Ухвала

від 19.09.2023 по справі 755/11190/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/11190/19

Провадження №: 2/755/756/23

У Х В А Л А

"19" вересня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарі - Яхно П.А.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва, Шитої Н.М. про прийняття заяви про уточнення позовних, що подана в межах розгляду цивільної справи за позовом Дніпровської окружної прокуратури м. Києва, в інтересах держави, в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , Акціонерної Компанії з обмеженою відповідальністю «Велріндо Ентерпрайзис ЛТД», третя особа, яке не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Центрбудсервіс КС», про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває вказана цивільна справа.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Києва, Шита Н.М. заявила клопотання про прийняття заяви про уточнення позовних вимог від 03.03.2023, у якій просить суд:

1. Визнати причини пропуску позовної давності поважними.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 25 квітня 2019 року, серія та номер: 529, який укладено між Акціонерною Компанією з обмеженою відповідальністю «Велріндо Ентерпрайзис ЛТД» та ОСОБА_1 та посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В.

3. Витребувати від ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141) нежитлове приміщення, група приміщень № 193в (в літ. А), загальною площею 162,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 370401680366).

4. Судові витрати стягнути з відповідача на користь Київської міської прокуратури (банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку 820172, ЄДРПОУ 02910019, р/р UA168201720343100001000011062).

Обґрунтовуючи заяву про уточнення позовних вимог прокурор посилалася на те, що з метою уникнення складнощів при виконанні судового рішення за цим позовом, виникла необхідність в уточненні формулювання позовних вимог, а саме: зазначення індивідуального номеру нерухомого майна та у зміні найменування прокуратури міста Києва на Київську міську прокуратуру із зазначенням вірного розрахункового рахунку.

Представник позивача Київської міської ради - Друцька О.Г. у судовому засіданні підтримала заявлене клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва, Шитої Н.М.

Представник відповідачів Жевака В.М., Акціонерної Компанії з обмеженою відповідальністю «Велріндо Ентерпрайзис ЛТД» - Павлій А.Г. у судовому засіданні не заперечував проти прийняття уточнення позовних вимог.

Відповідач, ОСОБА_1 , у судовому засіданні при вирішенні питання про прийняття заяви про уточнення позовних вимог покладався на думку свого представника.

Суд, вислухавши клопотання прокурора, думку представника позивача, відповідача та представника відповідачів, вивчивши доводи поданої заяви, дослідивши матеріали справи доходить наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17.07.2019 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, сторонам встановлено процесуальні строки подачі заяв по суті справи.

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просив суд: визнати недійсним договір купівлі-продажу від 25 квітня 2019 року, серія та номер: 529, який укладено між Акціонерною Компанією з обмеженою відповідальністю «Велріндо Ентерпрайзис ЛТД» та ОСОБА_1 та посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В.; витребувати від ОСОБА_1 нежитлове приміщення, група приміщень № 193в (в літ. А), загальною площею 162,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на користь територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради; судові витрати стягнути з відповідача на користь прокуратури міста Києва (р/р 35215057011062 ДКСУ, м. Київ МФО 820172).

Згідно з ч. 3 ст. 49 Цивільного процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.

Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретного позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги.

Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував.

Таким чином, зміна предмета позову означає зміну вимог, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Доповнення позовних вимог новою вимогою та новими обставинами, по суті своїй є новим позовом.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.11.2021 у справі № 405/3360/17.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20 та від 10.11.2021 у справі № 916/1988/20.

Верховний Суд у постанові від 03.08.2020 у справі № 911/2139/19, зазначав, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог тощо.

При цьому, вказував про те, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.

За вимог п. 3 ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд: у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.

За вказаних обставин, оскільки розгляд справи перебуває на відповідній стадії - на стадії підготовчого провадження, суд вважає за можливе задовольнити клопотання прокурора та прийняти заяву про уточнення позовних вимог, оскільки остання фактично не доповнена новими позовними вимогами, проте містить певні уточнення до предмету позову, які належним чином забезпечать виконання судового рішення у разі ймовірного рішення про задоволення позовних вимог позивача.

На підставі викладеного ст.ст. 49, 182, 197, 258, 260, 353-355 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва, Шитої Н.М. про прийняття заяви про уточнення позовних вимог - задовольнити.

Прийняти в межах розгляду цивільної справи за позовом Дніпровської окружної прокуратури м. Києва, в інтересах держави, в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , Акціонерної Компанії з обмеженою відповідальністю «Велріндо Ентерпрайзис ЛТД», третя особа, яке не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Центрбудсервіс КС», про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна - заяву про уточнення позовних вимог (Вх.№10314 від 03.03.2023)

Встановити строк для подання відповідачем відзиву на заяву про уточнення позовних вимог протягом 15 днів з дня вручення ухвали. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на вказану заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву на заяву про уточнення позовних вимог для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частини третьої - п`ятої ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, в якій позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив на заяву про уточнення позовних вимог для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частини третьої - п`ятої ст.178 ЦПК України, в якому відповідач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

Третя особа, що не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, має право подати письмові пояснення на заяву про уточнення позовних вимог або відзиву на неї, які повинні відповідати вимогам частини третьої - шостої ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, протягом десяти днів з дня отримання ухвали та заяви або відзиву.

Інші учасники справи мають право надати відповідь на письмові пояснення третьої особи протягом п`яти днів з дня їх отримання.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 21.09.2023.

Суддя: