Ухвала

від 21.09.2023 по справі 160/15835/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 160/15835/22

адміністративне провадження № К/990/31021/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду

Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БОЙКО-ТРАНС» (далі - ТОВ «БОЙКО-ТРАНС» ) на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2023 року у справі №160/15835/22 за позовом ТОВ «БОЙКО-ТРАНС» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

УСТАНОВИВ:

12 жовтня 2022 року ТОВ «БОЙКО-ТРАНС» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 08 вересня 2022 року №346148 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року позов задоволено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2023 року апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року у справі № 160/15835/22 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Не погодившись із оскаржуваним судовим рішенням, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2023 року касаційну скаргу ТОВ «БОЙКО-ТРАНС» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2023 року у справі №160/15835/22 повернуто особі, яка її подала.

11 вересня 2023 року до Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга ТОВ «БОЙКО-ТРАНС» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2023 року у справі №160/15835/22.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Скаржник, оскаржуючи рішення судів попередніх інстанцій, посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Заявник касаційної скарги зазначає, що:

- відсутній висновок Верховного Суду щодо процедури спростування суб?єктом господарювання, якого контролюючий орган вважає перевізником у правовідносинах щодо внутрішнього перевезення вантажу, такого статусу та підтвердження свого статусу експедитора у вказаних правовідносинах, а також щодо обсягу документів, які слугують належним, достатнім та допустимим підтвердженням цього статусу у випадку непред?явлення цих документів контролюючому органу водієм перевізника та розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт без участі такого суб?єкта господарювання,

- відсутній висновок Верховного Суду щодо можливості розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт без участі суб?єкта господарювання у разі відсутності інформації щодо вручення суб?єкту господарювання повідомлення про розгляд такої справи; щодо наявності/відсутності у Державної служби України з безпеки на транспорті повноважень здійснювати розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт без участі суб?єкта господарювання, якого вона вважає перевізником, за відсутності інформації щодо вручення такому суб?єкту господарювання повідомлення про розгляд такої справи,

- відсутній висновок Верховного Суду щодо обов?язкової наявності у водія перевізника при здійсненні внутрішніх перевезень вантажів за участю експедитора копії договору транспортного експедирування та розмежування відповідальності перевізника і експедитора при ненаданні водієм перевізника під час перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт копії такого договору.

Верховний Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише посилання на такий підпункт, необхідно зазначити щодо якого саме питання застосування норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Таких доводів заявник не зазначив, а касаційна скарга лише містить детально викладені фактичні обставини справи, незгоду з рішенням судів попередніх інстанцій та цитування норм законодавства, без зазначення конкретної норми права, щодо якої Верховний Суд має викласти висновки стосовно її застосування у подібних правовідносинах.

Лише посилання на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

З огляду на викладене, за такого правового обґрунтування касаційної скарги, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.

Отже, скаржником не викладено передбачені статтею 328 КАС України умови, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БОЙКО-ТРАНС» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2023 року у справі №160/15835/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БОЙКО-ТРАНС» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - повернути особі, яка її подала.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяЖ.М. Мельник-Томенко