Рішення

від 14.09.2023 по справі 644/585/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №644/585/22

Провадження № 2/552/3693/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.09.2023 року м. Полтава

Київський районний суд м. Полтава в складі:

головуючого судді Миронець О.К.

за участі секретарясудового засідання Кумир О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок №457) Харківської міської ради про визнання незаконним наказу про відсторонення та стягнення середнього заробітку за час відсторонення

в с т а н о в и в:

У січня 2022 року позивач звернулася до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з позовом до комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок №457) Харківської міської ради про визнання незаконним наказу про відсторонення та стягнення середнього заробітку за час відсторонення.

В обґрунтування позову зазначила, що вона працювала в комунальному закладі «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок №457) Харківської міської ради сторожем. 5.11.2021 року її відсторонили від роботи без здійснення нарахування заробітної плати відповідно до наказу №88-кт/р від 5.11.2021 року. Наказ обґрунтований відсутністю щеплення. Вважає даний наказ про відсторонення незаконним та таким, що підлягає до скасування, так як відсторонення від роботи є втручанням у право людини на працю та порушує ст.46 Конституції України. Щеплення від Ковід-19 не входить до обов`язкових видів щеплення. У зв`язку з цим просить визнати незаконним і скасувати наказ №88-кт/Р від 5.11.2021 року про відсторонення від роботи без збереження заробітної плати та зобов`язати відповідача виплатити їй середню заробітну плату за час відсторонення до часу фактичного виконання судового рішення .

До початку судового розгляду позивач збільшила свої вимоги та просить суд скасувати наказ №88-кт/Р від 5.11.2021 року про відсторонення від роботи та поновити пенсійний стаж, стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час відсторонення від роботи з 08.11.2021 року до 28.03.2023 року в розмірі 29566,57 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначила що наказом від 28.03.2022 року її повернуто на роботу сторожем,але наказ про відсторонення не скасовано. Даний наказ впливає на обрахування її пенсійного стажу.

Ухвалою від 16.02.2022 справу відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання.

Розпорядженням Голови Верховного суду від 14.03.2022 № 7/0/9-22 у зв`язку із запровадженням воєнного стану на території України територіальну підсудність судових справ Ленінського районного суду м. Харкова та Орджонікідзевського районного суду м.Харкова змінено на Київський районний суд м.Полтава.

Відповідно до даного Розпорядження, справи, які перебували в провадженні Ленінського районного суду м. Харкова та Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, підсудні Київському районному суду м. Полтави.

На виконання вищевказаного розпорядження цивільна справа надійшла до Київського районного суду м. Полтави та за допомогою автоматизованого розподілу судової справи між суддями, зазначену справу передано у провадження судді Миронець О.К

Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 26.06.2023 року справу прийнято до провадження та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали та просили суд його задовольнити з урахування уточнень до нього.

Представник відповідача просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Після оголошеної перерви сторони в судове засідання не з`явились, подали заяви про розгляд справи без їх участі.

У відповідності до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з комунальним закладом «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок №457) Харківської міської ради та виконує роботу сторожа.

Відповідно до наказу від 05.11.2021 року №88-к/тр її відсторонили від посади без збереження заробітної плати у зв`язку з ухиленням від обов`язкових профілактичних оглядів.

Згідно наказу від 28.03.2022 року ОСОБА_1 повернуто на роботу сторожем.

Стаття 12Закону України«Про захистнаселення відінфекційних хвороб»від 6квітня 2000року №1645-III встановлює, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень. Працівники окремих професій, виробництв та організацій,діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення нимиінфекційних хвороб,підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповіднихінфекційних хвороб.У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щепленьу порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Отже, статтею 12 Закону до обов`язкових віднесено щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця та туберкульозу; щеплення від респіраторної хвороби COVID-19 за статтею 12 Закону не є обов`язковим. Згідно зазначеногозаконухвороба COVID-19 не є інфекційною. Нормами цієї статті також передбачено запровадженні інших обов`язкових щеплень,проте виключно в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.1-2 ст.27Закону України«Про забезпеченнясанітарного таепідемічного благополуччянаселення» профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на туберкульоз, поліомієліт, дифтерію, кашлюк, правець та кір в Україні є обов`язковими. Обов`язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи. У разі необгрунтованої відмови від щеплення за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби вони до роботи не допускаються.

Підпунктами 1-2 пункту 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 (в редакції, чинній на 08 листопада 2021 року) «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на керівників державних органів (державної служби), керівників підприємств, установ та організацій покладено забезпечення: 1) контролю за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 р. № 2153), відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"та частини третьоїстатті 5 Закону України "Про державну службу", крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.

За Переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерстваохорони здоров`явід 4жовтня 2021р.№2153 обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники: 1) центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; 2) місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів; 3) закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Відповідно достатті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Зміст права на працю, закріпленого положеннями частин першої і другої статті 43 Конституції України, крім вільного вибору праці, включає також відповідні гарантії реалізації цього права. Не може бути дискримінації у реалізації працівниками трудових прав. Порушення їх рівності у трудових правах та гарантіях є недопустимим, а будь-яке обмеження повинне мати об`єктивне та розумне обґрунтування і здійснюватись з урахуванням та дотриманням приписів Конституції Українита міжнародних правових актів.

Підставою для відсторонення позивача від виконання роботи є оскаржуваний наказ винесений завідуючим закладу, керуючись статтею 46 Кодексу законів про працю України, частиною 2 статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»,наказом МОЗ «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», пунктом 41-6 постанови КМУ від 09.12.2020 №1236.

Проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності, та зазначені норми закону, суд приходить до висновку, щоСтаття 12Закону України«Про захистнаселення відінфекційних хвороб»від 6квітня 2000року №1645-III встановлює, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.

Порядок відмови від здійснення обов`язкових профілактичних щеплень визначений у частині 6 статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», в якій вказано, що якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов`язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків.

Окрім цього, відповідно до ч. 2 ст.27Закону України«Про забезпеченнясанітарного таепідемічного благополуччянаселення» обов`язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи. У разі необґрунтованої відмови від щеплення за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби вони до роботи не допускаються.

Суду не надано достатніх належних та допустимих доказів того, що роботодавцем при відстороненні позивача від роботи у зв`язку із відсутністю у неї щеплення проти COVID-19 дотримано вимог ч.6 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» в частині отримання письмового лікарського підтвердження про відмову від обов`язкового профілактичного щеплення чи акту, складеного у присутності свідків, в разі відмови дати таке підтвердження, а також вимог ч.2 ст.27Закону України«Про забезпеченнясанітарного таепідемічного благополуччянаселення» щодо недопуску позивача від роботи саме на підставі подання відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби.

Натомість відповідач виніс оскаржуваний наказ про відсторонення без повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення, яке саме по собі не створює жодних юридичних наслідків та не засвідчує юридичного факту відмови чи ухилення позивача від обов`язкового профілактичного щеплення, а також факту ненадання нею медичного висновку про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданого закладом охорони здоров`я.

Враховуючи викладене, винесення відповідачем оскаржуваного наказу є порушенням вимог частин другої та шостої статті 12Закону України«Про захистнаселення відінфекційних хвороб» та частини 2 статті 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», відсторонивши позивача від роботи з порушенням вимог законодавства, відповідач порушив законне право позивача на працю.

Право на працю та право заробляти працею на життя, яке гарантоване статтею 43 Конституції, включено до розділу ІІ Конституціїі належить до основних прав і свобод людини та громадянина.

За статтею 64Конституції конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією.

Зокрема, пунктом 1 статті 92Конституції встановлено, що права і свободи громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов`язки громадянина визначаються виключно законами України.

У своєму рішенні від 28 серпня 2020 року Конституційний Суд України у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень постанови Кабінету Міністрів України „Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", положень частин першої, третьої статті 29 Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік", абзацу дев`ятого пункту 2 розділу II „Прикінцеві положення" Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік"» наголосив:п. 3.2. Конституційний Суд України зазначає, що згідно зі статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України; в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень; не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 4,25,27,28,29,40,47,51,52,55,56,57,58,59,60,61,62,63 Конституції України.

Конституційний Суд України наголошує, що обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, визначених Конституцією України. Таке обмеження може встановлюватися виключно законом - актом, ухваленим Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні. Встановлення такого обмеження підзаконним актом суперечить статтям1,3,6,8,19,64 Конституції України.

Суд констатує, що відсторонення від роботи є втручанням у право людини на працю та право заробляти працею на життя шляхом його обмеження, а тому, в силу положень пункту 1статті 92 Конституціїтаке втручання дозволено виключно законами України, а не підзаконними актами, до яких належать Постанова КМУ і Наказ МОЗ.

Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України (ст. 76 Конституції).

Оскільки наказ про відсторонення позивача прийнято у спосіб, що не відповідає вимогам пункту 1 статті 92Конституції та статті 12 Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб», суд доходить висновку про необхідність вирішення спору на підставі норм статей43,64,92 Конституції, з огляду на те, що в Україні відсутні закони, які передбачають право роботодавців відсторонювати від роботи працівників, що відмовилися від вакцинації проти респіраторної хвороби COVID-19.

За таких обставин, вимоги позивача про визнання незаконним і скасування наказу відповідача від 05.11.2021 № 88-к/тр про відсторонення позивача від роботи без збереження заробітної плати, а також про стягнення із відповідача заробітної плати за час незаконного відсторонення підлягають задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток з 08.11.2021 року по 28.03.2022 року в розмірі 29566,57 гривень, що підтверджується наданим розрахунком. Відповідачем дана сума не опорюється, отже суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовної вимоги про поновлення пенсійного стажу суд приходить до висновку про відмову в її задоволенні, оскільки позивач не надала доказів, що органами пенсійного фонду їй відмовлено в перерахунку пенсійного стажу. Отже, на даний час відсутній спір щодо даного питання.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1984,80 грн, оскільки позивач при зверненні до суду звільнена від сплати судового збору.

Керуючись ст. 141, 258, 259, 263-265, ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 доКомунального закладу«Дошкільний навчальнийзаклад»(ясла-садок№457)про визнаннянаказу незаконнимта стягненнясереднього заробіткуза часвідсторонення задовольнити частково.

Скасувати наказ комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад»(ясла-садок №457) від 05.11.2021 року №88-к/тр про відсторонення ОСОБА_1 з посади сторожа.

Стягнути з Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад»(ясла-садок №457) (код ЄДРПОУ 24483983, адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Косарева,7Б на користь ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 середній заробіток за час відсторонення в сумі 29566,57 гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад»(ясла-садок №457) (код ЄДРПОУ 24483983, адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Косарева,7Б з на користь держави судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1984,80 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

СТОРОНИ ПО СПРАВІ:

Позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач Комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад»(ясла-садок №457) Харківської міської ради, м. Харків,вул. Косарєва,7Б, код ЄДРПОУ 24483983.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 21.09.2023 року.

Суддя О .К.Миронець