Ухвала

від 20.09.2023 по справі 932/8470/23

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А Справа № 932/8470/23

Провадження № 2-з/932/71/23

20 вересня 2023 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Куцевола В.В., розглянувши у приміщенні суду у м. Дніпрі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «А-ФАКТОР ПЛЮС» про забезпечення позову до його подання, заінтересовані особи ОСОБА_1 , Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради,-

В С Т А Н О В И В:

18.09.2023 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «А-ФАКТОР ПЛЮС» про забезпечення позову до його подання, заінтересовані особи ОСОБА_1 , Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради.

Заява обґрунтована наступним чином. 15.06.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «А-ФАКТС ПЛЮС» придбало у власність об`єкт малої приватизації - нежитлову будівлю, яка складається з: будівлі колишнього дитячого садка літ.А-1, прибудова літ.а2, сходи літаЗ-а12, споруди №1-2, замощення №1, загальною площею 3366,1 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Договору №337/А купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - нежитлової будівлі результатами електронного аукціону з умовами. Право власності на даний об`єкт зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 15.06.2023 року, індексний номер рішення 68032087 від 15.06.2023 року, номер відомостей про речове право:50637180.

Після укладення Договору стало відомо, що на території даного об`єкт розташовані споруди автостоянки, адреса якої

АДРЕСА_1 інформаційної довідки стало відомо, що 25.07.2014 року за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на автостоянку, що складається з вартова літ. В загальною площею 16 кв.м., навіси літ. А, Б, Г, мостіння І, рішення про державі реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер рішення: 15355086 від 26.08.2014: року, видане свідоцтво про право власності Реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції.

З метою з`ясування правомірності розташування споруд автостоянки і території дитячого садочку було направлено запити щодо правових підстав розташування даних споруд на території дитячого садочку.

31 липня 2023 року Головним архітектурно-планувальним управлінням було надано відповідь, що адреса - АДРЕСА_1 офіційно жодним об`єктам нерухомості на території міста не видавалась.

28 липня 2023 року Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської рад було надано відповідь на адвокатський запит, що станом на 27.07.2023 року не виявлено діючих реєстраційних записів щодо цивільно-правових угод, укладених між міською радою та фізичними або юридичними особами для розміщення автостоянки.

14.09.2023 року Управлінням архівної справи Дніпровської міської ради було надано копію рішення від 16.09.2004 року за №2549, з якого вбачається, що було дозволено ввести в експлуатацію автостоянку по АДРЕСА_1 , яка відповідно до акту державної технічної комісії має наступні показники: автостоянка н 34 машиномісця, сторожка площею 7,5 кв.м.

Тобто опис об`єкту, на який було визнано право власності та який введено експлуатацію не збігається, що в свою чергу дає підстави зробити висновок про незаконність видачі свідоцтва про право власності та здійснення державної реєстрації права власності з порушенням вимог діючого на той момент законодавства.

Враховуючи той факт, що офіційно жодним об`єктам нерухомості на території міста не надавалась адреса АДРЕСА_1 , то відповідно такий документ не міг бути поданий державному реєстратору, а отже і в могла бути здійснена державна реєстрація на спірний об`єкт нерухомої майна.

Крім того не зрозуміло яким саме чином могла бути видано свідоцтво про право власності на спірний об`єкт нерухоме майно та подальша його реєстрація за наявності розбіжностей в опису об`єкту майна.

У зв`язку з тим, що незаконно розміщена автостоянка позбавляє заявника в повній мірі користуватись своїм майном, то заявник змушений буде звернутися за захистом свої прав до суду.

Заявник вважає, що є ризик істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він збирається звернутися до суду. Існує ризик відчуження спірного об`єкту нерухомого майна, що призведе до неможливості захисту прав заявника в повній мірі, і він знову буде змушений звертатися до суду.

З цих підстав прохає суд накласти арешт на автостоянку, що складається з вартова - літ.В-1 загально: площею 16 кв.м., навіси - літ. А, Б, Г, мостіння - І, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ НОМЕР_1 ), право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 та заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських ра; Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям акредитованим суб`єктам, нотаріусам (державним/приватним), іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо автостоянки, що складається вартова - літ.В-1 загальною площею 16 кв.м., навіси - літ. А, Б, Г, мостіння- І, як розташована за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ НОМЕР_1 ).

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши долучені до неї докази, суд приходить до висновку про її часткове задоволення за наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із вимогами п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Частиною 3 ст. 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 150 ЦПК України, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. В силу вимог п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, видом забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії. Частиною 1 статті 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто повинні бути безпосередньо пов`язані із предметом спору, бути співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

У постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», що є узагальненням судової практики з розгляду цивільних справ певної категорії, яку імплементовано у державі, зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу. Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно, суд, за клопотанням позивача, може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК (судовий секвестр).

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до копії договору купівлі-продажу від 15.06.2023 року, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Балтаксою Іриною Вячеславівною за реєстровим № 829 Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «А-ФАКТС ПЛЮС» придбало у власність об`єкт малої приватизації - нежитлову будівлю, яка складається з: будівлі колишнього дитячого садка літ.А-1, прибудова літ.а2, сходи літаЗ-а12, споруди №1-2, замощення №1, загальною площею 3366,1 кв.м., г розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на даний об`єкт зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 15.06.2023 року, індексний номер рішення 68032087 від 15.06.2023 року, номер відомостей про речове право:50637180.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 339567303 від 18.07.2023 року вбачається, що 25.07.2014 року за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на автостоянку, що складається з: вартова літ. В загальною площею 16 кв.м., навіси літ. А, Б, Г, мостіння І, за адресою: АДРЕСА_1 . Підстава внесення запису - рішення про державу реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер рішення: 15355086 від 26.08.2014 року; документи подані для державної реєстрації - свідоцтво про право власності видане Реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції від 26.08.2014 року.

Згідно відповіді Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської рад від 28 липня 2023 року, станом на 27.07.2023 року не виявлено діючих реєстраційних записів щодо цивільно-правових угод, укладених між міською радою та фізичними або юридичними особами для розміщення автостоянки на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:02:135:0014.

Згідно відповіді Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської від 31 липня 2023 року, адреса - АДРЕСА_1 офіційно жодним об`єктам нерухомості на території міста не надавалась.

Відповідно до наданої Управлінням архівної справи Дніпровської міської ради копії рішення від 16.09.2004 року за №2549, було дозволено ввести в експлуатацію автостоянку по АДРЕСА_1 , яка відповідно до акту державної технічної комісії має наступні показники: автостоянка на 34 машиномісця, сторожка площею 7,5 кв.м.

Викладені заявником обставини спору та надані докази вказують на реальність спору між Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «А-ФАКТОР ПЛЮС» та ОСОБА_1 , Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради.

Предметом майбутнього спору Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «А-ФАКТОР ПЛЮС» буде, як воно зазначає, визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування рішення про державну реєстрацію прав.

Невжиття заходів забезпечення позову є ризиком істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він збирається звернутися до суду. Існує ризик відчуження спірного об`єкту нерухомого майна, що призведе до неможливості захисту прав.

Тому, для того, щоб титульний власник майна залишився незмінним, заяву про забезпечення позову необхідно задовольнити частково, заборонивши державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських ра; Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям акредитованим суб`єктам, нотаріусам (державним/приватним), іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо автостоянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ 438573612101) та складається з: вартова - літ.В-1 загальною площею 16 кв.м., навіси - літ. А, Б, Г, мостіння- І.

Такий вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами, забезпечить залишення у власності відповідача спірного нерухомого майна, усуне виникнення ситуації, коли відновити становище, що існувало до порушення права, тобто забезпечити ефективний захист права, буде неможливо внаслідок зміни титульного власника майна, і, в той же час, ОСОБА_1 , як титульний власник майна, не позбавляється можливості володіти та користуватися своїм нерухомим майном.

У накладенні арешту на спірне нерухоме майно слід відмовити, оскільки арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а у разі потреби - в обмеженні права користування майном, здійсненні опечатування або вилученні його у боржника та переданні на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Тобто, арешт є найбільш обтяжливим заходом, який підлягає примусовому виконанню органами державної виконавчої служби, відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, та полягає у проведенні опису, оголошенні заборони розпоряджатися, а в разі потреби обмеженні права користування майном.

Отже, в цій вимозі заявника суд відмовляє внаслідок її неспівмірності майбутнім позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 158, 260, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «А-ФАКТОР ПЛЮС» про забезпечення позову до його подання, заінтересовані особи ОСОБА_1 , Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради задовольнити частково.

Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських ра; Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям акредитованим суб`єктам, нотаріусам (державним/приватним), іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо автостоянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ 438573612101) та складається з: вартова - літ.В-1 загальною площею 16 кв.м., навіси - літ. А, Б, Г, мостіння- І.

Стягувачем за цим виконавчим документом є Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «А-ФАКТОР ПЛЮС» (РНОКПП 41594288, 49000, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 54, оф. 303).

Боржником за цим виконавчим документом є ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ).

У задоволенні заяви в іншій частині відмовити.

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання. Строк пред`явлення ухвали до виконання - до 20.09.2026 року.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 152 ЦПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви він повинен пред`явити позов протягом десяти днів.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду, протягом 15 днів з дня її складення.

Суддя В.В. Куцевол