Ухвала

від 13.09.2023 по справі 759/16431/23

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 1-кс/759/5074/23

ун. № 759/16431/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2023 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання прокурора Святошинськоїокружної прокуратуриміста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023105080001324 від 04.07.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Святошинськоїокружної прокуратуриміста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023105080001324 від 04.07.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що 04.07.2023 о 09 год. 30 хв., за адресою: м. Київ, вул. Пшенична, 2, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав травму на виробництві під час виконання функціональних обов`язків.

04.07.2023 року під час проведення огляду місця події на території транспортно-сировинного цеху ПрАТ «ЗБВ-1», що за адресою: м. Київ, вул. Пшенична, 2, було оглянуто металевий механізм подачі піску та виробничі механізми до нього, без маркування, що перебуває на балансі ПрАТ «ЗБВ-1», після чого залишено на зберіганні на території вказаного заводу. Крім того, біля металевого механізму лінії подачі піску було вилучено каску та металеву палицю, які окремо поміщено до спеціальних пакетів НПУ та опечатано.

Постановою від 04.07.2023 металевий механізм подачі піску та виробничі механізми до нього, без маркування, власником якого є ПрАТ «ЗБВ-1», ідентифікаційний код 21517799, юридична адреса: м. Київ, вул. Пшенична, 2, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12023105080001324 від 04.07.2023.

04.07.2023 року було допитано в якості свідка ОСОБА_6 , який являється директором з виробництва ПрАТ «ЗБВ-1», що за адресою: м. Київ, вул. Пшенична, 2, який повідомив, що ОСОБА_5 перебуває на посаді майстра транспортно-сировинного цеху ПрАТ «ЗБВ-1» з 2021 р. 04.07.2023 близько 09 год. 30 хв., перебуваючи на своєму робочому місці, отримав телефонний дзвінок від директора ПрАТ «ЗБВ-1» ОСОБА_7 , яка повідомила що майстер ОСОБА_5 , який перебуває в його безпосередньому підпорядкуванні, отримав виробничу травму під час виконання робіт на механізмі подачі піску. Прибувши безпосередньо до транспортно-сировинного цеху ОСОБА_6 побачив ОСОБА_5 у якого була травмована верхня частина руки та розірвана сорочка, після чого ним особисто було доставлено потерпілого до КНП «КМКЛ №6», де поспілкувавшись з лікарями, останні повідомили попередній діагноз: перелом лівої плечової кістки в середній третині зі зміщенням, відривний перелом шиловидного відростку лівої ліктьової кістки зі зміщенням.

04.07.2023 року було допитано в якості свідка ОСОБА_8 , який являється головним інженером ПрАТ «ЗБВ-1», що за адресою: м. Київ, вул. Пшенична, 2, який повідомила, що до кола його функціональних обов`язків входить перевірка знань з техніки безпеки. 04.07.2023 близько 09 год. 30 хв., перебуваючи на своєму робочому місці, він отримав телефонний дзвінок від майстра ОСОБА_5 , який повідомив, що щойно отримав виробничу травму під час виконання робіт на механізмі подачі піску та потребує медичної допомоги. Прибувши безпосередньо до транспортно-сировинного цеху ОСОБА_8 побачив ОСОБА_5 у якого була травмована верхня частина руки та розірвана сорочка, після чого директором з виробництва ПрАТ «ЗБВ-1» ОСОБА_6 було доставлено потерпілого до КНП «КМКЛ №6».

04.07.2023 року було допитано в якості потерпілого ОСОБА_5 , повідомив, що працює на посаді майстра транспортно-сировинного цеху ПрАТ «ЗБВ-1». 04.07.2023 близько 09 год. 30 хв., перебуваючи на своєму робочому місці, що за адресою: м. Київ, вул. Пшенична, 2, вичищаючи барабан транспортера лінії подачі піску, будучи проінструктованим з техніки безпеки, лівою рукою засунув металеву палицю під барабан, в результаті чого травмував ліву плечову кістку.

Згідно ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 07.07.2023 пр. № 1-кс/759/3947/23, ун. № 759/12458/23 на металевий механізм подачі піску та виробничі механізми до нього, без маркування, що перебуває на балансі ПрАТ «ЗБВ-1» було накладено арешт, шляхом заборони права його відчуження.

Згідно листа з Центрального міжрегіонального Управління Державної служби з питань праці наказом від 05.07.2023 № 506/Ц утворено комісію зі спеціального розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_5 . На запит Управління, дізнавачем направлено копії запитуваних матеріалів кримінального провадження для об`єктивного проведення розслідування, встановлення обставин та причин нещасного випадку.

За результатами висновку вищевказаного розслідування, у органу дізнання може виникнути необхідність у проведенні експертизи безпеки життєдіяльності з метою установлення причин та наслідків нещасного випадку, (аварії), установлення механізму нещасного випадку (аварії) та установлення з технічної точки зору причинно-наслідкових зв`язків між діями (бездіяльністю) осіб та настанням події нещасного випадку (аварії).

Саме тому, прокурор просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: металевий механізм подачі піску та виробничі механізми до нього, без маркування, власником якого є ПрАТ «ЗБВ-1», ідентифікаційний код 21517799, юридична адреса: м. Київ, вул. Пшенична, 2, який було залишено на зберігання на території транспортно-сировинного цеху ПрАТ «ЗБВ-1», що за адресою: м. Київ, вул. Пшенична, 2, згідно протоколу огляду місця події від 04.07.2023, який зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні, шляхом заборони права його користувачу, володільцю на користування ним.

Прокурор у судовому засіданні підтримав своє клопотання, просив задовольнити з підстав викладених у письмовому клопотанні.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що 04.07.2023 на території транспортно-сировинного цеху ПрАТ «ЗБВ-1» ОСОБА_5 , працюючи із механізмом подачі піску отримав травму на виробництві. Після огляду місця події, 04.07.2023 металевий механізм подачі піску та виробничі механізми до нього визнано речовими доказами. Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 07.07.2023 клопотання прокурора задоволено частково та накладено арешт на вказане тимчасово вилучене майно шляхом заборони його відчуження. Саме тому, металевий механізм подачі піску не може вважатись тимчасово вилученим майном на яке прокурор просить накласти арешт. Крім того, адвокат ОСОБА_4 вказує, що подаючи вказане клопотання про накладення арешту прокурор не обгрунтував наявність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України. Також представник власника майна вказав на те, що застосовуючи такий спосіб арешту майна, як заборону користуватися ним, призведе до зупинення або надмірного обмеження підприємницької діяльності ПрАТ «ЗБВ-1».

Вивчивши зміст клопотання і надані суду письмові докази, слідчий суддя встановив наступне.

Святошинською окружною прокуратурою м. Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні 12023105080001324, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

У своєму клопотанні прокурор просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: металевий механізм подачі піску та виробничі механізми до нього, без маркування, власником якого є ПрАТ «ЗБВ-1».

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїстаттею 235цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Як вбачається із клопотання прокурора та додатків до нього майно, на яке хоче накласти арешт прокурор, було виявлено протоколом огляду місця події від 04.07.2023, тому на дату подання прокурором клопотання про накладення арешту майна 30.08.2023, металевий механізмподачі піскута виробничімеханізми донього,без маркування не може вважатися тимчасово вилученим майном, та в цьому разі клопотання прокурором подано з порушенням строків, передбачених ст. 171 КПК України.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 07.07.2023 клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12023105080001324 від 04.07.2023 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, про накладеня арешту на майно задоволено частково. Накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: металевий механізм подачі піску та виробничі механізми до нього, без маркування, власником якого є ПрАТ «ЗБВ-1», ідентифікаційний код 21517799, юридична адреса: м. Київ, вул. Пшенична, 2, який було залишено на зберігання на території транспортно-сировинного цеху ПрАТ «ЗБВ-1», що за адресою: м. Київ, вул. Пшенична, 2, згідно протоколу огляду місця події від 04.07.2023, який зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні, шляхом заборони права його відчуження.

Вказана ухвала суду набрала законної сили та прокурором не оскаржувалась.

Разом з тим, подаючи клопотання про накладення арешту на металевий механізм подачі піску та виробничі механізми до нього, без маркування шляхом заборони права його користувачу, володільцю на користування ним, прокурором не наведено жодних нових обставин, які б не розглядались слідчим суддею при винесені ухвали від 07.07.2023.

Зокрема, прокурор посилається на можливе проведення експертизи, однак жодної постанови про призначення експертизи до матеріалів клопотання не долучено. Не долучено до матеріалів справи й інших документів, що підтверджували б неможливість експлуатації вказаної техніки, зокрема і з точки зору безпеки його використання.

Більше того, прокурором до клопотання не долучено постанову про визнання речовим доказом металевого механізму подачі піску та виробничих механізмів до нього, без маркування.

В силу п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

При вирішенні питання арешту майна актуальною є практика Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Зосимовпроти України» (Заява № 4322/06) від 07.07.2016 (набуло статусу остаточного 07.10.2016).

В п. 73 наведеного рішення ЄСПЛ зазначено, що найважливішою вимогою статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання органу державної влади у мирне володіння майном має бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності для цілей статті 1 Першого протоколу, як і для обговорених вище цілей статті 8, передбачає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципу верховенства права, що включає в себе свободу від свавілля (див., серед інших джерел, рішення у справі «Смірнов проти Росії» (Smirnov v. Russia), заява № 71362/01, пп. 55-56, від 7 червня 2007 року, та рішення у справі «Коваль та інші проти України» (Koval and Others v. Ukraine), заява № 22429/05, п. 125, від 15 листопада 2012 року).

Суд прийшов до висновку, що зберігання майна в якості речових доказів у кримінальному провадженні може бути необхідним в інтересах належного відправлення судочинства, що є легітимною метою в «загальних інтересах» суспільства (див. вищезгадані рішення у справах Смірнов (Smirnov), п. 57, та«East West Alliance Limited», п. 188). При цьому має існувати розумне пропорційне співвідношення між використаними засобами та метою, яку прагнуть досягти будь-якими заходами, що застосовуються державою, у тому числі тими, що призначені для здійснення контролю за користуванням майном особи. Ця вимога виражена у визначенні «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи (див., наприклад, рішення у справі «Едвардс проти Мальти» (Edwards v. Malta), № 17647/04, п. 69, від 24 жовтня 2006 року, з подальшими посиланнями, та вищезгадане рішення у справі Смірнов (Smirnov) (п. 76. рішення ЄСПЛ у справі «Зосимов проти України»).

Отже, при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Враховуючи наведену практику ЄСПЛ та встановлені обставини при розгляді клопотання про арешт майна, слідчий суддя враховує, що накладений ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 07.07.2023 арешт на металевий механізм подачі піску та виробничі механізми до нього, без маркування шляхом заборони права його відчуження на даній стадії досудового розслідування є співрозмірним із загальним інтересом суспільства та захистом основних прав ПрАТ «ЗБВ-1», а тому у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме: металевий механізм подачі піску та виробничі механізми до нього, без маркування, власником якого є ПрАТ «ЗБВ-1», який зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні, шляхом заборони права його користувачу, володільцю на користування ним необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання прокурора Святошинськоїокружної прокуратуриміста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме: металевий механізм подачі піску та виробничі механізми до нього, без маркування, власником якого є ПрАТ «ЗБВ-1», який було залишено на зберігання на території транспортно-сировинного цеху ПрАТ «ЗБВ-1», що за адресою: м. Київ, вул. Пшенична, 2, шляхом заборони права його користувачу, володільцю на користування ним, подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023105080001324 від 04.07.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особами, без виклику яких постановлено ухвалу протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Слідчий суддя ОСОБА_1