Постанова

від 20.09.2023 по справі 195/518/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7083/23 Справа № 195/518/23 Суддя у 1-й інстанції - Кондус Л. А. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2023 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М.,

за участю секретаря Лопакової А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Томаківський відділ державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) про звільнення від сплати заборгованості за аліментами

за апеляційноюскаргою ОСОБА_2

на рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 15 червня 2023 року, -

В С Т А Н О В И В:

06 квітня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами, та про скасування постанови державного виконавця Томаківського відділу ДВС у Нікопольському районі Дніпропетровської області Вільховської С.Ю. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 28.10.2022, який уточнено в порядку ст.ст. 43,49 ЦПК України. В обґрунтування своїх позовних вимог, зазначає, що з серпня 2009 року по лютий 2012 року позивач ОСОБА_1 перебував із відповідачкою ОСОБА_3 у шлюбі. На підставі рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 06.02.2012 року шлюб між ними розірвано. Від спільного подружнього життя вони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі заяви відповідача ОСОБА_2 від 19.12.2017 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на неповнолітню дитину Томаківським районним судом Дніпропетровської області виданий судовий наказ по справі № 195/1924/17 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини заробітку, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи стягувати з 19.12.2017 і до досягнення дитиною повноліття, на користь ОСОБА_2 . Після видачі судом вищевказаного наказу між позивачем та відповідачкою була досягнута усна домовленість щодо матеріального утримання позивачем сина ОСОБА_5 в рахунок сплати аліментів шляхом компенсування ним вартості куплених на речовому ринку смт.Томаківка необхідних дитині одягу та інших речей, а також надання посильної матеріальної допомоги у грошовому виразі. У листопаді 2022 року у зв`язку із вирахуванням у ОСОБА_1 із заробітної плати значної суми коштів, він дізнався про те, що 27.10.2022 Томаківським відділом ДВС у Нікопольському районі Дніпропетровської області за заявою відповідача було відкрито виконавче провадження № 70180397 відповідно до судового наказу № 195/1924/17, виданого 25.10.2022 про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 . Станом на 30.11.2022, заборгованість зі сплати аліментів, яка була розрахована Томаківським відділом ДВС у Нікопольському районі, склала 144 980,19 грн. Як стало відомо позивачу, 28.10.2022 державним виконавцем Томаківського відділу ДВС відносно нього винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яка була направлена до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із вимогою проводити щомісячно утримання із усіх видів доходу, що належить до сплати боржнику, після відрахування податків, в розмірі 50% до погашення боргу, а після погашення заборгованості утримувати у розмірі частини з усіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. На його неодноразові звернення до виконавчої служби із наданням належних документів, йому частково був перерахований розрахунок заборгованості. На даний час, станом на31.03.2023року,заборгованість зісплати аліментівскладає 28472,33грн., що підтверджується листом Томаківського відділу ДВС у Нікопольському районі від 14.04.2023 вих. № 5305 та відповідним розрахунком № 5303. Позивач вважає, що звернення відповідача ОСОБА_2 до виконавчої служби із заявою про нарахування позивачу заборгованості зі сплати аліментів, за період з січня 2018 р. по жовтень 2022 р. є необгрунтованим, так як позивачем протягом зазначеного періоду постійно, по мірі можливості, здійснювалось матеріальне забезпечення його неповнолітнього сина усім необхідним, чого він потребував. Натомість, позивачу нарахована заборгованість по сплаті аліментів, яка утворилася з незалежних від нього причин, по об`єктивним обставинам, у зв`язку з хворобою, яка виникла після отриманої травми під час перебування в АТО. Так, у 2014 році позивач приймав участь у антитерористичній операції на території Луганської га Донецької областей, що підтверджується довідкою командира ВЧ НОМЕР_1 від 07.11.2014 № 5314 (копія додається) та після отриманої травми, пов`язаної з виконанням військової служби, він постійно потребує періодичного стаціонарного та амбулаторного лікування, про що свідчать відповідні епікризи та виписки із історії його хвороби, на потреби чого йдуть значні матеріальні затрати. Крім цього, позивач має 3 групу інвалідності, яку отримав внаслідок війни у зв`язку із пораненням, має обмеження та протипоказання щодо умов праці (копії відповідних посвідчень додаються), що стало одним із наслідків створення певного розміру заборгованості як результат отримання ним неналежного матеріального доходу. Разом з цим, з початку війни позивач перебуває на військовій службі (довідка першого відділу Нікопольського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 19.01.2023 №79 додається). З 07 березня 2023 року ОСОБА_1 вибув для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 окрема механізована бригада), що підтверджується довідкою першого відділу Нікопольського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 05.03.2023 № 666. 07 квітня 2023 року позивач під час захисту Батьківщини отримав множинні вогнепальні поранення в зоні бойових дій, що підтверджується формою № 100 (ПМК), був госпіталізований до лікарняних закладів міста Дніпро, де перебував на лікуванні з 08.04. по 25.04.2023 (копії виписок з медичної карти стаціонарного хворого №№ 6496,7975 додаються), потім з 25.05. по 16.05.2023, з 26.05. по 06.06.2023 проходив лікування по місцю проживання у КП «Томаківська ЦРЛ» (копії виписки з історії хвороби хворого №№ 1407, 1795 додаються). Згідно довідки військово-лікарської комісії від 24.04.2023. № 465/79, травма, отримана ОСОБА_1 , що пов`язана з проходженням військової служби, відноситься до травми тяжкого ступеню. На даний час ОСОБА_1 проходить стаціонарне лікування, що підтверджується направленням №1297 від 08.06.2023 вих. № 3392, у військовому госпіталі міста Дніпро (копія додається), де буде проходити оперативне лікування та подальшу реабілітацію. Представник позивача вважає, що позивач, який не зважаючи на свій незадовільний стан здоров`я та матеріальний стан, постійно піклувався про належне матеріальне утримання свого неповнолітнього сина (підтверджується відповідними довідками, виписками із історії хвороби, анамнезами та дослідженнями, банківськими чеками та товарними чеками (рахунки на товар) на суму 39 629 грн.); крім цього, під час захисну держави від збройної агресії, у квітні поточного року, позивач отримав тяжкі поранення, і на даний час потребує довготривалого лікування та реабілітації, він має обґрунтовані підстави для звільнення його у встановленому порядку від сплати заборгованості за аліментами (а.с.а.с 2-5, 66-69).

Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 15 червня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Томаківський відділ державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса), про звільнення від сплати заборгованості за аліментами задоволенні.

Звільнено ОСОБА_1 від сплати заборгованості за аліментами, яка нарахована відповідно до постанови державного виконавця Томаківського відділу ДВС у Нікопольському районі про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 28.10.2022 року, відповідно до судового наказу № 195/1924/17, виданого Томаківським районним судом Дніпропетровської області 25.10.2022 року у виконавчому провадженні № 70180397.

Скасовано постанову державного виконавця Томаківського відділу ДВС у Нікопольському районі Дніпропетровської області Вільховської С.Ю. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 28.10.2022 року, винесеної відносно ОСОБА_1 , у виконавчому провадженні № 70180397, відповідно до судового наказу № 195/1924/17, в частині стягнення боргу щодо щомісячного утримання із усіх видів доходу, що належить до сплати боржнику, після відрахування податків, в розмірі 50% до погашення боргу (а.с.89-91).

Не погодившись із вказаним рішенням суду ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (том 2 а.с.95-99).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду слід скасувати, задовольнивши апеляційну скаргу.

Судом першоїінстанції встановлено,що з серпня 2009 року по лютий 2012 року позивач ОСОБА_1 перебував із відповідачем ОСОБА_3 у шлюбі. На підставі рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 06.02.2012 року шлюб між ними розірвано, що не спростовується сторонами.

Від спільного подружнього життя вони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданого повторно Томаківським районним відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 09.02.2017 (а.с.12).

На підставі заяви відповідача ОСОБА_2 від 19.12.2017 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на неповнолітню дитину Томаківським районним судом Дніпропетровської області виданий судовий наказ по справі № 195/1924/17 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини заробітку, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи стягувати з 19.12.2017 і до досягнення дитиною повноліття, на користь ОСОБА_2 .

27.10.2022 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 7018397 та сформовано розрахунок заборгованості, де станом на 30.11.2022 року заборгованість зі сплати аліментів складала у сумі 144 980,19 грн. (а.с.13)

Станом на 30.11.2022 року, заборгованість зі сплати аліментів, яка була розрахована Томаківським відділом ДВС у Нікопольському районі, склала 144 980,19 грн. (а.с.13-14).

Надалі, державним виконавцем було здійснено перерахування суми заборгованості з врахуванням банківських чеків, довідки про фінансування оплати праці, звітів Пенсійного фонду України та звіту про здійснення відрахування та виплати Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. Станом на 31.03.2023 року загальна сума заборгованості складає 28472 грн. 33 коп. (а.с.70, розрахунок а.с.73-76).

28.10.2022 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату , пенсію, стипендію та інші доходи боржника. (а.с.13-14)

Позивач перебуває на військовій службі (довідка першого відділу Нікопольського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 19.01.2023 №79 а.с.18).

Відповідно до довідки командира ВЧ НОМЕР_1 від 07.11.2014 № 5314 позивач приймав участь у антитерористичній операції на території Луганської га Донецької областей, з 2014 року (а.с.20), та отримав травму, пов`язану з виконанням військової служби, (а.с.21).

Позивач має 3 групу інвалідності, яку отримав внаслідок війни у зв`язку із пораненням, має обмеження та протипоказання щодо умов праці (а.с.23).

Відповідно до копій виписок із медичної картки позивача, на протязі 2016-2019 рр. він постійно звертався за медичною допомогою з приводу своєї хвороби, проходив обстеження та перебував на стаціонарному лікуванні (а.с.24-32).

07 квітня 2023 року позивач під час захисту Батьківщини отримав множинні вогнепальні поранення в зоні бойових дій, що підтверджується формою № 100 (ПМК), був госпіталізований до лікарняних закладів міста Дніпро, де перебував на лікуванні з 08.04. по 25.04.2023 (копії виписок з медичної карти стаціонарного хворого №№ 6496,7975 ), потім з 25.05. по 16.05.2023, з 26.05. по 06.06.2023 проходив лікування по місцю проживання у КП «Томаківська ЦРЛ» (а.с.77-84).

Згідно довідки військово-лікарської комісії від 24.04.2023. № 465/79, травма, отримана ОСОБА_1 , що пов`язана з проходженням військової служби, відноситься до травми тяжкого ступеню.

На даний час ОСОБА_1 проходить стаціонарне лікування, що підтверджується направленням №1297 від 08.06.2023 вих. № 3392, у військовому госпіталі міста Дніпро де буде проходити оперативне лікування та подальшу реабілітацію.(а.с.82).

Задовольняючи позовні вимоги суд 1 інстанції виходив з того, що за весь період, що передував зверненню відповідачки з виконавчим документом на примусове виконання, позивач добровільно надавав допомогу на утримання дитини, з 2014 року позивач має 3 групу інвалідності, встановлену у зв`язку із отриманням поранення у війні, навесні 2023 року отримав тяжке поранення, потребує постійного лікування та має обмеження та протипоказання щодо умов праці.

Однак, із вказаними висновками суду 1 інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

Так, статтею 51 Конституції України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Конвенцією про права дитини закріплено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 197 СК України з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами; за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року суд, у випадках передбачених ст. 197 СК України, може частково або повністю звільнити платника аліментів від сплати заборгованості по аліментам.

З аналізу зазначеної правової норми вбачається, що повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом і лише тоді, коли заборгованість виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. При цьому, слід звернути увагу на те, що у такий спосіб законодавцем визначено право, а не обов`язок, суду звільнити платника аліментів від сплати заборгованості. При вирішенні таких спорів необхідно виходити з інтересів дитини, оскільки аліменти за рішенням суду присуджені на утримання дитини з метою забезпечення достатнього матеріального рівня її життя.

Верховний Суд у постановах від 18 січня 2018 року по справі №706/136/16-ц, від 25 червня 2018 року у справі №753/23672/16-ц та від 27 лютого 2019 року у справі №307/1186/17 дійшов висновку про те, що платник аліментів може бути звільнений за рішенням суду від сплати заборгованості за аліментами, у разі якщо доведе суду наявність тяжкої хвороби або іншої обставини, що має істотне значення. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, враховуючи права дитини, в інтересах якого були стягнуті аліменти за якими утворилась заборгованість, приймаючи до уваги, що стягнуті судом з позивача аліменти є власністю сина, хоча і були присуджені на користь матері - відповідачки ОСОБА_2 , колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів у відповідності до вимог ст. 197 СК УКраїни, які б підтверджували неможливість ним сплачувати аліменти, у зв`язку із чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Колегія звертаєувагу,що наявністьу позивачапоранень татретьої групиінвалідності,заслуговують наувагу,але неє тяжкою хворобою, яка б унеможливлювала сплату аліментів позивачем в повному обсязі. Обставини, на які посилається позивач, через які виникла заборгованість, не є обставинами, що мають істотне значення.

З урахуванням наведеного вище, позивачем не доведено наявність підстав для звільнення його від сплати заборгованості за аліментами.

Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі вищезазначеного оскаржуване судове рішення слід скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Томаківськогорайонного судуДніпропетровської областівід 15червня 2023року - скасувати.

У задоволенніпозовних вимог ОСОБА_1 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Судді: