Рішення

від 20.09.2023 по справі 756/14710/21

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

20.09.2023 Справа № 756/14710/21

Унікальний номер 756/14710/21

Номер провадження 2-о/756/7/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2023 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Шролик І.С.,

присяжних Базильчук Н.В., Ширкунової Л.О.,

за участю секретаря судового засідання Гаврилко Д.О.,

заявника ОСОБА_1

представника заявника - адвоката Сеньок О.А.

представника заінтересованої особи Мальованої В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, Пуща-Водицький психоневрологічний інтернат, ОСОБА_2 про відновлення цивільної дієздатності,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2021 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаною заявою, в якій просив суд: поновити його цивільну дієздатність та скасувати рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29 квітня 2013 року про позбавлення його цивільної дієздатності та відсторонити від виконання опікунських обов`язків призначеного рішенням суду опікуна ОСОБА_2 .

В обґрунтування поданої заяви зазначає, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 29 квітня 2013 року його позбавлено цивільної дієздатності, встановлено опіку та призначено опікуна, на яку він не надавав згоду. Підставою для прийняття рішення став акт судово-психіатричних експертів Київського міського центру судово-психіатричної експертизи № 182 від 05 березня 2013 року, яким йому встановлений діагноз, що за психічним станом він не здатний усвідомлювати значення своїх дій, їх наслідків й не міг керувати діями та потребував встановлення опіки.

Раніше, заявник звертався до Оболонського районного суду м. Києва зі заявою про відновлення цивільної дієздатності, проте рішенням Оболонсього районного суду м. Києва від 20 травня 2019 року, залишеним без змін судами апеляційної та касаційної інстанції ( справа № 756/6851/18) відмовлено в задоволенні заяви. З 27 серпня 2014 року проживає в Пуща-Водицькому психоневрологічному інтернаті. Останнім часом у нього наявні істотні покращення стану психічного здоров`я, він може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Просить задовольнити заяву.

Рух справи

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 вересня 2021 року справу передано на розгляд судді Шролик І.С.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 28 вересня 2021 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження по справі.

21 жовтня 2021 року заінтересована особа ОСОБА_2 надала до суду відзив на заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні заяви в повному обсязі. В обґрунтування поданого відзиву зазначає, що є опікуном ОСОБА_1 , який хворіє з 1997 року. Протягом більше 20 років заявник неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні, про свідчить амбулаторна картка та численні виписки з історії хвороби. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 22 березня 2005 року ОСОБА_1 визнано частково недієздатним і його піклувальником призначено батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Опікунська рада Голосіївського району м. Києва не взяла на себе обов`язки піклувальника, а провела роз`яснювальну роботу з нею та матір`ю ОСОБА_4 , про те щоб хтось з найближчих родичів взяв на себе обов`язки піклувальника, на що отримала листа, в якому було чітко зазначено, що одним із обов`язків опікуна є зберігання майна підопічного, і не було жодного роз`яснення про відвідування підопічного і складання звітності. У листопаді 2012 року стан ОСОБА_1 погіршився, у зв`язку з чим звернулася до дільничного психіатра ОСОБА_5 , який виписав направлення на госпіталізацію до психіатричної лікарні № 1. У процесі перебування на стаціонарному лікуванні проведено судово-психіатричну експертизу. Згідно з Актом № 182 від 05 березня 2013 року ОСОБА_1 визнано недієздатним. З 28 серпня 2014 року ОСОБА_1 постійно перебуває на повному державному утриманні у Пуща-Водицькому психоневрологічному інтернаті. Висновок судово-психіатричної експертизи № 26 від 26 лютого 2019 року та акти амбулаторних судово-психіатричних експертиз є вірними, так як складені вони кваліфікованими фахівцями - психіатрами. Вказує, що відвідувала та відвідує ОСОБА_1 у закладі, якому він знаходиться без зустрічі з ним. Про це повідомляла лікарський персонал, представника опікунської ради та отримала згоду керівництва інтернату. Спілкується з лікарями, соціальними працівниками та з адміністрацією інтернату. Звітується перед опікунською радою щорічно. Є одинокою матір`ю та виховує доньку 2011 року народження, яка потребує інклюзивної форми навчання, що впливає на кількість відвідин підопічного. Окрім того, у жовтні 2018 року матір ОСОБА_4 перенесла інсульт, а у грудні 2018 року ампутацію ноги. У січні 2019 року вона померла. З 2018 року ОСОБА_1 категорично відмовився отримувати від неї передачі через медичний персонал або соціальних працівників. Також, вона, як опікун систематично оплачує житлово-комунальні послуги за належну ОСОБА_1 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 . Як опікун оформила та вступила в спадщину, яка належить ОСОБА_1 після смерті батька. Просила призначити по справі комплексну стаціонарну судово-психіатричну експертизу психічного стану заявника.

15 листопада 2021 року ОСОБА_1 надав до суду відповідь на відзив.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2021 року по справі призначено комісійну амбулаторну судово-психіатричну експертизу психічного стану ОСОБА_1 , проведення якої доручено експертам Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології Міністерства охорони здоров`я України. Провадження по справі зупинено до отримання висновку експерта.

Не погоджуючись з ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2021 року заінтересована особа ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу. Постановою Київського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2021 року залишено без змін.

13 жовтня 2022 року матеріали цивільної справи повернуті з експертної установи без виконання, оскільки не здійснено оплату експертизи.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2022 року провадження по справі поновлено та призначено до розгляду.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2022 року задоволено заяву ОСОБА_1 про призначення адвоката для здійснення представництва в суді його інтересів. Доручено Правобережному київському місцевому центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги призначити адвоката для надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 щодо якого вирішується питання про відновлення цивільної дієздатності.

26 жовтня 2022 року заінтересована особа ОСОБА_2 надала до суду заяву, в якій просить суд відмовити заявнику ОСОБА_1 у разі подання ним клопотання про проведення судово-психіатричної експертизи за рахунок державних коштів та оголосити перерву у справі після закінчення воєнного стану в Україні.

27 жовтня 2022 року заінтересована особа ОСОБА_2 надала відзив на заяву, в якому зазначає, що з 24 лютого 2022 року разом з донькою виїхали за межі України та перебувають у Республіці Польща, де отримали статус емігрантів. Оскільки позбавлена можливості взяти участь у проведенні судового засідання в режимі відеоконференції в режимі відеозв`язку, просить оголосити по справі перерву до закінчення воєнного стану в Україні.

31 жовтня 2022 року представник заявника - адвокат Сеньок О.А. подала до суду клопотання, в якому просить суд повторно призначити по справі комісійну амбулаторну експертизу, витрати за оплату експертизи віднести за рахунок держави, у зв`язку з тим, що заявник перебуває на повному державному забезпеченні в Пуща-Водицькому психоневрологічному інтернаті, є особою з ІІ групою інвалідністю, жодних виплат (доходів) не отримує.

04 листопада 2022 року заявник ОСОБА_1 надав до суду клопотання, в якому просив суд оплату за проведення експертизи скерувати за рахунок держави. Окрім того, надав довідку Пуща-Водицького психоневрологічного інтернату № 844 від 02 листопада 2022 року.

Ухвалою суду від 08 листопада 2022 року по справі призначено комісійну судово-психіатричну експертизу психічного стану ОСОБА_1 , проведення якої доручено експертам Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України. Провадження по справі зупинено до отримання висновку експерта.

29 грудня 2022 року на адресу суду надійшов лист заступника генерального директора державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України Ревенка О. з клопотанням про надання додаткових матеріалів.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 10 січня 2023 року відновлено провадження по справі для розгляду клопотання експерта.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 21 березня 2023 року задоволено клопотання генерального директора державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України Ревенка О. про надання додаткових матеріалів для проведення судової психіатричної експертизи. У розпорядження експертів надано медичну картку стаціонарного хворого ОСОБА_1 з Пуща-Водицького психоневрологічного інтернату та належним чином засвідчені копії медичної документації амбулаторного хворого ОСОБА_1 з комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня «Психіатрія». Зобов`язано витрати за проведення експертизи скерувати за рахунок держави.

18 травня 2023 року матеріали справи разом з висновком судово-психіатричного експерта № 371 повернулися на адресу суду.

Ухвалою Оболонського районного суду від 18 травня 2023 року провадження у справі поновлено та призначено судове засідання в порядку окремого провадження на 13 червня 2023 року.

В судовому засіданні 13 червня 2023 року представник Пуща-Водицького психоневрологічного інтернату - адвокат Мальована В.А. заявила клопотання про призначення повторної комісійної амбулаторної судово-психіатричної експертизи. Пояснила, що ОСОБА_1 логічно викладає думку, послідовно висловлює міркування, на її переконання він усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Вказувала, що необхідність проведення повторної експертизи викликана тим, що експерти, які 26 квітня 2023 року склали висновок № 371, вже брали участь у проведенні експертиз щодо психічного стану здоров`я заявника у 2013 та 2019 роках, що могло вплинути на об`єктивність висновку зробленого у 2023 році. Проведення повторної експертизи просила доручити експертам Вінницької філії судово-психіатричних експертиз, що найбільш наближено розташована до м. Києва.

Заявник ОСОБА_1 підтримав подане клопотання, вказав на необхідність призначення повторної комісійної амбулаторної судово-психіатричної експертизи. Просив долучити до матеріалів справи акт амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 182 від 05 березня 2013 року, висновок судово-психіатричного експерта № 26 від 26 лютого 2019 року. Наголошував на тому, що при проведенні всіх експертних досліджень до складу комісії входили одні й ті самі експерти, висновки яких ґрунтуються на минулих дослідженнях. Висновок 2023 року є ідентичний попереднім не містить мотивів та міркувань з яких виходили експерти.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 13 червня 2023 року призначено по справі повторну комісійну амбулаторну судово-психіатричну експертизу психічного стану ОСОБА_1 , проведення якої доручено експертам Вінницької філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України». Провадження по справі зупинено до отримання висновку судового експерта.

28 серпня 2023 року на адресу суду з експертної установи повернулися матеріали цивільної справи № 756/14710/21 (2-о/756/7/23), разом з висновком судово-психіатричного експерта № 107 від 10 липня 2023 року.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 04 вересня 2023 року відновлено провадження по справі та призначено до судового розгляду.

Заявник та його представник - адвокат Сеньок О.А. в судовому засіданні підтримали заявлені вимоги в повному обсязі та просили задовольнити.

Представник заінтересованої особи Пуща-Водицького психоневрологічного інтернату - адвокат Мальована В.А. в судовому засіданні підтримала заяву не заперечувала проти її задоволення з урахуванням висновків експертів. Зазначила, що заявник логічно викладає свою думку, послідовно висловлює міркування, на її думку він може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Не заперечує щодо задоволення заявлених вимог.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлена судом належним чином, причини своєї неявки суд не повідомила.

Представник заінтересованої особи Органу опіки та піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації в судове засідання не з`явився. 07 вересня 2023 року надіслали на електронну адресу суду клопотання про розгляд справи без їх участі.

Фактичні обставини справи

Вислухавши пояснення заявника, його представника та представника заінтересованої особи, дослідивши і перевіривши зібрані докази, судом встановлені наступні обставини та правовідносини між сторонами.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 29 квітня 2013 року у справі № 752/1279/13 визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 недієздатним, встановлено над ним опіку, призначено опікуном ОСОБА_2 .

Згідно довідки Пуща-Водицького психоневрологічного інтернату № 844 від 02 листопада 2022 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає та перебуває в Пуща-Водицького психоневрологічному інтернаті на повному державному забезпеченні з 27 серпня 2014 року, згідно наказу № 238 від 28 серпня 2014 року по теперішній час. Відповідно до постанови КМУ від 04 березня 2004 року № 269 75 % пенсії ОСОБА_1 перераховується за рахунок інтернату. Інша частина пенсії 25 % нараховується на рахунок опікуна ОСОБА_2 . Сам підопічний особисто пенсію не отримує.

Висновком судово-психіатричного експерта № 371 Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» від 26 квітня 2023 року експертами Васильєвою Н.Ю. та Подкаменним В.В. встановлено, що ОСОБА_1 страждає на шизофренію параноїдну, безперервний перебіг, дефектриний стан, за своїм психічним станом на даний час не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує опіки.

Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 107 Вінницької філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» Грачов О.Д. на теперішній час страждає на хронічний стійкий психічний розгляд у вигляді параноїчної шизофренії (F 20.0), внаслідок свого захворювання позбавлений здатності повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с. 63-67).

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Під час ухвалення рішення суду, за наслідком розгляду цієї справи, судом враховується, що статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод безпосередньо застосовується при розгляді справ у судах України. Аналогічним чином висновки Європейського суду з прав людини також враховуються при розгляді будь-яких судових справ в національній системі правосуддя.

Відповідні положення статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачають те, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

У справі «Анатолій Руденко проти України» Європейський суд констатував порушення підпунктів «с» та «є» пункту 1 статті 5 Конвенції, пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції, коли заявник повністю залежав від органів влади, які позбавили його шансів довести свою адекватність.

Статтею 19 Закону України «Про міжнародні договори України» встановлено правила про те, що міжнародні договори України (в тому числі конвенції) застосовуються на території України нарівні з національним законодавством. Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до національного законодавства саме опікун заявниці або орган опіки та піклування мали порушувати перед судом питання поновлення її цивільної дієздатності. Проте заяву опікуна було залишено без розгляду, оскільки опікун не з`явилася у судові засідання. Заявниця не мала процесуального статусу у цьому провадженні та не могла впливати на нього. У подальшому особиста заява заявниці щодо поновлення її цивільної дієздатності також не розглядалася, тому що ЦПК України не надає їй право подавати таку заяву. Водночас кодекс не вказує, що визнання недієздатності підлягає автоматичному судовому перегляду, а тривалість застосування такого заходу до заявниці не було обмежено у часі. Право звертатися до суду щодо перегляду рішення про визнання недієздатності, є одним із найважливіших прав для відповідних осіб, адже у разі ініціювання такої процедури вона буде вирішальною для всіх прав і свобод, на які впливає визнання недієздатності. У цій справі не було доведено, що відповідні державні органи здійснювали ефективний нагляд за ситуацією заявниці, включаючи виконання обов`язків її опікуном, або що вони вживали необхідних заходів для захисту її інтересів (NATALIYA MIKHAYLENKO v. UKRAINE, № 49069/11, § 29, 37, 39, ЄСПЛ, 30 травня 2013 року).

Частиною 1 ст. 30 ЦК України передбачено, що цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.

Статтею 42 ЦК України передбачено, що за заявою опікуна або органу опіки та піклування суд поновлює цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною, і припиняє опіку, якщо буде встановлено, що внаслідок видужання або значного поліпшення її психічного стану у неї поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Порядок поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України ч. 2 ст. 42 ЦК України).

Згідно частини шостої статті 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Відповідно до ч. 4 ст. 300 ЦПК України скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім`ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.

Отже, зазначена вище норма права визначає висновок судово-психіатричної експертизи, якою встановлюється видужання або значне поліпшення психічного стану фізичної особи, яка була визнана недієздатною, єдиною підставою для скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності цієї фічиної особи.

Згідно з пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 1972 року № 3 «Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним» із змінами та доповненнями, в справах про поновлення дієздатності є обов`язковим проведення судово-психіатричної експертизи, яка призначається за ухвалою судді. Громадянина може бути поновлено в дієздатності лише при наявності висновку судово-психіатричної експертизи про значне поліпшення його стану здоров`я або видужання.

Надаючи оцінку висновкам експертів щодо психічного стану здоров`я заявника, наявним у матеріалах справи, суд виходить з наступного.

Під час проведення комісійної судової психіатричної експертизи оформленої висновком № 371 від 26 квітня 2023 року брали участь експерти Васильєва Н.Ю. та Подкаменний В.В. , які раніше входили до складу експертної комісії при вирішення питання щодо психічного стану ОСОБА_1 при проведенні судових експертиз у 2013 та 2019 роках, що встановлено судом з досліджених судовому засіданні висновків. Акт амбулаторної судово-психіатричної експертизи щодо стану здоров`я ОСОБА_1 № 182 від 05 березня 2013 року, з якого вбачається, що до складу судово-психіатричної експертної комісії входили наступні експерти: Хоменко О.В. , Мирошниченко О.О. , Подкаменний В.В .

Висновок судово-психіатричної експертизи № 26 від 26 лютого 2019 року підписано експертами: Васильєва Н.Ю., Колесник Р.Г. та Мирошниченко О.О.

Суд з урахуванням думки учасників справи, логічного та послідовного викладення заявником ОСОБА_1 своїх міркувань щодо критичного ставиться до висновку експертів № 371 від 26 квітня 2023 року, висновки яких ґрунтуються на попередніх дослідженнях, є упередженими щодо стану його здоров`я, з метою підтвердження правильності раніше наданих ними висновків, клопотав про призначення по справі повторної комісійної амбулаторної судово-психіатричної експертизи в іншому адміністративно-територіальному округу.

З метою усунення сумнівів у сторін щодо об`єктивності висновку про психічний стан здоров`я піддослідного, його вмотивованості, суд призначив у справі повторну судову психіатричну експертизу, проведення якої доручено Вінницькій філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України».

Висновком судово-психіатричного експерта № 107 Вінницької філії судово-психіатричних експертиз ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» встановлено, що ОСОБА_1 на теперішній час страждає на хронічний стійкий психічний розгляд у вигляді параноїчної шизофренії, внаслідок свого захворювання позбавлений здатності повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Суд на підстав досліджених висновків судових експертів, з урахуванням думки представника Пуща-Водицького психоневрологічного інтернату, яка зауважила, що стан здоров`я заявника ОСОБА_1 , поліпшився, він понад два роки не проходить медикаментозної терапії, цікавиться життям, має доступ в закладі до телекомунікаційних послуг й Інтернету, бібліотеки, соціалізований, його думки логічні та послідовні, в закладі надає допомогу вихователям. Сам ОСОБА_1 наголосив, що вже тривалий час звертається до судової системи довести його право на «нормальне» життя, вважає, що має здатність розуміти значення своїх дій та керувати ними, бажає, щоб його визнали дієздатним. Більше двох років не приймає ніяких ліків.

Суд вважає, що висновок судових експертів Вінницької філії судово-психіатричних експертиз ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» є більш об`єктивним та вмотивованим, ані ж висновок експертів Київської філії, який серед іншого ґрунтується на попередніх дослідженнях й на думку суду може бути упередженим, оскільки експерти Васильєва Н.Ю. та Подкаменний В.В. приймали участь в попередніх дослідженнях стану здоров`я ОСОБА_1 у 2013 та 2019 роках й приймали відповідні висновки.

Принцип правової визначеності покладає на суд обов`язок в даній справі встановити стан психічного здоров`я заявника для визначення обсягу його дієздатності, а тому, враховуючи висновок експертів Вінницької філії судово-психіатричних експертиз ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України», який в сукупності з іншими доказами, й поясненнями учасників по справі, приходжу до переконання, що на даний час психічний стан ОСОБА_1 поліпшився, проте, він не здатен повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тому відсутні підстави для визнання його повністю дієздатним. Але також, в свою чергу, наявні підстави для часткового відновлення цивільної дієздатності ОСОБА_1 та наявні обгрунтовані підстави для визнання його обмежено дієздатним.

Частиною 3 статті 76 ЦК України визначено, що опіка припиняється у разі поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною.

З огляду на викладене вище та приймаючи до уваги те, що на даний час ОСОБА_1 внаслідок захворювання не здатен повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, оцінюючи зібрані в справі докази, суд вважає їх достовірними та достатніми для часткового поновлення дієздатності ОСОБА_1 , скасування рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29 квітня 2013 року у справі № 752/1279/13-ц та звільнення ОСОБА_2 від обов`язків опікуна ОСОБА_1 .

Виходячи з аналізу частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21).

До встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування (стаття 65 ЦК України).

У статті 66 ЦК України зазначено, що якщо над фізичною особою, яка перебуває у навчальному закладі, закладі охорони здоров`я або закладі соціального захисту населення, не встановлено опіку чи піклування або не призначено опікуна чи піклувальника, опіку або піклування над нею здійснює цей заклад.

Ураховуючи норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та відсутність у матеріалах справи подання та/або висновку органу опіки та піклування щодо призначення ОСОБА_1 піклувальника, суд не вирішує дане питання.

Таким чином, аналізуючи докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість і доведеність заяви про часткове поновлення цивільної дієздатності ОСОБА_1 та припинення над ним опіки, в зв`язку з чим заява підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 42, 76 ЦК України, 76-80, 83, 258, 259, 263-268, 295-300 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, Пуща-Водицький психоневрологічний інтернат, ОСОБА_2 про відновлення цивільної дієздатності - задовольнити частково.

Скасувати рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29 квітня 2013 року по справі № 752/1279/13-ц про позбавлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , цивільної дієздатності та встановлення опіки.

Звільнити ОСОБА_2 від обов`язків опікуна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Частково поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 цивільну дієздатність.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 обмежено дієздатним.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Встановити строк дії рішення тривалістю два роки з дня набрання рішенням суду законної сили.

Витрати за проведення судово-психіатричних експертиз по справі покласти на рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 20 вересня 2023 року.

Суддя Шролик І.С.

Присяжні Базильчук Н.В.

Ширкунова Л.О.