Постанова

від 21.09.2023 по справі 160/15387/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2023 року

м. Київ

справа №160/15387/22

адміністративне провадження № К/990/23783/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Соколова В.М., Єресько Л.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2023 року (судді: Баранник Н.П., Малиш Н.І., Щербак А.А.) у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Таксі-Сервіс» Товариства з додатковою відповідальністю «Автопромінь» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

Дочірнє підприємство «Таксі-Сервіс» Товариства з додатковою відповідальністю «Автопромінь» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому просило:

визнати протиправними та скасувати постанову №317866 від 07 липня 2022 року, постанову №317867 від 07 липня 2022 року, постанову №346043 від 11 серпня 2022 року, постанову №346044 від 11 серпня 2022 року, постанову №346045 від 11 серпня 2022 року Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу до Дочірнього підприємства «Таксі-сервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопромінь» кожна у сумі 17 000,00 грн на загальну суму 85 000,00 грн.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2022 року адміністративний позов Дочірнього підприємства «Таксі-сервіс» Товариства з додатковою відповідальністю «Автопромінь» задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано постанову №317866 від 07 липня 2022 року, постанову №317867 від 07 липня 2022 року, постанову №346043 від 11 серпня 2022 року, постанову №346044 від 11 серпня 2022 року, постанову №346045 від 11 серпня 2022 року Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу до Дочірнього підприємства «Таксі-сервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопромінь» кожна у сумі 17 000,00 грн на загальну суму 85 000,00 грн.

Стягнуто з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Дочірнього підприємства «Таксі-сервіс» Товариства з додатковою відповідальністю «Автопромінь» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок).

Не погодившись із прийнятим рішенням, 26 січня 2023 року Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано скаржнику протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали надати оригінал документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

03 березня 2023 року на адресу Третього апеляційного адміністративного суду від апелянта надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2022 року повернуто апелянту.

09 травня 2023 року Державна служба України з безпеки на транспорті вдруге подала апеляційну скаргу, в якій просила відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги; визнати поважними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити відповідний строк на апеляційне оскарження.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2023 року визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження; відмовлено у задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про відстрочення сплати судового збору; апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано скаржнику протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, надати уточнену апеляційну скаргу із зазначенням всіх учасників справи та документ про сплату судового збору.

18 травня 2023 року на адресу Третього апеляційного адміністративного суду від апелянта надійшла уточнена апеляційна скарга, у якій апелянт заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, визнання поважними підстав пропуску строку на апеляційне оскарження та поновлення відповідного строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про відстрочення сплати судового збору; апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2022 року повернуто апелянту.

06 червня 2023 року Державна служба України з безпеки на транспорті втретє подала апеляційну скаргу, у якій просила відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги; визнати поважними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити відповідний строк на апеляційне оскарження.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт зазначив, що оскаржуване рішення суду першої інстанції Державна служба України з безпеки на транспорті отримала 13 січня 2021 року та подала первинну апеляційну скаргу 26 січня 2023 року, тобто у межах строку, визначеного статтею 295 КАС України. Проте, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року означену апеляційну скаргу було повернуто зв`язку з несплатою судового збору. Скаржник указував на те, що у зв`язку з введенням воєнного стану фінансування органів державної влади є обмеженим. З огляду на це, оскільки бюджетні асигнування на оплату судового збору протягом березня-початку травня 2023 року не надходили, апелянт з метою належного захисту своїх прав повторно звернувся з апеляційною скаргою лише 09 травня 2023 року, проте ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2023 року апеляційна скарга була повернута. Скаржник звертав увагу на те, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному поверненню з апеляційною скаргою.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про відстрочення сплати судового збору; визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, наведені Державною службою України з безпеки на транспорті в апеляційній скарзі; апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано скаржнику протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали надати документ про сплату судового збору та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, в якій вказати інші підстави для поновлення такого строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви.

Ухвала суду апеляційної інстанції в частині відхилення клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору мотивована тим, що Державна служба України з безпеки на транспорті не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Щодо поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції зазначив, що копію оскарженого рішення представник відповідача отримав 13 січня 2023 року, тому перебіг, встановленого статтею 295 КАС України строку, розпочався 14 січня 2023 року та закінчився 13 лютого 2023 року.

Суд апеляційної інстанції урахував, що вперше та вдруге заявник звернувся до суду з апеляційною скаргою 26 січня 2023 та 08 травня 2023 року. Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року та 29 травня 2023 року апеляційні скарги повернуто скаржнику. Втретє апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції апелянт подав лише 05 червня 2023 року, тобто через чотири місяці з моменту отримання повного тексту оскарженого рішення.

При цьому суд апеляційної інстанції наголосив, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Отож неспроможність апелянта належним чином організувати фінансування витрат на оплату судового збору, суд апеляційної інстанції визнав як неповажну причину пропуску строку на апеляційне оскарження.

20 червня 2023 року на адресу Третього апеляційного адміністративного суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків, у якій останній просив відстрочити сплату судового збору та поновити строк на апеляційне оскарження.

На обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт зазначив, що неможливість отримати фінансування на оплату судового збору викликана об`єктивними причинами та знаходиться поза межами волевиявлення відповідача. З покликанням на ухвалу Верховного Суду від 09 січня 2018 року у справі №810/4749/15 стверджував, що відсутність бюджетного фінансування та несвоєчасність надходження до підрозділів правової роботи платіжних документів про сплату судового збору є поважною причиною пропуску строку на звернення до суду. Окремо апелянт зауважив, що здійснював активні дії щодо усунення недоліків ухвал Третього апеляційного адміністративного суду, які перешкоджали відкриттю провадження, що вказує на наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

26 червня 2023 року на адресу Третього апеляційного адміністративного суду від апелянта надійшла заява про долучення доказів, а саме документа про сплату судового збору.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про поновлення строку на апеляційне оскарження; відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2022 року на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи таке рішення, виходив з того, що відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Не заперечуючи проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, суд апеляційної інстанції наголосив, що таке право не є абсолютним. Вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

До того ж, повернення апеляційної скарги не зупиняє та не перериває строк на апеляційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.

Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування

У касаційній скарзі Державна служба України з безпеки на транспорті, покликаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до Третього апеляційного адміністративного суду.

Скаржник уважає, що звернення сторони із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є підставою для прийняття апеляційної скарги до розгляду судом апеляційної інстанції.

Відтак, скаржник зазначає, що користуючись правом на повторне звернення з апеляційною скаргою подав апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року.

При цьому зауважує, що вперше звернувся з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2022 року з дотриманням процесуального строку, проте остання була повернута Третім апеляційним адміністративним судом унаслідок несплати апелянтом судового збору.

Скаржник указує, що неможливість подальшого звернення з апеляційною скаргою також була пов`язана з відсутністю бюджетного фінансування. При цьому наголошує, що можливість отримати фінансування на оплату судового збору знаходиться поза межами волевиявлення відповідача.

Скаржник звертає увагу, що вдруге та втретє апеляційна скарга подана скаржником у розумні строки з моменту повернення попередньо поданої апеляційної скарги з незалежних від його волі причин та є свідченням того, що скаржник намагався вчинити усі незалежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження.

Позиція інших учасників справи

Від позивача відзив на касаційну скаргу не надходив, що відповідно до приписів частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 липня 2023 року (судді: Загороднюк А.Г., Соколов В.М., Калашнікова О.В.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2023 року у справі №160/15387/22.

Розпорядженням № 1585/0/78-23 від 19 вересня 2023 року заступника керівника апарату Верховного Суду - керівник секретаріату Касаційного адміністративного суду у зв`язку зі звільненням судді Калашнікової О.В., яка входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справ, призначено повторний автоматизований розподіл позовних заяв.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 19 вересня 2023 року визначено склад колегії суддів: Загороднюк А.Г. (головуючий суддя), Соколов В.М., Єресько Л.О.

Ухвалою Верховного Суду (суддя: Загороднюк А.Г.) від 20 вересня 2023 року призначено справу до розгляду.

Джерела права та акти їхнього застосування, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

При цьому за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною третьою статті 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Тобто, вказаною нормою закону однією з обставин, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, є визнання неповажними наведених скаржником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (при цьому поважність причин повинен доводити скаржник).

Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами).

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Переконуючи у поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач зазначав, що вперше апеляційна скарга на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2022 року була подана з дотриманням процесуального строку, проте була повернута Третім апеляційним адміністративним судом унаслідок несплати апелянтом судового збору. Указував, що подальше звернення з апеляційною скаргою було неможливим у зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування. При цьому наголошував, що можливість отримати фінансування на оплату судового збору знаходиться поза межами волевиявлення відповідача.

У цьому контексті Верховний Суд зазначає, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів на сплату судового збору не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, а обставини щодо сплати судового збору 23 червня 2023 року, тобто більше ніж чотири місяці після завершення строку на апеляційне оскарження, не є непереборними обставинами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою повторно. При цьому такі обставини є внутрішніми питаннями організації роботи відповідача, та не можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку.

У статті 8 КАС України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відповідно до якого, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Стаття 44 КАС України передбачає обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії. При цьому, особливості організації роботи в установі жодним чином не впливає на неухильність виконання своїх процесуальних обов`язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань, пов`язаних з процедурою узгодження і проведення платежів (здійсненням видатків бюджету).

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ, а особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Така правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 01 серпня 2019 року у справі №1440/1822/18, від 22 липня 2021 року у справі № 640/13056/19, від 30 листопада 2021 року у справі № 560/6797/20, від 14 квітня 2022 року у справі № 420/3670/20, від 05 квітня 2023 року у справі № 300/8677/21.

Та обставина, що відповідач звернувся вперше з апеляційною скаргою у строк (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) не є підставою уважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Крім того, Суд звертає увагу, що звертаючись вдруге з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2022 року відповідач судовий збір також не сплатив.

Відповідно до практики Верховного Суду суд апеляційної інстанцій не обмежений повноваженнями щодо поновлення строку апеляційного оскарження в порядку, передбаченому частиною третьою статті 295 КАС України, однак такі висновки не дають абсолютного права скаржнику на поновлення пропущеного процесуального строку, без поважних на те причин та відповідних підстав.

Процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, на чому також неодноразово наголошував Верховний Суд. За відсутності таких обставин, у суду будуть відсутні і підстави для поновлення процесуального строку.

Водночас право на звернення до суду не є абсолютним, а здійснюється на підставах і в порядку, установлених законом. Кожний із процесуальних кодексів установлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур, та осіб, котрі можуть ініціювати їхнє вирішення. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу, що не є порушенням прав на справедливий судовий розгляд та ефективний засіб юридичного захисту, гарантованих статтями 6 та 13 Конвенції про захист прав особи й основоположних свобод (далі - Конвенція).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене в статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (mutatis mutandis пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року в справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заяви №17160/06 та №35548/06; пункт 53 рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року в справі «Меньшакова проти України», заява №377/02).

Зважаючи на те, що доводи касаційної скарги не виправдовують безпідставність порушення суб`єктом владних повноважень процесуальних строків, встановлених законом, для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, та не свідчить про поважність причин пропуску цього строку, Верховний Суд констатує, що висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі, передбачених частиною першою статті 299 КАС України, ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З урахуванням викладеного, Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2023 року у справі №160/15387/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк

судді В.М. Соколов

Л.О. Єресько