Рішення

від 21.09.2023 по справі 420/13414/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/13414/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 , неповнолітніх осіб - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Березівської міської ради Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_4 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення на користь позивача моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 , неповнолітніх осіб - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з позовною заявою до Березівської міської ради Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_4 про визнання протиправними дій Березівської міської ради Одеської області з прийняття рішення тридцятої сесії VІІІ скликання від 23.05.2023 року за №1301 - VІІІ в частині відтермінування прийняття рішення щодо повторного розгляду заяв ОСОБА_1 від 10.08.2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого сільського господарства, поданих в інтересах: малолітньої особи - ОСОБА_2 , неповнолітньої особи - ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 , зобов`язання відповідача вчинити дії з надання дозволу, шляхом прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для особистого селянського господарства площею 2,0 га, на користь ОСОБА_1 , який діє в інтересах: малолітньої особи - ОСОБА_2 ; неповнолітньої особи - ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 , стягнення на користь позивача моральної шкоди у розмірі 20000 грн.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.

Позов, відповідь на відзив обґрунтовані позивачем тим, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки не зважаючи на рішення суду які набрали законної сили (жодного разу не оскаржені Міською радою в апеляційній інстанції), з чіткою вказівкою в результативній частині рішення щодо необхідності розгляду заяв позивача враховуючи ст.118 Земельного кодексу України, Березівською міською радою Одеської області втрете не надано оцінки поданим документам з боку позивача, що слугують підставою для надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Своїм протиправним рішенням від 23.05.2023 року за №1301 - VІІІ тридцятої сесії Березівської міської ради VIII скликання, відповідач покликається на законодавчі обмеження встановлені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», який набрав чинності 07.04.2022 року (яким було внесено зміни до Земельного кодексу України та доповнено Кодекс п.п. 5, п. 27 розділу X «Перехідних положень»), при цьому, не зазначивши підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою за спірною земельною ділянкою, визначених ч. 7 ст. 118 ЗК України. Додатково, відповідачем проігноровано висновок викладений у рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року по справі № 420/2435/23: «Положення вказаного Закону №2145-ХІ набрали чинності та підлягали застосуванню саме з дня набрання ним чинності - з 07.04.2022 року останні не містять зворотної дії в часі, а тому вказаний Закон може бути застосований в тих випадках коли існують підстави для обмеження особи у праві на надання дозволу на розробку проекту землеустрою саме під час дії воєнного стану та до оголошення його закінчення, та саме обмеження у наданні дозволу на розробку спірного проекту, а не як підстава для відмови у такому, оскільки підстава для такої відмови визначена ч. 7 ст.118 ЗК України», натомість відповідач, застосовуючи надмірний формалізм, тлумачивши законодавство на власну користь, обмежилось виключно цитуванням назви нормативно - правового акту, грубо порушуючи Конституційні права позивача.

З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, зазначає, що враховуючи висновки суду по справі №420/2435/23 Березівською міською радою на засіданні сесії було прийнято рішення від 23.05.2023 року №1301-VІІІ «Про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.04.2023 року у справі №420/2435/23 про зобов`язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.08.2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення селянського господарства на території Березівської міської територіальної громади», в якому в пункті 1 зазначено: «Відтермінувати прийняття рішення щодо повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 10.08.2021 року, що діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0 га для ведення селянського господарства на території Березівської міської територіальної громади за межами населеного пункту до закінчення воєнного стану та скасування заборони безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації, передбаченої Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» та пп.5 п.27 Розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України». Міська рада не відмовила громадянину ОСОБА_1 у задоволенні його заяви, а лише відтермінувала розгляд заяви та прийняття по ній рішення до закінчення воєнного стану. Проаналізувавши практику розгляду судами аналогічних заяв, суди рекомендують відтерміновувати їх розгляд до закінчення воєнного сану. Тому, Березівська міська рада не порушила права громадянина ОСОБА_1 , а прийняла рішення відповідно до діючих на період воєнного стану нормативних актів. Оскільки законодавцем не було встановлено у якій формі зазначена заборона повинна бути виражена під час розгляду спірного питання, то прийняття рішення про відтермінування розгляду заяви в умовах воєнного стану не вважається відмовою. Крім того, на період воєнного стану можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, тому прийняття Березівською міської радою такого рішення не є підставою для стягнення моральної шкоди, адже такі обмеження прав громадян, зокрема, щодо надання їм дозволу на розробку проекту землеустрою передбачено Конституцією України та Земельним кодексом України . Відтак, підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги позивача, заперечення відповідача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

10.08.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Березівської міської ради Одеської області в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , із трьома аналогічними заявами, якими просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтованою площею по 2,0 га., у власність, для ведення селянського господарства, які знаходяться на території Березівської об`єднаної територіальної громади.

Листами від 06.09.2021 року за вих. №№ Ф-770, Ф-771, Ф-772 відповідачем відмовлено у задоволенні вищевказаних заяв.

Не погоджуючись з відмовами Березівської міської ради Одеської області позивач звернувся до суду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 року по справі №420/20725/21, зокрема, зобов`язано Березівську міську раду Одеської області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 , неповнолітніх осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , від 10.08.2021 року, та прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки питання, щодо якого звернувся позивач, наданої судом у рішенні.

На виконання рішення суду Березівською міською радою Одеської області повторно розглянуто заяви ОСОБА_1 в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 , неповнолітніх осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , від 10.08.2021 року за результатами чого прийнято рішення від 17.11.2022 №1009-VIII, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення селянського господарства на території Березівської міської територіальної громади за межами населеного пункту.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року по справі №420/2435/23 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення двадцять четвертої сесії Березівської міської ради Одеської області восьмого скликання №1109 - VIII від 17.11.2022 року, щодо відмови в наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться на території Березівської міської ради Одеської області, згідно поданих ОСОБА_1 10.08.2021 року, в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 заяв. Зобов`язано Березівську міську раду Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 , неповнолітніх осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від 10.08.2021 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення селянського господарства на території Березівської міської територіальної громади за межами населеного пункту в порядку і спосіб, передбачені ст.118 ЗК України, з урахуванням висновків суду. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

На виконання рішення суду від 11 квітня 2023 року по справі №420/2435/23 рішенням тридцятої сесії Березівської міської ради VІІІ скликання від 23.05:2023 року за №1301 - VІІІ відтерміновано прийняття рішення щодо повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 10.08.2021 року, що діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0 га для ведення селянського господарства на території Березівської міської територіальної громади за межами населеного пункту до закінчення воєнного стану та скасування заборони безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації, передбаченої Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» та пп.5 п.27 Розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України».

Позивач не погодився із правомірністю дій відповідача з прийняття вищезазначеного рішення та звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 14 Конституції України та ст. 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Згідно зі ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до абз.1 ч.1, ч. 2, ч. 3, 4 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Частиною 1 статті 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч. 6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з абзацом 1 частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно ч.1 ст. 26, ч. 5 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень ст.118 Земельного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 року у справі № 545/808/17, від 05.03.2019 року у справі № 360/2334/17, від 20.01.2021 року у справі № 360/1590/16-а, від 08.09.2020 року у справі № 812/1450/17.

Відповідно до положень ст.118 Земельного кодексу України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів: звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування; розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України; затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність згідно ст.118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 року у справі № 808/3187/17.

Крім того, за результатом розгляду клопотання фізичної особи про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з відведення у власність земельної ділянки обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.08.2019 року у справі № 140/1992/18.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року по справі №420/2435/23 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення двадцять четвертої сесії Березівської міської ради Одеської області восьмого скликання №1109 - VIII від 17.11.2022 року, щодо відмови в наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться на території Березівської міської ради Одеської області, згідно поданих ОСОБА_1 10.08.2021 року, в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 заяв. Зобов`язано Березівську міську раду Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 , неповнолітніх осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від 10.08.2021 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення селянського господарства на території Березівської міської територіальної громади за межами населеного пункту в порядку і спосіб, передбачені ст.118 Земельного кодексу України, з урахуванням висновків суду. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вказане судове рішення набрало законної сили 12.05.2023 року, а отже, є обов`язковим до виконання.

При цьому, на виконання рішення суду 11 квітня 2023 року по справі №420/2435/23 рішенням тридцятої сесії Березівської міської ради VІІІ скликання від 23.05:2023 року за №1301 - VІІІ відтерміновано прийняття рішення щодо повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 10.08.2021 року, що діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0 га для ведення селянського господарства на території Березівської міської територіальної громади за межами населеного пункту до закінчення воєнного стану та скасування заборони безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації, передбаченої Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» та пп.5 п.27 Розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України».

У рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року по справі №420/2435/23 суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на заборону безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації, відповідно до Закону України «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», оскільки відповідач повинен був розглянути заяву позивача від 10.08.2021 року з дотриманням строків та порядку, визначеного ст.118 Земельного кодексу України.

Положення вказаного Закону № 2145-ХІ набрали чинності та підлягали застосуванню саме з дня набрання ним чинності - з 07.04.2022 року, останні не містять зворотної дії в часі, а тому вказаний Закон може бути застосований в тих випадках коли існують підстави для обмеження особи у праві на наданні дозволу на розробку проекту землеустрою саме під час дії воєнного стану та до оголошення його закінчення, та саме обмеження у наданні дозволу на розробку спірного проекту, а не як підстава для відмови у такому, оскільки підстава для такої відмови визначена ч.7 ст.118 Земельного кодексу України.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 133/2022 від 14.03.2022.

Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 259/2022 від 18.04.2022.

Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 341/2022 від 17.05.2022.

Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб згідно Указу Президента України від 12.08.2022 року № 573/2022.

Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб згідно Указу Президента України від 07.11.2022 року № 757/2022.

Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб згідно Указу Президента України від 06.02.2023 № №58/2023.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» доповнено розділ Х Перехідних положень Земельного Кодексу України пунктом 27, підпункт 5 якого передбачав, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Тлумачення вказаної норми, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що така заборона не поширюється на випадки виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 липня 2023 року №392/856/22, висновок якої суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Таким чином дії відповідача з прийняття рішення тридцятої сесії VІІІ скликання від 23.05:2023 року за №1301 - VІІІ в частині відтермінування прийняття рішення щодо повторного розгляду заяв ОСОБА_1 від 10.08.2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого сільського господарства, поданих в інтересах: малолітньої особи - ОСОБА_2 , неповнолітньої особи - ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 є протиправними.

Щодо вимог відповідача вчинити дії з надання дозволу, шляхом прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для особистого селянського господарства площею 2,0 га, на користь ОСОБА_1 , який діє в інтересах: малолітньої особи - ОСОБА_2 ; неповнолітньої особи - ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 суд зазначає, що зобов`язання судом відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може мати місце лише у випадку, якщо судом було встановлено у спірному рішенні відсутність таких підстав для відмови у видачі дозволу, які передбачені законом.

Крім того, за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо затвердження проекту землеустрою земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача вчинити дії з надання дозволу, шляхом прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для особистого селянського господарства площею 2,0 га, з огляду на втручання в дискреційні повноваження відповідача, виходять за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягають.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки в даній справі суд не може оцінити рішення суб`єкта владних повноважень від 23.05.2023 року за №1301 - VІІІ з точки зору дотримання останнім положень ст.118 Земельного кодексу України під час розгляду заяви позивача, захист порушених прав позивача за вказаним предметом спору потребує зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 , неповнолітніх осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , від 10.08.2021 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення селянського господарства на території Березівської міської територіальної громади за межами населеного пункту в порядку і спосіб, передбачені ст.118 Земельного кодексу України.

Щодо позовних вимог в частині стягнення на користь позивача моральної шкоди суд зазначає наступне.

Положеннями статті 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Згідно зі статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Крім того, суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачу моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження спричинення позивачу моральної шкоди в наслідок протиправних дій відповідача, а тому суд вважає, що у задоволенні даних вимог слід відмовити.

Щодо заяви представника позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн. на користь позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, на підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надані до суду договір про надання правової допомоги №П/Ф/03/23 від 03.03.2023 року укладений між адвокатом Білим В.В. та Федорик В.М., акт приймання передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 07.06.2023 року за договором №П/Ф/03/23 від 03.03.2023 року на суму 7000 грн., квитанцію №536169 від 01.06.2023 року на суму 7000 грн.

З акту приймання передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 07.06.2023 року за договором №П/Ф/03/23 від 03.03.2023 року вбачається найменування наданих послуг: адміністративний позов, складений при подачі до Одеського окружного адміністративного суду 8 год. 7000 грн.

Суд звертає увагу, що ця справа є справою незначної складності, яка розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, вона не містить великої кількості документів, які потребують вивчення та їх аналізу.

Виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню в частині визнання протиправними дій відповідача з прийняття рішення тридцятої сесії VІІІ скликання від 23.05:2023 року за №1301 - VІІІ в частині відтермінування прийняття рішення щодо повторного розгляду заяв ОСОБА_1 від 10.08.2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого сільського господарства, поданих в інтересах: малолітньої особи - ОСОБА_2 , неповнолітньої особи - ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 , зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 , неповнолітніх осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , від 10.08.2021 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення селянського господарства на території Березівської міської територіальної громади за межами населеного пункту в порядку і спосіб, передбачені ст.118 Земельного кодексу України, а в іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 134, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), неповнолітніх осіб - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ) до Березівської міської ради Одеської області (пл. Генерала Плієва, 9, м. Березівка, Березівський район, Одеська область, 67300, код ЄДРПОУ 04056842), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправними дій Березівської міської ради Одеської області з прийняття рішення тридцятої сесії VІІІ скликання від 23.05.2023 року за №1301 - VІІІ в частині відтермінування прийняття рішення щодо повторного розгляду заяв ОСОБА_1 від 10.08.2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого сільського господарства, поданих в інтересах: малолітньої особи - ОСОБА_2 , неповнолітньої особи - ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 , зобов`язання відповідача вчинити дії з надання дозволу, шляхом прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для особистого селянського господарства площею 2,0 га, на користь ОСОБА_1 , який діє в інтересах: малолітньої особи - ОСОБА_2 ; неповнолітньої особи - ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 , стягнення на користь позивача моральної шкоди у розмірі 20000 грн. задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Березівської міської ради Одеської області з прийняття рішення тридцятої сесії VІІІ скликання від 23.05:2023 року за №1301 - VІІІ в частині відтермінування прийняття рішення щодо повторного розгляду заяв ОСОБА_1 від 10.08.2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого сільського господарства, поданих в інтересах: малолітньої особи - ОСОБА_2 , неповнолітньої особи - ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 .

Зобов`язати Березівську міську раду Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 , неповнолітніх осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , від 10.08.2021 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення селянського господарства на території Березівської міської територіальної громади за межами населеного пункту в порядку і спосіб, передбачені ст.118 Земельного кодексу України.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Березівської міської ради Одеської області (пл. Генерала Плієва, 9, м. Березівка, Березівський район, Одеська область, 67300, код ЄДРПОУ 04056842) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяЛеонід СВИДА