Постанова

від 21.09.2023 по справі 521/9603/13-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1306/23

Справа № 521/9603/13-ц

Головуючий у першій інстанції Мазун І. А.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2023 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 521/9603/13-ц

Номер провадження: 22-ц/813/1306/23

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя доповідач),

- суддів Князюка О.В., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря судового засідання Власенко С.І.,

учасники справи:

- позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс», правонаступником якого є - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»,

- відповідачі 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс», правонаступником якого є - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на рішення Малиновського районного суду м. Одеси, ухвалене у складі судді Мазун І. А. о 10 годині 29 хвилині 26 квітня 2021 року, повний текст рішення складений 27 квітня 2021 року,

встановив:

2. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» (далі ТОВ «Кредекс Фінанс») звернулося до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути в солідарному порядку з відповідачів заборгованість за кредитним договором в сумі 330 143,65 грн. та судовий збір у розмірі - 3 301,44 грн..

ТОВ «Кредекс Фінанс» обґрунтовує свої вимоги тим, що 11.06.2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (правонаступником якого є - акціонерне товариство "УкрСиббанк") та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11350845000, за умовами якого банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі - 24 900,00 доларів США.

З метою забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором, 11.06.2008 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №206332, за умовами якого ОСОБА_2 зобов`язується перед АКІБ "УкрСиббанк" відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх своїх зобов`язань перед кредитором, що виникли з договору про надання споживчого кредиту від 11.06.2008 року №11350845000.

20.04.2012 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кредекс Фінанс" було укладено договір факторингу №05/12. Згідно з умовами даного договору ПАТ "УкрСиббанк" відступило, а ТОВ "Кредекс Фінанс" набуло право вимоги за кредитними договорами, зокрема, за договором про надання споживчого кредиту від 11.06.2008 року №11350845000.

Посилаючись на невиконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором, позивач просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість в сумі - 330 143,65 грн., з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням - 191 511,75 грн.; - проценти за користування коштами - 8 315,40 грн.; - пеня за порушення термінів погашення грошових зобов`язань - 41 577,00 грн.; - заборгованість за відсотками - 88 739,50 грн. (Т. 1, а. с. 3 - 4 зворотна сторона).

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 09 квітня 2014 року задоволено вищевказані позовні вимоги ТОВ «Кредекс Фінанс».

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кредекс Фінанс»заборгованість по договору про надання споживчого кредиту № 11350845000 від 11 червня 2008 року в сумі - 330 143,65грн., а також в рівних частках судовий збір у розмірі -3 301,44грн. (Т. 1, а. с. 80 - 83).

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 20 липня 2020 рокузаочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від09 квітня 2014року у справі № 521/9603/13-ц за позовомТОВ «Кредекс Фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості скасовано та призначено справу до розгляду в загальному порядку (Т. 1, а. с. 147 - 148).

21.01.2021 року представником ТОВ «Вердикт Капітал» було подано до суду заяву про заміну сторони правонаступником, яка була задоволена протокольною ухвалою в судовому засіданні 11.03.2021 року.

Позиція сторін в суді першої інстанції

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не скористались правом надання відзиву на позовну заяву. Відзиви на позовну заяву не надійшли.

Від адвоката Костенка О.О., діючого від імені ОСОБА_2 , надійшла заява про врахування висновків Верховного Суду при ухваленні рішення у справі (Т. 2, а. с. 64 - 65).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2021 року відмовлено у задоволені вищевказаного позову.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, щопозивачем, в порушення ст. ст. 43, 84 ЦПК України, на виконання ухвали про витребування доказів від 29.09.2020 року, не було надано до суду доказів на підтвердження переходу до позивача права вимоги за кредитним договором на підставі договору факторингу від 20.04.2012 року №05/12. В матеріалах справи наявний лише незасвідчений витяг з договору факторингу та незасвідчена копія акту приймання-передачі без конкретизованого реєстру заборгованості боржників, з якого неможливо встановити факт передачі права вимоги саме за договором про надання споживчого кредиту від 11.06.2008 року №11350845000.

Наявні в матеріалах справи копії повідомлень про передачу права грошової вимоги №б/н (Т. 1, а. с. 190), копії вимог про погашення кредитної заборгованості від 20.05.2012 року №1657 (Т. 1, а. с. 188), від 20.05.2012 року №1658 (Т. 1, а. с. 191) подані до суду в незасвідчених копіях, які в силу приписів ст. 78, ч. 2 ст. 93 ЦПК України є недопустимими доказами, тому до уваги судом не прийняті.

Доказів отримання (рекомендованих повідомлень про вручення) чи неотримання (конвертів з відповідною відміткою тощо) відповідачами вказаних документів до суду не надано. До наданих позивачем копій списків згрупованих поштових відправлень з рекомендованим повідомленням від 30.05.2012 року (Т. 1, а. с. 20 - 21) суд першої інстанції поставився критично, оскільки вони не містять опису вкладень до таких поштових відправлень, а відправником зазначено не позивача, а приватне підприємство "Катран-ОС" (код ЄДРПОУ 33104983).

Враховуючи, щоматеріали справи не містять належних, достовірних та допустимих доказів направлення відповідачам повідомлень про перехід права вимоги задоговором про надання споживчого кредиту від 11.06.2008 року №11350845000 до ТОВ "Кредекс Фінанс" на підставі договору факторингу, тому позивачем не доведено його право вимоги до відповідачів.

Крім того, позивачем не обґрунтовано та документально не підтверджено факт видачі банком позичальнику кредитних коштів в розмірі - 24 900,00 доларів США, оскільки в матеріалах справи відсутні заяви на відкриття поточного рахунку на користь позичальника (клієнта банку), договір банківського рахунку, укладений між банком та позичальником на відкриття та обслуговування поточного рахунку, оформлення яких передбачено вимогами Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків-резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного Банку України від 12.11.2003 року № 492.

Наявну в матеріалах справи незасвідчену копію розрахунку ціни позову, яка містить розрахунок заборгованості відповідача ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту від 11.06.2008 року №11350845000 (Т. 1, а. с. 15, 183) суд вважав неповним, одностороннім арифметичним відображенням позивачем певних сум, яка не підтверджує існування тих чи інших фінансових операцій. Зазначений розрахунок підписаний представником за довіреністю Макєєвим Є.Ю., незасвідчена копія довіреності на представництво інтересів ТОВ "Кредекс Фінанс" від 05.03.2013 року №02-5/03/13 була подана позивачем при зверненні до суду (Т. 2, а. с. 85 - 92).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» просить рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2021 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт вказує на те, що 1) судом першої інстанції безпідставно виключено з числа доказів документи, які свідчать про кредитні взаємовідносини між сторонами; 2) неповідомлення боржника про заміну кредитора в зобов`язанні при поданні позову до суду не тягне за собою відмову в позові новому кредитору, оскільки неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права фактора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду. Боржник у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог фактора, що відповідає положенням ст. 124 Конституції України (Т. 2, а. с. 106 - 113).

Позиція сторін в суді апеляційної інстанції

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не скористались правом надання відзиву на апеляційну скаргу. Відзиви на апеляційну скаргу не надійшли.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

09 червня 2021 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, суддею-доповідачем було обрано Ващенко Л.Г..

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 11 червня 2021 року апеляційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2021 року було залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Згідно Рішення Вищої ради правосуддя від 20.07.2021 року №1612/0/15-21 суддю ОСОБА_4 звільнено з посади судді Одеського апеляційного суду у відставку.

На підставі цього та керуючись Положенням про АСДС, було здійснено повторний автоматизований розподіл.

Матеріали цивільної справи передано до канцелярії Одеського апеляційного суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2021 року визначено склад колегії суддів: - головуючий суддя - Заїкін А.П., судді - Колесніков Г.Я., Вадовська Л.М..

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом подано до суду заяву, якою усунуто зазначені в ухвалі недоліки.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 18.08.2021 рокуцивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2021 року прийнято до провадження судді Заїкіна А.П..

Ухвалою Одеського апеляційного суду від18.08.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2021 року.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 18.08.2021 року призначено апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2021 року до розгляду.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 18 вересня 2023 року задоволено клопотання представника ОСОБА_5 , діючого від імені товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні в режимі відеоконференції адвокат Старча А.В., діючий від імені ТОВ «Вердикт Капітал», просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення скасувати ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін,а неможливістьвирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, багаторазове призначення справи до розгляду, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її інших учасників.

3. Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» підлягає задоволенню частково.

Встановлені обставини по справі, визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин

11.06.2008 року між АКІБ "УкрСиббанк" (далі - Банк) та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11350845000 (далі - Кредитний договір).

Згідно з п. 1.1 кредитного договору банк зобов`язується надати позичальнику, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти в сумі - 24 900,00 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот) доларів США та сплатити плату за кредит в порядку і на умовах, визначених договором. Вказана сума кредиту дорівнювала еквіваленту - 120 802,35 грн. (сто двадцять тисяч вісімсот дві гривні 35 копійок) за курсом НБУ на день укладення договору.

Пунктом 1.2 кредитного договору визначено, що надання кредиту здійснюється 11.06.2008 року. Позичальник зобов`язується повернути кредит у повному обсязі не пізніше 11.06.2015 року. Позичальник зобов`язується повертати суму кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі - 460,00 (чотириста шістдесят) доларів США в день сплати ануїтетних платежів.

Згідно з п. 1.3.1 кредитного договору за користування кредитними коштами протягом перших 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється в розмірі - 13,5 % річних.

Відповідно до п. 1.3.4 кредитного договору строк сплати кредиту та нарахованих процентів: 11 числа кожного місяця, наступного за тим, за який було видано кредит.

Згідно з п. 1.5 кредитного договору банк надає позичальнику кредит шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника.

Відповідно до пункту 2.1 кредитного договору виконання усіх грошових зобов`язань в повному обсязі позичальника за договором забезпечується порукою ОСОБА_2 згідно з договором поруки №206332 від 11.06.2008 року та заставою транспортного засобу марки HYUNDAI, модель AVANTE, 2008 року випуску, сірого кольору, номер шасі НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 .

Пунктом 9.2 кредитного договору сторони погодили, що банк самостійно веде облік та здійснює розрахунки заборгованості позичальника відповідно до вимог законодавства України та умов договору.

11.06.2008 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 до договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 11.06.2008 року №11350845000, в якій сторони погодили, зокрема, додати до договору графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту та тарифи банку.

11.06.2008 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 (далі - Поручитель) було укладено договір поруки №206332 (далі - Договір поруки).

Згідно з п. 1 договору поруки поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх його зобов`язань перед кредитором, що виникли з договору про надання споживчого кредиту від 11.06.2008 року №11350845000.

Відповідно до п. 1.3 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник за всіма зобов`язаннями останнього за кредитним договором.

Пунктом 1.4 договору поруки встановлено, що відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

20.04.2012 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кредекс Фінанс" було укладено договір факторингу №05/12.

Згідно з п. 2.1 договору факторингу ПАТ "УкрСиббанк" зобов`язується відступити, а ТОВ "Кредекс Фінанс" зобов`язується придбати права вимоги за кредитами, прийняти їх та сплатити ціну продажу, передбачену договором.

Відповідно до акту приймання-передачі від 14.05.2012 року, укладеного між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кредекс Фінанс" (а.с. 24 т. ІІ), ПАТ "УкрСиббанк" передає (відступає) права вимоги за кредитами за переліком, наведеним у реєстрі заборгованості боржників, фактору - ТОВ "Кредекс Фінанс", а фактор приймає такі права вимоги за кредитами, переліченими у реєстрі заборгованості боржників, що є додатком 1 до акта приймання-передачі. Вказаного додатку (реєстру заборгованості боржників) на підтвердження факту переходу права вимоги, зокрема, за договором про надання споживчого кредиту від 11.06.2008 року №11350845000 позивачем не надано.

Протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Кредекс Фінанс" від 01.08.2018 року №01/08-2018 ТОВ "Кредекс Фінанс" перейменовано на ТОВ "Вердикт Капітал", яке виступає правонаступником усіх прав та обов`язків ТОВ "Кредекс Фінанс".

Ухвалою від 29.09.2020 року судом було витребуванні докази по справі, якою зобов`язано ТОВ "Кредекс Фінанс" надати: - належним чиномзавірену копіюдоговору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 11.06.2008 року №11350845000, укладеного між ОСОБА_1 та АКІБ "УкрСиббанк" разом з усіма його невід`ємними складовими частинами, зокрема: - заяву-анкету (або інший документ) позичальника; - пам`ятку позичальника; - тарифи банку, що діяли на момент укладення договору - 11.06.2008 року та письмові докази того, що ОСОБА_1 був ознайомлений із ними під підпис; - правила та умови надання банківських послуг, що діяли на момент укладення договору - 11.06.2008 року та письмові докази того, що ОСОБА_1 був ознайомлений із ними під підпис; - графік платежів по договору та письмові докази того, що ОСОБА_1 був ознайомлений із ними під підпис; - належним чином завірені копії первинних бухгалтерських та касових документів на підтвердження факту передачі грошових коштів в розмірі - 24 900,00 доларів США ОСОБА_1 (заява про видачу готівки, меморіальний ордер, чеки, квитанції, тощо) за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 11.06.2008 року №11350845000; - належним чиномзавірену копіюдоговору поруки від 11.06.2008 року №206332, укладеного між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 ; - обґрунтованийрозрахунок заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 11.06.2008 року №11350845000 з розшифровкою сум тіла кредиту, нарахованих процентів, комісій, штрафних санкцій помісячно, а також здійснених сум погашення заборгованості за тілом кредиту, відсотками, комісією, штрафними, санкціями із зазначенням дати погашення; - у разі наявності, належним чином засвідчені копіїусіхрішень уповноваженого органу ПАТ "УкрСиббанк" про надання та обслуговування (зміну умов) кредиту згідно з договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 11.06.2008 року №11350845000; - належним чином завірену копію договору щодо передачі права вимоги за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 11.06.2008 року №11350845000 та договором поруки від 11.06.2008 року №206332, укладеним між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кредекс Фінанс" з усіма його додатками; - належним чином засвідчені копіїлистування між ПАТ "УкрСиббанк", ТОВ "Кредекс Фінанс" та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 11.06.2008 року №11350845000 та договором поруки від 11.06.2008 року №206332; - докази отримання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомлення про передачу ПАТ "УкрСиббанк" ТОВ "Кредекс Фінанс" права грошової вимоги за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 11.06.2008 року №11350845000 та договором поруки від 11.06.2008 року №206332; - докази отримання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимоги про погашення кредитної заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 11.06.2008 року №11350845000 та договором поруки від 11.06.2008 року №206332.

28.10.2020 року на виконання ухвали про витребування доказів представником позивача подано до суду:

- засвідчену копію договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 11.06.2008 року №11350845000 (Т. 1, а. с. 166 - 174);

- засвідчену копію додатку №2 "Тарифи банку" до Кредитного договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11350845000 від 11 червня 2008 року (Т. 1, а. с. 175);

- засвідчену копію однієї сторінки додаткової угоди №1 до договору про надання споживчого кредиту №11350845000 від 11 червня 2008 року (Т. 1, а. с. 176);

- копію додатку №2 "Графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту" (Т. 1, а. с. 177 - 180);

- засвідчену копію договору поруки від 11 червня 2008 року №206332 (Т. 1, а. с. 181 - 182);

- копію розрахунку ціни позову за кредитним договором №11350845000 від 11 червня 2008 року за підписом представника за довіреністю Макєєва Є.Ю. (Т. 1, а. с. 183);

- засвідчену копію заявки анкети заявника на отримання кредиту (Т. 1, а. с. 184 - 185);

- засвідчену копію анкети поручителя (Т. 1, а. с. 186 -187);

- копію вимоги ТОВ "Кредекс Фінанс" до ОСОБА_1 про погашення кредитної заборгованості (лист від 20.05.2012 року за №1657) (Т. 1, а. с. 188 - 189);

- копію повідомлення ТОВ "Кредекс Фінанс" до ОСОБА_1 про передачу права грошової вимоги (Т. 1, а. с. 190);

- копію вимоги ТОВ "Кредекс Фінанс" (лист від 24.05.2012 року №1658) до ОСОБА_2 про погашення кредитної заборгованості (Т. 1, а. с. 191 - 192);

- копію повідомлення ПАТ "УкрСиббанк", ТОВ "Кредекс Фінанс" до ОСОБА_2 про передачу права грошової вимоги (Т. 1, а. с. 193);

- копію виписки по кредитному договору ОСОБА_1 (Т. 1, а. с. 194 - 202);

- засвідчену копію протоколу загальних зборів ТОВ "Кредекс Фінанс" від 01 серпня 2018 року №01/08-2018 (Т. 1, а. с. 203 - 204);

- засвідчену копію протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Вердикт Капітал" від 31 травня 2019 року №31/05-2019 (Т. 1, а. с. 205);

- засвідчену копію наказу ТОВ "Вердикт Капітал" від 03 червня 2019 року №26-к про призначення на посаду Генерального директора за сумісництвом (Т. 1, а. с. 206).

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився/не погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції.

Мотиви частково прийняття аргументів, викладених в апеляційній скарзі

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Згідно із статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

20.05.2008 року ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" із заявою про отримання кредиту у розмірі - 24900 доларів США.

11.06.2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (правонаступником якого є - акціонерне товариство "УкрСиббанк") та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11350845000, за умовами якого банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі - 24900,00 доларів США (двадцять чотири тисячі дев`ятсот доларів США 00 центів).

З метою забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов`язань за вказаним договором, 11.06.2008 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №206332, за умовами якого ОСОБА_2 зобов`язується перед АКІБ "УкрСиббанк" відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх своїх зобов`язань перед кредитором, що виникли з договору про надання споживчого кредиту від 11.06.2008 року №11350845000.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами справи не оспорюється факт укладання вищезазначених договорів.

Для перевірки фактів викладених у позовній заяві та на вимогу відповідача у справі судом першої інстанції було витребувано відповідні докази.

Так, 28.10.2020 року на виконання ухвали про витребування доказів представником позивача подано до суду наступні докази: - засвідчену копію договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 11.06.2008 року №11350845000; - засвідчену копію додатку №2 "Тарифи банку" до Кредитного договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11350845000 від 11 червня 2008 року; - засвідчену копію однієї сторінки додаткової угоди №1 до договору про надання споживчого кредиту №11350845000 від 11 червня 2008 року; - копію додатку №2 "Графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту"; - засвідчену копію договору поруки від 11 червня 2008 року №206332; - копію розрахунку ціни позову за кредитним договором №11350845000 від 11 червня 2008 року за підписом представника за довіреністю Макєєва Є.Ю.; - засвідчену копію заявки анкети заявника на отримання кредиту; засвідчену копію анкети поручителя; - копію вимоги ТОВ "Кредекс Фінанс" до ОСОБА_1 про погашення кредитної заборгованості (лист від 20.05.2012 року за №1657); - копію повідомлення ТОВ "Кредекс Фінанс" до ОСОБА_1 про передачу права грошової вимоги; - копію вимоги ТОВ "Кредекс Фінанс" (лист від 24.05.2012 року №1658) до ОСОБА_2 про погашення кредитної заборгованості; - копію повідомлення ПАТ "УкрСиббанк", ТОВ "Кредекс Фінанс" до ОСОБА_2 про передачу права грошової вимоги; - копію виписки по кредитному договору ОСОБА_1 ; - засвідчену копію протоколу загальних зборів ТОВ "Кредекс Фінанс" від 01 серпня 2018 року №01/08-2018; - засвідчену копію протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Вердикт Капітал" від 31 травня 2019 року №31/05-2019; - засвідчену копію наказу ТОВ "Вердикт Капітал" від 03 червня 2019 року №26-к про призначення на посаду Генерального директора за сумісництвом.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (втратила чинність на підставі Постанови Національного банку № 75 від 04.07.2018), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

П. п. 14 ч. 3 Розділу 1 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України вказує, щопервинний документ- документ, який містить відомості про операцію.

П. 50 Розділу 3 Положення встановлює, що первинні документи складаються на бланках форм, затверджених відповідно до законодавства України. Документування операцій може здійснюватися з використанням бланків, виготовлених банком самостійно, які повинні містити обов`язкові реквізити чи реквізити форм, затверджених відповідно до законодавства України.

В свою чергу, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 аналогічно встановлює, щовиписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем надано виписку по рахунку ОСОБА_1 за кредитним договором у період з 11.06.2008 року по 22.05.2012 року, яка в свою чергу підтверджує факт видачі банком позичальнику кредитних коштів в розмірі 24 900,00 доларів США та отримання них останнім.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) сформульовано правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.

Колегія суддів погоджується із наведеним у апеляційній скарзі доводами банку про те, що факт отримання кредиту може бути доведено не лише заявою про видачу готівки, а й сукупністю інших доказів, зокрема: кредитним договором, меморіальними ордерами на видачу коштів, виписками про рух коштів по рахунку, заявами на переказ готівки тощо, а тому висновки суду першої інстанції в цій частині є хибними.

20 квітня 2012 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» був укладений Договір факторингу № 05/12. Згідно даного договору відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 11350845000 від 11 червня 2008 р., що був укладений між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 . Відповідно до умов Договору факторингу ТОВ «Кредекс Фінанс» набуло прав кредитора до ОСОБА_1 .

Згідно з п. 2.1 договору факторингу ПАТ "УкрСиббанк" зобов`язується відступити, а ТОВ "Кредекс Фінанс" зобов`язується придбати права вимоги за кредитами, прийняти їх та сплатити ціну продажу, передбачену договором.

Відповідно до акту приймання-передачі від 14.05.2012 року, укладеного між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кредекс Фінанс", ПАТ "УкрСиббанк" передає (відступає) права вимоги за кредитами за переліком, наведеним у реєстрі заборгованості боржників, фактору - ТОВ "Кредекс Фінанс", а фактор приймає такі права вимоги за кредитами, переліченими у реєстрі заборгованості боржників, що є додатком 1 до акта приймання-передачі.

На момент укладання Договору факторингу загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед новим кредитором - ТОВ «Кредекс Фінанс» становила -35 075,25 (тридцять п`ять тисяч сімдесят п`ять) доларів США 25 центів,з яких: - заборгованість за основною сумою боргу (у валюті кредиту) станом на 14.05.2012 р. становить - 23 968,93 (двадцять три тисячі дев`ятсот шістдесят вісім) доларів США 93 центів; - заборгованість за відсотками (у валюті кредиту) станом на 14.05.2012 р. становить - 11 106,32 (одинадцять тисяч сто шість) доларів США 32 центів.

Протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Кредекс Фінанс" від 01.08.2018 року №01/08-2018 ТОВ "Кредекс Фінанс" перейменовано на ТОВ "Вердикт Капітал", яке виступає правонаступником усіх прав та обов`язків ТОВ "Кредекс Фінанс".

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов`язання первинному кредитору належним.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

З огляду на викладене, саме по собі неповідомлення позичальника про уступку права вимоги, на що посилається суд першої інстанції, не припиняє зобов`язань сторін за кредитним договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора.

В матеріалах справи відсутні докази виконання зобов`язань ОСОБА_1 первісному кредитору, а тому цілком виправдано вважати, що ОСОБА_1 не виконує покладених на нього кредитним договором обов`язків щодо його погашення, ані первісному кредитору, ані даному позиву у справі.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

11.06.2008 року між АКІБ "УкрСиббанк" (далі - банк) та ОСОБА_1 (далі - позичальник) було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11350845000 (далі - кредитний договір).

Згідно з п. 1.1 кредитного договору банк зобов`язується надати позичальнику, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти в сумі 24 900,00 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот) доларів США та сплатити плату за кредит в порядку і на умовах, визначених договором. Вказана сума кредиту дорівнювала еквіваленту - 120 802,35 грн. (сто двадцять тисяч вісімсот дві гривні 35 копійок) за курсом НБУ на день укладення договору.

Пунктом 1.2 кредитного договору визначено, що надання кредиту здійснюється 11.06.2008 року. Позичальник зобов`язується повернути кредит у повному обсязі не пізніше - 11.06.2015 року. Позичальник зобов`язується повертати суму кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі - 460,00 (чотириста шістдесят) доларів США в день сплати ануїтетних платежів.

Згідно з п. 1.3.1 кредитного договору за користування кредитними коштами протягом перших 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється в розмірі - 13,5 % річних.

Відповідно до п. 1.3.4 кредитного договору строк сплати кредиту та нарахованих процентів: 11 числа кожного місяця, наступного за тим, за який було видано кредит.

Згідно з п. 1.5 кредитного договору банк надає позичальнику кредит шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника.

Згідно зі ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Поручителем може бути одна або кілька осіб.

Згідно вимог ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. При цьому поручителі, виходячи із зазначених норм закону, несуть солідарну відповідальність з боржником кожен за своїм договором поруки.

Відповідно до пункту 2.1 кредитного договору виконання усіх грошових зобов`язань в повному обсязі позичальника за договором забезпечується порукою ОСОБА_2 згідно з договором поруки №206332 від 11.06.2008 року та заставою транспортного засобу марки HYUNDAI, модель AVANTE, 2008 року випуску, сірого кольору, номер шасі НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 .

Пунктом 9.2 кредитного договору сторони погодили, що банк самостійно веде облік та здійснює розрахунки заборгованості позичальника відповідно до вимог законодавства України та умов договору.

11.06.2008 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 до договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 11.06.2008 року №11350845000, в якій сторони погодили, зокрема, додати до договору графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту та тарифи банку.

11.06.2008 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 (далі - поручитель) було укладено договір поруки №206332 (далі - договір поруки).

Згідно з п. 1 договору поруки поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх його зобов`язань перед кредитором, що виникли з договору про надання споживчого кредиту від 11.06.2008 року №11350845000.

Відповідно до п. 1.3 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник за всіма зобов`язаннями останнього за кредитним договором.

Пунктом 1.4 договору поруки встановлено, що відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

У ч. 1 ст. 526 ЦК передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною четвертоюстатті 559 ЦК Українипередбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Зазначений шестимісячний строк є преклюзивним, тобто його сплив є підставою для припинення поруки, а отже, і для відмови кредиторові у позові до поручителя. Цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати. З огляду на вказане, враховуючи зумовлене цим припинення права кредитора вимагати у поручителя виконання забезпеченого порукою зобов`язання, застосоване у другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення «пред`явлення вимоги» до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред`явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Це твердження не позбавляє кредитора можливості пред`явити до поручителя іншу письмову вимогу про погашення заборгованості боржника. Однак і в такому разі кредитор може звернутися із зазначеною вимогою до суду лише протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 2-1169/11 (пункт 61)).

З урахуванням того, що строк виконання основного зобов`язання змінений на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України на - 20.05.2012 року, то позивач повинен був пред`явити вимогу до поручителя не пізніше - 20.11.2012 року. Разом з тим, позивач пред`явив таку вимогу (звернувся з позовом до поручителя) - у червні 2013 року, тобто поза межами шести місяців. Тому, порука вважається припиненою на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України. Підстави для покладання відповідальності на ОСОБА_2 відсутні у зв`язку з припиненням поруки.

Підсумовуючи вищевикладене, заборгованість підлягає стягненню тільки з ОСОБА_1 ..

Відповідно до п. 4.1. кредитного договору, за порушення Позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов`язань, передбачених Договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів, Кредитор має право вимагати від Позичальника додатково сплатити Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті. Пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування.

Згідно із частиною 2 статті 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У відповідності до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Оскільки матеріалами справи беззаперечно встановлено невиконання позичальником ОСОБА_1 умов кредитного договору № 11350845000 від 11 червня 2008 року, колегія суддів прийшла до висновку про чаксткове задоволення позовних вимог. Отже, необхідно стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованість по договору про надання споживчого кредиту № 11350845000 від 11 червня 2008 року в сумі: 1) заборгованість за основною сумою боргу (у валюті кредиту) 23 968,93 (двадцять три тисячі дев`ятсот шістдесят вісім) доларів США 93 центів; 2) заборгованість за відсотками (у валюті кредиту) 11 106,32 (одинадцять тисяч сто шість) доларів США 32 центів; 3) пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань 41577,00 (сорок одна тисяча п`ятсот сімдесят сім) гривень 00 коп.; 4) відсотки за користування коштами 3% річних 8315,40 (вісім тисяч триста п`ятнадцять) гривень 40 коп..

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» є доведеними частково, а тому її треба задовольнити частково.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.

Ураховуючи, що невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення останнім вищезазначених норм матеріального та процесуального права, призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню. Необхідно ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позову за вищевказаного обґрунтування.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов Банку підлягає частковому задоволенню необхідно остаточно змінити розподіл судових витрат.

На підставі ст. ст. 133, 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_3 на користь Банку понесені ним та документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в суді першої інстанції 3 301,44 грн. (Т. 1, а. с. 2), в апеляційній інстанції 4 952,16 грн. (Т. 2, а. с. 130), разом 8 253,60 грн..

Порядок та строк касаційного оскарження

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2021 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс», правонаступником якого є - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (ЄДРПОУ 36799749) заборгованість по договору про надання споживчого кредиту № 11350845000 від 11 червня 2008 року, станом на 14.05.2012 року в сумі: 1) заборгованість за основною сумою боргу (у валюті кредиту) у розмірі - 23 968 (двадцять три тисячі дев`ятсот шістдесят вісім) доларів 93 цента США; 2) заборгованість за відсотками (у валюті кредиту) у розмірі - 11 106 (одинадцять тисяч сто шість) доларів 32 цента США; 3) пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань 41 577 (сорок одна тисяча п`ятсот сімдесят сім) грн. 00 коп.; 4) 3% річних за користування коштами у сумі 8 315 (вісім тисяч триста п`ятнадцять) грн. 40 коп..

В решті позовних вимог відмовити.

Здійснити остаточний розподіл судових витрат

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» (ЄДРПОУ 36799749, п/р НОМЕР_4 в АТ «УкрСиббанк», відділення №1015 МФО 351005, адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, пов. 6) судовий збір у розмірі - 8 253 (вісім тисяч двісті п`ятдесят три) грн. 60 коп..

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 22 вересня 2023 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: О. В. Князюк

С. О. Погорєлова