Ухвала

від 20.09.2023 по справі 635/4894/18

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2023 року

м. Полтава

Полтавський районний суд Полтавської області:

суддя Харабадзе К. Ш.,

Справа № 635/4894/18

Номер провадження№ 2/545/2930/23

позивач Харківська місцева прокуратура № 6 Харківської області, місцезнаходження: місто Харків, Григорівське Шосе, 52;

відповідач Лизогубівська сільська рада Харківського району Харківської області, місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, село Лизогубівка, вулиця Центральна, 90;

відповідач - ОСОБА_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідачі - державні реєстратори відділу державної реєстрації Харківської районної державної адміністрації Харківської області Гончаренко Олена Анатоліївна, ОСОБА_2 місцезнаходження: місто Харків, Григорівське Шосе, 52;

третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, місцезнаходження: місто Харків, майдан Свободи, Держпром, 1 під`їзд, 6-7 поверх;

третя особа - Харківська районна державна адміністрація Харківської області, місцезнаходження: місто Харків, Григорівське Шосе, 52,

розглянувши цивільну справу про про визнання незаконними та скасування рішень сільської ради, визнання недійсними договорів оренди землі, скасування рішень державного реєстратора та зобов`язання повернути земельні ділянки,

у с т а н о в и в :

Позивач звернувся до Харківського районного суду Харківської області із позовною заявою до Лизогубівської сільської ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_1 , державних реєстраторів відділу державної реєстрації Харківської районної державної адміністрації Харківської області Гончаренко Олени Анатоліївни, ОСОБА_2 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, Харківська районна державна адміністрація Харківської області про визнання незаконними та скасування рішень сільської ради про визнання недійсними договорів оренди землі, скасування рішень державного реєстратора та зобов`язання повернути земельні ділянки.

Розпорядженням Верховного Суду від 08.03.2022 № 2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ, територіальна підсудність справ Харківського районного суду Харківської області визначена за Полтавським районним судом Полтавської області.

На виконання даного розпорядження справа була направлена за підсудністю до Полтавського районного суду Полтавської області.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2023 суддю Харабадзе К.Ш. визначено головуючим по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Підсудність справ за вибором позивача передбачена статтею 28 ЦПК України. Приписи статті 30 ЦПК України встановлюють правила виключної підсудності спорів.

Положеннями частини першоїстатті 4 ЦПК Українивизначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду № 65 від 17.11.2022 року, із 23.11.2022 року відновлено територіальну підсудність судових справ районних судів м. Харкова, зокрема і Харківського районного суду Харківської області.

Отже, територіальну підсудність судових справ в умовах воєнного стану врегульовано лише розпорядженням Голови Верховного Суду щодо зміни(відновлення) територіальної юрисдикції(підсудності). В умовах воєнного стану визначення підсудності судових справ після відновлення роботи Харківського районного суду Харківської області розпорядженням Голови Верховного суду від 17 .11.2022 року № 65 не врегульовано, а норми ЦПК України практичної реалізації цього питання не містять.

Таким чином, суд, як передбачено в статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виходить з того, що здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, суд забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Ця норма кореспондується із постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 р. № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», яка наголошує, що суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Конституцією Українизакріплено право кожного на судовий захист. Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням нормКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод(РИМ, 4.XI.1950), а також практики Європейського суду з прав людини, які, відповідно достатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини кожна державаучасниця Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, реалізуючи пункт 1 статті 6 цієї Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом з тим Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Дана норма втілена в національному законодавстві, зокрема в ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка регламентує, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 р. у справі «Zand v.Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Згідно ст.8 цього ж Закону, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Позивач звернувся до Харківського районного суду Харківської області з позовом 10.12.2019. Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 12.12.2019 було відкрито провадження у справі. Позивач звертався з позовом саме до Харківського районного суду Харківської області і має правомірні сподівання на розгляд справи судом, визначеним законом та за місцем знаходження сторін у справі. На теперішній час з 23.11.2022 існує об`єктивна можливість і наявність необхідних умов для забезпечення здійснення правосуддя Харківським районним судом Харківської області в умовах воєнного стану.

А саме, у зв`язку з поновленням роботи Харківського районного суду Харківської області відповідно до розпорядження №65 від 17 листопада 2022 року Головою Верховного Суду, з урахуванням п.1 ст.6 Конвенції щодо розгляду справ судом «встановленим законом», з 23.11.2022 Харківський районний суд є судом, уповноваженим розглядати справи, які йому територіально підсудні, тобто є судом «встановленим законом».

Зміна підсудності даної справи була викликана виключними обставинами, які наразі відпали, розпорядженням Голови Верховного Суду від 17 листопада 2022 року №65 відновлено територіальну підсудність судових справ Харківського районного суду Харківської області з 23.11.2022 року. На час надходження і розподілу справи дана справа не підсудна Полтавському районному суду м. Полтави. Харківський районний суд Харківської області, як належний суд наділений повноваженнями та достатніми процесуальними можливостями для розгляду справи в установлений законодавством строк та дотримання прав учасників судового розгляду, оскільки сторони знаходяться в межах територіальної юрисдикції Харківського районного суду Харківської області та в умовах воєнного стану будуть мати можливість з`являтися до суду, реалізувати свої процесуальні права та обов`язки, що буде сприяти забезпеченню права сторін на доступ до суду.

За таких обставин відкриття провадження у справі Харківського районного суду Полтавським районним судом порушить право доступу до правосуддя кожної особи, чия справа надійшла за підсудністю до Харківського районного суду.

Враховуючи, що Розпорядженням Голови Верховного Суду від 17 листопада 2022 року №65 відновлено територіальну підсудність судових справ Харківського районного суду Харківської області з 23.11.2022 року, тому на даний час Харківський районний суд Харківської області наділений повноваженнями та достатніми процесуальними можливостями для розгляду справи.

Судовий розгляд позовної заяви Харківським районним судом Харківської області цілком забезпечить ефективність, оперативність, розумність строків розгляду справи судом, та дотримання прав учасників справи, а саме, можливість брати участь у судових засіданнях та реалізовувати свої процесуальні права та обов`язки, визначеністаттею 43 ЦПК України, що буде сприяти забезпеченню права сторін на доступ до суду.

З 23.11.2022 Харківський районний суд є судом, уповноваженим розглядати справи, які йому територіально підсудні, тобто є судом «встановленим законом».

Згідно з п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України,суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2статті 32 ЦПК Україниспори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленомустаттею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне передати дану справу на розгляд до Харківського районного суду Харківської області.

Керуючись ст.ст. 27, 31, 32, 187, 258, 260 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Цивільну справу за позовом Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області до Лизогубівської сільської ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_1 , державних реєстраторів відділу державної реєстрації Харківської районної державної адміністрації Харківської області Гончаренко Олени Анатоліївни, ОСОБА_2 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, Харківська районна державна адміністрація Харківської області про визнання незаконними та скасування рішень сільської ради про визнання недійсними договорів оренди землі, скасування рішень державного реєстратора та зобов`язання повернути земельні ділянки передати на розгляд до Харківського районного суду Харківської області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 цього Кодексу.

Суддя Карина ХАРАБАДЗЕ