Рішення

від 19.09.2023 по справі 761/9163/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/9163/20

Провадження № 2/761/1144/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Макаренко І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Укрпошта» про поновлення на роботі, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив суд взнати незаконним та скасувати Наказ АТ «Укрпошта» №309/К від 27.02.2020 «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновити його на посаді начальника Центру управління нерухомим Майном та інфраструктурою філії Донецька дирекція АТ «Укрпошта», стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у відповідному розмірі на момент постановлення судового рішення.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 2015 року позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем. 02.03.2020 його було звільнено згідно Наказу АТ «Укрпошта» №309/К від 27.02.2020 за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. На думку позивача, будь-якого невиконання без поважних причин обов`язків, з його боку не було, а звільнення його з посади є наслідком дискримінації з боку керівництва відповідача в результаті подання ним повідомлення від 22.05.2019 про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень.

Ухвалою суду від 07.07.2021 було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

09.09.2021 на адресу суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач просив відмовити у задоволенні позову повністю, вважає вимоги ОСОБА_1 безпідставними та незаконними, а обставини на які посилається позивач недоведеними та необґрунтованими. Відповідач зазначає, що звільнення позивача було проведене чітко в межах законодавства, з огляду на те, що причина відсутності на робочому місці 03.10.2019 є неповажною, а наказ №1012 від 30.10.2019 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарного стягнення за відсутності на робочому місці 03.10.2019 визнано законним та обґрунтованим рішенням Слов`янського міськрайоного суду Донецької області від 22.01.2021 та постановою Донецького апеляційного суду від 09.06.2021. Твердження позивача про неприязне ставлення сторонни відповідача до останнього не підтверджено жодним належним та допустимим доказом у справі. Крім того, про неналежне виконання ОСОБА_1 посадових обов`язків та докази цього було зазначено у рішенні суду, яке набуло чинності по справі №243/9745/19.

13.09.2021 позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідно до Наказу АТ «Укрпошта» №309/К від 27.02.2020 «Про звільнення ОСОБА_1 » його було звільнено з роботи 02.03.2020 у період його тимчасової непрацездатності, що є порушенням вимог ч. 3 ст. 40 КЗпП України. На думку позивача, звільнення його з роботи є наслідком дискримінації з боку керівництва АТ «Укрпошта» в результаті подання ним повідомлення від 22.05.2019 про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень.

21.09.2021 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що позивачем у наданій до суду відповіді на відзив сформульовано нові аргументи та викладено нові факти «порушення» його прав. Так, у відповіді на відзив позивач вперше зазначає про порушення АТ «Укрпошта» вимог ч. 3 ст. 40 КЗпП України, зокрема, звільнення позивача у період його тимчасової непрацездатності, порушення ст. 147 КЗпП України, у частині накладення одного дисциплінарного стягнення за декілька порушень трудової дисципліни. Вказані обставини не мають значення для розгляду справи та не підлягають встановленню, оскільки позивачем не було вказано цю обставину у позовній заяві, а отже вказане твердження та нові аргументи не належать до предмету доказування у справі. Окрім того, штамп закладу охорони здоров`я як на наданій довідці так і на виписці є не заповненим, що ставить під сумнів належність та достовірність вказаних документів. У день звільнення 02.03.2020 позивача було ознайомлено з наказом про звільнення, що підтверджується власноручно поставленим підписом ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, суд встановив.

Наказом № 1628/к від 19.06.2018 року ОСОБА_1 прийнятий з 03.07.2018 року на посаду начальника Центру управління нерухомим майном та інфраструктурою філії Донецька дирекція АТ «Укрпошта» з визначенням місця роботи - м. Слов`янськ (а.с.73 том 1).

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Донецька дирекція Акціонерного товариства «Укрпошта» є структурним підрозділом АТ «Укрпошта» (а.с. 221-226 том 3).

Положенням про Центр управління нерухомим майном та інфраструктурою (ЦУНМІ) Донецької дирекції АТ «Укрпошта» визначені основні завдання, функції, взаємозв`язки Підрозділу з іншими структурними підрозділами Товариства та Філії, а також вимоги до керівника цього підрозділу, його обов`язки, права, тощо.

Пунктом 1.5 Положення ЦУНМІ передбачено, що підрозділ очолює начальник, який призначається генеральним директором Товариства за погодженням з директором з управління нерухомим майном та інфраструктурою АТ «Укрпошта».

Пунктом 4.8 Положення по ЦУНМІ визначено робоче місце керівника підрозділу, яке знаходиться у Донецькій дирекції АТ «Укрпошта».

Пунктом 4.4.8 Положення по ЦУНМІ встановлені обов`язки керівника підрозділу, до яких відноситься: «Дотримання трудової дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку Товариства, правил і норм протипожежної безпеки та охорони праці, виробничої санітарії тощо.»

Пунктом 4.7 зазначено, що на керівника Підрозділу покладається відповідальність за невиконання або неналежне виконання завдань та обов`язків, визначених цим Положенням, відповідно до законодавства України (а.с.78-81 том 1).

Пунктом 7.3 Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників Донецької дирекції УДППЗ «Укрпошта» передбачено, що дисциплінарне стягнення може застосовуватися керівником, який має право прийняття на роботу даного працівника (а.с. 89 том 1).

Відповідно до розпорядження № 128 від 12.04.2019 року «Щодо журналу про відсутність працівника на робочому місці», для контролю використання часу працівниками філії Донецька дирекція АТ «Укрпошта» та працівниками ЦАУ АТ «Укрпошта», зобов`язано всіх працівників філії Донецька дирекція АТ Укрпошта та працівників ЦАУ, підрозділи яких адміністративно підпорядковуються директору філії, обов`язково погоджувати свою відсутність на робочому місці для виконання виробничих заходів з безпосереднім керівником та реєструвати в журналі (а.с. 90 том 1).

Наказом № 309/к від 27.02.2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 », останнього звільнено 02.03.2020 за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку, п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 76 том 1).

З наказу № 309/к від 27.02.2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 », вбачається, що ОСОБА_2 був відсутній на робочому місці без поважних причин 20.01.2020 протягом 1 години 45 хвилин, що підтверджується Актом відсутності на робочому місці від 20.01.2020; 11.02.2020 протягом 3 години 25 хвилин, що підтверджується Актом відсутності на робочому місці від 11.02.2020.

За вчинення аналогічних порушень правил внутрішнього розпорядку, ОСОБА_1 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, зокрема:

Наказом № 1021 від 30.10.2019 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 », останній притягнутий до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення догани у зв`язку з відсутністю на робочому місці 03 жовтня 2019 року протягом 1 години 40 хвилин: з 9:45 до 11: 25 годин (а.с. 73-74 том 3).

Наказом № 1295 від 27.11.2019 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 », останній притягнутий до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення догани у зв`язку з відсутністю на робочому місці 06 листопада 2019 року протягом 1 години 20 хвилин та 07 листопада 2019 року протягом 1 години 30 хвилин.

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовом, в якому просив визнати незаконними та скасувати: наказ Акціонерного товариства «Укрпошта» від 30 жовтня 2019 року № 1012 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 »; наказ АТ «Укрпошта» від 27 грудня 2019 року № 1295 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 »., оскільки вони винесені всупереч вимогам ст. 142, 149 КЗпП України та ст. 53.4 Закону України «Про запобігання корупції». Будь-яких порушень трудової дисципліни з його боку не було, а притягнення до дисциплінарної відповідальності є наслідком неприязних стосунків, що склалися між ним та директором Філії.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 22 січня 2021 року в задоволенні позову відмовлено (а.с. 73-85 том 3).

Постановою Донецького апеляційного суду від 09 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 22 січня 2021 року скасовано в частині відмови в задоволенні вимоги про визнання незаконним та скасування наказу від 27 грудня 2019 року № 1295 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » і ухвалено в цій частині нове судове рішення про задоволення вказаної позовної вимоги. Визнано незаконним та скасовано наказ від 27 рудня 2019 року № 1295 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ». В іншій частині рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 22 січня 2021 року залишено без змін. Стягнуто з АТ «Укрпошта» на користь ОСОБА_1 1 261,20 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Стягнуто з АТ «Укрпошта» на користь ОСОБА_1 840,80 грн. судових витрат у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції (а.с. 86-98 том 3).

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення; кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, які він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до ст.ст. 21, 24 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату.

Згідно зі ст.139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»(зі змінами та доповненнями), за передбаченими пунктом 3 статті 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (стаття 151 КЗпП України).

У пункті 22 вищевказаної постанови роз`яснено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, пункту 1 статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.

Положеннями п. 2 «а» ч. 2 ст. 9 Конвенції Міжнародної організації праці № 158 «Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця», яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 04 лютого 1994 року № 3933-XII, передбачено, що тягар доведення правомірності законної підстави для звільнення працівника з роботи покладається на роботодавця.

Отже, саме на роботодавця покладено обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни.

При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Верховний Суд у постановах від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17 (провадження № 14-157цс19) та від 23 січня 2019 року в справі № 572/1644/17 (провадження № 61-42575св18), які, з точки зору ч.4 ст.263ЦПК України, мають враховуватися судом, зробив висновки, що роботодавець не може ставити у вину працівникові та притягати його до дисциплінарної відповідальності у випадку невиконання обов`язків, які не обумовлені трудовим договором і про які працівник не був проінформований належним чином.

Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Відповідно до Акту від 20.01.2020 про відсутність на робочому місці ОСОБА_1 , складеного т.в.о. начальника відділу кадрового адміністрування Донецької дирекції АТ «Укрпошта» Гавриковою Т.Г., в присутності провідного інженера відділу кадрового адміністрування ОСОБА_3 , заступника директора філії з розвитку мережі Донецької дирекції АТ «Укрпошта» Суткового М.В., начальника відділу Відділ експлуатації будівель та інфраструктури Пільгука Г.В., провідного інженера відділу адміністрування орендних та комунальних договорів ОСОБА_4 - позивач по справі був відсутній на робочому місці протягом робочого дня з 09 години 50 хвилин до 11 години 35 хвилин 03.10.2019 року, що складає 1 (одна) години 45 хвилин (а.с. 115 том 3).

Службовою запискою від 30.01.2020, наданою Директором з управління нерухомим майном та інфраструктурою АТ «Укрпошта» І.В. Морма, засвідчується факт того, що ОСОБА_1 , не погоджував із ним, його безпосереднім оперативним керівником за п. 1.3.2. Положення про ЦУНМІ, відсутність на робочому місці 20.01.2020 протягом складає 1 (одна) години 45 хвилин. Будь-яких доручень працівнику ОСОБА_1 , можливість яких визначає необхідність відсутності на робочому місці у робочий час 20.01.2020 не надавав (а.с. 122 том 3).

Доповідною запискою № 09-237 від 17.02.2020, наданою Директором філії Донецька дирекція АТ «Укрпошта» О.О. Пушкін засвідчується факт того, що ОСОБА_1 , який підпорядкований адміністративно директору філії, в порушення п. 2 Розпорядження директора філії №128 від 12.04.2019: не погодив свою відсутність на робочому місці безпосередньо ні адміністративного, ані оперативного керівників; не проінформував про причину відсутності на робочому місці ні приймальню, ні відділ кадрового адміністрування, ні відділи ЦУНМІ; не здійснив реєстраційний запис в «Журналі обліку часу відсутності працівника на робочому місці» (в порушення п. 2 Розпорядження директора Донецької дирекції АТ «Укрпошта» №128 від 12.04.2019 «Щодо Журналу про відсутність працівника на робочому місці»), що підтверджується фото з Журналу, яке здійснено 12.02.2020 (а.с.148-149 том 3).

Доповідною запискою № 137-09 від 29.01.2020, наданою В.о. директора філії Донецька дирекція АТ «Укрпошта» О.В. Юрченко засвідчується факт того, що ОСОБА_1 , який підпорядкований адміністративно директору філії, в порушення п. 2 Розпорядження директора філії №128 від 12.04.2019: не погодив свою відсутність на робочому місці безпосередньо ні адміністративного, ані оперативного керівників; не проінформував про причину відсутності на робочому місці ні приймальню, ні відділ кадрового адміністрування, ні відділи ЦУНМІ; не здійснив реєстраційний запис в «Журналі обліку часу відсутності працівника на робочому місці» (в порушення п. 2 Розпорядження директора Донецької дирекції АТ «Укрпошта» №128 від 12.04.2019 «Щодо Журналу про відсутність працівника на робочому місці»), що підтверджується фото з Журналу, яке здійснено 20.01.2020 о 10 год. 52 хв. (а.с.116-121 том 3).

Відповідно до Акту від 11.02.2020 про відсутність на робочому місці ОСОБА_1 , складеного т.в.о. начальника відділу кадрового адміністрування Донецької дирекції АТ «Укрпошта» Гавриковою Т.Г., в присутності провідного інженера відділу кадрового адміністрування ОСОБА_3 , заступника директора філії з розвитку мережі Донецької дирекції АТ «Укрпошта» Суткового М.В., начальника відділу Відділ експлуатації будівель та інфраструктури Пільгука Г.В. - позивач по справі був відсутній на робочому місці протягом робочого дня з 13 години 15 хвилин до 16 години 40 хвилин 03.10.2019 року, що складає 3 (три) години 25 хвилин (а.с. 147 том 3).

13.02.2020 генеральним директором АТ «Укрпошта» Смілянським І.Ю. видано окреме доручення №55-525 від 13.02.2020 щодо надання позивачем протягом трьох робочих днів після ознайомлення із документами зазначеними в п. 1 цього окремого доручення надати письмові пояснення щодо відсутності на робочому місці 20.01.2020 (а.с. 125 том 3).

13.02.2020 позивачем надані пояснення, в яких ОСОБА_1 зазначає, що був відсутній на робочому місці 11.02.2020 в зв`язку з тим, що знаходився в приміщенні Слов`янського міськрайонного суду по судовій справі №243/10960/19.

14.02.2020 позивачем надані пояснення, в яких ОСОБА_1 зазначає, що був відсутній на робочому місці 20.01.2020 в зв`язку з тим, що знаходився в приміщенні Слов`янського міськрайонного суду по судовій справі №243/10960/19.

Доповідною запискою № 09-237 від 17.02.2020, наданою Директором філії Донецька дирекція АТ «Укрпошта» О.О. Пушкін засвідчується факт того, що ОСОБА_1 , який підпорядкований адміністративно директору філії, в порушення п. 2 Розпорядження директора філії №128 від 12.04.2019: не погодив свою відсутність на робочому місці безпосередньо ні адміністративного, ані оперативного керівників; не проінформував про причину відсутності на робочому місці ні приймальню, ні відділ кадрового адміністрування, ні відділи ЦУНМІ; не здійснив реєстраційний запис в «Журналі обліку часу відсутності працівника на робочому місці» (в порушення п. 2 Розпорядження директора Донецької дирекції АТ «Укрпошта» №128 від 12.04.2019 «Щодо Журналу про відсутність працівника на робочому місці»), що підтверджується фото з Журналу, яке здійснено 12.02.2020 (а.с.148-149 том 3).

В позовній заяві та поясненнях наданих відповідачу, ОСОБА_1 не заперечував факт своєї відсутності 20.01.2020 та 11.02.2020 на робочому місці через перебування в приміщенні Слов`янського міськрайонного суду по судовій справі №243/10960/19.

Суд не погоджується з доводами позивача стосовно поважності причин відсутності на робочому місці, оскільки Акти про відсутність на робочому від 11.02.2020, 20.01.2020, доповідна записка № 137-09 від 29.01.2020 в.о. директора філії Донецька дирекція АТ «Укрпошта» О.В. Юрченка, доповідною запискою № 09-237 від 17.02.2020 директора філії Донецька дирекція АТ «Укрпошта» О.О. Пушкіна, окреме доручення №55-525 від 13.02.2020 генерального директора АТ «Укрпошта» Смілянського І.Ю., Журнал обліку часу відсутності працівника на робочому місці впродовж робочого дня, що підтверджує факт не здійснення позивачем реєстраційного запису 20.01.2020, заявою свідка ОСОБА_5 підтверджується факт не заповнення Журналу відсутності на роботі, що було зафіксовано перевіркою Журналу спростовують доводи позивача про належно виконані вимоги п. 2 Розпорядження №128 від 12.04.2019 та відсутність його на робочому місці з поважних причин.

У зв`язку з відсутністю порушення вимог законодавства при звільненні 02.03.2020 позивача із займаної посади, відсутні правові підстави для визнання Наказу АТ «Укрпошта» №309/К від 27.02.2020 «Про звільнення ОСОБА_1 » незаконним.

Оскільки позовні вимоги позивача про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимоги про визнання наказу про звільнення незаконним, тому вони також не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до п. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленні сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у х сукупності. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає і рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийняття. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказами в цілому, та і кожного доказу.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в порушення вимог ст. 81 ЦПК України, позивачем, не доведено належними та допустимими доказами фактів на які він посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуюче вищевикладене, керуючись ст. ст. 81, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 272 ЦПК України, ст. ст. 32, 36, 40, 42, 47, 48, 49-2 КЗпП України, суд,

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Укрпошта» про поновлення на роботі, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 19.09.2023.

Суддя: