Рішення

від 21.09.2023 по справі 420/19857/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/19857/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до Одеського державного аграрного університету про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Одеського державного аграрного університету щодо невжиття заходів щодо приведення в належний для експлуатації технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття № 57051, розташованого по вул. Семінарська, 9 у м. Одесі; зобов`язати Одеський державний аграрний університет вжити заходів з метою приведення в належний технічний стан та готовність для використання за цільовим призначенням захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття № 57051, розташованого по вул. Семінарська, 9 у м. Одесі.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що Одеський державний аграрний університет є балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту ПРУ № 57051 по вул. Семінарська, 9 в м. Одесі. В липні 2022 р. за представників цього закладу було проведено оцінку стану готовності, експлуатації і використання вказаної захисної споруд, за результатами якої складено акт, відповідно до якого сховище оцінюється як «обмежено готове» до використання за призначенням, а санітарний стан незадовільний. Фактично балансоутримувачем не виконуються покладені на нього законодавством обов`язки щодо утримання споруди цивільного захисту у готовності до використання за призначенням. В свою чергу, така бездіяльність в умовах воєнної агресії проти України, введення воєнного стану, ракетних ударів по м. Одесі та Одеській області, використання дронів-камікадзе утворює загрозу, так як сховище не здатне забезпечити захист цивільного населення, що зумовило прокурора звернутися до суду із даним позовом.

Ухвалою судді від 08.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відзив на адміністративний позов від відповідача до суду не надійшов, у зв`язку із чим справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Приморською окружною прокуратурою міста Одеси 29.06.2023 внесені відомості до ЄРДР № 42023163030000043 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України за фактом порушення вимог законодавства щодо утримання захисних споруд цивільного захисту.

Встановлено, що на території Приморського району міста Одеси на праві оперативного управління Одеського державного аграрного університету знаходиться захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 57051, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Семінарська, 9.

Відповідно до листа Департаменту освіти і науки Одеської обласної військової (державної) адміністрації від 07.07.2023 № 2999/01-32/2-23/3505 балансоутримувачем майна є державні заклади освіти.

Крім того, за інформацією Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради від 14.07.2023 № 01.1-11/767 балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту - ПРУ № 57051, яка розташована по вул. Семінарська, 9 у м. Одесі, є Одеський державний аграрний університет.

Як вбачається з паспорту сховища (ПРУ) № 57051, датою прийняття його в експлуатацію є 1958 рік. Організацією, яка експлуатує укриття визначено Одеський державний аграрний університет.

Згідно даних паспорту захисної споруди № 57051 ПРУ відноситься до 2 групи захисних споруд, вбудоване в 4-х поверхову будівлю навчального закладу загальною площею 155 м2 та розраховано на 150 осіб.

З`ясовано, що стан готовності споруди цивільного захисту був предметом перевірки Відділу запобігання надзвичайним ситуаціям по Приморському району ОРУГУДСНС України в Одеській області у липні 2022 року.

Відповідно до акта оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту № 57051 від 29.07.2022, який складено уповноваженими особами на забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту Головним інспектором ВЗНС по Приморському району ОРУ ГУ ДСНС України в Одеській області Євгеном Кононенком, лікарем з загальної гігієни відділу Державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Одеського управління ГУ ДПСС Ларисою Гераскіною, інспектором сектору ювенальної превенції Одеського РУП № 1 ГУНП в Одеській області Тетяною Колойденко, в.о. головного спеціаліста з питань цивільного захисту Приморської районної адміністрації ОМР Віктора Бондаря у присутності ректора Одеського державного аграрного університету Михайла Брошкова, проректора з господарської роботи цього закладу Ахмеда Ісмаїлова, головного інженера Руслана Козакова та провідного фахівця з питань цивільного захисту Миколи Борисенка встановлено, що протирадіаційне укриття № 57051 за станом готовності оцінюється як не готове до використання за призначенням.

Так, за результатами проведеної оцінки протирадіаційного укриття № 57051 відповідно до відомостей, які зазначені в акті від 29.07.2022 № 57051, крім іншого, встановлено наступне:

технічний стан захисної споруди визначено як обмежено готовий, санітарний стан - незадовільним (п. 1);

засобами для доступу осіб з інвалідністю та інших мало мобільних груп населення не обладнано, вхід не захищено від атмосферних опадів (п.3); у споруді відсутні металеві віконця (п. 4);

двері зачиняються (відчиняються) туго, гума повністю не прилягає до коробки, втратила еластичність, пошкоджена зафарбована; написів «відчинено-зачинено» на ручках, порядкових номерів та маркування на дверях немає (п.6); противибухові пристрої відсутні (п.7);

система вентиляції не укомплектована, запорна арматура (засуви та шибери), покажчики руху відсутні; фільтри поглиначі 1958 року випуску відслужили встановлений термін; герметичні клапани не справні, зачиняються туго, прилягають не щільно, не пронумеровані згідно з експлуатаційною схемою, не промарковані, відкриті та не опломбовані; клапани надмірного тиску, прилади для виміру підпору повітря, система регенерації повітря відсутні (п. 8);

щодо централізованого водопостачання: запірна арматура відсутня на вводі всередині захисної споруди; немає покажчиків руху води; безнапірні та напірні баки для питної води не герметичні, брудні, проток води не забезпечений, останні лабораторні дослідження якості питної води у баках не визначено; водомірних покажчиків немає; технологічних люків немає; повітряних кранів немає, кранів видачі води немає; водопровідні труби не справні та пофарбовані неправильно, інші ємності для питної води (для ПРУ без систем водопостачання) відсутні (п. 9);

стан санітарних приладів (душових, кранів, унітазів, умивальників), незадовільний, приміщення санвузлу не використовуються, труби каналізації не справні, мають ознаки корозії, не пофарбовані (п. 10);

система електропостачання та електроосвітлення не справна, розукомплектована, експлуатаційної схеми, нумерації і написів на електричних приладах, люмінесцентних ламп немає, не пофарбовані (п. 12);

щодо справності систем зв`язку та оповіщення: гучномовці, радіоточки, стаціонарна телефонна мережа, стаціонарні телефонні апарати, схеми оповіщенні відсутні (п. 13);

заземлення електрообладнання відсутнє (п. 14);

щодо протипожежного стану: пожежні крани розукомплектовані, труби систем пожежогасіння не пофарбовані, первинних засобів пожежогасіння та схеми евакуації немає (п. 16);

температура та відносна вологість не визначені, вимірювальних приладів немає

щодо наявності документації захисної споруди, то з 28 передбачених видів документів, наявні лише 8 (п. 19);

приведення споруди у готовність упродовж 12 годин (п. 24).

Відповідно до загального висновку про стан готовності захисної споруди станом на 29.07.2022 ПРУ № 57051 оцінюється як не готове до використання за призначенням. Згідно спеціального висновку захисна споруда підлягає капітальному ремонту, реконструкції.

Вказаний акт підписано балансоутримувачем споруди - ректором ОСОБА_1 .

У подальшому, з отриманих 10.07.2023 окружною прокуратурою від навчального закладу документів від 06.07.2023 № 01-17/41-623 вбачається, що 07.09.2022 уповноваженими особами Головним інспектором ВЗНС по Приморському району ОРУ ГУ ДСНС України в Одеській області Євгеном Кононенком, лікарем з загальної гігієни відділу Державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Одеського управління ГУ ДПСС Ларисою Гераскіною інспектором сектору ювенальної превенції Одеського РУП № 1 ГУНП в Одеській області Тетяною Колойденко, в.о. головного спеціаліста з питань цивільного захисту Приморської РА ОМР Віктора Бондаря у присутності ректора Одеського державного аграрного університету Михайла Брошкова, проректора з господарської роботи Ахмеда Ісмаїлова, головного інженера Руслана Козакова та провідного фахівця з питань цивільного захисту Миколи Борисенка складено акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту ПРУ № 57051.

Згідно з даними цього акту виявлено наступні порушення: технічний стан захисної споруди визначено як обмежено готовий, санітарний стан - незадовільним (п. 1);

засобами для доступу осіб з інвалідністю та інших мало мобільних груп населення не обладнано, вхід не захищено від атмосферних опадів (п.3); у споруді відсутні металеві віконця (п. 4);

двері зачиняються (відчиняються) туго, гума повністю не прилягає до коробки, втратила еластичність, пошкоджена зафарбована; написів «відчинено-зачинено» на ручках, порядкових номерів та маркування на дверях немає (п.6);

противибухові пристрої відсутні (п.7);

система вентиляції не укомплектована, запорна арматура (засуви та шибери), герметичність не забезпечено, не пофарбовано; фільтри поглиначі 1958 року випуску відслужили встановлений термін; герметичні клапани не справні, зачиняються туго, прилягають не щільно, не пронумеровані згідно з експлуатаційною схемою, відкриті та не опломбовані; клапани надмірного тиску, прилади для виміру підпору повітря,

система регенерації повітря відсутні (п. 8)

щодо централізованого водопостачання: запірна арматура відсутня на вводі всередині захисної споруди; не має покажчиків руху води; безнапірні та напірні баки для питної води не герметичні, проток води не забезпечений, останні лабораторні дослідження якості питної води у баках не визначено; водомірних покажчиків немає; технологічних люків немає; повітряних кранів немає, кранів видачі води немає; водопровідні труби не справні та пофарбовані неправильно, інші ємності для питної води (для ПРУ без систем водопостачання) відсутні (п. 9);

стан санітарних приладів (душових, кранів, унітазів, умивальників), незадовільний, приміщення санвузлу не використовуються, труби каналізації не справні, мають ознаки корозії, не пофарбовані (п. 10);

система електропостачання та електроосвітлення: експлуатаційної схеми, нумерації і написів на електричних приладах, люмінесцентних ламп немає, не пофарбовані (п. 12);

щодо справності систем зв`язку та оповіщення: гучномовці, радіоточки, стаціонарна телефонна мережа, стаціонарні телефонні апарати, схеми оповіщенні відсутні (п.13);

заземлення електрообладнання відсутнє (п. 14);

щодо протипожежного стану: труби систем пожежогасіння не пофарбовані, первинних засобів пожежогасіння та схеми евакуації немає (п. 16);

температура та відносна вологість не визначені, вимірювальних приладів немає

щодо наявності документації захисної споруди, то з 28 передбачених видів документів, наявні лише 8 (п. 19);

приведення споруди у готовність упродовж 12 годин (п. 24). Відповідно до загального висновку про стан готовності захисної споруди станом на 07.09.2022 ПРУ № 57051 оцінюється як обмежено готове до використання за призначенням.

Згідно спеціального висновку захисна споруда підлягає капітальному ремонту, реконструкції.

Вказаний акт підписано балансоутримувачем споруди ректором ОСОБА_1 .

Крім того, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023163030000043 встановлено, що, незважаючи на неодноразові перевірки цієї захисної споруди з боку ДСНС, що підтверджується актами оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 29.07.2022 та від 07.09.2022, до теперішнього часу ПРУ № 57051 непридатне для укриття населення.

Згідно протоколу огляду місця події від 30.06.2023 ПРУ № 57051 за висновком спеціалістів ДСНС, приміщення не готове для захисту життя населення. До цього протоколу долучено фото-таблиці, які відображають фактичний стан протирадіаційного укриття, яке неможливо визначити як придатне для використання за його цільовим призначенням.

Відповідно до даних проколу огляду від 30.06.2023 за висновком спеціаліста ДСНС приміщення ПРУ є непридатним для використання, оскільки у ньому не працює вентиляція та відсутнє водопостачання, а освітлення у приміщеннях є лише частково. Оглядом встановлено також, що приміщення сирі, стіни обшарпані та підлога без покриття, у приміщеннях триває ремонт. Зі слів балансоутримувача планується відновлення системи подачі води, електроживлення, заміни електропроводки та вентиляції, проведення ремонтно-будівельних робіт стін, стелі і підлоги та відновлення дверей.

Актом оперативного огляду об`єкта (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття населення від 30.06.2023, яке проведено в присутності проректора з господарської роботи навчального закладу ОСОБА_2 , встановлено, що захисна споруда непридатна для укриття населення.

За результатами проведеного огляду об`єкт упродовж тривалого часу не приведено у готовність для використання.

Таким чином, актами оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту ПРУ № 57051 від 29.07.2022 та від 07.09.2022 фіксувалось, що сховище не може використовуватись для укриття людей, перебуває у неналежному стані, а керівництву університету запропоновано усунути виявлені під час оцінки недоліки та порушення.

В той же час, після початку 24.02.2022 повномасштабної військової агресії РФ проти України та введення на всій території України воєнного стану виникла реальна необхідність для використання укриття безпосередньо за призначенням для захисту цивільного населення.

Однак, всупереч нормам законодавства у цій сфері відповідач й дотепер не виконує свого прямого та безпосереднього обов`язку щодо утримання захисної споруди протирадіаційного укриття № 57051 у належному та придатному для - використання за призначенням стані.

Таким чином, посадові особи Одеського державного аграрного університету не виконали вимоги, які зазначені у вказаних актах і на даний час не усунули виявлені під час перевірок порушення та не привели ПРУ № 57051 у належний стан, у зв`язку із чим заступник керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси Одеської області звернувся до суду із даним позовом в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області.

З огляду на зазначене, Заступник керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси звернувся з даним позовом до суду.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Згідно ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

У Рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави, висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99).

Ці міркування Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України Про прокуратуру.

Відтак, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року по справі № 806/1000/17, від 19 вересня 2019 року по справі №815/724/15, від 17 жовтня 2019 року по справі № 569/4123/16-а.

Згідно з пунктом 12 Порядку, здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.

Як визначено у пункті 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052, ДСНС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Одними із основних завдань ДСНС є реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до покладених завдань ДСНС здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Разом із цим, постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року №303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні".

Таким чином, внаслідок прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 13 березня 2022 року №303 на період дії воєнного стану у Головного управління ДСНС України у Одеській області відсутні повноваження з перевірки протирадіаційного укриття на стан придатності для використання за призначенням для захисту населення, а також застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі №820/4717/16, спірні правовідносини обумовлені реалізацією прокурором передбачених КАС України та Законом України «Про прокуратуру» повноважень щодо захисту інтересів держави і спрямовані на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, у тому числі на забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров`я в разі військової агресії.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У статті 27 Конституції України визначено, що кожна людина має невід`ємне право на життя, обов`язок держави - захищати життя людини.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" на території України з 24 лютого 2022 року було введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про оборону України" від 06.12.1991 року №1932-XII (з подальшими змінами) оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

За змістом статті 3 названого Закону, підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.

Кодекс цивільного захисту України (далі КЦЗ України) регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

В силу пункту 14 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України (далі - Кодекс) захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.

Статтею 4 Кодексу цивільного захисту України встановлено, цивільний захист комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Громадяни України, у силу пункту 2 частини першої статті 21 Кодексу, мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

Згідно ч.1 ст.32 КЦЗ України, до захисних споруд цивільного захисту належать:

1) сховище - герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів;

2) протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.32 КЦЗ України, укриттю підлягають у протирадіаційних укриттях - населення, у тому числі працівники суб`єктів господарювання, хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров`я, евакуйоване населення, яке проживає або працює в зонах можливого небезпечного і значного радіоактивного забруднення, крім тих, хто підлягає укриттю у сховищах.

Частиною 4 статті 32 Кодексу передбачено, що для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

Отже, основним завдання сховища та/або протирадіаційного укриття є захист людей, а тому такі безумовно повинні перебувати у належному стані, придатному для їх використання за їх цільовим призначенням.

Відповідно до частини 5 статті 32 Кодексу порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно приписів ч.ч. 7 та 8 ст.32 КЦЗ України, вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту.

Утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138 затверджено Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку, який визначає механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку (далі Порядок №138).

Відповідно до пункту 3 Порядку №138, балансоутримувачі захисних споруд - власники, користувачі, юридичні особи, на балансі яких перебувають захисні споруди (у тому числі споруди, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації).

Утримання захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.

Згідно пункту 9 Порядку №138, утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

Пунктом 10 Порядку №138 передбачено, що балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме:

не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту;

не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Відповідно до пункту 11 Порядку №138, вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Наказом МВС України від 09.07.2018 року №579 затверджено Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, якими внормовано питання утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту.

Пунктом 1 розділу ІІ Вимог №579 передбачено, що споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Відповідно пункту 7 розділу ІІ Вимог №579, споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані.

Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами.

Згідно пункту 1 глави 2 розділу VI Вимог №579, для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Відповідно до пункту 2 глави 2 розділу VI Вимог №579, оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням.

Згідно пункту 3 глави 2 розділу VI Вимог №579, за результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог. Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами.

Пунктом 9 глави 2 розділу VI Вимог №579 передбачено, що за результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням.

Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.

У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням.

Слід зауважити, що після початку 24.02.2022 повномасштабної військової агресії проти України та введення на всій території України воєнного стану виникли обґрунтовані та реальні підстави для використання укриття безпосередньо за призначенням для захисту цивільного населення.

На момент вирішення спору, с в матеріалах справи відсутні докази того, що захисна споруда цивільного захисту ПРУ № 57051, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Семінарська, 9, приведена у готовність до використання за призначенням, та здатна забезпечити захист цивільного населення.

Відповідно до ст. 7 Кодексу цивільного захисту України основні принципи здійснення цивільного захисту цивільний захист здійснюється за такими основними принципами:

1) гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності, а також виконання у воєнний час норм міжнародного гуманітарного права;

2) комплексного підходу до вирішення завдань цивільного захисту;

3) пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян;

4) максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій;

5) централізації управління, єдиноначальності, підпорядкованості, статутної дисципліни Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, аварійно-рятувальних служб;

6) гласності, прозорості, вільного отримання та поширення публічної інформації про стан цивільного захисту, крім обмежень, встановлених законом;

7) добровільності - у разі залучення громадян до здійснення заходів цивільного захисту, пов`язаних з ризиком для їхнього життя і здоров`я;

8) відповідальності посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування за дотримання вимог законодавства з питань цивільного захисту;

9) виправданого ризику та відповідальності керівників сил цивільного захисту за забезпечення безпеки під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

Пунктом 2 ч.1 ст.21 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці (ст. 43 Конституції України).

Отже, саме людина, її життя і здоров`я, визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що держава, зобов`язана забезпечувати громадян засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання, особливо під час ведення на території України бойових дій та загрози ракетних обстрілів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд звертає увагу на те, що зазначений в адміністративному позову захід реагування до відповідача, має спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері цивільного захисту. Цей захід не є санкцією за порушення вимог законодавства, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

При цьому необхідність застосування зазначеного у позові заходу реагування, на думку суду, буде відповідає характеру існуючих недоліків, а тому він буде співмірним до мети його застосування і таке втручання у права відповідача буде пропорційним.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.05.2019 року у справі №820/4717/16 зробила висновки про обґрунтованість позовних вимог прокурора щодо зобов`язання утримувачів цивільних споруд (сховищ) забезпечувати їх належний стан, придатний для використання за цільовим призначенням (готовності до укриття населення).

З огляду на встановлені судом обставини, положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку, що відповідач допустив протиправну бездіяльність стосовно невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до використання за призначенням захисної споруди цивільного захисту ПРУ № 57051, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Семінарська, 9.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до використання за призначенням захисної споруди цивільного захисту - ПРУ № 57051, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Семінарська, 9.

Судом також враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Проте, відповідно до ч.2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Суд звертає увагу, що заступник керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси Одеської області при зверненні до суду з даним адміністративним позовом в інтересах держави виступає як суб`єкт владних повноважень, а відтак судові витрати по сплаті судового збору у відповідності до ч. 2 ст. 139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси Одеської області (65062, м. Одеса, вул. Черняховського, 6; ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (65091, м. Одеса, вул. Прохорівська, 6; ЄДРПОУ 38643633) до Одеського державного аграрного університету (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 13; ЄДРПОУ 00493008) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Одеського державного аграрного університету щодо невжиття заходів щодо приведення в належний для експлуатації технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття № 57051, розташованого по вул. Семінарська, 9 у м. Одесі.

Зобов`язати Одеський державний аграрний університет вжити заходів з метою приведення в належний технічний стан та готовність для використання за цільовим призначенням захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття № 57051, розташованого по вул. Семінарська, 9 у м. Одесі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк