Постанова

від 20.09.2023 по справі 420/11263/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2023 року

м. Київ

справа №420/11263/21

касаційне провадження № К/990/21784/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022 (головуючий суддя - Семенюк Г.В., судді - Домусчі С.Д., Шляхтицький О.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал Монтаж буд" до Державної податкової служби України про зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсал монтаж буд» (далі - позивач, Товариство, платник) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - відповідач, Управління, контролюючий орган), Державної податкової служби України (далі - ДПС України), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс-Шляхбуд» (далі - третя особа, ТОВ «Авіс-Шляхбуд»), в якому просило:

визнати протиправною бездіяльність ДПС України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС в Одеській області щодо неповернення Товариству з бюджету помилково сплачених грошових коштів в у розмірі 11000,00 грн та у розмірі 187000,00 грн;

зобов`язати ДПС України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС в Одеській області підготувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України висновок (реєстр) про повернення Товариству помилково сплачених грошових коштів у розмірі 11000,00 грн та у розмірі 187000,00 грн шляхом стягнення таких коштів з відповідного бюджету.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 05.03.2021 Товариство мало намір сплатити ТОВ «Авіс-Шляхбуд» кошти за виконану роботу відповідно до договору від 04.01.2021 №04-01/1, водночас при здійсненні перерахування коштів зі свого власного поточного рахунку, позивачем відповідно до платіжних доручень №265 на суму 11000,00 грн, №266 на суму 187000,00 грн було помилково перераховано кошти на електронний рахунок з податку на додану вартість ТОВ «Авіс-Шляхбуд» замість його поточного рахунку. Водночас Управління відмовило повернути кошти позивачу, вважаючи, що відповідний механізм не передбачений Податковим кодексом України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), оскільки йдеться про повернення коштів, які були сплачені на рахунок іншого суб`єкта, а не до бюджету, як податок.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 17.09.2021 у задоволенні позову відмовив.

П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 11.01.2022 скасував судове рішення апеляційної інстанції, визнав протиправною бездіяльність ДПС України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС в Одеській області щодо неповернення Товариству з бюджету помилково сплачених грошових коштів в у розмірі 11000,00 грн та у розмірі 187000, 00 грн, зобов`язано ДПС України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС в Одеській області підготувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України висновок (реєстр) про повернення Товариству помилково сплачених грошових коштів у розмірі 11000,00 грн та у розмірі 187000,00 грн шляхом стягнення таких коштів з відповідного бюджету.

До суду апеляційної інстанції надійшла заява ДПС України про роз`яснення постанови суду апеляційної інстанції від 11.01.2022.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що Товариство не сплачувало податок на додану вартість до відповідного бюджету. Кошти в сумі 11000,00 грн відповідно до платіжного доручення №265 та в сумі 187000,00 грн відповідно до платіжного доручення №266 Товариством було сплачено зі свого поточного рахунку та перераховано на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість ТОВ «Авіс-Шляхбуд», тобто сплачено на ПДВ-рахунок іншого суб`єкт господарювання. ПДВ-рахунок - це рахунок платника (рахунок відкритий платнику податків в Казначействі у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 ПК України та погашення податкового боргу з податку на додану вартість), а не бюджетний рахунок. Кошти на такому рахунку знаходяться у розпорядженні такого платника податку. Відтак, сплачені Товариством кошти не є його грошовими зобов`язаннями перед бюджетом, не сплачувались та не зараховувались до бюджету. У зв`язку з чим, а ні положеннями Кодексу, а ні Порядком не регламентовано повернення коштів, які не надходили до бюджету. При цьому, відповідно до пункту 200-1.6 статті 200-1 ПК України кошти, які зараховані на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку повертаються виключно на рахунок його власника за його відповідною заявою. Повернення коштів іншому платнику податків норма пункту 200-1.6 статті 200-1 Кодексу не передбачає.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12.07.2022 у задоволенні заяви відмовив.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що рішення суду набрало законної сили і є зрозумілим, відтак відсутні підстави для його роз`яснення, виходячи з того, що заявником не наведено жодних обставин, які вказують на те, що рішення суду є незрозумілим.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання щодо роз`яснення судового рішення.

Скаржник доводить, що положеннями ПК України та іншими нормами права не передбачено повернення коштів з інших рахунків інших платників податків, які помилково були перераховані іншому платнику. Відповідно до пункту 200-1.6 статті 200-1 ПК України кошти, які зараховані на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку повертаються виключно на рахунок його власника за його відповідною заявою. Повернення коштів іншому платнику податків положення пункту 200-1.6 статті 200-1 ПК України не передбачають.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 05.09.2022 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 19.09.2023 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження і призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 20.09.2023.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої та другої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Системне тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

При цьому роз`яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню.

Таким чином, колегія суддів погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції, який дійшов правильного висновку про відсутність підстав для роз`яснення постанови суду П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2022, оскільки зазначена постанова складена відповідно до вимог чинного законодавства, є чіткою та зрозумілою і не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті рішення судом апеляційної інстанції були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова