Рішення

від 21.09.2023 по справі 300/4468/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2023 р. справа № 300/4468/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Главача І.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі, також позивач, ФОП ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє ОСОБА_2 , 12.07.2023 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі, також відповідач 1), Державної податкової служби України (надалі, також відповідач 2), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної №8627309/2099613138 від 13.04.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 17.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену позивачем податкову накладну №3від 17.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про порушення відповідачем процедури зупинення реєстрації податкової накладної, так як контролюючим органом в квитанціях, складених за результатами прийняття податкових накладних не вказано конкретного переліку необхідних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, позивач на вимогу контролюючого органу подав належні пояснення та первинні документи, які були підставою для оформлення податкової накладної та підтверджують реальність господарських операції, однак відповідач такі документи не взяв до уваги, а їх невідповідність, неповнота чи недостатність оскаржуваним рішенням жодним чином не обґрунтована. У зв`язку з чим, просить суд визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної №8627309/2099613138 від 13.04.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 17.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену позивачем податкову накладну №3від 17.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 відкрито провадження у даній адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.

14.08.2023 представник відповідачів надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Представник відповідачів проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи. Просив суд в задоволенні позову відмовити, вказавши, що підставою для прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних оскаржуваного рішення стало ненаданням позивачем до контролюючого органу додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання від податкового органу повідомлення від 05.04.2023 №8573373/2099613138. Крім того зазначив, що податок на додану вартість (ПДВ) це непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (податковий агент). Облік ПДВ та визначення сум цього податку нерозривно пов`язані з такими основними поняттями: податкове зобов`язання - загальна сума податку на додану вартість, одержана платником ПДВ в звітному періоді (в складі вартості проданих покупцеві товарів, робіт, послуг); податковий кредит - сума ПДВ, на яку платник цього податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена за правилами, встановленими Податковим кодексом України; бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення ПДВ платнику цього податку (за умови підтвердження правомірності бюджетного відшкодування). Залежно від того, чи набуває різниця між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту звітного періоду позитивного або від`ємного значення, у платника ПДВ виникає або обов`язок сплати ПДВ до бюджету (позитивне значення), або право на бюджетне відшкодування (від`ємне значення). Правові наслідки у вигляді права позивача, який здійснює операцію, що відповідає критеріям ризиковості, на отримання рішення про реєстрацію податкової накладної, реєстрація якої була зупинена, наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення. Представник відповідачів також вказав на те, що позивачем долучено до позовної заяви копії документів, які не подавались комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. За вказаних обставин представник відповідачів вважає, що оскаржене рішення є правомірним, оскільки прийняте контролюючим органом на підставі закону, в межах повноважень та у спосіб, який передбачений діючим податковим законодавством.

Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.

Відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result) підтверджується, що ОСОБА_1 з 25.06.1998 зареєстрований як фізична особа-підприємець (а. с. 8), з метою здійснення наступних видів економічної діяльності:

47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах (основний);

68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, для здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 використовує власну нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , де розміщено спеціалізований магазин та про що повідомлено контролюючі органи повідомленням про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП від 14.06.2022. Право власності на вказане нерухоме майно підтверджується свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_1 від 13.03.2007 року та витягом про реєстрацію права власності №13886288 від 15.03.2007 (а. с. 9).

Специфіка діяльності позивача полягає в тому, що для роздрібної торгівлі залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах ФОП ОСОБА_1 здійснює придбання таких виробів у третіх осіб та їх подальший перепродаж.

Зокрема, ФОП ОСОБА_1 для здійснення роздрібної торгівлі та з метою перепродажу, придбав протягом 2022 року будівельні матеріали та санітарно-технічні вироби у:

- ТзОВ "Дюс сервіс" (код 41285744), що підтверджує договір №1810/22-2 поставки товару з попередньою оплатою від 18.10.2022, видаткова накладна №0к0000061 від 19.10.2022 товарно-транспортна накладна №Ок0000061 від 19.10.2022, платіжна інструкція №361 від 18.10.2022, податкова накладна №61 від 18.10.2022 (а. с. 10-14);

- ТзОВ "Дюс трейд" (код 34335309), що підтверджує договір №25-01/22 поставки товару з попередньою оплатою від 25.01.2022, видаткова накладна №Ян000349 від 27.01.2022, товарно-транспортна накладна №Ян000349 від 27.01.2022, платіжна інструкція №205 від 25.01.2022 (а. с. 15-19);

- ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_2 ), що підтверджує договір поставки товару №03/10 від 03.10.2022, накладна №0053 від 14.10.2022, товарно- транспортна накладна №1410 від 14.10.2022, платіжна інструкція №350 від 11.10.2022 (а. с. податкова накладна №1 від 11.10.2022 (а. с. 20-24);

- ТзОВ "ТЕКА-О" (код 37493742), що підтверджує договір купівлі-продажу від 10.10.2022 видаткова накладна №528 від 20.10.2022, товарно-транспортна накладна №Р528 від 20.10.2022, платіжна інструкція №358 від 17.10.2022, податкова накладна №37 від 17.10.2022 (а. с. 25-29);

- ТОВ "Промарма" (код 42136848), що підтверджує договір поставки №020221 від 02.02.2021, видаткова накладна №6785 від 14.12.2021, товарно-транспортна накладна №035063432 від 14.12.2021, платіжна інструкція №176 від 14.12.2021, податкова накладна №337 від 14.12.2021 (а. с. 30-33);

- ПП "Блю оушн Україна" (код 43534126), що підтверджує договір поставки №262/20 від 25.11.2020 року, видаткова накладна №1761 від 30.08.2021, платіжна інструкція №101 від 27.08.2021, податкова накладна №186 від 27.08.2021 (а. с. 34-39).

З метою перепродажу (роздрібної торгівлі) будівельних матеріалів та санітарно-технічних виробів, ФОП ОСОБА_1 уклав з ТзОВ "Торговий будинок "ІМПЕРАТИВ" (код 41571716) договір №0310/1 купівлі-продажу товарів від 03.10.2022 (а. с. 39а). Згідно п. 1.1 означеного договору Постачальник (ФОП ОСОБА_1 ) зобов`язується поставляти і передавати на умовах даного Договору санітарно-технічне, нагрівальне, опалювальне та інше обладнання цих груп товарів (надалі Товар) у власність Покупця (ТзОВ "Торговий будинок "ІМПЕРАТИВ"), а Покупець зобов`язується приймати Товар і вчасно здійснювати оплату на умовах даного Договору.

Фактичне виконання вказаного договору та продаж товару підтверджує видаткова накладна №ВНІ-000087 від 20.10.2022, товарно-транспортна накладна №20/10 від 20.10.2022 та платіжна інструкція №964 від 17.10.2022 (а. с. 39б-39в, з обох сторін).

На підставі операцій щодо продажу товару, позивачем сформовано та подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних зведену податкову накладну №3 від 17.10.2022 на суму 78 180,00 грн, в т.ч. ПДВ 13 030,00 грн (а. с. 40).

Згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.114.2022 за №9237960790, що надійшла з Автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронних документів" Державної податкової служби України, документ (податкову накладну №3 від 17.10.2022) прийнято прийнято, реєстрація зупинена.

Підставою зупинення реєстрації податкової накладної значиться: коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 7307, 7326, 7412, 8481 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризикованості здійснення операцій. Одночасно, позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено: показник "D"=17.2311%, "Р"=11026.47 (а. с. 41).

30.03.2023 позивач через особистий електронний кабінет подав до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області повідомлення №2 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних /розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, що підтверджує інформацію, зазначену в податковій накладній №3 від 17.10.2022, кількість додатків 2 (а. с. 42).

Представник відповідачів вказує, що за результатами розгляду повідомлення №2 від 30.03.2023 комісією Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято повідомлення від 05.04.2023 №8573373/2099613138 щодо необхідності надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН", яким запропоновано ФОП ОСОБА_1 подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації зазначеної у податковій накладній №3 від 17.10.2022. Втім на підтвердження наведеного, представником відповідача не долучено документального підтвердження.

13.04.2022 комісією Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №8627309/2099613138 про відмову у реєстрації податкової накладної за №3 від 17.10.2022, з підстав ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. У додатковій інформації (зазначити конкретні документи) інформація відсутня (а. с. 44).

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, судом зроблено наступні висновки.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні даної справи керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.

Податковий кодекс України (далі також ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до абзаців 1-3 пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 (надалі, також - Порядок №1165).

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пунктів 7 та 8 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Згідно з пунктом 11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додатку 3 до Порядку №1165) передбачено, що до таких відносять, зокрема, відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України регламентує Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 року за № 520 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 року за № 1245/34216 (далі - Порядок № 520).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Згідно пункту 3 Порядку № 520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Пунктом 4 Порядку № 520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Пунктом 11 Порядку № 520 встановлено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 13 Порядку № 520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Як встановлено судом, позивач надіслав контролюючому органу пояснення та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.

Тобто, позивачем подано контролюючому органу повідомлення з відповідними первинними документами в підтвердження здійснення господарської операції щодо виконаних робіт (послуг), зазначеного в податковій накладній.

В той же час, квитанція (повідомлення) Автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронних документів" Державної податкової служби України не містять конкретного переліку документів, які запропоновано позивачу надати.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункту 1 Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постанові від 18.06.2019, за результатом розгляду справи № 0740/804/18, в постанові від 23.10.2018, за результатом розгляду справи № 822/1817/18, в постанові від 04.12.2018 за результатом розгляду справи № 821/1173/17.

Щодо зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної відомостей про те, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 7307, 7326, 7412, 8481 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризикованості здійснення операцій, то такі твердження податкового органу не відповідають дійсності і спростовуються матеріалами справи.

Зокрема, подання зазначеної таблиці є правом, а не обов`язком платника податку. При цьому, відсутність такої таблиці не є підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, виписаних таким платником.

Разом з тим, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основною економічною діяльністю ФОП ОСОБА_1 є 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах (основний).

У ході судового розгляду відповідачами не спростовано факту здійснення позивачем на постійній основі діяльності, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як один з видів економічної діяльності ФОП ОСОБА_1 .

Надані позивачем первинні документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу статей 198, 201 Податкового кодексу України, частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року за № 88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Будь-яких доказів на спростування вищевказаних фактів представник відповідачів суду не надав.

Таким чином, первинні документи, які позивачем долучені до повідомлення, а також до матеріалів справи, засвідчують факт реального виконання позивачем господарських зобов`язань перед контрагентом.

Як наслідок, суд зазначає, що комісією Головного управління ДПС в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних безпідставно не враховано надані позивачем відповідні документи щодо підтвердження реальності здійснення господарських операцій, за якими складено податкову накладну №3 від 17.10.2022.

Щодо доводів представника відповідачів стосовно того, що позивачем долучено до позовної заяви копії документів, які не були подані комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, то суд зазначає, що первинні документи, подані платником податків, згідно повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, контролюючому органу на його вимогу в об`ємі, який був розумним та достатнім для реєстрації податкових накладних.

Отже, суд вважає, що контролюючим органом не доведено наявності в нього правових підстав для відмови в реєстрації податкової накладної №3 від 17.10.2022.

На переконання суду, в даному спірному випадку податкова накладна № 1 від 08.10.2021 від 12.10.2022 відповідає вимогам пункту 201.10 статті 201 ПК України, а, отже, підлягає державній реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що у випадку коли контролюючий орган ставить під сумнів дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності, зокрема дійсність операцій з постачання товарів/послуг, то такі обставини повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених Податковим кодексом України, а не під час реєстрації податкової накладної, за умови, коли платником податків подано первині документи, що підтверджують підстави її складення.

Як вже встановлено судом, у реєстрації наведеної податкової накладної було відмовлено у зв`язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування а Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

При цьому, позивачем були надані пояснення та копії документів, що складені під час здійснення відповідних господарських операцій, що підтверджується матеріалами спарви.

Водночас, контролюючий орган, після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу позивача жодних запитів щодо недостатності документів, або їх невідповідності чинному законодавству України для прийняття рішення в рамках розглядуваних пояснень не надсилав.

Також суд вказує, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Отже, підтвердженням формування податкових зобов`язань та, як наслідок підстав для складання відповідної податкової накладної, є первинні документи, зокрема, що підтверджують проведення оплати товарів/послуг, що підлягають постачанню, або що засвідчують факт постачання товару/послуг платником податку (видаткова накладна/акт виконаних робіт тощо).

Таким чином, станом на час формування податкових зобов`язань та, як наслідок підстав для складання відповідної податкової накладної, відповідна оплата може бути не здійснена, що, в свою чергу, вказує на відсутність розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Отже, аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. Проте, наведене в рішеннях формулювання не надає змоги встановити, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, а також вказані твердження суперечать наявним в матеріалах справи документам.

Відтак, позиція відповідача щодо ненаданням/частковим наданням позивачем додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування а Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку, є необґрунтованою, а в спірному рішенні не наведено належного обґрунтування причин відмови в реєстрації податкової накладної, складеною ФОП ОСОБА_1 .

Щодо тверджень представника відповідачів про те, що долучені до позовної заяви копії первинних документів слід вважати неналежними доказами, оскільки такі контролюючому органу для реєстрації податкової накладної не надавалися, колегія суддів зауважує, що різниця в кількості таких документів зумовлена станом невизначеності платника податків, який безумовно сподівався на об`єктивний та повний перелік наданих ним документів.

Прагнення захистити власні інтереси в суді шляхом надання всіх підтверджуючих первинних документів, які стосуються господарської операції з вказаним контрагентом, не може слугувати достатньою підставою для позбавлення платника податків права на реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Враховуючи вищевикладене, судом підтверджено реальність здійснення позивачем фінансово-господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 та його контрагентом, а також їх достатність для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №3 від 17.10.2022.

Як наслідок, є протиправним та підлягає скасуванню рішення комісії Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкової накладної №8627309/2099613138 від 13.07.2023.

Щодо позовних вимог про зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних №3 від 17.10.2022 суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, серед іншого, про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Згідно з частиною 3 статті 245 даного Кодексу у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010.

Зокрема, пунктом 19 цього Порядку визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до п.20 вказаного Порядку внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, нормами чинного законодавства України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної або визначення в судовому рішенні конкретної дати, яку слід вважати датою реєстрації або скасування реєстрації податкової накладної.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N28924/04) констатував: "Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

В даних правовідносинах, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №3 від 17.10.2022 за датою її подання, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з`ясування всіх обставин у справі. Обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він, як відповідач, заперечує адміністративний позов.

Позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог щодо скасування спірного рішення Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області.

За таких обставин, для відновлення прав позивача суд вважає необхідним зобов`язати Державну податку службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 17.10.2022 ФОП ОСОБА_1 .

Як наслідок, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено 2 684,00 грн. судового збору за подання позовної заяви, що підтверджується платіжною інсчтрукцією № 447 від 11.07.2023

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами частини 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно абзацу 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, згідно частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Згідно з п.1-2 частини 1 статті19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є, зокрема:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав суду договір про надання правової допомоги від 13.06.2023 та платіжну інструкцію № 4489 від 11.07.2023 (а. с. 45, 46 зі зворотньої строни).

Згідно пункту 4.2 розділу 4 договору розмір вартості послуг є фіксованим та становить 5 000,00 грн (а. с. 45).

Отже, понесення позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн підтверджується належними та допустимими в розумінні КАС України доказами. Крім того, такий розмір є співмірним із складністю справи та виконаною адвокатом роботою, значенням справи для сторони.

Частиною 8 статті Кодексу адміністративного судочинства України суду надано право покласти судові витрати у справі повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі, то слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на користь ФОП ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684,00 грн та понесені судові витрати по оплаті правничої допомоги в розмірі 5 000,00 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №8627309/2099613138 від 13.04.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 17.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) зареєструвати, складену фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) податкову накладну №3 від 17.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 43968084) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок витрат по сплаті судового збору та 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Представнику позивача та відповідачам рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 );

відповідач 1 Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вулиця Незалежності, 20, місто Івано-Франківськ, 76018);

відповідач 2 Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053).

Суддя Главач І.А.