УХВАЛА
21 вересня 2023 року
м. Київ
справа №580/483/23
адміністративне провадження №К/990/31305/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Черкаське автотранспортне підприємство 17127", в інтересах якого діє адвокат Полинок Олександр Ігорович, на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року у справі № 580/483/23 за позовом приватного акціонерного товариства "Черкаське автотранспортне підприємство 17127" до Виконавчого комітету Черкаської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство "Черкаське автотранспортне підприємство 17127" (далі - позивач, ПАТ "Черкаське автотранспортне підприємство 17127") звернулося до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Черкаської міської ради (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради № 39 від 17 січня 2023 року "Про дострокове розірвання в односторонньому порядку договору на перевезення автомобільним транспортом від 18 березня 2021 року № 6-21".
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року позов було задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради №39 від 17 січня 2023 року "Про дострокове розірвання в односторонньому порядку договору на перевезення автомобільним транспортом від 18 березня 2021 року № 6-21".
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року апеляційну скаргу Виконавчого комітету Черкаської міської ради задоволено. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року - скасовано та ухвалено постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ПАТ "Черкаське автотранспортне підприємство 17127" до Виконавчого комітету Черкаської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено повністю.
Не погоджуючись із цим судовим рішенням, ПАТ "Черкаське автотранспортне підприємство 17127", в інтересах якого діє адвокат Полинок Олександр Ігорович, звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У касаційній скарзі скаржник в обґрунтування підстав касаційного посилається на підпункти "б", "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та вказує, що особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи та має виняткове значення для скаржника.
Поряд із цим, зазначення у касаційній скарзі доводів щодо позбавлення можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи та виняткове значення для позивача не звільняє особу від обов`язку щодо належного обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв`язку із посиланням на частину четверту статті 328 КАС України та не є достатнім для відкриття касаційного провадження у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування наявності загальних підстав касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що судом апеляційної інстанції під час ухвалення судового рішення не було ураховано висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, що викладені у постанові від 22 травня 2020 року у справі № 825/2328/16 та від 20 липня 2023 року у справі № 640/7843/22.
Однак скаржник не зазначає яку саме норму права судом апеляційної інстанції застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у вищевказаній постанові Верховного Суду та не указує щодо застосування якої саме норми права в ній викладено висновок.
Водночас, суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розуміються такі рішення, в яких аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, і, відповідно, має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Правовим висновком Верховного Суду є висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульований внаслідок казуального тлумачення цієї норми при касаційному розгляді конкретної справи, та викладений у мотивувальній частині постанови Верховного Суду, прийнятої за наслідками такого розгляду.
Так, при встановленні доцільності посилання на постанови Верховного Суду на які посилається скаржник у касаційній скарзі як підставу для перегляду оскаржуваного рішення за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, кожен правовий висновок Верховного Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: чи є правовідносини подібними та чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на редакцію відповідних законодавчих актів.
У такому випадку правовий висновок розглядається "не відірвано" від самого рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних редакцій нормативно-правових актів.
Так, у справі № 825/2328/16 предметом оскарження була постанова Управління Держпраці у Чернігівській області про накладення штрафу у розмірі 58000,00 грн за порушення позивачем статті 96 КЗпП України.
Натомість у цій справі предметом оскарження є рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради № 39 від 17 січня 2023 року "Про дострокове розірвання в односторонньому порядку договору на перевезення автомобільним транспортом від 18 березня 2021 року № 6-21".
Отже, підстави, предмет позову та нормативне регулювання справи № 825/2328/16 є відмінним від тієї, що маємо у цій справі.
Тому наведена скаржником постанова ухвалена за інших фактичних обставин справи, установлених судами, а також врегульовуються іншими нормами матеріального права, а тому посилання заявника касаційної скарги на те, що судові рішення у цій справі ухвалені без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у справах № 825/2328/16 є безпідставними.
Також є безпідставними посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 20 липня 2023 року у справі № 640/7843/22 з огляду на таке.
Так, у справі № 640/7843/22 предметом оскарження є питання правомірності дій та рішень відповідача стосовно розірвання ним в односторонньому порядку договорів про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва, укладених з позивачем. При цьому, суд касаційної інстанції наголосив, що пп. 2 п. 55 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 № 1081 (далі - Порядок №1081) не передбачено права на односторонню відмову від договору, а покладено на організатора обов`язок забезпечити дострокове розірвання договору, що, в свою чергу, має відбуватися згідно загальних положень договірного права та положень умов договорів. Разом з тим, Судом встановлено, що ні з наявного листа Комунальної служби перевезень виконавчого органу Київської міської ради, ні з листів-повідомлень, не вбачається які саме умови договорів було порушено перевізником, що могло б слугувати підставою для достроково розірвання договору.
Натомість у цій справі судом апеляційної інстанції встановлено, що Департаментом житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради було проведено перевірки з дотримання позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт та умов украденого з ним договору про перевезення пасажирів, за результатами яких 11 січня 2023 року складено акти № 1, № 2, № 3. Зауважено, що 04, 05, 06 січня 2023 року рейси по маршруту № 04 (вул. Пацаєва - Обласна лікарня), щодо якого з позивачем укладено відповідний договір, здійснював лише 1 автобус (замість 10, як це передбачено умовами договору), а також установлено порушення позивачем графіку (інтервалу) руху автобуса по маршруту. Отже, на думку суду апеляційної інстанції, позивачем вчинено систематично продовжуване порушення умов укладеного з ним договору та є достатніми підставами для його дострокового розірвання. Крім того, суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що згідно з інформацією ТОВ "Дозор Україна", аналогічні порушення на маршруті № 4 допускались Позивачем й раніше, зокрема 02.11.2022, 03.11.2022, 04.11.2022, що також свідчить про відповідну системність.
З огляду на наведене, обставини справи, та, відповідно, спірні правовідносини у справі № 640/7843/22 не є подібними до обставин цієї справи, а висновки Суду у цій справі зроблені виходячи з конкретних, встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, та ґрунтуються на їх аналізі та оцінці у межах конкретних правовідносин сторін, а відтак правові позиції викладені Верховним Судом у постанові не є релевантними до спірних правовідносин у цій справі.
Верховний Суд уважає необхідним указати, що результат вирішення у кожній справі зумовлений конкретними обставинами та оцінкою доказів. Аналіз висновків суду апеляційної інстанції у цій справі та наведеним скаржником судовим рішенням суду касаційної інстанції, свідчить про те, що воно ґрунтується на різних фактичних обставинах справи, що зумовило різне правозастосування норм, що регулюють спірні правовідносини, а отже й різні висновки, яких дійшли суди.
Отже, касаційна скарга не містить належних доводів та обґрунтувань щодо підстав оскарження судового рішення у цій справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
В обґрунтування загальних підстав касаційного оскарження судового рішення скаржник також посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України відповідно до якого відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права.
Варто зауважити, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову (наприклад, з точки зору порушення її відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.
Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, які неправильно застосовано судами попередніх інстанцій; висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Водночас скаржник не визначає щодо конкретно якої саме норми права, відсутній висновок Верховного Суду.
Суд звертає увагу скаржника, що формальне посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України не може вважатись належним виконанням вимог такого пункту щодо його обґрунтування.
Інші наведені скаржником доводи стосуються здебільшого оцінки встановлених судом апеляційної інстанції обставин та досліджених ними доказів, а тому посилання скаржника в цій частині не узгоджуються з наведеною скаржником підставою касаційного оскарження судового рішення - пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Виходячи з визначених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту.
Посилання на приписи статті 242 КАС України не підміняє визначення таких підстав касаційного оскарження.
Посилання скаржника у касаційній скарзі на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права зводяться до незгоди із висновками суду апеляційної інстанції щодо обставин справи та наполяганні на переоцінці наявних у справі доказів, що не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судового рішення відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Черкаське автотранспортне підприємство 17127", в інтересах якого діє адвокат Полинок Олександр Ігорович, на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року у справі № 580/483/23 за позовом приватного акціонерного товариства "Черкаське автотранспортне підприємство 17127" до Виконавчого комітету Черкаської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Недоліки необхідно усунути шляхом подання до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини 4 статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України.
Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.О. Єресько
В.М. Соколов
А.Г. Загороднюк
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 21.09.2023 |
Оприлюднено | 22.09.2023 |
Номер документу | 113635734 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них транспорту та перевезення пасажирів |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Єресько Л.О.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Епель Оксана Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Епель Оксана Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Епель Оксана Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Епель Оксана Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Епель Оксана Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Епель Оксана Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Епель Оксана Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні