Постанова

від 12.09.2023 по справі 922/400/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 року м. Харків Справа № 922/400/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Шутенко І.А.

за участю секретаря судового засідання Соляник Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився

відповідача Гулян М.І., Князєв В.О.

розглянувши апеляційну скаргу ФОП Гулян М.І. (вх.№ 1374Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 02.06.2023 у справі № 922/400/23 (повний текст якого складено та підписано 12.06.2023 у приміщенні господарського суду Харківської області суддею Калантай М.В.)

за позовом приватного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Харківтурист", м. Харків

до фізичної особи-підприємця Гулян Мартика Івановича, м. Харків

про стягнення 29 480,00грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Харківтурист" (надалі - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи-підприємця Гулян Мартика Івановича (надалі - відповідач) про стягнення 29480,00 грн.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач у встановлений строк не повернув орендоване ним приміщення після припинення дії договору оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) №100/1п/20 від 01.12.2021, яке відбулося внаслідок його розірвання в односторонньому порядку позивачем. У зв`язку з цим відповідач має сплатити на користь позивача неустойку в розмірі подвійної орендної плати згідно зі статтею 785 ЦК України.

20 березня 2023 року від позивача надійшло клопотання про надання додаткових доказів та уточнення позовних вимог в частині періоду розрахунку, відповідно до якого позивач вказав, що оскільки рішенням господарського суду Харківської області від 23.01.2023 у справі №922/1309/22 стягнуто неустойку за період з 17.06.2022 по 17.08.2022, на даний час є підстави для стягнення неустойки за період з 18.08.2022 по 05.12.2022. До даної заяви додано копію позовної заяви у справі №922/1309/22 та наказ господарського суду Харківської області від 17.02.2023 у справі №922/1309/22.

Розгляд справи здійснювався судом першої інстанції з урахуванням поданих уточнень.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.06.2023 у справі № 922/400/23 позов задоволено частково.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця Гулян Мартика Івановича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь приватного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Харківтурист" (61082, м. Харків, пр. Московський, буд.144, код 02648484) 26532,00грн. неустойки, 2415,60 грн. судового збору.

В іншій частині позову - відмовлено.

ФОП Гулян М.І. із вказаним рішенням не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 02.06.2023 у справі № 922/400/23 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення господарського суду Харківської області у справі № 922/1309/22 від 23.01.2023 не є преюдиціальним для даної справи, тому не може бути доказом визнання факту дострокового в односторонньому порядку розірвання договору оренди, та не може бути підставою для визнання факту безпідставного користування відповідачем орендованим приміщенням.

Так, на думку апелянта, рішенням господарського суду Харківської області у справі № 922/1309/22 від 23.01.2023 не встановлено факту одностороннього розірвання договору оренди за ініціативою позивача, оскільки позивач з такою вимогою до суду у даній справі не звертався.

Крім того, на думку апелянта, отримання відповідачем повідомлення позивача про дострокове розірвання в односторонньому порядку договору оренди не є доказом та достатньою підставою для припинення договору оренди.

На думку апелянта, договір оренди приміщення не може бути розірваний в односторонньому порядку, оскільки таке розірвання суперечить нормам ГК України.

Також, апелянт зазначає, що застосування неустойки в договорі оренди не відповідають приписам ЦК України та не можуть бути визнані судом як легітимні.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Гулян М.І. (вх.№ 1374Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 02.06.2023 у справі № 922/400/23. Призначено справу до розгляду на 12.09.2023.

09.08.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 02.06.2023 у справі № 922/400/23 без змін. Крім того, просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у сумі 40 000 грн. та зазначає, що документи в обґрунтування витрат на правову допомогу надавалися до суду першої інстанції. Також просить розглядати справу за відсутності представника позивача.

В судове засідання, призначене на 12.09.2023, з`явились представники відповідача, представник позивача не з`явився, просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності зазначеного представника, за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 грудня 2021 року між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, укладено договір оренди будівлі або іншої капітальної споруди №100/1п/20 (надалі - Договір), за умовами якого орендодавець у відповідності з цим договором передає, а орендар приймає в оренду, тобто в тимчасове і платне користування, будівлю (або іншу капітальну споруду чи їх окрему частину), нежилі приміщення, визначені нижче (надалі - Об`єкт).

Відповідно до пункту 1.2 Договору вступ орендаря у строкове користування об`єктом настає з моменту підписання акту приймання-передачі об`єкта (додаток 1, який є невід`ємною частиною цього Договору).

Згідно з пунктами 2.1, 2.3 Договору Об`єктом оренди є частина нежитлових приміщень № 55 загальною площею 16,75 м.кв., що розташована у холі, на 1-му поверсі будівлі готелю (літ. "А9" - БТІ), що знаходиться за адресою: м. Харків, 61082, проспект Московський, 144 та зазначається в акті приймання-передачі. Разом з приміщенням в орендне користування може передаватися майно, яке також зазначається в акті приймання-передачі. Вартість Об`єкта на момент укладання цього договору складає 6273,93грн. (п.2.3. Договору).

У пункті 4.1 Договору сторони узгодили, що розмір орендної плати за загальну площу згідно з цим Договором 16,75 м.кв. складає 3685 грн (в т.ч. ПДВ - 614,17 грн) на місяць, на момент укладання цього Договору.

За умовами пункту 8.1 Договору він набирає юридичної чинності з моменту його підписання сторонами, строк оренди починає обчислюватись з дати підписання Акту приймання-передачі Об`єкта в оренду та діє до "30" листопада 2022 року (включно).

Об`єкт переданий відповідачу в оренду за Актом від 01.12.2021 приймання-передачі в оренду приміщення № 55 загальною площею 16,75 м.кв. - на першому поверсі готелю.

Пунктом 6.1.8. Договору передбачено, що орендодавець має право достроково розірвати Договір в односторонньому порядку, за умови повідомлення іншої сторони у строк не менш як за 30 (тридцять) днів до бажаної дати розірвання Договору.

Відповідно до п. 8.3. Договору цей Договір може бути достроково розірвано на вимогу однієї зі сторін за рішенням Господарського суду у разі невиконання іншою Стороною своїх зобов`язань за цим Договором та на інших підставах, передбачених законодавчими актами України. Крім того, договір може бути достроково розірвано в односторонньому порядку на вимогу однієї зі сторін, за умови повідомлення іншої сторони у строк не менш як за 30 (тридцять) днів до бажаної дати розірвання Договору. Орендодавець має право відмовитись від цього Договору і вимагати повернення Об`єкта, якщо Орендар не вносить орендну плату протягом одного місяця з дня закінчення строку платежу. У разі відмови Орендодавця від цього Договору він є розірваним з моменту одержання Орендарем повідомлення Орендодавця про відмову від Договору.

Згідно з п. 8.7. Договору цей Договір оренди припиняється в разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- банкрутства Орендаря;

- загибелі Об`єкта;

- дострокового розірвання у разі, якщо Орендар не вносить орендну плату протягом одного місяця з дня закінчення строку платежу, відповідно до п. 8.3. цього Договору;

- дострокового розірвання за угодою сторін, або за рішенням Господарського суду;

- дострокового розірвання у односторонньому порядку за ініціативи однієї зі сторін.

Так, 12 травня 2022 року позивач направив відповідачу повідомлення про дострокове розірвання Договору з 16 червня 2022 року з вимогою повернути об`єкт оренди за актом приймання-передачі.

Дана вимоги отримана відповідачем 18.05.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно з п. 8.9. Договору після закінчення строку дії Договору орендар зобов`язаний в 2-денний термін передати Об`єкт за актом здачі-приймання орендодавцю. Під час підписання акта орендар передає орендодавцю ключі від Об`єкта. У разі недотримання терміну передачі Об`єкта орендар сплачує штраф у розмірі місячної орендної плати за кожен прострочений день.

З матеріалів справи, а також з наданих відповідачем пояснень вбачається, що ФОП Гулян М.І. не погодився з розірванням договору в односторонньому порядку та вважав, що договір продовжував діяти до закінчення його строку, тобто до 30.11.2022.

Лише 05 грудня 2022 року сторонами підписано Акт про повернення приміщення №55 - 16,75 м.кв. - на першому поверсі готелю, відповідно до якого відповідач повернув Об`єкт оренди позивачу.

Слід зазначити, що 16.08.2022 Приватне акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Харківтурист" подало до господарського суду Харківської області позов до ФОП Гулян Мартика Івановича про:

- зобов`язання ФОП Гулян М.І. повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень частини нежитлові приміщення № 55 загальною площею 16,75 м.кв, що розташовані на 1-му поверсі будівлі готелю Орендодавця Приватного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Харківтурист" (літ. "А9" БТІ), що знаходиться за адресою: 61061, м. Харків, пр.Московський, 144;

- стягнення з ФОП Гулян М.І. на користь Приватного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Харківтурист" неустойку у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення у сумі 7370 грн;

- стягнення з ФОП Гулян М.І. на користь Приватного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Харківтурист" штраф у сумі 221100грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.01.2023 у справі №922/1309/22 вказаний позов задоволено частково; провадження у справі в частині зобов`язання Фізичну особу-підприємця Гулян Мартика Івановича повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень частини нежитлові приміщення № 55 загальною площею 16,75 м.кв, що розташовані на 1-му поверсі будівлі готелю Приватного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Харківтурист", - закрито; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Гулян Мартика Івановича на користь Приватного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Харківтурист" неустойку у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення у сумі 7370 грн, судовий збір у сумі 110,55 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1290,32 грн.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Зокрема, при розгляді справи №922/1309/22 господарським судом Харківської області було встановлено, що договір оренди будівлі або іншої капітальної споруди №100/1п/20 від 01.12.2021 є розірваним з 18.06.2022 внаслідок односторонньої відмови орендодавця.

У зв`язку з цим, судом у справі №922/1309/22 було стягнуто з ФОП Гулян М.І. на користь Приватного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Харківтурист" неустойку на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України у сумі 7370 грн (за два календарних місяці), тобто за період з 18.06.2022 по 17.08.2022 (включно).

Вказане рішення у справі №922/1309/22 не було оскаржено та набрало законної сили 17.02.2023.

Звертаючись з позовом у даній справі №922/400/23, позивач просить стягнути з відповідача неустойку на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України за період з 18.08.2022 по 05.12.2022 в розмірі 29480,00грн. з розрахунку: 3685,00грн. (орендна плата за місяць) х 2 (подвійний розмір орендної плати) х 4 (кількість місяців прострочення повернення орендованого майна орендодавцю).

Отже, у даній справі розглядається вимога про стягнення неустойки за наступний період часу після того, який розглядався у справі №922/1309/22, тобто з 18.08.2022 по 05.12.2022 (дата фактичного повернення майна позивачу).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Статтею 651 Цивільного кодексу України унормовано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з положеннями частин першої, третьої статті 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

За загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін у порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України. При цьому, зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов`язання) в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором.

Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 916/1684/18.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.01.2023 у справі №922/1309/22 було встановлено, що беручи до уваги направлення позивачем та отримання 18.05.2022 відповідачем повідомлення про дострокове розірвання Договору, останній є розірваним з 18.06.2022.

В цій частині колегія суддів погоджується із відповідачем, оскільки преюдиційними можуть бути лише факти і обставини реального світу, а не юридична оцінка цих фактів судом. Аналогічна правова позиція міститься у постанові ВП ВС у справі № 917/1345/17 від 03.07.2018.

Однак відсутність преюдиційного факту за обставин даного спору не свідчить про безпідставність позову, оскільки колегія суддів у даній справі також вважає, що договір оренду був розірваний в односторонньому порядку.

Зокрема, на час розгляду даної справи ВС сформований одноманітний висновок щодо шляху вирішення колізії між ГК України та ЦК України щодо можливості (неможливості) одностороннього розірвання договору оренди нерухомості в порядку, визначеному договором сторін.

Так, за правилами ГК України, зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому статтею 188 ГК України. Розірвання договору оренди нерухомості в односторонньому порядку на підставі договору сторін норми ГК не передбачають.

В той же час положення ЦК України не містять заборони розірвання договору оренди нерухомості в односторонньому порядку з підстав, передбачених договором сторін.

Вказана колізія вирішена ВП ВС у справі № 917/1345/17, де, зокрема, зазначено наступне.

Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Відтак, зміст положень частин четвертої, сьомої статті 75 ГПК України та з урахуванням наведених позицій Верховного Суду преюдиціальними є обставини (явища, дії, події, факти), які відповідають таким умовам: 1) вони безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом; 2) вони відображені у мотивувальній частині судового рішення; 3) їм надана правова оцінка судом.

Колегією суддів в ході вирішення даного спору встановлено, що пунктом 6.1.8. Договору встановлено право Орендаря достроково розірвати Договір в односторонньому порядку, за умови повідомлення іншої сторони у строк не менш як за 30 (тридцять) днів до бажаної дати розірвання Договору.

Пунктом 6.1.8. Договору передбачено, що Орендодавець має право достроково розірвати Договір в односторонньому порядку, за умови повідомлення іншої сторони у строк не менш як за 30 (тридцять) днів до бажаної дати розірвання Договору.

Відповідно до п. 8.3. Договору цей Договір може бути достроково розірвано на вимогу однієї зі сторін за рішенням Господарського суду у разі невиконання іншою Стороною своїх зобов`язань за цим Договором та на інших підставах, передбачених законодавчими актами України. Крім того, договір може бути достроково розірвано в односторонньому порядку на вимогу однієї зі сторін, за умови повідомлення іншої сторони у строк не менш як за 30 (тридцять) днів до бажаної дати розірвання Договору. Орендодавець має право відмовитись від цього Договору і вимагати повернення Об`єкта, якщо Орендар не вносить орендну плату протягом одного місяця з дня закінчення строку платежу. У разі відмови Орендодавця від цього Договору він є розірваним з моменту одержання Орендарем повідомлення Орендодавця про відмову від Договору.

Згідно з п. 8.7. Договору цей Договір оренди припиняється в разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- банкрутства Орендаря;

- загибелі Об`єкта;

- дострокового розірвання у разі, якщо Орендар не вносить орендну плату протягом одного місяця з дня закінчення строку платежу, відповідно до п. 8.3. цього Договору;

- дострокового розірвання за угодою сторін, або за рішенням Господарського суду;

- дострокового розірвання у односторонньому порядку за ініціативи однієї зі сторін.

Враховуючи викладене, виходячи зі змісту Договору, сторонами було узгоджено порядок відмови від цього договору та порядок припинення його дії, зокрема, право обох сторін на відмову від договору за умови попередження іншої сторони. При цьому, самостійною умовою такої відмови є письмове повідомлення про це.

Таким чином, розірвання договору оренди нерухомості в односторонньому порядку у даній справі вчинено відповідно до вимог матеріального права. Сторони Договору, врахувавши встановлену законом свободу договору, на власний розсуд погодили підстави та порядок припинення дії цього Договору, що не суперечить вимогам статей 6, 525, 598, 627, 651 ЦК України та статей 188, 291 ГК України.

Судом також враховано, що Договір або окремі його положення недійсними в судовому порядку не визнавались.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі № 922/3248/18, 922/3293/18.

Вказані вище обставини спростовують висновок відповідача про те, що позивач не мав права на розірвання спірного договору оренди в односторонньому порядку.

Статтею 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Таким чином, відповідач має зобов`язання сплатити неустойку, передбачену статтею 785 ЦК України, за час прострочення виконання свого обов`язку щодо повернення орендованого майна після розірвання Договору за період з 18.08.2022 по 05.12.2022.

Так, здійснюючи розрахунок суми неустойки, позивач помилково нараховує її за повні 4 місяці, в той час як загальна тривалість спірного періоду допущеного відповідачем прострочення фактично складає 3 місяці та 18 днів.

У зв`язку з цим, колегією суддів здійснено перерахунок суми неустойки, за наслідками якого до стягнення підлягає сума в розмірі 26532,00грн., з яких:

- 22110,00грн. неустойка за 3 повних місяці = 3685,00грн. (орендна плата за місяць) х 2 (подвійний розмір орендної плати) х 3 (кількість повних місяців прострочення повернення орендованого майна орендодавцю);

- 4422,00грн. неустойка за 18 днів = 3685,00грн. (орендна плата за місяць) х 2 (подвійний розмір орендної плати) / 30 (середня кількість днів у місяці) х 18 (днів прострочення).

Отже, позовні вимоги про стягнення неустойки підлягають частковому задоволенню в розмірі 26532,00грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40000,00 грн., колегія суддів зазначає, що виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених в порядку ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, відмова у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу апелянтом не оскаржується, а отже апеляційним судом не перевіряється.

Щодо вимоги позивача, викладеної у відзиві на апеляційну скаргу, про стягнення на його користь витрат на правову допомогу у розмірі 40000,00 грн. на підставі доказів, поданих до суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що дана вимога була розглянута судом першої інстанції та у її задоволенні було відмовлено з підстав викладених в оскаржуваному рішенні, рішення в цій частині позивачем не оскаржувалось, тому у колегії суддів відсутні підстави для його перегляду в цій частині.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а також те, що доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, то судові витрати, понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ФОП Гулян М.І. (вх.№ 1374Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 02.06.2023 у справі № 922/400/23 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 02.06.2023 у справі № 922/400/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний тест постанови апеляційного суду складено 21.09.2023.

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя І.А. Шутенко