Постанова

від 26.07.2006 по справі 11802-2006а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

11802-2006А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

ПОСТАНОВА

Іменем України

26.07.2006Справа №2-20/11802-2006А

(9 год. 30 хв. – 9 год. 55 хв.) За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю „Механомонтаж”, м. Сімферополь, вул.. Самокіша 22   

До відповідача : Миколаївської селищної ради, Сімферопольський район АРК, смт. Миколаївка, вул. Советська 30  

Про відміну рішень

Суддя  Луцяк М.І.

При секретарі Плотникові І. В.

Представники:

Від позивача :  Проценко О. А., дов-ть від 24.07.06 р. № 12  

Від відповідача : не з'являвся

Сутність спору:

Позивач звернувся у Господарський суд АР Крим із адміністративним позовом до Миколаївської селищної ради та просив відмінити рішення Миколаївської селищної ради від 23.09.2005 р. та зобов'язати її продовжити договір оренди строком на п'ять років під існуючими базами відпочинку „Монтажник” та „Наладчик”.   

Позовні вимоги обґрунтовувалися посиланням на те, що згідно умов договору оренди між сторонами від 01.06.2000 р. ТОВ „Механомонтаж” зверталося до ради листом від 18.03.05 р. про продовження договору оренди, а також і листом від 08.09.05 р., оскільки письмових заперечень у встановлений строк не подавалося, згідно із ст. 33 закону України „Про оренду землі” договір має вважатися поновленим на той же строк  (п'ятирічний) і на тих саме умовах, тому оскаржуване рішення стосовно оренди до 01.01.2007 р., а не до 01.06.2010 р. підлягає скасуванню.

Представник позивача з'явився у судове засідання, позов підтримав повністю.      

Представник відповідача з'являвся у судове засідання 24.07.06 р., позовні вимоги не визнавав, зазначав у відзиві на необґрунтованість посилань позивача на ст. 33 закону про оренду,  те, що  у листі від 08.09.05 р. він просив укласти договори оренди на новий строк. Рішенням селищної ради від 23.09.05 р. передбачалося надання в оренду земельних ділянок відповідачу, але з його вини воно не виконано. Також вказувалось на те, що рішенням сесії ради від 15.03.06 р. ТОВ „Механомонтаж” було відмовлено у продовженні договору оренди і цім рішенням скасовано рішення від 23.09.05 р., тому с 01.06.05 р. позивач використовує земельні ділянки в порушення  вимог ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Робилися посилання  і на ст. 39  Земельного кодексу, генеральний план смт. Миколаївка  за яким тимчасові бази відпочинку підлягають реконструкції . Відповідач просив у частині відміни рішення провадження припинити через відсутність предмету спору, а у іншій   відмовити.            

У судовому засіданні оголошувалась перерва, після перерви розгляд справи продовжено,  представник відповідача не з'являвся.     

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, -

УСТАНОВИВ:

За договором оренди земельної ділянки від 01.06.2000 р. Миколаївська селищна рада Сімферопольського району на підставі рішення ради від 23.05.2000 р. передавала в оренду  ТОВ „Механомонтаж” земельну ділянку  площею 0,08 га з земель загального користування під тимчасовою базою відпочинку „Монтажник” та земельну ділянку 0, 25 га під базою відпочинку „Наладчик” у смт. Миколаївка Сімферопольського району по вул. Набережна, а останнє зобов'язувалось прийняти ділянки та оплачувати згідно із умовами договору.

Відповідно до п. 1.5 договору земельні ділянки передавалися в оренду строком на п'ять років до 01.06.2005 р. з правом подальшого продовження терміну дії. По закінченню строку договору передбачалось переважне право  орендаря на поновлення договору для чого не пізніш за два місяці до закінчення договору мало бути подано відповідну заяву.    

Права та обов'язки сторін, інші умови передбачено певними розділами договору.

Договір був посвідчений нотаріально, зареєстрований у районному відділі земельних ресурсів.

Згідно угоди від 30.07.2002 р. до договору оренди вносилися зміни у частині щодо орендної плати.          

ТОВ  „Механомонтаж” листом вих. від. 18.03.2005 р. звернулося до Миколаївської селищної ради в особі голови та просило продовжити строк дії договору оренди земельних ділянок під базами відпочинку „Монтажник” та „Наладчик”. Згідно відмітки лист було отримано 30.03.2005 р., вх. № 188.    

Доказів наявності відповіді на вказаний лист суду не подано.

Зверталося ТОВ „Механомонтаж” із листом щодо укладення договору оренди на новий строк від 08.09.2005 р., який було вручено відповідачу 09.09.2005 р.  

Згідно рішень Миколаївської селищної ради від 23.09.2005 р.  було вирішено надати ТОВ „Механомонтаж” в оренду строком до 01.01.2007 р. земельні ділянки у смт. Миколаївка по вул. Набережній    площею 0, 25 га під розміщення  бази відпочинку „Наладчик” та 0, 08 га під базу відпочинку „Монтажник”, при цьому також встановлювалися обов'язки ТОВ „Механомонтаж” щодо землекористування, укладення договору оренди на протязі місяця, встановлено розмір орендної плати та відповідний рахунок на який вона мала вноситися.        

Згідно із п. 1 ст. 71  Кодексу адміністративного судочинства кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини,  на  яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,  крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, коли обставини встановлені відповідними судовими рішеннями, визнані сторонами, є загальновідомими.

Відповідно до п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства  в адміністративних справах про протиправність рішень  суб'єкта  владних  повноважень  обов'язок  щодо доказування правомірності  свого  рішення покладається    на   відповідача,   якщо   він   заперечує   проти адміністративного позову.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та  органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти  лише  на  підставі,  в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.

Відповідно ж  до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів  поширюється  на  всі  правовідносини,   що виникають  у  державі.

Статтею 33 закону України „Про оренду землі” передбачено, що  у разі  коли орендар   продовжує   користуватися   земельною ділянкою   після   закінчення   строку   договору  оренди,  то  за відсутності  письмових  заперечень  орендодавця  протягом   одного  місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і  на  тих  самих  умовах,  які  були  передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Відповідачем не було подано суду доказів, що у відповідності до ст. 33 закону про оренду землі  листом-повідомленням протягом місяця після 01.06.2005 р.  ТОВ „Механомонтаж” було повідомлено про наявність заперечень щодо продовження строку дії договору оренди і такий лист є отриманим.

Отже,  договір оренди від 01.06.2000 р. між сторонами станом на дату прийняття спірних рішень  мав бути поновленим на той саме строк та на тих саме умовах.  

Таким чином,  рішення ради від 23.09.2005 р. є такими, що порушують права позивача щодо землекористування, адже зменшують строк та умови користування землею, гарантованими спеціальною нормою закону про оренду землі.    

З огляду на приписи ст. 33 закону „Про оренду землі” посилання відповідача  на ст. 39 Земельного кодексу, генеральний план міста не приймаються.   

Стосовно посилань відповідача на рішення віл 15.03.2006 р. року суд має зазначити, що воно не містить приписів про скасування рішення від 23.09.2005 р. , відмова у продовжені договору оренди поза строком передбаченим ст. 33 закону про оренду не може породжувати відповідних прав чи обов'язків.  

Зміни, доповнення  до поновленого договору можуть вноситися, але  у встановленому порядку за згодою сторін чи у судовому порядку за наявності спору.         

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.  

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд з у разі задоволення позову може прийняти постанову у тому числі і про визнання  рішення    суб'єкта   владних повноважень чи окремих його положень,  дій чи бездіяльності протиправними, скасування або визнання нечинним рішення.  Суд може   прийняти   іншу   постанову,   яка  б  гарантувала дотримання і захист прав,  свобод, інтересів людини і громадянина, інших  суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.   

Керуючись ст. 162 КАС України, ст. 20 Господарського кодексу України  суд вважає за доцільне визнати рішення ради від 23.09.2005 р. нечинними. Має бути визнано визнаний поновленим та таким, що є продовженим дією  договір оренди від 01.06.00 р. і відповідно наявність прав у позивача щодо користування землею,  у частині ж вимог про  зобов'язання ради продовжити договір   має бути відмовлено.         

Підлягає стягненню на  користь позивача судовий збір у розмірі  3, 40 грн.  із місцевого бюджету України на підставі ч. 1  ст. 94, п. 3 прикінцевих та перехідних положень  КАС  України.

На підставі викладеного та керуючись  ст. 94, 160-163, п. 6 прикінцевих та перехідних положень  Кодексу адміністративного судочинства  України, суд

Постановив:

1.          Позов задовольнити частково.  

2.          Визнати  нечинними  рішення Миколаївської селищної ради від 23.09.2005 р. „Про передачу в оренду  земельної ділянки ТОВ „Механомонтаж” під розміщення бази відпочинку „Наладчик” розташованої у смт. Миколаївка по вул. Набережній”    та „Про передачу в оренду  земельної ділянки ТОВ „Механомонтаж” під розміщення бази відпочинку „Монтажник” розташованої у смт. Миколаївка по вул. Набережній”.    

3.          Визнати поновленим, таким, що продовжений  дією на строк до 01.06.2010 року договір  оренди земельної ділянки від 01.06.2000 р. між Миколаївською селищною радою Сімферопольського району (Сімферопольський район АРК, смт. Миколаївка, вул. Советська 30) та Товариством з обмеженою відповідальністю   „Механомонтаж” (м. Сімферополь, вул. Самокіша 22, ідентифікаційний код 30691983)  щодо земельної ділянки  площею 0,08 га під тимчасову базу відпочинку „Монтажник” та земельної ділянки 0, 25 га під базу відпочинку „Наладчик” у смт. Миколаївка Сімферопольського району по вул. Набережна.

4.          В іншій частині відмовити.  

5.          Стягнути з  місцевого бюджету  Миколаївської селищної ради Сімферопольського району (Сімферопольський район АРК, смт. Миколаївка, вул. Советська 30) на користь   Товариства з обмеженою відповідальністю   „Механомонтаж” (м. Сімферополь, вул. Самокіша 22, ідентифікаційний код 30691983)  3, 40 грн. судового збору.  

Виконавчій документ  видати після вступу  постанови в законну силу за заявою сторони.

     У разі неподання  заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання  постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ -  з дня складення у повному обсязі).

    Якщо після подачі заяви  про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу  через 20 днів після подання заяви про апеляційне  оскарження.  

   Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Луцяк М.І.