Рішення

від 21.09.2023 по справі 400/5203/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2023 р. № 400/5203/23

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "АККОРД ТРЕЙД КОМПАНІС", вул. Садова, 1, офіс 207,Миколаїв,54001,

до відповідача:Головного управління ДПС у Волинській області, Київський майдан, 4,Луцьк,43010, Київський майдан, 4,Луцьк,43027

про:визнання протиправним та скасування рішення; зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аккорд Трейд Компаніс» (надалі позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (надалі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.03.2023 р. № 6726 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «Аккорд Трейд Компаніс» (код ЄДРПОУ 43651720) критеріям ризиковості платника податку, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Волинській області (код ЄДРПОУ 44106679) виключити товариства з обмеженою відповідальністю «АККОРД ТРЕЙД КОМПАНІЄ» (код ЄДРПОУ 43651720) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він належить до реального сектору економіки, є добросовісним платником податків та не здійснює ризикових фінансово господарських операцій, що підтверджується наявними необхідними виробничими та фінансовими ресурсами, належним чином оформленими первинними документами по господарським операціям. Позивачем відповідачу надавались пояснення та всі необхідні документи, які спростовують висновок відповідача щодо наявності критеріїв ризиковості відносно позивача, відтак спірне рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Ухвалою від 16.05.2023 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що позивач за період з 01.06.2021 по 04.07.2022 сформував більше 40% податкових зобов`язань для ризикових суб`єктів господарської діяльності (відповідно до наданої схеми). Вищезазначене вказує на ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податкових накладних / розрахунку коригування. Відповідно до протоколу засідання комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН від 24.03.2023 №62 зазначено, що рішення про відповідність ТзОВ «АККОРД ТРЕЙД КОМПАНІС» п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку прийняте Комісією 18.07.2022 року за №20950 (За результатами проведеного аналізу ЄРПН встановлено здійснення господарської операції із ризиковими контрагентами, по яких по яких наявне діюче рішення про відповідність критеріям ризиковості (ПП «ЛК-АГРО» (код ЄДРПОУ 42336087), ФГ «ЮГ» (код ЄДРПОУ 31936159), ТОВ «НИКМЕТТОРГ (код ЄДРПОУ 43616994), ТОВ «ПЕТРА РОССА» (код ЄРПОУ 44051012). Під час розгляду наданих до Повідомлення №2 від 15.03.2023 документів та схем руху товарно-грошових потоків комісія дійшла до висновку, що надані до повідомлення документи є недостатніми для спростування ризиковості та підтвердження можливості здійснення операцій ТзОВ «АККОРД ТРЕЙД КОМПАНІС», зокрема відсутня банківська виписка з особових рахунків (з відміткою банківської установи), сертифікати відповідності, документи складського обліку, документи щодо підтвердження факту здійснення перевезення товару. Відтак, спірне рішення є правомірним. Щодо вимоги про зобов`язання виключити позивача з переліку ризикових платників податків, то на думку відповідача, суд фактично у разі ухвалення вказаних рішень підміняє собою контролюючий орган - ДПС, приймає позицію платника податків при наявній у ДПС податкової інформації про протилежне. В даному випадку, зобов`язання ГУ ДПС у Волинській області виключити платника податків з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку є передчасним, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання ГУ ДПС у Волинській області повторно розглянути такі документи з урахуванням рішення суду.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він заперечив обґрунтування відповідача та додатково зазначив, що аналіз відкритих джерел свідчить про реальність ведення господарської діяльності контрагентами позивача в розрізі щодо кожного контрагента. Крім того, позивач наголосив, що у відзиві відповідача відсутні заперечення щодо наведеним ним обставин та правових підстав позову. Позивач повністю підтримує позовні вимоги.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Позивач перебуває на обліку в ГУ ДПС у Миколаївській області, є платником ПДВ з 01.07.2020 року та здійснює діяльність у сфері торгівлі паливно-мастильними матеріалами.

Відповідачем було прийнято Рішення № 6726 від 24.03.2023 р. про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, а саме п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідно до вказаного Рішення, Відповідачем було вказано, що підставою для відповідності п. 8 Критеріїв, були наступні коди податкової інформації: 11 накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; 12 постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Також, у Рішенні зазначено перелік операцій, період їх здійснення та податкові номера контрагентів з якими такі операції мали місце, а саме господарські операції в період з 01.01.2021 по 30.06.2022, з контрагентами ПП «ЛК-АГРО» (код ЄДРПОУ 42336087), ФГ «ЮГ» (код ЄДРПОУ 31936159), ТОВ «НИКМЕТТОРГ (код ЄДРПОУ 43616994), ТОВ «ПЕТРА РОССА» (код ЄРПОУ 44051012).

Крім того, у рішенні зазначено, що платником податку не надано копій документів: банківська виписка з особових рахунків; сертифікат відповідності; складські документи (інвентаризаційні описи); відсутні документи складського обліку, сертифікати відповідності, документи щодо підтвердження факту здійснення перевезення товару; неналежне оформлення розрахункового документу (відсутня відмітка банківської установи).

Прийняттю зазначеного рішення передувало прийняття відповідачем рішення від 18.07.2022 № 20950 про відповідність позивача критеріям ризиковості, рішення від 08.12.2022 № 29033 та рішення від 15.03.2023 № 2933.

Позивачем надавались пояснення та копії первинних документів у кількості 457 додатків.

Однак, комісія під час розгляду наданих до Повідомлення №2 від 15.03.2023 документів та схем руху товарно-грошових потоків дійшла до висновку, що надані до повідомлення документи є недостатніми для спростування ризиковості та підтвердження можливості здійснення операцій ТзОВ «АККОРД ТРЕЙД КОМПАНІС», зокрема відсутня банківська виписка з особових рахунків (з відміткою банківської установи), сертифікати відповідності, документи складського обліку, документи щодо підтвердження факту здійснення перевезення товару.

Зазначене стало підставою для прийняття податковим органом спірного рішення.

Позивач не погоджуючись з рішенням відповідача від 24.03.2023 р. № 6726 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «Аккорд Трейд Компаніс» (код ЄДРПОУ 43651720) критеріям ризиковості платника податку, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, звернувся до суду з даним позовом.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3 пункт 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами 1, 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 1165), який був чинним на момент прийняття оскаржуваного позивачем рішення.

Вказаний Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п.5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Пунктом 27 Порядку № 1165 передбачено, що комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Відповідно до п. 44 Порядку № 1165 комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Додатком № 1 до Порядку № 1165 затверджено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, відповідно до п. 8 яких у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Аналізуючи норми Порядку №1165, необхідно дійти висновку, що законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі №640/6130/20 та в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України враховується судом при вирішенні даного спору.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, первинне рішення про віднесення платника податків до ризикових від 18.07.2022 № 20950 було прийняте комісією не за наслідками подання позивачем для реєстрації податкової накладної, а з огляду на наявність у відповідача а податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючий орган завдань і функцій.

Таким чином, віднесення платника податку до ризикових відповідачем проведено всупереч вимог Порядку №1165.

Суд зазначає, що контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДПС.

Здійснюючи такий моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням Податкового кодексу України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Отже, комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Відповідач зазначив, що відповідно до затвердженого довідника кодів податкової інформації з метою реалізації вимог абзацу 2 п. 8 додатка 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, ТзОВ «АККОРД ТРЕЙД КОМПАНІС» відповідає критеріям ризиковості платника податку по кодах податкової інформації:

- Накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності (код 11)

- Постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку (код 12).

Проте, суд зазначає, що наведена інформація не підтверджена документально, а її висновки є лише припущенням контролюючого органу. Тоді як, позивачем надавались до податкового органу пояснення та первинні документи, також ці пояснення і первинні документи надані до суду.

Суд дослідивши пояснення та первинні документи позивача, встановив, що позивач надав детальний опис своєї діяльності з усіма підтверджуючими документами; вказав основні джерела придбання товарів (основних постачальників); вказав інформацію щодо наявності трудових ресурсів; вказав інформацію щодо способів транспортування товару; надав детальну інформацію щодо співпраці із кожним контрагентом, вказаним відповідачем та надав копії відповідних первинних документів.

Також, суд погоджується з твердженням позивача, що накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання, не може слугувати підставою для відповідності Позивача критеріям ризиковості, оскільки Позивач не має право зберігати такі товари в силу дозволених видів ліцензованої діяльності, яка передбачає право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі.

Суд також, зазначає, що відповідачем безпідставно не взято до уваги пояснення позивача, що позивач придбаває пальне, яке переміщується у транспортних засобах, які набувають статусу пересувного акцизного складу. Таке пальне постачається замовникам (контрагентам) Позивача і безпосередньо зливається у ємності таких замовників. Тобто, у Позивача відсутня потреба у зберіганні такого пального у власних ємностях та на власній (орендованій) території, більш того як вже зазначалось вище зазначені дії свідчили б про порушення позивачем умов ліцензії.

Таким чином, висновок відповідача про відповідність позивача критеріям ризиковості не гуртуються на доказах, а лише є припущеннями, тоді як позивач надав до суду докази на спростування зазначеного висновку податкового органу.

Крім того, суд наголошує, що попередня діяльність платника податку може бути предметом документальної перевірки останнього, в ході якої і встановлюються відповідні порушення вимог податкового законодавства, наслідком чого є прийняття податкових повідомлень-рішень про визначення грошових зобов`язань.

У зв`язку з наведеним, суд доходить висновку про те, що відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості.

Крім того, суд звертає увагу на той факт, що позивач неодноразово подавав документи до комісії регіонального рівня з метою виключення його з переліку ризикових, за результатами розгляду яких прийняті рішення (в тому числі і спірне рішення) про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв, без наведення детального переліку документів, які платнику необхідно подати з метою спростування ризиковості.

Суд зауважує, що в даному випадку недотримання принципу правової визначеності під час вирішення питання про виключення позивача з переліку ризикових призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, та, як наслідок, прийняття негативного рішення.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.03.2023 № 6726 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника та зобов`язання ГУ ДПС у Волинській області виключити позивача з переліку ризикових платників податку на додану вартість.

Вимоги позивача про зобов`язання відповідача надати звіт відповідно до ст.382 КАС України в розумінні норм КАС України не є позовною вимогою, а є правом суду зобов`язати або не зобов`язувати суб`єкта владних повноважень, на якого покладені певні обов`язки, надати у встановленому судом строк звіт про виконання судового рішення. У суду немає підстав вважати, що рішення суду відповідачем не буде виконуватись.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач надав платіжну інструкцію № 1896 від 28.04.2023 про сплату судового збору в загальній сумі 2684 грн, яка підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Крім того, позивач заявив про понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000 грн, на підтвердження понесення зазначених витрат позивачем надано На доказ понесених витрат позивачем надано ордер про надання правової допомоги та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з частинами першою - третьою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію (зокрема, постанови від 20 травня 2020 року у справі №240/3888/19, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19, від 11 грудня 2019 року у справі №2040/6747/18), що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 по справі № 640/194/98/19.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Тому, зважаючи на незначний обсяг матеріалів справи (поданих позивачем доказів), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, те, що у наданих представником позивача дані про час, витрачений на правову допомогу, відсутні, суд дійшов висновку про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "АККОРД ТРЕЙД КОМПАНІС" (вул. Садова, 1, офіс 207,Миколаїв,54001 43651720) до Головного управління ДПС у Волинській області (Київський майдан, 4,Луцьк,43010 44106679) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області (Київський майдан, 4, Луцьк, 43010, ідентифікаційний код 44106679) з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.03.2023 р. № 6726 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «Аккорд Трейд Компаніс» (вул. Садова, 1, офіс 207, Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 43651720) критеріям ризиковості платника податку, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку;

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у Волинській області (Київський майдан, 4, Луцьк, 43010, ідентифікаційний код 44106679) виключити товариства з обмеженою відповідальністю «АККОРД ТРЕЙД КОМПАНІЄ» (вул. Садова, 1, офіс 207, Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 43651720) переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (Київський майдан, 4,Луцьк,43010 44106679) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АККОРД ТРЕЙД КОМПАНІС" (вул. Садова, 1, офіс 207,Миколаїв,54001 43651720) судовий збір в сумі 2684 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя І. А. Устинов