Ухвала

від 22.09.2023 по справі 404/1779/23

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/1779/23

Номер провадження 2-з/404/62/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2023 року Кіровський районний суд міста Кіровограда

в скла ді: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Шевчук Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без повідомлення учасників справи та фіксування судового засідання технічними засобами, в місті Кропивницькому заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову № 404/1779/23, номер провадження 2-з/404/62/23 у цивільній справі № 404/1779/23, номер провадження 2/404/339/23, за позовом Фермерського господарства «Ніка-Т», до ОСОБА_1 , про відшкодування матеріальної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство «Ніка-Т» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 відшкодування матеріальних збитків в сумі 282003,41 грн.

Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 27 квітня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання (а.с.104).

Через канцелярію суду, від відповідача надійшла заява про забезпечення позову (вх. № 34708 від 20.09.2023 року) шляхом накладення арешту із забороною вчиняти Фермерському господарству «Ніка-Т» та іншим особам, (третім особам) певні дії, а саме: корисутвання земельною ділянкою площею 7,3479 га, яка знаходиться на території Устинівської селищної ради, Кропивницького району, Кіровоградської області, за кадастровим номером № 3525884700:02:000:0158, яка належить ОСОБА_1 на праві власності, в тому числі з обробки даної землі, засівань будь-якої сільськогосподарською культурою та збір з неї врожаю, а також передачу в суборенду.

Заява мотивована тим, що позивач постійно порушує права відповідача, як власника земельної ділянки, що позбавляє її право вільно розпоряджатись та користуватись земельною ділянкою. Зазначає, що внаслідок протиправних дій з боку позивача, які полягають в тому, що обробивши та посіявши сільськогосподарську культуру та маючи намір зібрати врожай і в подальшому отримати прибуток у відповідача існує реальний ризик того, що позивач прикриваючись нібито існуючим договором оренди землі, вчинить дії, які вже до цього вчиняв з данною земельною ділянкою, а саме: намагання обробити землю та зібрати врожай який належить відповідачу. Отже незабезпечення позову призведе до обробки, засівання земельної ділянки та в подальшому до збирання врожаю позивачем, що призведе до порушення прав власності відповідача та завдання їй збитків.

Розглянувши заяву відповідача про забезпечення позову суд встановив таке.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Згідно з частинами першої-другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, забезпечення позову слід розуміти як вжиття судом заходів для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання можливого прийнятого за його позовом позитивного рішення.

Частиною першою статті 150 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При цьому частиною третьою статті 150 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Так, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має з`ясувати наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів,співмірність заявленого виду забезпечення позову із позовними вимогами,забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасником судового процесу, розумність, обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду».

Таким чином, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Водночас, з заявою про забезпечення позову в данному випадку звертається відповідач, без відповідного обгрунтування щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача

При цьому, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Крім того, заявник має довести, що в разі невжття заходів забезпечення існує загроза невиконання рішення суду чи ускладнення його виконання або ефективного захисту чи поновлення його порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він звернувся до суду.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Однак, відповідачем не доведено, що в даному випадку невжиття заходу забезпечення позову, про який він просить, унеможливить виконання можливого рішення суду, а також, що забезпеченням позову не буде порушено баланс інтересів сторін. Вказаний відповідачем захід забезпечення позову є невідповідним заявленим позовним вимогам, його застосування не є необхідним.

Крім того, згідно частин першої та другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Також, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» роз`яснено, що при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів відповідача, судом не встановлено розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту із забороною вчиняти Фермерському господарству «Ніка-Т» та іншим особам, (третім особам) певні дії, зокрема, користування земельною ділянкою площею 7,3479 га, яка знаходиться на території Устинівської селищної ради, Кропивницького району, Кіровоградської області, за кадастровим номером № 3525884700:02:000:0158, яка належить ОСОБА_1 на праві власності, в тому числі з обробки даної землі, засівань будь-якої сільськогосподарською культурою та збір з неї врожаю, а також передачу в суборенду, а тому суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Крім того, суд звертає увагу відповідача, що його посилання у заяві про забезпечення позову на постанову Верховного Суду по справі № 910/8060/19 від 10.11.2021 року, якою на думку відповідача надано можливість звернення до суду із заявою про забезпечення позову не тільки позивачу, а й відповідачу, є помилковими. Оскільки зазначеною постановою висловлено думку щодо ефективного способу захисту прав позивача, і не стосується видів забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 149-153, 260, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову № 404/1779/23, номер провадження 2-з/404/62/23 у цивільній справі № 404/1779/23, номер провадження 2/404/339/23, за позовом Фермерського господарства «Ніка-Т», до ОСОБА_1 , про відшкодування матеріальної шкоди, відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст судового рішення складено 22.09.2023 року.

Суддя Кіровського районного

суду міста Кіровограда Людмила КУЛІНКА

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Л. Д. Кулінка