Ухвала

від 07.08.2023 по справі 757/31301/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/31301/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2023 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю:

особи, яка подала клопотання, адвоката: не з`явилася,

прокурора: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.05.2023 року №757/17426/23-к, у кримінальному провадженні №12015100060000632 від 02.02.2015 року,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді в інтересах ОСОБА_4 із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.05.2023 року №757/17426/23-к на транспортний засіб AUDI A8, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .

В обґрунтування клопотання адвокат ОСОБА_3 зазначає, що вказаний транспортний засіб на праві власності належить ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про право власності НОМЕР_3 від 22.12.2022 року, а не СП ТОВ «Транс-Груп». ОСОБА_4 жодного відношення до СП ТОВ «Транс-Груп» не має. Враховуючи вищевикладене, адвокат ОСОБА_3 зазначає, що накладений арешт на вищевказаний транспортний засіб є помилковим та не відповідає меті накладення арешту, є неспівмірним із завданнями кримінального провадження, тому просить його скасувати.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

В судове засідання особа, яка подала клопотання, не з`явилася, про день, час, місце розгляду скарги повідомлений у встановленому законом порядку, на адресу суду подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про день, час, місце розгляду скарги повідомлений у встановленому законом порядку, на адресу суду подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, проти задоволення клопотання заперечував та на підтвердження своєї позиції подав письмові заперечення.

Згідно ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.

За таких обставин, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті доводів та вимог клопотання за відсутності в судовому засіданні особи, яка подала клопотання, та прокурора, на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015100060000632 від 02.02.2015, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 115, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 191, ст. 386, ч. 1 ст. 129 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі від 02.05.2023 року № 757/17426/23-к накладено арешт на майно, яке зареєстровано за СП ТОВ «Транс-Груп» (код ЄДРПОУ 31256942), в тому числі транспортний засіб AUDI A8, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу .

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 02.05.2023 року №757/17426/23-к, слідчий суддя дійшов висновку, про накладення арешту з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя критично ставить до доводів адвоката ОСОБА_3 про необхідність скасування арешту майна у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 є добросовісним набувачем вказаного майна, оскільки автомобіль був придбаний останнім на законних підставах - за договором купівлі-продажу, оскільки підстави на які посилається представник заявника, що на його думку, свідчать про необхідність скасування вказаного арешту, є предметом перевірки органу досудового розслідування в межах кримінального провадження №12015100060000632.

Частиною 5 статті 9 КПК України, передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Так, слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування в кримінальному провадженні наразі триває, доводи клопотання не містять належного обґрунтування, яке б дало слідчому судді підстави дійти висновку, що необхідність накладення арешту на майно, яке є предметом розгляду вказаного клопотання, на теперішній час відпала.

На підставі викладеного слідчий суддя вважає, що особою, яка звернулась із клопотанням, на даній стадії провадження не доведено, що арешт накладено необґрунтовано чи в застосуванні такого заходу забезпечення відпала потреба, з чим закон пов`язує можливість скасування арешту майна, а відтак в задоволенні клопотання cлід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 107, 170, 174, 307, 309, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.05.2023 року №757/17426/23-к, у кримінальному провадженні №12015100060000632 від 02.02.2015 року - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1