Ухвала

від 21.09.2023 по справі 600/6059/23-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

21 вересня 2023 р. м. Чернівці Справа № 600/6059/23-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Брезіна Т.М., розглянувши матеріали позову Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до ПП "Старе місто" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким стягнути з ПП Старе місто на користь Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції та пеню розмірі 73800,50 грн, шляхом перерахування коштів Чернівецьке ГУК / Чернівецька ТГ / 50070000 (Надходження до Фонду соціального захисту інвалідів ) на р/р UA818999980313191230000024405, код 37836095, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), призначення платежу: *; 101; ідентифікаційний код ; за нестворені робочі місця для осіб з інвалідністю.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.09.2023 р. позовну заяву залишено без руху.

На виконання ухвали суду від 12.09.2023 р. позивач надав суду заяву, в якій просить суд поновити строк звернення до суду з даним позовом. У заяві позивач вказує, що вперше позов про стягнення з ПП Старе місто адміністративно-господарських санкцій та пені було подано вчасно 08.06.2023 р. по справі №600/3899/23-а, проте у зв`язку із несплатою судового збору позов було повернуто позивачу. Позивач вказує, що у зв`язку із введенням на території України воєнного стану кошти на рахунок Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надійшли лише 10.08.2023 р., а тому вважає поважними причини пропущення строку звернення до суду з даним позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Згідно з ч. 4 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач зобов`язаний був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у строк до 15 квітня 2023 року, а з 16 квітня 2023 року у контролюючого органу виникло право на стягнення несплачених самостійно відповідачем сум санкцій у судовому порядку.

Аналогічні правові висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.11.2020 року (справа № 160/8707/19), від 08.08.2019 року (справа №809/1931/16), від 21.02.2018 року (справа №813/1897/17), а також у постановах Сьомого апеляційного адміністративного суду по справі №240/34733/21 від 30.12.2022 р. та Шостого апеляційного адміністративного суду по справі №320/8104/22 від 08.02.2023 року.

Враховуючи викладене, суд наголошує увагу позивача, що позов про стягнення несплачених сум адміністративно-господарських санкцій могло бути подано позивачем у строк до 16.07.2021 року. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позовна заява була подана до суду 07.09.2023, тобто із пропущенням строку, встановленого ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтуваннях поважності причин пропущення строку звернення до суду з даним позовом, позивач вказує, що вперше позов про стягнення з ПП Старе місто адміністративно-господарських санкцій та пені було подано вчасно 08.06.2023 р. по справі №600/3899/23-а, проте у зв`язку із несплатою судового збору позов було повернуто позивачу.

З вказаного приводу суд встановив, що ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.06.2023 р. по справі №600/3899/23-а за позовом Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до ПП "Старе місто" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, відкрито провадження по справ та відстрочено відповідачу сплату судового збору на строк протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.07.2023 р. по справі №600/3899/23-а позовну заяву Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного підприємства «Старе місто» про стягнення санкцій та пені залишено без розгляду, у зв`язку із тим, що станом на 20.07.2023 року до суду не надійшло жодних доказів, які б підтверджували сплату позивачем судового збору у розмірі, визначеного Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 р. № 3674-VI.

Таким чином, звернувшись у червні 2023 р. до Чернівецького окружного адміністративного суду з даним позовом, Чернівецьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю реалізувало своє право на звернення до суду в межах строку, однак не забезпечило виконання вимог Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.06.2023 р. по справі №600/3899/23-а. Крім того, суд звертає увагу, що отримавши ухвалу суду від 20.07.2023 р. по справі №600/3899/23-а, позивач, як суб`єкт владних повноважень, був обізнаний про сплив строку звернення до суду 16.07.2021 р., однак подав позов повторно лише 07.09.2023 р. більш ніж через місяць після прийняття ухвали по справі №600/3899/23-а про залишення позову без розгляду, не обґрунтувавши належним чином неможливість подати вказаний позов одразу у липні 2023 року. З вказаних підстав, суд не приймає вказані доводи позивача та не може визнати їх як поважними причинами пропущення строку звернення до суду зданим позовом.

Щодо доводів позивача на поважність причин пропущення строків звернення до суду з даним позовом з підстав недофінансування Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю для звернення з позовами до суду 07.09.2023 р., а також у зв`язку із введенням на території України воєнного стану, суд зазначає наступне. Суд наголошує, що позивач не надав доказів на підтвердження того, що затримка фінансування відбулась через дію на території України воєнного стану. При цьому, суд звертає увагу, що позивач володів інформацією з 15.04.2023 р. про порушення відповідачем вимог ч. 4 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та був обізнаний про необхідність дотримання тримісячного строку звернення до суду, однак не надав суду доказів того, що з 15.04.2023 р. вживав заходів для виділення додаткових коштів на сплату судового збору. А тому суд вважає, що надання витягу з інформації про виділення позивачу коштів станом на серпень 2023 року на сплату судового збору не може бути достатньою підставою для визнання поважними причин пропущення строку звернення до суду, без надання доказів про фінансування Фонду за цією статтею витрат з 15 березня 2023 року по вересень 2023 року. Також позивачем не надано доказів того, що у випадку відсутності фінансування на сплату судового збору ним вчинились дії, направлялись звернення до суб`єкта фінансування щодо виділення коштів для сплати судового збору.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання скарги.

Таким чином, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження судового рішення з поважних причин.

Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд про що останнім зазначається, зокрема, у постанові від 27 лютого 2020 року у справі № 140/965/18, від 06 квітня 2021 року у справі 823/2363/18 та інших.

При цьому, суд зазначає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.08.2020 у справі № 536/2248/17.

Строки звернення до адміністративного суду є аналогом інституту позовної давності, який належить до галузей матеріального приватного права. Під строком звернення до адміністративного суду з позовною заявою слід розуміти проміжок часу після виникнення спору у публічно - правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою про захист своїх прав, свобод чи інтересів, а дотримання такого строку звернення є однією з умов для реалізації права на звернення до суду. Після закінчення цього строку особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, при цьому, законодавцем врегульовано питання щодо необхідності зазначення поважних підстав для поновлення такого строку.

Таким чином, повідомлені позивачем та встановлені судом обставини свідчать про порушення вимог ст. 122 КАС України, якими визначено суб`єкту владних повноважень скорочених строків (три місяці) для подання даного позову, які позивачем пропущено без поважних причин.

Згідно з до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

У зв`язку із зазначеним, позивач не надав суду доказів на підтвердження дотримання строку звернення до суду з даним позовом та доказів поважності пропуску вказаного строку, а тому позовну заяву необхідно повернути позивачу.

На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву повернути позивачу.

2. Копію ухвали про повернення позовної заяви разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами, невідкладно надіслати позивачу.

Згідно статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

У відповідності до статей 287, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання.

Суддя Т.М. Брезіна