Постанова

від 20.09.2023 по справі 819/3111/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 819/3111/15

касаційне провадження № К/990/2469/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Гончарової І.А.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління державної податкової служби у Тернопільській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на окрему ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.07.2021 (суддя Баранюк А.З.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2021 (головуючий суддя - Кузьмич С.М., судді - Улицький В.З., Шавель Р.М.) у справі за позовом Державного підприємства "Тернопільське лісове господарство" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Тернопільське лісове господарство" (далі - позивач, Підприємство, платник) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі - відповідач, Управління, контролюючий орган), у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило зобов`язати відповідача внести зміни до облікової картки платника податку автоматизованих електронних систем податкового обліку шляхом зменшення зобов`язань по сплаті податку на додану вартість на суму 460020,00 грн.

Тернопільський окружний адміністративний суд постановою від 27.10.2015 позов задовольнив, зобов`язав відповідача внести зміни до облікової картки платника податку автоматизованих електронних систем податкового обліку шляхом зменшення зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 460020,00 грн.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 25.08.2016 скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивачу відмовив.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 04.03.2019 скасував судові рішення попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляду до суду першої інстанції.

За наслідками нового розгляду справи, Тернопільський окружний адміністративний суд рішенням від 19.11.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2020, позов задовольнив, зобов`язав Управління відновити у інтегрованій картці платника податків суму податку на додану вартість в розмірі 460020,00 грн, як суб`єкта спеціального режиму оподаткування, задекларованої відповідно до поданих декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2009 по 30.09.2009.

До суду першої інстанції звернулося Підприємство із заявою у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій просило суд визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо невиконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 у даній справі про зобов`язання Управління відновити в інтегрованій картці платника податків суму податку на додану вартість на суму 460020,00 грн.

Заява обґрунтована тим, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження від 26.11.2020 ВП НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа №819/3111/15, виданого Тернопільським окружним адміністративним судом 23.11.2020, про зобов`язання Управління відновити у інтегрованій картці платника податків суму податку на додану вартість в сумі 460020,00 грн, як суб`єкта спеціального режиму оподаткування, задекларованої відповідно до поданих декларацій з податку на додану вартість за період 01.01.2009 по 30.09.2009.

Постановою від 29.04.2021 виконавче провадження з примусового виконання рішення суду закінчено, державним виконавцем на адресу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області направлено повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб Управління в порядку статті 382 Кримінального кодексу України. Листом від 07.06.2021 №3813 СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області повідомлено виконавчу службу про відсутність в діях посадових осіб Управління кримінального правопорушення, а тому відсутні підстави для внесення відомостей до ЄРДР та початку розслідування.

Позивач зазначає, що Підприємство вичерпало всі передбачені законом можливості впливу на відповідача з примусового виконання рішення суду.

Тернопільський окружний адміністративний суд окремою ухвалою від 16.07.2021, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2021, заяву Підприємства задовольнив, визнав протиправною бездіяльність Управління щодо невиконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 у даній справі, зобов`язав Управління вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли невиконанню рішення суду.

Задовольняючи заяву позивача, суд виходив з того, що станом на день розгляду заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, наявні обставини, які свідчать про те, що відповідач не виконав рішення суду у даній справі.

Відповідач оскаржив окрему ухвалу до Верховного Суду, який ухвалою від 07.02.2022 відкрив касаційне провадження у даній справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи невідповідність окремої ухвали нормам матеріального та процесуального права, відповідач посилається на те, що ним вчинялися активні і регулярні дії, спрямовані на виконання рішення суду у даній справі, які свідчать про відсутність протиправної бездіяльності відповідача чи ухилення від його виконання.

Позивач відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надав суду, що не перешкоджає її розгляду.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 19.09.2023 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 20.03.2023.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у картках особових рахунків відображається повна хронологія нарахувань податкових зобов`язань, їх сплата тощо. Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в інтегрованій картці платника облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень. Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії.

При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. У разі необхідності коригування облікових показників інтегрованої картки платника у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи. Відповідач має можливість здійснювати відповідні коригування облікових показників інтегрованої картки платника податку у ручному режимі у разі необхідності.

Надаючи оцінку правомірності прийняття судом окремої ухвали, колегія суддів зазначає про таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, в редакції чинній на час постановлення ухвали судом апеляційної інстанції), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Статтею 129-1 Конституції України закріплено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За правилами частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами (стаття 370 КАС України).

Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано положеннями статей 382, 383 КАС України.

Так, відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа - позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

За правилами частини шостої статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований, у тому числі, положеннями статті 383 КАС України, має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами його застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень або ж дій суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із невиконанням судового рішення у відповідній справі, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Наявність у КАС України спеціальних положень, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється у порядку, передбаченому КАС, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є «спонукання» відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Таким чином, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. Даний порядок оскарження дій суб`єкта владних повноважень, вчинених на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду на положення частини п`ятої статті 383 КАС України, відповідно до якої, розгляд заяви про визнання протиправним рішення, прийнятого суб`єктом владних повноважень, здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання.

При цьому, положення статті 383 КАС України свідчать, що у випадку наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Відповідно до статті 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

За таких умов, наявність підстав для задоволення заяви в порядку статті 383 КАС України має наслідком прийняття окремої ухвали з метою усунення порушень допущених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду.

Відповідно до частини п`ятої статті 249 КАС України, з метою забезпечення виконання вказівок, що містять в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для його виконання.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для постановлення окремої ухвали, оскільки виявлені судами порушення строків виконання судового рішення є порушенням вимог КАС України, які підтвердились під час перегляду справи у касаційному порядку.

Суд зазначає, що окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.

Колегія суддів дійшла до висновку, що відповідач не належним чином ставився до дотримання вимог процесуального закону, що обумовило реагування суду на такі порушення постановленням окремої ухвали.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення судами норм процесуального права при постановленні окремої ухвали і доводи скаржника про неможливість виконання рішення суду, є неприйнятними, оскільки вирішення цього питання є суто повноваження відповідача і не має бути підставою для порушення відповідачем строків виконання рішення суду, визначених КАС України.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене вище, касаційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржувана окрема ухвала суду першої інстанції, залишена без змін судом апеляційної інстанції, підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління державної податкової служби у Тернопільській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, залишити без задоволення.

Окрему ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.07.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2021 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова І.А. Гончарова