Рішення

від 19.09.2023 по справі 761/39381/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/39381/20

Провадження № 2/761/231/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Макаренко І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Фонд «Антикорупція», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про солідарне стягнення інфляційних витрат та 3% річних,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив суд стягнути з відповідачів на його користь інфляційні витрати від тривалого невиконання грошового зобов`язання, яке було встановлене рішенням суду за весь час прострочення у розмірі 117245,23 грн. та 3% річних у розмірі 26120,48 грн., а всього просив стягнути 143365,71 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що чинним рішенням Київського районного суду м. Донецька від 17.11.2010 року, стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , громадської організації «Фонд «Антикорупція» солідарно на користь ОСОБА_1 компенсацію за порушення авторського права в сумі 210000 гривень, моральну шкоду в сумі 75000 гривень, матеріальну шкоду в сумі 330 гривень 45 коп., а всього 285330 гривень 45 коп. Рішення набрало законної сили 17.03.2011 року. 11.04.2011 року позивачем отримано виконавчий лист №2-7336/10 від 17.03.2011 року виданий Київським районним судом м. Донецька, який було звернуто до виконання та 22.09.2011 року державним виконавцем відділу ДВС Калінінського РУЮ у м. Донецьку відкрито виконавче провадження №288455270, надано боржнику семиденний строк для добровільного виконання рішення суду. Частина суми зобов`язання, а саме 165048,14 грн. була стягнута з боржника шляхом реалізації майна і перерахована на рахунок позивача відповідно платіжного доручення від 25.10.2013 року. З березня 2016 року по лютий 2019 року боржник сплатив 10809 грн. 64 коп. 29.03.2019 року та 02.04.2019 року боржник погасив ще 21846 грн. 94 коп. та 23710 грн. 94 коп. Ще частину боргу ОСОБА_2 погасив готівкою безпосередньо представнику позивача в квітні 2019 року. Оскільки відповідачі знали про рішення суду, однак виконали його із суттєвою затримкою та після численних заходів примусового характеру, позивач просить задовольнити його вимоги в судовому порядку.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 29.07.2021 позовну заяву повернуто позивачу.

Постановою Київського апеляційного суду від 20.10.2021 вищезазначену ухвалу скасовано, справу направлено для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 14.02.2022 було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачі своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористалися.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 17.11.2010 року, стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , громадської організації «Фонд «Антикорупція» солідарно на користь ОСОБА_1 компенсацію за порушення авторського права в сумі 210000 гривень, моральну шкоду в сумі 75000 гривень, матеріальну шкоду в сумі 330 гривень 45 коп., а всього стягнуто 285330 гривень 45 коп.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України від 09.06.2011 року касаційну скаргу ОСОБА_2 в особі ОСОБА_3 відхилено, рішення Київського районного суду м. Донецька від 17.11.2010 року та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 17.03.2011 року залишено без мін.

17.03.2011 року Київським районним судом м. Донецька на виконання вказаного рішення суду видано виконавчий лист №2-7336/10 щодо боржника ОСОБА_2 .

22.09.2011 року постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку відкрито виконавче провадження НОМЕР_4 з виконання виконавчого листа №2-7336/10 виданого 17.03.2010 року Київським районним судом м. Донецька.

Відповідно платіжного доручення №8618 від 25.10.2013 року та відмітки на виконавчому документі частина боргу в розмірі 120282 грн. 31 коп. стугнута з боржника ОСОБА_2 шляхом реалізації його майна і перерахована ДВС Калінінським РУЮ у м. Донецьку на рахунок ОСОБА_1

16.12.2014 року постановою начальника відділу державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа №2-7366/10 виданого 11.04.2011 року Київським районним судом м. Донецька про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 285330, 45 грн. Заява про примусове виконання подана 11.12.2014 року.

30.12.2015 року постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі п.4 ч.1 ст.47, ст.50 Закону України «Про виконавче провадження», через ненадання згоди стягувача в належний термін про проведення авансування витрат.

18.03.2016 року постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження НОМЕР_5 з примусового виконання виконавчого листа 2-7366/10 виданого 11.04.2011 року Київським районним судом м. Донецька про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 120282,31 грн. Заява про примусове виконання подана 15.03.2016 року.

14.01.2019 року постановою головного державного виконавця Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області при примусовому виконанні виконавчого листа 2-7366/10 виданого 11.04.2011 року Київським районним судом м. Донецька про стягнення з боржника ОСОБА_2 боргу в розмірі 120282,31 грн. накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника та всіх інших рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт боржника.

Згідно платіжних роздруківок від 28.03.2019 року та 01.04.2019 року кошти в розмірі 21846 рн. 94 коп. та 23710 грн. 74 коп. Обухівським ВДВС перераховано ОСОБА_1 , як часткове погашення боргу за виконавчим листом про стягнення з ОСОБА_4 боргу.

ОСОБА_4 з березня 2016 року по лютий 2019 року погашено борг в розмірі 10809 грн. 64 коп., а ще частина боргу сплачена ОСОБА_2 безпосередньо представнику позивача в квітні 2019 року.

19.04.2019 року постановою головного державного виконавця Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області закінчено виконавче провадження НОМЕР_5 у зв`язку з сплатою в повному обсязі боржником суми боргу в розмірі 120282,31 грн. на користь стягувача ОСОБА_1 .

Відповідно частини 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно положень частин 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 5 ст. 11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 ст. 625 ЦК України).

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, положення зазначеної норми права передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Зазначений висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18), від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18).

При цьому, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15, що правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження», і до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України).

Вищевикладена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.06.2023 по справі № 760/15867/16-ц.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За нормою частини 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положенням статті 611 Цивільного кодексу України, визначено правові наслідки порушення зобов`язання. Так, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що на суму заборгованості 109472,67 грн. нараховано 3 % річних за період з 18.03.2011 по 28.02.2019 та інфляційні втрати з квітня 2011 року по лютий 2019 року в розмірі 143365, 71 грн.

Відповідачами суду не надано доказів у спростування позовних вимог щодо невиконання вищевказаного рішення Київського районного суду м. Донецька від 17.11.2010 року у справі № 2-7336/10.

Згідно ст.543 ЦПК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Грошові зобов`язання відповідачів виникли за невиконання рішення суду, отже, позов про стягнення з відповідачів 3% річних та інфляційних втрат, згідно ст. 625 ЦК України, підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленні сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у х сукупності. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає і рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийняття. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказами в цілому, та і кожного доказу.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що згідно вимог Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору.

Відтак, за правилами ст. 141 ЦПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам з відповідачів на користь держави належить стягнути судові витрати із сплати судового збору в розмірі 1433,65 грн., тобто по 477,88 грн. з кожного.

Керуючись ст. ст. ст.ст. 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Громадської організації «Фонд «Антикорупція», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про солідарне стягнення інфляційних витрат та 3% річних - задовольнити.

Стягнути солідарно з Громадської організації «Фонд «Антикорупція» (код ЄДРПОУ 33790392, адреса: м. Київ, вул. Татарська, 3/7), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) три проценти річних у розмірі 26120,48 грн. та інфляційні втрати в розмірі 117245,23 грн., а всього 143365, 71 грн. за невиконання грошового зобов`язання за рішенням Київського районного суду м. Донецька від 17.11.2010 року у справі № 2-7336/10.

Стягнути з Громадської організації «Фонд «Антикорупція» (код ЄДРПОУ 33790392, адреса: м. Київ, вул. Татарська, 3/7) на користь держави судовий збір в розмірі 477,88 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 477,88 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір в розмірі 477,88 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 19.09.2023.

Суддя: