'єднання „Львівська залізниця” застосувало санкцію передбачену ч. 2 ст. 785 ЦК України, відповідно до якої, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

За період з 01.02.2007 р. по 01.07.2007 р. відповідачу нараховано неустойку в розмірі 45 415,00 грн.

Позивач в позовній заяві зазначає, що відповідач частково сплатив неустойку на загальну суму 27 249,00 грн. і станом на день подання позову несплаченою залишилася неустойка в розмірі 18 166,00 грн., яку і просить стягнути з відповідача.

Однак, позивачем надано суду довідку № 477 від 27.07.2007 р. про сплату неустойки, а саме за травень 2007 р. в сумі 9 083,00 грн. (платіжне доручення № 1592 від 18.07.2007 р.) та за червень 2007 року в сумі 9 083,00 грн. (платіжне доручення № 1594 від 19.07.2007 р.) всього на загальну суму 18 166,00 грн.

Отже в цій частині позовних вимог слід припинити провадження у справі за відсутністю предмету спору.

З вказаної вище довідки вбачається, що відповідач сплатив неустойку до подання позовної заяви до суду, оскільки, остання проплата неустойки здійснена 19.07.2007 р., а як вбачається з поштового конверта, у якому направлялася позовна заява до суду, позивачем позовну заяву направлено 26.07.2007 р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково.

Судові витрати слід покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

Оскільки відповідач сплатив суму неустойки до подання позовної заяви до суду, то в цій частині судові витрати слід покласти на позивача.

Крім того, слід зазначити наступне.

Пунктом 2 ст. 3 Декрету КМУ „Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 р. із заяв, що подаються до господарських судів, встановлені ставки державного мита, а саме: із заяв майнового характеру –1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; із позовних заяв немайнового характеру –5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Позивачем подано позовну заяву немайнового характеру (виселення з незаконно займаного майна) та майнового характеру (стягнення неустойки в розмірі 18 166,00 грн.). Таким чином позивач повинен був сплати в дохід державного бюджету державне мито в сумі 266,66 грн. (85,00 грн. за спір немайнового характеру та 181,66 грн. за спір майнового характеру). Оскільки позивачем сплачено в сукупності в дохід державного бюджету 187,00 грн. державного мита, то з нього необхідно стягнути в дохід державного бюджету недоплачене державне мито в сумі 79,66 грн.

З огляду на викладене, керуючись Законом України „Про оренду державного та комунального майна, Декретом КМУ „Про державне мито”, ст. 785 ЦК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, п. 11 ст. 80, ст.ст. 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

3.          Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю „Оверко” (м. Львів, вул. Чернівецька, 17, код ЄДРПОУ 25240030) з незаконно займаного майна Державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця” (м. Львів, вул. Гоголя, 2, код ЄДРПОУ 01059900): частини складського приміщення площею 500 кв.м., розміщеного за адресою: м. Львів, вул. Чернівецька, 17.

4.          Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця” від імені якого діє Відокремлений підрозділ „Львівська дирекція залізничних перевезень” Державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця”, м. Львів, вул. Листопадового Чину, 22 (р/р 26009005760 в ЛФ АБ „Експрес-банк”, МФО 325956, код ЄДРПОУ 25256137) в дохід державного бюджету 79 грн. 66 коп. недоплаченого державного мита.

5.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Оверко”, м. Львів, вул. Чернівецька, 17 (р/р 26003000116001 в Філії ВАТ КБ „Надра” Львівське РУ, МФО 325978, код ЄДРПОУ 25240030) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця” від імені якого діє Відокремлений підрозділ „Львівська дирекція залізничних перевезень” Державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця”, м. Львів, вул. Листопадового Чину, 22 (р/р 26009005760 в ЛФ АБ „Експрес-банк”, МФО 325956, код ЄДРПОУ 25256137) 85 грн. 00 коп. державного мита та 59 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.          Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

7.          В частині позовних вимог щодо стягнення 18 166,00 грн. неустойки провадження у справі припинити.

8.   В частині позовних вимог щодо стягнення 181,66 грн. державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в задоволенні позову відмовити.

Суддя                                                                                             Деркач Ю.Б.