Рішення

від 21.09.2023 по справі 120/10152/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2023 р. м. Вінниця Справа № 120/10152/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Турбівської селищної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивачка) з адміністративним позовом до Турбівської селищної ради (далі Турбівська селищна рада, селищна рада, відповідач), в якому просила:

-визнати протиправною бездіяльність щодо не надання запитуваної інформації вказаної в пункті 1 запиту на отримання публічної інформації №1 від 04.06.2023 р.;

-зобов`язання повторно розглянути пункт 1 запиту на отримання публічної інформації №1 від 04.06.2023 р. з наданням достовірної та повної інформації у порядку; визначеному Законом України Про доступ до публічної інформації" .

Позовні вимоги обґрунтовано протиправною бездіяльністю селищної ради щодо не надання інформації на п. 1 запиту від 04.06.2023 р.

Представником відповідача надано відзив на адміністративний позов, яким заперечує щодо заявлених позовних вимог вказуючи на те, що в період дії воєнного стану право на доступ публічної інформації може бути обмежено. Зокрема зазначив, що з березня 2022 р. Верховна Рада "заморозила" обов`язкове декларування. Також НАЗК закрито доступ до публічної частини Реєстру декларацій. Відтак, на думку представника відповідача, запитувана інформація не надана правомірно.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив наступне.

04.06.2023 року ОСОБА_1 на адресу Турбівської селищної ради надіслано запит на інформацію, в якому просила :

1.Надати перелік всіх працівників Турбівської селищної ради за період часу з 01.01.2019 р. по 31.05.2019 р., що повністю або частково отримують заробітну плату за рахунок бюджетних коштів із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові , займаної посади, дати прийому /призначенні на посаду та дату звільнення.

2. Надати копії затвердженого штатного розпису Турбівської селищної ради за період часу з 01.01.2019 р. по 31.05.2019 р. (із змінами і доповеннями).

За наслідком розгляду поданого запиту, селищною радою надано відповідь від 14.06.2023 р. про необхідність сплати витрат для отримання інформації. 23.06.2023 р. ОСОБА_1 оплатила витрати згідно рахунку №8 від 14.06.2023 р.

Листом за вих.№08-10/1171 від 27.06.2023 р. Турбівська селищна рада повідомила про неможливість надання інформації вказаної в п. 1 , оскільки така перебуває в архіві, відтак, посилаючись на дію воєнного стану, вказала на відстрочку в задоволенні запиту. До листа додано інформацію зазначену в п. 2 запиту від 04.06.2023 р.

Не погодившись зі змістом наданої відповіді, позивачка звернулась до суду із цим позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог , суд керується та виходить з наступного.

Право кожного на інформацію передбачене статтею 5 Закону України "Про інформацію", відповідно до якої кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес визначається Законом України "Про доступ до публічної інформації".

Відповідно до статті 1 вказаного Закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених вказаним Законом.

Згідно зі статтею 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити:

1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до 6 - 7 Закону України "Про інформацію" відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим Законом строки у разі настання обставин непереборної сили. Рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

У рішенні про відстрочку в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:

1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;

2) дату надсилання або вручення повідомлення про відстрочку;

3) причини, у зв`язку з якими запит на інформацію не може бути задоволений у встановлений цим Законом строк;

4) строк, у який буде задоволено запит;

5) підпис.

Суд акцентує увагу, що розпорядник інформації має обгрунтувати причини не можливості задоволення запиту (неможливість здійснення роботи у зв`язку з проведенням евакуаційних заходів, веденням (загрозою ведення) бойових дій за місцем розташування розпорядника, бомбардуванням відповідного населеного пункту, тимчасовою окупацією, іншими загрозами життю та здоров`ю відповідальних за розгляд осіб).

Отже, застосування відстрочки у задоволенні запитів рекомендовано здійснювати за існування нагальної необхідності як відповідну та достатню реакцією на обставини непереборної сили (війна та бойові дії).

Так дійсно у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався зігдно відповідних Указів Президента України та станом на дату подання запиту позивачкою в Україні діяв воєнний стан.

Разом з тим, у відповіді на запит датованій 27.06.2023 р. відповідач не вказав наступні відмості: прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації, детальні причини не можливлості наджання відповіді, строк, у який буде задоволено запит.

Суд вказує, що застосування відстрочки не є безумовним правом розпорядника інформації. Більш того сама по собі дія воєнного стану не є підставою для відстрочки в наданні відповіді на запит, а такими можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили надання відповіді на запит, зокрема але не виключно неможливість здійснення роботи у зв`язку з проведенням евакуаційних заходів, веденням (загрозою ведення) бойових дій за місцем розташування розпорядника, бомбардуванням відповідного населеного пункту, тимчасовою окупацією, іншими загрозами життю та здоров`ю відповідальних за розгляд осіб, тощо.

При цьому у відповіді на запит від 27.06.2023 р. не перелічено наведених причин.

А отже, суд доходить висновку, що відповідач не надав повної відповіді на запит, оскільки лист від 27.06.2023 р. не містить всіх відомостей щодо підстав відстрочки в задоволенні запиту.

Відтак, слід визнати протиправною бездіяльність щодо не надання запитуваної інформації вказаної в пункті 1 запиту на отримання публічної інформації №1 від 04.06.2023 р. та зобов`язати повторно розглянути пункт 1 запиту на отримання публічної інформації №1 від 04.06.2023 р. з наданням достовірної та повної інформації у порядку; визначеному Законом України Про доступ до публічної інформації" .

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів , суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наведену норму, витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 1073,60 грн. судового збору підлягають відшкодуванню повністю.

Що стосується процесуального питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, то суд при його вирішенні керується наступними мотивами.

Відповідно до положень статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 30 вказаного Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації сторін, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інші витрати, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача надано витяг із договору про надання правової допомоги від 04.07.2023 року, акт виконаних робіт згідно вказаного договору від 07.07.2023 року, що містить перелік (опис) наданих послуг.

Як видно з матеріалів справи, 04.07.2023 року між позивачкою та адвокатом Майданевичем Л.О. укладено договір про надання професійної правничої допомоги №04-07/2023 -1. За умовами цього договору замовник доручає, аадвокат бере на себе надання професійної правничої допомоги, зокрема щодо підготовки та написання позову до Турбівської селищної ради стосовно не надання запитуваної інформації.

Згідно висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 09.04.2019 р. по справі № 826/2689/15, надання належних та допустимих доказів на підтвердження витрат, понесених у зв`язку з вчиненням окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, а також часу, витраченого на підготовку позовної заяви та інших процесуальних документів, з урахуванням тривалості розгляду справи, є підставою для задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Як видно із акта приймання - передачі від 07.07.2023 р. позивачці надано такі юридичні послуги: збір, підготовка/написання адміністративного позову на загальну суму 2000 грн.

Проаналізувавши розрахунок витрат на надання правової допомоги та враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, суд вважає розмір витрат на оплату послуг адвоката у даній адміністративній справі співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторони.

Відтак, витрати на правничу допомогу понесені позивачем підлягають відшкодуванню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Турбівської селищної ради щодо не надання ОСОБА_1 запитуваної інформації вказаної в пункті 1 запиту на отримання публічної інформації №1 від 04.06.2023 р.

Зобов`язати Турбівську селищну раду повторно розглянути пункт 1 запиту ОСОБА_1 на отримання публічної інформації №1 від 04.06.2023 р. з наданням достовірної та повної інформації у порядку; визначеному Законом України Про доступ до публічної інформації" .

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер за ДРФО НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір 1073, 60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7).

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер за ДРФО НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 )

Відповідач: Турбівська селищна рада Вінницької області (вул. Миру, 44, смт. Турбів, Вінницька область, код ЄДРПОУ 04326230).

Повний текст рішення мформовано 21.09.23 р.

СуддяВоробйова Інна Анатоліївна