Ухвала

від 22.09.2023 по справі 219/5221/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7106/23 Справа № 219/5221/21 Суддя у 1-й інстанції - Шевченко Л.В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

22 вересня 2023 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційнийсуд у складісудді ЗубаковоїВ.П., ознайомившись із апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 11 травня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Агро» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Апеляційне провадження не може бути відкрито, оскільки апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України.

Згідно п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із статтею 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. №3674-VI судовий збір справляєтьсяза подання до суду апеляційноїі касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасуваннярішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України

Згідно п.8 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до ч.1, п.п. 1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ( в редакції на час подання позову) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною-особою підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць на 1 січня 2021 року становить 2270,00 грн., тобто за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір не може бути меншим 908,00 грн. та не може перевищувати 11350,00 грн.

Таким чином, за подання апеляційної скарги заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 625 гривень 75 копійок (1083,83 грн. (судовий збір, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви, виходячи з ціни позову 108383,44 грн.) х 150%), за наступними реквізитами:

Одержувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банка отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA658999980313191206080004628

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: 101,

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача),на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення)по справі

---

(Номер справи),Дніпровський апеляційний суд(назва суду, де розглядається справа).

Оригінал квитанціїпро сплатусудового зборуза подачуапеляційної скаргипідлягає обов`язковомуподанню досуду апеляційноїінстанції за адресою: 50007, м.Кривий Ріг, пр. Героїв-підпільників,31.

Позивачем ОСОБА_1 заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, яке мотивоване скрутним матеріальним станом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2022 року у справі № 697/2951/19 (провадження № 61-16827св21) зазначено, що: «єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані. Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища. Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору».

Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд в порядку передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України Про судовий збір, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналіз частин першої, другої статті 8 Закону України Про судовий збір дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов`язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) в рішенні від 19 червня 2011 року в справі Креуз проти Польщі («Kreuz v. Poland») зазначав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. При цьому положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).

Звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, враховуючи, що статтею 129 Конституції України закріплено один із основоположних принципів правосуддя рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Передбачений законом розмір судового збору за подання апеляційної скарги не є надмірним та не свідчить про наявність перешкод у доступі до правосуддя.

Суд апеляційної інстанції вважає, що зазначені позивачем ОСОБА_1 обставини (взяття на облік внутрішньо переміщеної особи) не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору.

За таких обставин апеляційну скаргу необхідно залишити без руху для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. 357 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення відсплати судовогозбору за подання апеляційної скарги на рішення Дружківського міськогосуду Донецькоїобласті від11травня 2023року - відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 нарішення Дружківськогоміського судуДонецької областівід 11травня 2023року уцивільній справіза позовом ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Бахмут-Агро»про стягненняматеріальної таморальної шкоди-залишити без руху, для чого надати строк для усунення названих вище недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Попередити особу, яка подає апеляційну скаргу, що на випадок невиконання даної ухвали в названий строк апеляційна скарга буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: