Рішення

від 13.09.2023 по справі 902/810/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" вересня 2023 р. Cправа № 902/810/23

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В. при секретарі судового засідання Глобі А.С.,

представники сторін не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства "Черевичник" (с. Пашківці, Хмельницький район, Хмельницька обл., 31318)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Життя" (вул. Нижня Нагірна, 44, с. Лука-Мелешківська, Вінницький р-н, Вінницька обл., 23224)

про стягнення 400263,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Черевичник" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Життя" про стягнення 400 263,08 грн., з яких 400 000,07 грн - основного боргу та 263,01 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе обов`язків по оплаті поставленого товару за видатковою накладною №20 від 18.05.2021 р.

Ухвалою суду від 21.06.2023 відкрито провадження у справі №902/810/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 10 липня 2023 року.

На визначену судом дату в судове засідання 10.07.2023 з`явився представник позивача.

За наслідками судового засідання, суд протокольною ухвалою продовжив строк підготовчого провадження по справі №902/810/23 на 30 днів та відклав підготовче засідання на 28.08.2023 о 10:00 год., крім того, задовольнив усне клопотання представника позивача про участь в наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Враховуючи неявку у судове засідання представника відповідача, суд ухвалою від 11.07.2023 повідомив останнього про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.

22.08.2023 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника, в якій поміж іншого просить суд закрити підготовче провадження та призначити справу для розгляду по суті.

Ухвалою від 28.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті на 13 вересня 2023 р.

13.09.2023 до суду від позивача надійшла заява про проведення судового засідання за відсутності представника.

На визначену судом дату представники сторін не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що стверджується наявними в справі доказами, зокрема відповідно до клопотання від 13.09.2023 позивач просить здійснити розгляд справи за відсутності його представника, а повідомлення відповідача підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення згідно якого останній отримав ухвалу суду 08.09.2023.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

У визначені судом строки, відповідач відзиву на позовну заяву чи будь які заперечення не надав.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання сторін.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 13.09.2023, в зв`язку з неявкою представників сторін на проголошення вступної та резолютивної частини рішення остання долучена до матеріалів справи без проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Приватним підприємством "Черевичник" (далі позивач) було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Біо Життя" (далі відповідач) квасолю білу українського походження врожаю 2020 року (надалі товар) у кількості 18 тон, на загальну суму 522 000,07 грн, в тому числі ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 20 від 18 травня 2021 року, яка обопільно підписана та скріплена печатками сторін.

Вказаний товар був поставлений відповідно до обопільно підписаної та скріпленої печатками сторін товаротранспортної накладної №3-18.05 від 18.05.2021, відповідно до якої позивач поставив відповідачу 18 тон квасолі білої загальною вартістю 522 000,07 грн.

Як зазначено позивачем в позовній заяві, позивач виконав свій обов`язок з поставки товару, а відповідач за поставлений товар розрахувався частково в сумі 122 000,00 грн.

18.05.2023 позивач звернувся до відповідача з досудовою претензією №18/05 про сплату заборгованості в сумі 400 000,07 грн, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

В зв`язку з не повною оплатою відповідачем вартості отриманого товару позивач був змушений звернутись з позовом до суду про стягнення 400 000,07 грн - основного боргу та 263,01 грн. - 3% річних.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь - якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною, що передбачено в ч. 1 ст. 642 ЦК України.

Підтвердженням укладання договору в спрощений спосіб між позивачем та відповідачем є видаткова накладна №20 від 18.05.2021 року, товаро транспортна накладна №3-18.5 від 18.05.2021, що містять найменування товару, його ціну, а також реквізити позивача (оферта), та підпис відповідача на товаро-транспортній накладній саме такого товару і в тій кількості, що була визначені позивачем у видатковій накладній (акцепт).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов`язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору поставки та до якого повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов`язання, а також положення параграфу 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлений інший строк оплати товару.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вище викладене, а саме те, що позивачем передано, а відповідачем отримано товар на суму 522 000,07 грн. відповідно до видаткової накладної №20 від 18.05.2021 та товаро-транспортної накладної №3-18.05 від 18.05.2021 приписи ст. 692 ЦК України, строк оплати товару є таким, що настав 19.05.2021.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково в сумі 122 000,00 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача наявною в матеріалах справи.

Відповідачем не надано до суду доказів повної оплати вартості отриманого товару від позивача, з огляду на що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості отриманого товару у розмірі 400 000,07 грн. є обґрунтованими та доведеними.

Розглянувши частину позовних вимог про стягнення з відповідача 263,01 грн. - 3% річних за період з 02.06.2023 по 09.06.2023, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позовні вимоги в частині стягнення 263,01 грн. - 3% річних, підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі, оскільки при перевірці розрахунку судом, в системі «Ліга Закон», за період зазначений позивачем помилок не виявлено.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

При цьому ч. 1 ст. 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

Натомість відповідачем не надано суду належних доказів на спростовування заявлених позовних вимог, в тому числі щодо здійснення оплати за поставлений товар.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

В зв`язку з задоволенням позовних вимог витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Життя" (вул. Нижня Нагірна, 44, с. Лука-Мелешківська, Вінницький р-н, Вінницька обл., 23224, код ЄДРПОУ 41042995) на користь Приватного підприємства "Черевичник" (с. Пашківці, Хмельницький район, Хмельницька обл., 31318, код ЄДРПОУ 36196087) 400 000,07 грн. - основного боргу, 263,01 грн. - 3% річних та 6000,02 грн витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом та на відомі суду адреси електронної пошти позивача - ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 22 вересня 2023 р.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (вул. Нижня Нагірна, 44, с. Лука-Мелешківська, Вінницький р-н, Вінницька обл., 23224)