ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2023 року Справа № 160/14993/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Віктор і К» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
30 червня 2023 року Приватне підприємство «Віктор і К» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного межрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Форми «В4» № 000/308/32-00-07-06-19 від 20.04.2023р., яким ПП «Віктор і К» було зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 610 992 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, безпідставно, не ґрунтуючись на нормах діючого законодавства, було зроблено висновки щодо порушення Приватним підприємством «Віктор і К» п.198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями, при формуванні податкового кредиту за грудень 2022 року. Зауважено, що ПП «Віктор і К» надало для перевірки всю необхідну первинну документацію, яка складена відповідно до норм чинного законодавства та відобразило всі операції в бухгалтерському обліку, заборгованість у ПП «Віктор і К» відсутня. На думку позивача, операції з контрагентами-постачальниками, що зазначені в акті перевірки, є повністю реальними та такими, що спричинили реальні зміни майнового стану ПП «Віктор і К».
Отже, позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийняте з порушенням норм чинного законодавства, а тому, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2023 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 року відмовлено в задоволенні клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про розгляд справи №160/14993/23 в порядку загального позовного провадження.
04.08.2023 року від відповідача до суду надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову, вказавши про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, прийнятого у межах наданих контролюючому органу повноважень, у зв`язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог законодавства з боку позивача. Зокрема, зазначено, що необхідними умовами для віднесення сплачених у ціні послуг сум ПДВ до податкового кредиту є факт отримання послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, та наявність зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкової накладної. На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, підприємство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
Проте позивачем до перевірки не надано відповідної доказової бази для підтвердження реальності вчиненої господарської операції.
Відповідачем у відзиві зауважено, що позивачем було долучено разом з позовною заявою товарно-транспортні накладні, копії податкових накладних, деякі договори, однак, додаткових документів, які б підтверджували позицію позивача, надано не було.
Отже, відповідач вважає, що контролюючим органом правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 20.04.2023 року №000/308/32-00-07-06-19 (форма «В4») на загальну суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 610 992,00 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2023 року відмовлено в задоволенні клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про розгляд справи № 160/14993/23 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням осіб.
13.09.2023 року від позивача до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що Приватне підприємство «Віктор і К» з 01.07.2017 року перебуває на податковому обліку в Дніпропетровському управлінні Офісу великих платників податків ДФС та станом на дату підписання акту перевірки перебуває на обліку у Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків. Вид діяльності: 10.41 виробництво олії та твариних жирів.
Східним МУ ДПС на підставі наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та наказу від 17.02.2023 року №41-п відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79, п.п.69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства «Віктор і К» (код ЄДРПОУ 20651018), з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень, по декларації з податку на додану вартість за грудень 2022 року.
За результатами перевірки було складено акт № 255/32-00-07-06-14/20651018 від 22.03.2023 року.
За результатами перевірки задекларованих взаємовідносин ПП «Віктор і К» з С(Ф)Г «ДИНАСТІЯ» (код ЄДРПОУ 24453019) та ФГ «ДОБРОБУТ-АГРО» (код ЄДРПОУ 33978143), було встановлено порушення:
абз. а) п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст.198 з урахуванням норм п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями, діючими в період, що охоплений перевіркою), що призвело до завищення суми податкового кредиту (рядок 17) податкової декларації з ІІДВ за грудень 2022 року у розмірі 610 992 грн., що призвело до порушення:
п. 200.1, абз. в) п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями, діючими в період, що охоплений перевіркою), внаслідок чого завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 610 992 грн.
На підставі акту від 22.03.2023 року, відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення Форми «В4» № 000/308/32-00-07-06-19 від 20.04.2023р., яким ПП «Віктор і К» було зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 610 992 грн.
Не погодившись із вказаним рішенням, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.
Предметом доказування в цій справі є, зокрема, обставина реальності господарських операцій позивача, правильність відображення їх в податковому обліку та правильність формування податкового кредиту.
Суд враховує, що аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України передбачено, щокожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.
За правилами пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 ПК України).
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно з абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Отже, право на нарахування податкового кредиту при придбанні товару (послуг) виникає у платника податків, якщо таке придбання здійснюється з метою використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, при цьому до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів, а підставою для нарахування податкового кредиту є видана та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна із заповненням всіх обов`язкових реквізитів.
За приписами пункту 200.4 статті 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Крім того, пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
Пунктом 85.4 статті 85 ПК України передбачено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Згідно із частинами першою - третьою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 з наступними змінами та доповненнями (далі - Положення №88), згідно з якими первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Відповідно до пункту 2.4 Положення №88, первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам (підпункти 2.15, 2.16 пункту 2 Положення №88).
При цьому, податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Тобто для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту (податкових зобов`язань).
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 27 жовтня 2015 року №21-1555а15 та від 22 вересня 2015 року №21-1526а15 та узгоджуються з правовим висновком у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі №814/328/15.
Аналіз вказаних нормативно-правових актів дає підстави дійти таких висновків.
Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та витрат.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку. При цьому, кожна з вказаних вище обставин не може бути самостійним беззаперечним свідченням (доказом) відсутності реального характеру господарських операцій, проте наявність таких обставин в сукупності, що має бути встановлено судом, може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
У свою чергу, обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованих витрат та податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб`єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту з ПДВ, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний дохід на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.
Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
Вказані правові висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року в справах №826/15653, №805/2316/16-а, від 19 вересня 2018 року в справі №2а-2104/12/1370.
З метою встановлення факту здійснення господарської операції та правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість судом з матеріалів справи було встановлено зміст цих господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок виконання поставок, обсяги і зміст, мету придбання та досліджено первинні бухгалтерські документи.
Стосовно вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Східного межрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Форми «В4» № 000/308/32-00-07-06-19 від 20.04.2023р., яким ПП «Віктор і К» було зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 610 992 грн., судом досліджено матеріали справи та встановлено таке.
Так, із змісту Акту перевірки від 22.03.2023 року щодо взаємовідносин ПП «Віктор і К» з СЕЛЯНСЬКЕ (ФЕРМЕРСЬКЕ) ГОСПОДАРСТВО «ДИНАСТІЯ» (код ЄДРПОУ 24453019) за операціями з придбання насіння соняшника, судом встановлено, що СЕЛЯНСЬКЕ (ФЕРМЕРСЬКЕ) ГОСПОДАРСТВО «ДИНАСТІЯ» на адресу ПП «Віктор і К» (код за ЄДРПОУ 20651018) виписало податкові накладні: у листопаді 2022 року на загальну суму 2 001 332,31 грн, у т.ч. ПДВ - 245 777,65 грн, у грудні 2022 року па загальну суму 2 181 113.31 грн, у т.ч. ПДВ - 267 856,02 гривень.
До складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за грудень 2022 року ПП «Віктор і К» (ряд. 16.1 декларації) враховано залишок від`ємного значення з ПДВ за листопад 2022 року у сумі 17 668 037 гривень.
Податкові накладні за листопад 2022 року, а саме, від 17.11.2022 № 5 на суму ПДВ - 21 400,61 грн, від 18.11.2022 № 6 на суму ПДВ - 22 823,26 грн, від 24.11.2022 № 7 на суму ПДВ- 64 217, 89 грн, від 26.11.2022 № 9 на суму ПДВ - 68 764,53 грн, від 28.11.2022 № 10 на суму ПДВ - 68 571, 36 грн, ПП «Віктор і К» (код за ЄДРПОУ 20651018) включено до податкового кредиту листопада 2022 року та відображені в Додатку 1 декларації з ПДВ за листопад 2022 року.
Податкові накладні за грудень 2022 року, а саме, від 21.12.2022 № 7 на суму ПДВ - 30 246,75 грн, від 22.12.2022 № 8 на суму ПДВ - 57 259,44 грн, від 23.12.2022 № 10 на суму ПДВ - 93 437, 53 грн, від 24.12.2022 № 12 на суму ПДВ - 29 784, 2 грн, від 25.12.2022 № 13 па суму ПДВ - 57 128,1 грн, ПП «Віктор і К» (код за ЄДРПОУ 20651018) включено до податкового кредиту грудня 2022 року та відображені в Додатку 1 декларації з ПДВ за грудень 2022 року.
ПП «Віктор і К» до перевірки було надано документи: Договір від 15.11.2022 № 15112204, податкові накладні, платіжні доручення, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні (ТТН) по взаємовідносинам з СЕЛЯНСЬКЕ (ФЕРМЕРСЬКЕ) ГОСПОДАРСТВО «ДИНАСТІЯ» (код ЄДРПОУ 24453019) за період, що перевірявся.
За результатами проведеного аналізу ІС «Податковий блок» перевіряючими було встановлено, що СЕЛЯНСЬКЕ (ФЕРМЕРСЬКЕ) ГОСПОДАРСТВО «ДИНАСТІЯ» має: адресні дані (юридична адреса) платника податків СЕЛЯНСЬКЕ (ФЕРМЕРСЬКІ-) ГОСПОДАРСТВО «ДИНАСТІЯ» (код ЄДРПОУ 24453019) у ІС «Податковий блок» відсутні. У податковій звітності, у т.ч. за листопад, грудень 2022 року, підприємством зазначено податкову адресу: вулиця Центральна, 20, Бахмутський район, Донецька обл., 84572, Україна. Зареєстроване в ГУ ДПС у Донецькій області (Бахмутський р-н), основний вид діяльності - 01.11- вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Статутний фонд - 10 тис.грн. Вартість основних засобів, станом на 31.12.2022 становить 81 824,7 тис. грн за даними звіту «Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва». Кількість працівників у 4 кварталі 2022 року складає 50 осіб.
Відомості про об`єкти оподаткування: 26 одиниць колісної техніки для всіх видів робіт, 25 автомобілів, офіси, автозаправочна станція, зерносховища, колісна с/г техніка, склад добрив, фермерське господарство, склади, майстерні, вантажні авто, 1000 земельних ділянок за місцезнаходженням: Донецька область, Краматорський район, м. Костянтинівна, територія Іванопільська; Донецька область, Бахмутський район, м. Світлодарськ, територія Кодемська; Донецька область, Бахмутський район, м. Світлодарськ, територія Зайцівська; Донецька область, Бахмутський район, м. Світлодарськ, територія Новолуганська.
Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (далі - Наказ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року № 1668/39004, доведено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, згідно з яким Костянтинівська міська територіальна громада Краматорського району є територією, на якій ведуться бойові дії; тимчасово окуповані: с. Кодема - з 20.08.2022р; с. Зайцеве - з 06.10.2022, с. Новолуганськ - з 26.07.2022.
За результатами аналізу договору від 15.11.2022 № 15112204 та наданих паперових носіїв за формою первинних документів перевіряючими було встановлено, що згідно з п. 2.1 розд. 2 Договору поставки від 15.04.2014 № 15112204, Поставка товару здійснюється на умовах: DDP (склад Покупця) та/або РСА (склад постачальника). Умови поставки визначаються відповідно до міжнародних правил «Інкотермс 2010». Адреса пункту розвантаження та пункту навантаження вказуються в товарно-транспортних накладних.
За результатами проведеного аналізу ІС «Податковий блок» перевіркою встановлено, що СЕЛЯНСЬКЕ (ФЕРМЕРСЬКЕ) ГОСПОДАРСТВО «ДИНАСТІЯ» (код ЄДРПОУ 24453019) має: ангар Д, ангар Г, зерносховище В, зерносховище В місцезнаходження яких за адресою - Донецька область, Бахмутський район, м. Світлодарськ, вулиця ЦЕНТРАЛЬНА, 20а; склад добрив з льохом Д, гаражі зі складом Бб, матеріальний склад Ж, місцезнаходження яких за адресою - Доненька область, Бахмутський район, м. Світлодарськ, вулиця ЦЕНТРАЛЬНА, 20
У розділі 10 «Місцезнаходження та реквізити сторін» Договіру від 15.11.2022 № 15112204 укладеного між підприємствами ПП «Віктор і К» та СЕЛЯНСЬКИМ (ФЕРМЕРСЬКИМ) ГОСПОДАРСТВОМ «ДИНАСТІЯ» (код ЄДРПОУ 24453019), зазначено юридичну адресу постачальника: 84572, Донецька область, Бахмутський район, с. Кодема, вул. Центральна, 20.
ПП «Віктор і К» (код за ЄДРПОУ 20651018) було надано товарно-транспортні накладні, згідно з якими у період листопад-грудень 2022 року, пункт навантаження С(Ф)Г «ДИНАСТІЯ» (код ЄДРПОУ 24453019) - Костянтинівський район Донецької області.
Також, як вбачається з Акту перевірки, за результатами проведеного аналізу ІС «Податковий блок» пперевіряючими було встановлено, що у С(Ф)Г «ДИНАСТІЯ» (код ЄДРПОУ 24453019) за місцезнаходженням Донецька область, Краматорський район, м. Костянтинівка, територія Іванонільська - розташовані земельні ділянки Іванонільська. Ангари, зерносховища, проте склади за цією адресою відсутні.
Щодо перевірки ПП «ВІКТОР і К» (код ЄДРПОУ 20651018) з питання дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з ПДВ по задекларованим фінансово-господарським взаємовідносинам, які відбувались за жовтень 2022 року, щодо взаємовідносин з контрагентом-постачальником товарів ФГ «ДОБРОБУТ-АГРО» (код ЄДРПОУ 33978143) за операціями з придбання насіння соняшника, з Акту перевірки судом встановлено наступне.
До складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за грудень 2022 року ПП «Віктор і К» (ряд.16.1 декларації) враховано залишок від`ємного значення з ПДВ за листопад 2022 року у сумі 17 668 037 гривень.
ФГ «ДОБРОБУТ-АГРО» (код ЄДРПОУ 33978143) на адресу ПП «Віктор і К» (код за ЄДРПОУ 20651018) було виписані податкові накладні за жовтень 2022 року, а саме, від 09.10.2022 № 2 на суму ПДВ - 22 246,00 гри, від 12.10.2022 № 3 на суму ПДВ - 75 112,25 грн, включено до податкового кредиту листопада 2022 року та відображені в Додатку 1 декларації з ПДВ за листопад 2022 року.
За результатами проведеного аналізу ІС «Податковий блок» перевіряючими було встановлено, що ФГ «ДОБРОБУТ-АГРО» (код ЄДРПОУ 33978143): перебуває на обліку у ГУ ДПС У Черкаській області Золотоніська ДПI. Адреса: 19722 Черкаська обл. Золотоніський район с. Коврай. Основний вид діяльності - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Керівник - Жук Володимир Володимирович (РНОКГІП НОМЕР_1 ), головний бухгалтер - Жук Ніна Анатоліївна (РНОКПІІ НОМЕР_2 ).
ПП «Віктор і К» (код за ЄДРПОУ 20651018) до перевірки було надано документи Договір від 22.09.2022 № 22092209, податкові накладні, платіжні доручення, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні (ТТН) по взаємовідносинам з ФГ «ДОБРОБУТ-АГРО» (код ЄДРПОУ 33978143) за період, що перевірявся.
З метою з`ясування фактичного походження сільськогосподарської продукції (соняшнику) - реальності проведених господарських операцій, первіряючими було проведено аналіз умов та обставин діяльності ФГ «ДОБРОБУТ-АГРО» (код ЄДРПОУ 33978143) та встановлено таке.
Відповідно до даних податкових накладних, які виписані та зареєстровані в ЄРПН ФГ «ДОБРОБУТ-АГРО» (код ЄДРПОУ 33978143), вага реалізованого соняшнику за період з 01.10.2022 по 31.10.2022 складає 114, 849 тонн.
Згідно з Повідомленням про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма 20-ОПП) на балансі підприємства обліковується трактор марки МТЗ 892.2, 2021 року випуску, а також ряд техніки та обладнання, необхідного для повноцінної діяльності підприємства, а саме: плуг трьохкорпусний навісний, оприскувач, дискова борона, сівалка пропасна Оптіма. Зерносховища, ангари, склади у ФГ «ДОБРОБУТ-АГРО» (код ЄДРПОУ 33978143) на балансі відсутні.
За даними Єдиного реєстру податкових накладних ФГ «ДОБРОБУТ-АГРО» (код ЄДРГЮУ 33978143) не придбавало послуги оренди основних засобів для зберігання товару.
Згідно з Договором поставки від 22.09.2022 № 22092209, Постачальник зобов`язується поставити Покупцю Товар на умовах DDP (склад покупця) та/або FCA (склад Постачальника). Умови поставки визначаються відповідно до міжнародних правил «Інкотермс 2010».
Відповідно до наданих до перевірки ПП «Віктор і К» (код за ЄДРПОУ 20651018) товарно-транспортних накладних від 08.10.2022 № 2, від 09.10.2022 № 2, від 10.10.2022№ 3 та від 11.10.2022 № 4, постачання 58, 298 тонн соняшнику здійснювалось 08.10.2022, 09.10.2022, 10.10.2022, 11.10.2022 року, пункт навантаження с. Вознесенське, Золотоніський район. Черкаська область.
При цьому за даними проведеного аналізу ЄРПН, відповідно до виписаних податкових накладних у жовтні 2022 року не встановлено придбання послуги оренди комбайна для збирання соняшника на земельній ділянці, що розташована с. Вознесенське, Золотоніський район. Черкаська область. Відповідно до Повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма 20-ОПП) відсутнє будь-яке придбання за кодом 157.
Отже, перевіряючи дійшли висновку, що у ФГ «ДОБРОБУТ-АГРО» була відсутня можливість збору соняшника на земельній ділянці, що розташована у с. Вознесенське, Золотоніський район. Черкаська область.
Щодо документів, які надані були позивачем до суду по взаємовідносинам ПП «Віктор і К» з Фермерським господарством «Добробут-Агро» (код ЄДРПОУ 33978143), суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до отриманої інформації від Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Дніпропетровській області (філія ГСЦ МВС) вх. від 22.08.2023 № 31/4-3231 (вх. від 28.08.2023 № 5714/5), у Фермерського господарства «Добробут-Агро» (код ЄДРПОУ 33978143) транспортні засоби не реєструвались та з обліку не знімались.
У товарно-транспортних накладних від 09.10.2022 № 2, від 10.10.2022 № 3, від 11.10.2022 № 4, від 13.10.2022 № 5, долучених до матеріалів спрви, автомобільним перевізником вказано ПП «Падалка О.П», однак, відповідний транспортний засіб не знаходиться на балансі у зазначеного підприємства.
Також у товарно-транспортній накладній від 13.10. № 7 не зазначено рік складення відповідного документа.
У товарно-транспортних накладних від 13.10.2022 № 6, від 13.10. № 7 автомобільним перевізником вказано ПП «Приходько Н.М.», проте відповідний транспортний засіб не знаходиться на балансі у зазначеного підприємства.
Також суд звертає увагу, що у товарно-транспортній накладній від 14.10.2022 № 8 в графі «автомобільний перевізник» не зазначено відповідне підприємство.
Крім того, у вищезазначених товарно-транспортних накладних не зазначено номер посвідчення водія ОСОБА_1 .
Також у товарно-транспортній накладній від 10.10.2022 № 3 не зазначено номер посвідчення водія ОСОБА_2 ; у товарно-транспортній накладній від 13.10.2022 № 6 не зазначено номер посвідчення водія ОСОБА_3 ; у товарно-транспортній накладній від 14.10.2022 № 8 не зазначено номер посвідчення водія ОСОБА_4 .
Крім того, у товарно-транспортних накладних від 08.10.2022 № 2, від 11.10.2022 № 4, від 13.10.2022 № 5, від 14.10.2022 № 8 не зазначено у графі отримав водій/експедитор П.І.Б. та підпис відповідної особи.
Також слід зазначити, що посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 21.05.2004, яке видано ОСОБА_5 , має в системі «невизначений статус».
Щодо документів, які надані були надані позивачем до суду по взаємовідносинам ПП «Віктор і К» з СЕЛЯНСЬКИМ (ФЕРМЕРСЬКИМ) ГОСПОДАРСТВОМ «ДИНАСТІЯ» (код ЄДРПОУ 24453019), слід зазначити таке.
Відповідно до отриманої інформації від Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Дніпропетровській області (філія ГСЦ МВС) вх. від 22.08.2023 № 31/4-3231 (вх. від 28.08.2023 №5714/5), зазначено, що у СЕЛЯНСЬКОГО (ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСТВА «ДИНАСТІЯ» (код ЄДРПОУ 24453019) наявні на обліку певні транспортні засоби, однак, у товаросупровідних документах зазначені автомобілі, які не належать відповідному підприємству:
у товарно-транспортних накладних від 22.12.2022 № 271, від 22.12.2022 № 268, від 22.12.2022 № 265, від 25.11.2022 № 261 зазначено МАЗ КА 47-15 ЕВ;
у товарно-транспортних накладних від 25.12.2022 № 272, від 24.12.2022 № 270, від 22.12.2022 № 266, від 21.12.2022 № 264, від 17.11.2022 № 250, від 18.11.2022 № 251, від 23.11.2022 № 256, від 25.11.2022 № 259 зазначено МАЗ №32/BA10A2BL/C5DA K4926CX;
у товарно-транспортних накладних від 24.11.2022 № 257, від 25.11.2022 № 260, від 25.11.2022 № 262 зазначено DAF AI 2179 IC;
у товарно-транспортних накладних від 23.11.2022 № 255, від 25.11.2022 № 258 зазначено МАЗ N 32/BA10A2BL/C5DA KА4715ЕВ;
у товарно-транспортній накладній від 27.11.2022 № 263 зазначено МАЗ KА4926СХ.
Також необхідно зазначити, що у товарно-транспортній накладній від 22.12.2022 № 271 зазначено водія ОСОБА_6 НОМЕР_4 та на підставі відповіді на запит встановлено, що відповідний документ має статус «зданий в архів».
У товарно-транспортній накладній від 25.12.2022 № 272, від 24.12.2022 № 270, від 22.12.2022 № 266, від 21.12.2022 № 264, від 17.11.2022 № 250, від 18.11.2022 № 251, від 23.11.2022 № 256, від 25.11.2022 № 259, від 27.11.2022 № 263 зазначено посвідчення водія серії НОМЕР_5 ОСОБА_7 , однак, встановлено, що відповідний документ з таким номером та такій особі не видавався.
У товарно-транспортній накладній № 266 за листопад 2022 року не зазначено день місяця, в якому складено відповідний документ та в одній графі не проставлено водієм ОСОБА_8 власноручний підпис.
У товарно-транспортних накладних від 24.11.2022 № 257, від 25.11.2022 № 260, від 25.11.2022 № 262 в одній графі не проставлено водієм ОСОБА_8 власноручний підпис.
Також у товарно-транспортних накладних від 22.12.2022 № 268, від 22.12.2022 № 265, від 23.11.2022 № 255, від 25.11.2022 № 258, від 25.11.2022 № 261 зазначено посвідчення водія ОСОБА_9 серії НОМЕР_6 , проте, як підтверджено відповідачем, у відповідній системі відсутня інформація щодо органу видачі відповідного документа.
У видаткових накладних від 25.12.2022 № 163, від 24.12.2022 № 161, від 23.12.2022 № 160, від 22.12.2022 № 158, від 21.12.2022 № 162, від 17.11.2022 № 142, від 18.11.2022 № 143, від 24.11.2022 № 144, від 26.11.2022 № 145, від 28.11.2022 № 146 в графі отримано не зазначено П. І. Б. особи, яка отримала відповідний товар.
Відповідно до абз. 13 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», в редакції від 10.08.2022, зазначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.
Стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» визначає перелік умов, яким повинен відповідати той чи інший документ.
Слід зазначити, що документ повинен містити, згідно з абз. 6, 7 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», первинні документи повинні мати такий обов`язків реквізит як дата складання.
Крім того, зазначена стаття визначає істотним недоліком документа відсутність відомостей, які унеможливлюють в тому чи іншому випадку ідентифікацію особи, яка брала участь у відповідній господарській операції, відсутність дати складання, відсутність назви підприємства, від імені якого складено документ, відсутність даних, що унеможливлюють встановлення змісту та обсягу господарської операції.
Також слід зазначити, що в абз. 5 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» зазначено, що первинні документи повинні мати такий обов`язковий реквізит на підставі якого можна встановити зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.
Відповідно до абз 1-4 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», в редакції від 16.04.2022: визначає документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.
Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Відповідно до п. 10.7, п. 10.8 розд. 10 «Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених наказом Міністерства транспорту України» від 14.10.1997 № 363:
10.7. Вантажі, які підлягають спеціальній охороні та супроводу за переліками, що затверджуються в установленому Законом України «Про транспорт» порядку, а також вантажі, що швидко псуються (стаття 14), приймаються для перевезення і супроводжуються представником Замовника.
10.8. У товарно-транспортній накладній зазначається прізвище, ім`я, по батькові представника Замовника та документ, згідно з яким він уповноважений супроводжувати вантаж.
10.9. При супроводженні вантажу представником Замовника на нього покладаються такі обов`язки: приймання вантажу від відправника, охорона, нагляд за кріпленням та укриттям вантажу й запобігання його псуванню і пошкодженню, а також здача вантажу в пункті призначення одержувачу. Експедитори в дорозі повинні суворо виконувати протипожежні правила, правила по охороні праці і техніці безпеки.
10.10. За домовленістю сторін водій може виконувати обов`язки супровідника вантажів (експедитора).
Позивачем до перевірки та під час судового розгляду не було надано посвідчень водіїв, які здійснювали перевезення, документів, які підтверджують факт їх трудової діяльності з відповідним підприємством, договори аутстафінгу та аутсорсингу, договори лізингу транспортних засобів.
В постанові Верховного Суду від 02.03.2023 по справі № 280/669/21 зазначено, що: «…Суди попередніх інстанцій зауважили, що сам факт наявності у позивача податкових чи видаткових накладних, виписаних від імені постачальника, або інших документів, складених з посиланням на поставку товарів (послуг), не є безумовним доказом реальності господарських операцій, оскільки інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах».
В постанові Верховного Суду від 05.05.2023 по справі № 1340/5998/18 зазначено, що: «підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податків даних податкового обліку».
Також, в постанові Верховного Суду від 05.05.2023 по справі № 1340/5998/18 стосовно ТТН було зазначено, що: «відсутність такого документа або суттєві недоліки в його оформлені можуть ставити під сумнів реальний характер господарської операції, особливо з урахуванням інших обставин, які свідчать про її безтоварність, наприклад, об`єктивна неможливість здійснення господарських операцій контрагентом, враховуючи податкову інформацію щодо характеру його діяльності; не встановлення джерела походження товару за результатами аналізу ланцюга постачання за даними Єдиного реєстру податкових накладних (так званий «обрив» ланцюга постачання); не відповідність предмета поставки видам господарської діяльності контрагентів у ланцюгу постачання; наявність кримінальних проваджень щодо контрагента; відсутність документів бухгалтерського обліку, складення яких передбачено правовими нормами або є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту, та/чи суттєві недоліки в їх оформленні, тощо».
В постанові Верховного Суду від 12.05.2023 по справі № 816/1583/15 зазначено, що: «…Разом з тим, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі реального проведення господарської операції, якщо ж така операція не здійснювалась, то відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, дані податкового обліку можуть формуватися лише на підставі тих первинних документів, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Суди констатували, що сам факт наявності у ТОВ «Глобинський переробний завод» податкових накладних, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, тоді як для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження податкового кредиту…».
Таким чином, під час судового розгляду справи судом була встановлена невідповідність інформації, зазначеної в документах, наданих в ході проведення поточної перевірки, що, в свою чергу, свідчить про вчинення нереальної господарської операції, та, як наслідок, недостовірності даних відповідних первинних документів.
Відтак, матеріалами справи підтверджено та не спростовано під час судового розгляду позивачем про допущення порушення вищенаведеного податкового законодавства, внаслідок чого позивачем було завищено суму податкового кредиту на 610 992 грн.
При цьому, суд зазначає, що позивачем у ході судового розгляду не надано належних та достатніх доказів, які спростовували б висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства.
За вказаних обставин, суд зазначає, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого законом покладено обов`язок доказування правомірності свого рішення, доведено обґрунтованість прийнятого податкового повідомлення-рішення Форми «В4» № 000/308/32-00-07-06-19 від 20.04.2023 року. В свою чергу, доводи позивача не підтверджені належними та достатніми доказами.
Суд звертає увагу на те, що, здійснюючи судочинство, Європейський суд з прав людини в рішенні від 18.07.2006 у справі Проніна проти України зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов`язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine (Application no. 63566/00)).
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Віктор і К» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.
Розподіл судових витрат у справі не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.09.2023 |
Оприлюднено | 25.09.2023 |
Номер документу | 113631334 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні