Рішення
від 20.09.2023 по справі 904/1468/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2023 Справа № 904/1468/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від прокуратури: Міщук Н.П.;

від позивача: Шпак В.І.;

від відповідача: Семикіна Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Марганецької міської ради (м. Марганець Дніпропетровської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландшафт" (м. Марганець Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 15.06.2023)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Керівник Нікопольської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Марганецької міської ради, в якій, на момент звернення з нею до суду, просив суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландшафт" (далі - відповідач) на користь Марганецької міської ради (далі - позивач) заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211300000:01:002:0007 площею 70,0 га, у сумі 4 455 502 грн. 87 коп.;

- розірвати договір оренди земельної ділянки № 0057/21 від 01.07.2021, кадастровий номер 1211300000:01:002:0007 площею 70,0 га, укладений між Марганецькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ландшафт", який 09.07.2021 державним реєстратором Марганецької міської ради Ткаченко С.В. зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису 43004382);

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- 01.07.2021 на підставі рішення Марганецької міської ради № 68-3/І від 24.12.2020 "Про продовження договору оренди земельної ділянки ТОВ "Ландшафт" за адресою: м.Марганець, в районі залізничної станції "Піралюзит", між Марганецькою міською радою (орендодавець) та ТОВ "Ландшафт" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки №0057/21 (далі - договір);

- відповідно до листа Марганецької міської ради № 15/20-1176 від 24.11.2022 на час укладання договору оренди земельної ділянки № 0057/21 від 01.07.2021 діяла технічна документація з виготовлення нормативно грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області, яка проводилась у 2013 році, розроблена Товариством з обмеженою відповідальністю "Земля і право", яка затверджена рішенням Марганецької міської ради від 20.02.2014 № 1555-50/VІ "Про затвердження технічної документації з виготовлення нормативної грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області". При цьому, рішення Марганецької міської ради від 20.02.2014 № 1555-50/VІ "Про затвердження технічної документації з виготовлення нормативної грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області" оскаржувалось ТОВ "Ландшафт" в межах справи № 180/1173/16-а;

- так, постановою Марганецького міського суду Дніпропетровської області по справі №180/1173/16-а від 12.09.2016 було скасовано рішення Марганецької міської ради "Про затвердження технічної документації з виготовлення нормативно грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області" № 1555-50/VІ від 20.02.2014. Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області справа № 180/1173/16-а від 21.05.2021 постанову Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 12.09.2016 у справі № 180/1173/16-а скасовано. Вказане рішення суду набуло чинності 23.06.2021. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.11.2021 по справі №180/1173/16-а відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландшафт" на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21.05.2021 у справі № 180/1173/16-а (8-а/180/1/21). Постановою Верховного Суду від 18.05.2022 справа №180/1173/16-а ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18.11.2021 у справі №180/1173/16-а залишено без змін. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.11.2021 по справі №180/1173/16-а апеляційну скаргу Тамбулатова Є. В. на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21 травня 2021 року в адміністративній справі №180/1173/16-а повернуто апелянту. Враховуючи вищевикладене рішення Марганецької міської ради "Про затвердження технічної документації з виготовлення нормативно грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області" №1555-50/VІ від 20.02.2014 було чинним як на час укладання договору оренди земельної ділянки № 0057/21 від 01.07.2021 так і на даний час;

- при цьому, ТОВ "Ландшафт" з моменту укладання договору, а саме з 01.07.2021 орендну плату не сплачує, чим порушує вимоги земельного законодавства та істотні умови договору оренди;

- згідно з розрахунком заборгованості зі сплати орендної плати, наданим листом Марганецької міської ради № 15/20-129 від 06.02.2023, заборгованість ТОВ "Ландшафт" за договором оренди землі № 0057/21 від 01.07.2021 зі сплати орендної плати з 01.12.2021 по 31.12.2022 включно складає 4 455 502 грн. 87 коп. Ці обставини свідчать про істотне порушенням ТОВ "Ландшафт" умов договору оренди, що є підставою для його розірвання відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України.

- наявність заборгованості зі сплати орендних платежів у значному розмірі, систематична несплата орендної плати у розумінні статті 141 Земельного кодексу України є підставою для розірвання договору оренди землі 0054/21 від 01.07.2021;

- у свою чергу, пунктом 34 договору прямо передбачена можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї з сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором. Таким чином, сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору;

- згідно зі статтею 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Пунктом 16 договору передбачено, що у разі припинення або розірвання цього договору орендар повертає не пізніше, як у місячний термін орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому у порівняні з тим, у якому він одержав її в оренду за актом її приймання-передачі;

- за таких обставин, заборгованість ТОВ "Ландшафт" з орендної плати за період з 01.12.2021 по 31.12.2022 підлягає стягненню у сумі 4 455 502 грн. 87 коп., а договір оренди землі № 0057/21 від 01.07.2021, у зв`язку з істотним порушенням його умов, підлягає розірванню з поверненням Марганецькій міській раді земельної ділянки з кадастровим номером 1211300000:01:002:0007 площею 70,0 га.

Також, у позовній заяві прокурором вказано про підстави звернення із вказаним позовом до суду, а саме: наявність порушення інтересів держави, нездійснення їх захисту органом місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Так, Нікопольською окружною прокуратурою на адресу Марганецької міської ради направлено лист (запит) за № 04/61-2963вих-22 від 08.09.2022 щодо вжитих заходів на усунення ТОВ "Ландшафт" порушень умов договору оренди земельної ділянки. Марганецька міська рада листом № 15/20-933 від 15.09.2022 повідомила, що заходи з метою стягнення заборгованості не вживались та Марганецька міська рада або її виконавчі органи до суду з метою стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельної ділянкою та розірвання договору оренди, у зв`язку із систематичною несплатою орендної плати, не зверталась, у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору за подання позовної заяви. Крім того, Нікопольською окружною прокуратурою повторно на адресу Марганецької міської ради направлено лист (запит) за № 04/61-3459вих-22 від 24.10.2022 щодо вжитих заходів на усунення ТОВ "Ландшафт" порушень умов договору оренди земельної ділянки. Марганецька міська рада листом №15/20-1175 від 24.11.2022 повідомила, що заходи з метою стягнення заборгованості не вживались та Марганецька міська рада або її виконавчі органи до суду з метою стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельної ділянкою та розірвання договору оренди, у зв`язку із систематичною несплатою орендної плати, не зверталась, у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору за подання позовної заяви. Крім того, Нікопольською окружною прокуратурою втретє на адресу Марганецької міської ради направлено лист (запит) за № 04/61-127ВИХ-23 від 16.01.2023 щодо вжитих заходів на усунення ТОВ "Ландшафт" порушень умов договору оренди земельної ділянки. Марганецька міська рада листом №15/20-82 від 25.01.2023 повідомила, що заходи з метою стягнення заборгованості не вживались та Марганецька міська рада або її виконавчі органи до суду з метою стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельної ділянкою та розірвання договору оренди, у зв`язку із систематичною несплатою орендної плати, не зверталась та звертатись не буде, у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору за подання позовної заяви. Наведені обставини свідчать, що уповноваженими органами, в даному випадку Марганецькою міською радою, не здійснюється захист порушених інтересів держави в передбаченому законом порядку. Відтак, маючи відповідні правомочності для звернення до суду з позовом, уповноважені органи надані їм повноваження належним чином не використовують. Вказане свідчить про неналежне здійснення суб`єктами владних повноважень заходів щодо захисту економічних інтересів держави, що проявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноважених суб`єктів владних повноважень. Вказане підтверджує наявність "виключного випадку" для звернення прокурора з даним позовом до суду з урахуванням положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Ухвалою суду від 27.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.04.2023.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 18698/23 від 17.04.2023), в якому він просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на таке:

- позивач стверджує, що відповідно до листа Марганецької міської ради № 15/20-1176 від 24.11.2022, на час укладання договору оренди земельної ділянки № 0057/21 від 01.07.2021, діяла технічна документація з виготовлення нормативно грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області, яка проводилась у 2013 році, розроблена Товариством з обмеженою відповідальністю "Земля і право", і затверджена рішенням Марганецької міської ради віл 20.02.2014 № 1555-50/VI "Про затвердження технічної документації з виготовлення нормативної грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області". При цьому, рішення Марганецької міської ради від 20.02.2014 № 1555-50/VI "Про затвердження технічної документації з виготовлення нормативної грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області" оскаржувалось ТОВ "Ландшафт" в межах справи № 180/1173/16-а. Постановою Марганецького міського суду Дніпропетровської області по справі №180/11 73/16-а від 12.09.2016 було скасовано рішення Марганецької міської ради "Про затвердження технічної документації з виготовлення нормативно грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області" № 1555-50/VI від 20.02.2014. Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області у справі №180/1173/16-а від 21.05.2021 постанову Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 12.09.2016 у справі № 180/1173/16-а скасовано. Вказане рішення суду набуло чинності 23.06.2021. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.11.2021 по справі № 180/1173/16-а відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Ландшафт" на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області під 21.05.2021 у справі №180/1173/16-а (8-а/180/1/21). Постановою Верховною Суду від 18.05.2022 по справі №180/1173/16-а ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18.11.2021 у справі № 180/1173/16-а залишено без змін. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.11.2021 по справі №180/1173/16-а апеляційну скаргу на рішення Марганецького міського сулу Дніпропетровської області від 21.05.2021 в адміністративній справі № 180/1173/16-а повернуто апелянту Враховуючи вищевикладене, рішення Марганецької міської ради "Про затвердження технічної документації з виготовлення нормативно грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області" 1555-50/VI від 20.02.2014 було чинним, як на час укладання договору оренди земельної ділянки № 0057/21 від 01.07.2021, так і на даний час;

- шляхом подання позову прокуратура захищає інтереси держави посилаючись на нездійснення повноважень органом (Марганецькою міською радою) щодо стягнення заборгованості зі сплати за землю, до якого ці повноваження в дійсності не належать та на підставі доказів (лист Марганецької міської ради № 15/20-129 від 06.02.2023 про наявність заборгованості зі сплати за землю), які надані неповноважним органом - Марганецькою міською радою, до компетенції якої не належить надання такої інформації;

- у Керівника Нікопольської окружної прокуратури, який звернувся з позовом у цій справі в інтересах Марганецької міської ради, відсутні правові підстави, передбачені статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", для представлення саме цього органу місцевого самоврядування та звернення до суду саме з цим позовом щодо стягнення плати за землю як обов`язкового загальнодержавного платежу у складі податку на майно, що справляється у формі орендної плати за земельну ділянку комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.7 статті 14 Податкового кодексу України), оскільки контроль за сплатою усіх податків, у тому числі й місцевих (до яких відноситься плата за землю) покладено виключно на податкові органи;

- у зв`язку з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" № 2245-VIII від 07.12.2017 ТОВ "Ландшафт" набуло право на встановлення розміру плати за землю на підставі пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до пункту 274.1 статті 274, пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України;

- Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" статтю 284 Податкового кодексу України доповнено пунктом 284.4., згідно з яким, плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу. Таким чином, у пункті 284.4 статті 284 Податкового кодексу України визначено розмір плати за землю відповідної категорії у виді орендної плати, що має наслідком внесення змін у договірні відносини сторін щодо оренди земельних ділянок таких категорій. При цьому, імперативні положення Податкового кодексу України мають пріоритет у частині визначення розміру орендної плати (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 904/3714/18, від 27.08.2019 у справі № 904/3718/18). Отже, з 01.01.2018 для гірничодобувних підприємств для видобування корисних копалин і розробки родовищ корисних копалин установлено спеціальну ставку плані за землю (відповідний висновок наведено також у постановах Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №904/3720/18 та від 11.09.2019 у справі № 904/5638/18);

- відповідач зазначає, що основною діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "Ландшафт" є добування руд інших кольорових металів (код КВЕД 07.29) і свою діяльність ТОВ "Ландшафт" здійснює на підставі Спеціального дозволу на користування надрами, виданого Державною службою геології та надр № 4582 від 18.12.2007, діючого до 18.12.2037. Мета користування надрами - видобування шламів марганцевих руд. Із цією метою відповідач орендує земельну ділянку, на якій розміщені техногенне родовище марганцевих руд (шламосховище рудозбагачувальної фабрики ім. Максимова) та споруди, безпосередньо задіяні у процесі видобування корисних копалин у виді шлам і в марганцевих руд. Зазначені обставини також підтверджуються Актом про надання гірничого відводу від 20.11.2008 № 1510, наданим ТОВ "Ландшафт";

- положення пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України визначають розмір плати за землю відповідної категорії у виді орендної плати, що має наслідком внесення змін у договірні відносини сторін щодо оренди земельних ділянок визначених категорій, тобто встановлюють податкову пільгу. При цьому, імперативні положення Податкового кодексу України мають пріоритет у частині визначення розміру орендної плати (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 904/3709/18, від 15.08.2019 у справі № 904/3710/18, від 15.08.2019 у справі № 904/3717/18, від 15.08.2019 у справі № 904/3721/18 від 16.07.2019 у справі № 904/3720/18, від 10.04.2019 у справі №904/3714/18, від 27.08.2019 у справі № 904/3718/18);

- 17.03.2022 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 2120-ІХ. Цим Законом було внесено певні зміни щодо питань оподаткування землі, зокрема до підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України. Безпосередньо підпунктом 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України встановлено: "Тимчасово, на період з 01.03.2022 по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих. збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України. Отже, вказаною нормою податкового законодавства встановлено, що на період з 01.03.2022 по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок; орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за: земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії; земельні ділянки, що розташовані на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації; земельні ділянки, визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. Вказане положення Закону № 2120 розповсюджується на: земельні частки (паї) та земельні ділянки, що перебувають у приватній власності; земельні ділянки, які перебувають у користуванні на праві постійного користування; орендовані земельні ділянки державної та/або комунальної власності;

- відповідач звертає увагу, що Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України. Однак 06.12.2022 Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" № 1364, якою встановив, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі - Перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за погодженням (далі - Мінреінтеграції) з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. Перелік передбачає дві градації ведення бойових дій па території: активні та можливі. Тобто. Кабінет Міністрів України визначив форму "Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації", а також визначив міністерство, відповідальне за безпосереднє включення територій до нього;

- в свою чергу наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" затверджено відповідний Перелік громад, які розташовані в районах проведення бойових дій або які є тимчасово окупованими. Даний наказ Мінреінтегранії зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004;

- згідно з пунктом 2 наказу Мінреінтеграції № 309 до території активних бойових дій віднесена Марганецька міська територіальна громада (код UA 12080010000029838), дата початку бойових дій 09.09.2022;

- орендована відповідачем земельна ділянка знаходиться в межах Марганецької міської територіальної громади та неодноразово зазнавала обстрілів, що підтверджується, в тому числі, Витягом з ЄРДР за кримінальним провадженням № 42022042030000026 від 24.02.2022. Отже, підпунктом 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України визначено, що правом на застосування пільг є фактичне розташування "на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації", відповідно ТОВ "Ландшафт", знаходячись на території активних бойових дій, має право на застосування передбаченої цієї нормою пільги, а саме, на період з 01.03.2022 по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, ТОВ "Ландшафт" не має нараховуватися на останнє в силу закону (прямої норми Податкового кодексу України) звільняєтеся від сплати за землю, яка знаходиться в оренді за договором оренди земельної ділянки № 0057/21 від 01.07.2021;

- ТОВ "Ландшафт" станом на 30.03.2023 має переплату перед бюджетом за платежем - орендна плата з юридичних осіб у сумі 1 679 919 грн. 10 коп.;

- враховуючи вищевикладене, ТОВ "Ландшафт" не порушує та не порушувало умов договору оренди земельної ділянки № 0057/21 від 01.07.2021. Заборгованості з орендної плати у ТОВ "Ландшафт" за вказаним договором не існує, а, навпаки, має місце переплата за обов`язковим платежем до бюджету з орендної плати у сумі 1 679 919 грн. 10 коп. Більш того, зазначений позивачем розрахунок заборгованості зі сплати орендної плати є незаконним та необґрунтованим внаслідок незастосування позивачем у своєму розрахунку вимог пункту 5.2. статті 5, пункту 284.4 статті 284, підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

Від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання (вх. суду № 18700/23 від 17.04.2023), в якому він просить суд відкласти розгляд справи у зв`язку з перебуванням представника відповідача за межами території України до 14.05.2023.

У підготовче засідання 18.04.2023 з`явився прокурор, представники позивача та відповідача у вказане засідання не з`явились, причин нез`явлення позивач суду не повідомив. При цьому, судом відзначено, що позивач повідомлений про день, час та місце підготовчого засідання належним чином, шляхом направлення на його електронну адресу ухвали суду від 27.03.2023, на підтвердження чого до матеріалів справи залучено довідку про доставку електронного листа, якою підтверджується, що ухвала від 27.03.2023 доставлена до електронної скриньки позивача 27.03.2023 (а.с. 75).

Крім того, судом було відзначено, що відзив на позовну заяву подано відповідачем лише 17.04.2023, у зв`язку з чим строк на подання відповіді на вказаний відзив на позовну заяву не закінчився.

Також, судом було враховано наявність клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання, яке було задоволено судом.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 18.04.2023 підготовче засідання було відкладено на 16.05.2023.

Від прокурора надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 20660/23 від 28.04.2023), в якій він просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на таке:

- аналіз положень статей 1, 13, 21, 32 Закону України "Про оренду землі", статті 141 Земельного кодексу України та статті 651 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні правовідносини, вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. Підставою для розірвання договору може бути систематична несплата орендної плати, передбаченої договором, а не податкова заборгованість;

- Марганецька міська рада, як власник спірної земельної ділянки, та відповідно сторона договору оренди спірної земельної ділянки, має право як отримувати орендну плату за її використання, так і звертатись до суду з позовом щодо стягнення заборгованості з орендної плати та його розірвання, у зв`язку з систематичним невиконанням його істотних умов. Крім того, міська рада, як власник земельної ділянки, має відповідну інформацію щодо надходження на її рахунки орендної плати за користування спірною земельною ділянкою, а наданий нею розрахунок здійснений виключно на підставі умов договору оренди земельної ділянки. При цьому, Марганецька міська рада, як власник орендованої земельної ділянки, будучи обізнаною про факт порушення відповідачем вимог договору оренди щодо систематичної несплати орендних платежів за користування землею, що, у свою чергу, порушує її право на законне очікування отримання місцевим бюджетом грошових коштів, внаслідок чого завдаються економічні збитки державі, не вжила належних заходів цивільно-правового характеру, направлених на стягнення заборгованості, припинення вказаних порушень та повернення такої земельної ділянки з оренди. Невжиття органом місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту права територіальної громади на отримання плати за користування земельної ділянки, свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом;

- у даному випадку прокурор правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства звернувся до суду в інтересах держави в особі Марганецької міської ради, яка є власником спірної земельної ділянки, стороною (орендодавцем) за спірним договором оренди земельної ділянки, та відповідно має беззаперечне право на звернення з відповідним позовом;

- щодо наявності у ТОВ "Ландшафт" пільг на підставі статті 284 Податкового кодексу України, то питання застосування статті 284 Податкового кодексу України гірничодобувними підприємствами було предметом розгляду Верховного суду у постанові № 906/179/22 від 24.01.2023. Так, у пункті 5,34 Постанови Верховного суду від 24.01.2023 по справі № 906/179/22 дійшов висновку, що з огляду на те, що за змістом пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України та статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то з урахуванням наведених умов договору оренди, укладеного сторонами спору, підставою для перегляду розміру орендної плати має бути саме законодавча зміна граничного (мінімального чи максимального) розміру такої плати або зміна розміру земельного податку. Оскільки спірний договір оренди землі було укладено сторонами вже через тривалий час після набрання чинності змін до Податкового кодексу України (щодо плати за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам), за типовою формою, на підставі вільного волевиявлення сторін шляхом узгодження всіх його істотних умов, у тому числі і орендної плати та, з огляду на відсутність наведених позивачем та встановлених судами попередніх інстанцій інших підстав для внесення змін до договору;

- спірний договір оренди було укладено 01.07.2021. У договорі сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі за земельну ділянку у розмірі 6% від нормативної грошової оцінки і становить у грошовому вираженні 4 112 771 грн. 88 коп. на рік. Правові підстави для внесення змін до договору оренди за умов недосягнення згоди з відповідачем у судовому порядку визначені статтями 651, 652 Цивільного кодексу України;

- враховуючи, що спірний договір оренди земельної ділянки було укладено 01.07.2021, тобто приписи пункту 284.4 статті 288 Податкового кодексу України набули чинності та діяли вже більше 3 років, а отже, вочевидь, були доступні та повинні були бути відомі як орендарю, так і орендодавцю за договором. Разом з тим, сторони договору погодили умови договору оренди земельної ділянки, в тому числі істотні вимоги щодо орендної плати із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;

- орендар до орендодавця з пропозицією про внесення змін до договору оренди землі від 01.07.2021, або з відповідним позовом до суду не звертався. При цьому за змістом статей 632, 651 Цивільного кодексу України та статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору, в тому числі у частині розміру орендної плати, здійснюється за взаємною згодою сторін, а за відсутності такої згоди договір може бути змінено за рішенням суду лише у випадках, передбачених за умовами договору або в силу закону. Тобто, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється за згодою сторін договору оренди земельної ділянки із закріпленням такого розміру орендної плати в договорі оренди. Подібний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19, від 14.12.2021 у справі № 910/1344/21, від 16.04.2018 у справі № 910/7905/17;

- враховуючи, що спірний договір оренди землі було укладено сторонами вже через тривалий час після набрання чинності змін до Податкового кодексу України (щодо плати за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам), за типовою формою, на підставі вільного волевиявлення сторін шляхом узгодження всіх його істотних умов, у тому числі і орендної плати, то відповідно відсутні підстави для застосування при визначенні розміру орендної плати іншого розміру, ніж встановлений договором, у тому числі відповідно до статті 284.4 Податкового кодексу України;

- щодо заборгованості товариства, то, зокрема, предметом даного спору є розірвання договору оренди землі комунальної власності, у зв`язку із систематичною несплатою відповідачем з орендної плати та стягнення з останнього заборгованості з орендної плати. Тобто, предметом даного спору є, в тому числі, заборгованість ТОВ "Ландшафт" за договором оренди земельної ділянки, яку підприємство самостійно не визнає, у зв`язку із переконанням про належне виконання ним усіх обов`язків по сплаті орендних платежів. При цьому, узгоджене податкове зобов`язання чи переплата є специфічним видом податкових правовідносин між платником і податковими органами на основі поданих платником податкових декларацій;

- товариство у відзиві на позов повідомило про наявність у нього начебто перед бюджетом переплати, без визначення видів бюджетних платежів, із посиланням на подані ним же декларації (долучені до відзиву декларації), які очевидно не відповідають умовам договору оренди земельної ділянки. Так, відповідно до уточнюючої декларації з плати за землю наданої відповідачем до відзиву на позовну заяву за 2021 рік відповідачем задекларовано з липня 2021 року - 166 071 грн. 57 коп. за місяць, а згідно з уточнюючою декларацією з плати за землю за 2022 рік задекларовано 29 116 грн. 59 коп. за рік, або 2 426 грн. 38 коп. за місяць, що очевидно не відповідає умовам договору, відповідно до якого орендна плата складає 4 112 771 грн. 88 коп. на рік, або 342 730 грн. 99 коп. на місяць та вноситься за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, з огляду на що зазначена у відзиві переплата не відповідає умовам договору. При цьому, з початку дії договору (01.07.2021) відповідачем не сплачено до бюджету Марганецької міської ради жодної копійки;

- відповідно до пунктів 49.8, 49.10 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, невизначених цією статтею, включаючи зміну показників податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, збільшення податкового зобов`язання забороняється. При цьому, різницю заборгованості, яка не задекларована підприємством може бути нарахована при проведенні документальної перевірки, на яку, згідно з пунктом 52-2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України встановлено мораторій. Основним юридичним фактом, який не заперечується відповідачем є те, що, починаючи з моменту підписання договору (01.07.2021), відповідач не здійснював будь-які оплати за користування спірною земельною ділянкою, а користуватись земельною ділянкою з метою отримання прибутку для здійснення господарської діяльності не припиняв;

- відповідачем не надано жодних доказів отримання від контролюючого органу рішення щодо неможливості виконання платником податків відповідних обов`язків. Крім того, відповідач не надав доказів і щодо повідомлення про неможливість сплати орендної плати у зв`язку з воєнним станом орендодавця (Марганецьку міську раду).

Від відповідача надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву (вх. суду №23763/23 від 16.05.2023), в яких він, заперечуючи проти позовних вимог, вказує про таке:

- 29.06.2017 Марганецькою міською радою Дніпропетровської області прийнято рішення № 845-25/VII "Про затвердження технічної документації з виготовлення нормативної грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області". Рішенням 25 сесії VII скликання Марганецької міської ради Дніпропетровської області від 29.06.2017 № 845-25/У1І "Про затвердження технічної документації з виготовлення нормативної грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області", вирішено зокрема:

1) затвердити технічну документацію з виготовлення нормативної грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області, яка проводилась у 2013 році, розроблену ТОВ "Земля і право";

2) забезпечити застосування нормативної грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області для визначення розміру земельного податку, при укладанні договорів оренди земельних ділянок та при перегляді річної орендної плати за землю в діючих договорах;

3) ввести в дію нормативну грошову оцінку земель міста Марганець Дніпропетровської

області з 01.01.2018;

4) прийняти середню (базову) вартість 1 кв. м земель - 92,16 грн./кв.м;

- зазначеним рішенням встановлено новий правовий режим бази оподаткування користування землями м. Марганець з 01.01.2018;

- рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2019 у справі № 0440/6471/18 за позовом фізичної особи-підприємця Шмалько Н.Ф. до Марганецької міської ради Дніпропетровської області про визнання протиправним рішення визнано протиправним та нечинним рішення Марганецької міської ради від 29.06.2017 №845-25/УІІ "Про затвердження технічної документації з виготовлення нормативної грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області". Крім того, суд постановив: зобов`язати Марганецьку міську раду Дніпропетровської області невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду є даній справі у виданні, в якому було офіційно оприлюднено рішення Марганецької міської ради від 29.06.2017 № 845-25/VII "Про затвердження технічної документації з виготовлення нормативної грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області", після набрання рішенням законної сили. Зазначене рішення набуло законної сили у відповідності до даних єдиного реєстру судових справ - 02.08.2019, апеляційне оскарження, у відповідності до стану розгляду справ у Дніпропетровському окружному адміністративному суді, закінчено - 13.03.2020. На сайті Марганецької міської ради відсутнє повідомлення про скасування зазначеного рішення Марганецької ради постановою суду, в порушення вимог судового рішення Марганецька міська раду Дніпропетровської області не опублікувала резолютивну частину рішення суду в даній справі у виданні, в якому було офіційно оприлюднено рішення Марганецької міської ради від 29.06.2017 № 845-25/VII "Про затвердження технічної документації з виготовлення нормативної грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області", після набрання рішенням законної сили;

- за загальним правилом, визнання таким, що втратив чинність, нормативного акта чи його скасування не поновлює дію актів, які ним скасовані або визнані такими, що втратили чинність; дія нормативного акта поновлюється шляхом прийняття аналогічного нового акта або нового акта, що містить спеціальну норму про відновлення дії попереднього акта та визначення спеціального порядку такого відновлення регулювання відповідних правовідносин. З огляду на вказане, станом на 01.01.2021, і відповідно станом на 01.07.2021, нормативна грошова оцінка земель м. Марганець не проведена;

- одиниця площі ріллі станом на 01.01.2022 по Дніпропетровській області встановлена в розмірі 30 251 грн. 00 коп. за відомостями офіційного вебсайту Держгеокадастру України. Таким чином, посадові особи Марганецької міської ради умисно приховали відсутність затвердженої у встановленому чинним законодавством нормативної грошової оцінки земель м. Марганець станом на 01.01.2021, чим ввели в оману і внесли недостовірні данні до договору оренди земельної ділянки при укладанні договору оренди землі з ТОВ "Ландшафт". Також, недостовірна інформація умисно чи внаслідок службової недбалості доведена посадовою особою Марганецької міської ради до Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області листом Марганецької міської ради № 15/20-1176 від 24.11.2022, у зв`язку з чим, позовні вимоги позивача є необґрунтованими.

Від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів у справі (вх. суду №23765/23 від 16.05.2023), в якому він просить суд залучити до матеріалів справи:

- копію рішення Марганецької міської ради від 29.06.2017 № 845-25/VII "Про затвердження технічної документації з виготовлення нормативної грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області" з офіційного веб-сайту Марганецької міської ради;

- копію рішення Дніпропетровського окружного суду по справі № 0440/6471/18 за позовом фізичної особи-підприємця Шмалько Н.Ф. до Марганецької міської ради Дніпропетровської області про визнання протиправним рішення визнано протиправним та нечинним рішення Марганецької міської ради від 29.06.2017 № 845-25/VII "Про затвердження технічної документації з виготовлення нормативної грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області".

У підготовче засідання 16.05.2023 з`явився прокурор та представник відповідача, представник позивача у вказане засідання не з`явився, причин нез`явлення суду не повідомив. При цьому, судом відзначено, що позивач повідомлений про день, час та місце підготовчого засідання належним чином, шляхом направлення на його електронну адресу ухвали суду від 18.04.2023, на підтвердження чого до матеріалів справи залучено довідку про доставку електронного листа, якою підтверджується, що ухвала від 18.04.2023 доставлена до електронної скриньки позивача 19.04.2023 (а.с. 128).

У вказаному засіданні прокурор повідомив, що подані відповідачем 16.05.2023 нові докази по справі та доповнення до відзиву на позовну заяву ним не отримані, тому прокурор просив суд надати час для ознайомлення із вказаними документами. Вказане клопотання було задоволено судом.

Враховуючи, що встановлений Господарським процесуальним кодексом шістдесятиденний строк проведення підготовчого провадження закінчувався 26.05.2023, з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України (зокрема, подання до суду заперечень, а також доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень), та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, а також для належної підготовки справи для розгляду по суті, суд вважав за необхідне продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 16.05.2023 строк проведення підготовчого провадження було продовжено на 30 днів, а саме: по 25.06.2023 включно; підготовче засідання було відкладено на 14.06.2023.

Від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 28952/23 від 14.06.2023), в яких він не погоджується із твердженнями прокурора, викладеними у відповіді на відзив, та вказує, у тому числі, на незаконність позовних вимог в частині нарахування і стягнення з відповідача орендної плати за період з 01.03.2022 по 31.12.2022, посилаючись на таке:

- приписи підпункту 69.1 були затверджені Законом України від 03.03.2022 №2118-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану";

- 17.03.2022 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" №2120-ІХ, яким пункт 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнений підпунктами 69.12 - 69.21, і зокрема підпунктом 69.14 - яким внесено певні зміни (пільга) щодо плати за землю. Безпосередньо підпунктом 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України встановлено: тимчасово, на період з 01.03.2022 по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України. Отже, підпункт 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України - є окремою самостійною нормою щодо порядку нарахування та сплати за землю (в тому числі орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності), введеною у дію окремим Законом України від 17.03.2022 № 2120-ІХ, та будь-яким чином не пов`язаною і не залежною від приписів підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України;

- разом з тим, підпункт 69.1 наголошує на можливості відстрочення податкових обов`язків: щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, та звільнення платників податків від відповідальності, передбаченої Податкового кодексу України на певних умовах;

- підпункт 69.14 наголошує на безумовному звільненні платників податків від нарахування та плати за землю у певних випадках та на певний строк. Вказаною нормою податкового законодавства встановлено, що на період з 01.03.2022 по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок; орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за: земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії; земельні ділянки, що розташовані на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації; земельні ділянки, визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди;

- надання платникам орендної плати пільги зі сплати за землю, вже встановленої підпунктом 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, додатково підтверджується прийняттям законодавцем Закону України від 11.04.2023 №3050-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" (дата набрання чинності законом - 06.05.2023). Вказаним законом підпункт 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України викладений в новій редакції, зокрема: "69.14. За період з 01.01.2022 до 31.12.2022 не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 01.03.2022 до 31.12.2022 - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, V тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Отже, підпункт 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України в редакції Закону України від 17.03.2022 № 2120-ІХ суттєво не відрізняється від його нової редакції згідно Закону України від 11.04.2023 року № 3050-ІХ, та був і є імперативною нормою, яка встановлює недвозначний порядок нарахування плати за землю, а саме: з 01.03.2022 до 31.12.2022 не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

- вимоги підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України і в редакції Закону України від 17.03.2022 № 2120-ІХ, і в редакції згідно Закону України від 11.04.2023 № 3050-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" підлягають застосуванню до даних правовідносин без будь-яких умов, в тому числі щодо отримання від контролюючого органу рішення про можливість (чи неможливість) виконання своїх податкових обов`язків щодо дотримання термінів сплати податків і зборів згідно з підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України;

- норми підпункту 69.14 та норми підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України передбачають різні правовідносини, введені в дію різними Законами України, які не мають єдиного обґрунтування для поєднання цих норм у разі їх застосування. Викладене також підтверджується роз`ясненнями Державної податкової служби України, опублікованої на офіційному сайті ДПС України (https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/677679.html) від 18.05.2023;

- щодо твердження прокурора про безпідставність поданих даних про переплату по бюджетним розрахункам по сплаті за землю, яка виникла у ТОВ "Ландшафт" і підтверджена випискою з електронного кабінету, то відомості про розрахунок ТОВ "Ландшафт" з бюджетом по сплаті за користування земельною ділянкою комунальної власності, надані з електронного кабінету платника податків - є офіційною інформацією яка підтверджує відсутність заборгованості товариства по зазначеним зобов`язанням.

Від відповідача надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи та відкладення підготовчого засідання (вх. суду № 28958/23 від 14.06.2023), в якому він просить суд відкласти підготовче засідання, у зв`язку з участю представника відповідача в іншому судовому засіданні та наголошує на важливості участі представника відповідача у підготовчому засіданні для визначення всіх доказів, які є необхідними для розгляду справи.

У підготовче засідання 14.06.2023 з`явився прокурор, представники позивача та відповідача у вказане засідання не з`явились, при цьому, позивач повідомлений про день, час та місце підготовчого засідання належним чином, шляхом направлення на його електронну адресу ухвали суду від 16.05.2023, на підтвердження чого до матеріалів справи залучено довідку про доставку електронного листа, якою підтверджується, що ухвала суду від 16.05.2023 доставлена до електронної скриньки позивача - 19.05.2023 (а.с. 189).

Так, судом враховано наявність клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, яке суд вважав за доцільне задовольнити.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 14.06.2023 підготовче засідання було відкладено на 20.06.2023.

Від прокурора надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вх. суду №29249/23 від 15.06.2023), в якій прокурор просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландшафт" на користь Марганецької міської ради заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211300000:01:002:0007 площею 70,0 га, у сумі 2 642 345 грн. 38 коп.;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Ландшафт" повернути за актом приймання-передачі Марганецькій міській раді земельну кадастровий номер 1211300000:01:002:0007 площею 70,0 га. Обґрунтовуючи подану заяву про зменшення розміру позовних вимог, прокурор посилається на таке:

- 06.05.2023 набув чинності Закон України від 11.04.2023 № 3050-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, штати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" (далі - Закон № 3050). Зокрема, підпункт 69.14 підрозділ X Перехідних положень Податкового кодексу України викладено в такій редакції: "69.14. За період з 01.01.2022 до 31.12.2022 не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 01.03.2022 до 31.12.2022 - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Марганецька міська територіальна громада наказом Мінреінтеграції № 309 внесена до переліку територій, на які ведуться активні бойові 09.09.2022. Таким чином, враховуючи зміни у діюче законодавство, яке регулює справляння орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у користуванні на умовах оренди юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій за період з 01.03.2022 по 31.12.2022, виникли підстави для зменшення позовних вимог у вказаній справі;

- відповідно до пункту 8, 10 договору орендна плата вноситься орендарем у формі грошової оплати та складає 4 112 771 грн. 88 коп., за рік. Орендна плата вноситься за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Орендна плата вноситься згідно ставок, прийнятих Марганецькою міською радою та з урахуванням чинного законодавства, на рахунок місцевого бюджету Марганецької міської ради Дніпропетровської області;

- згідно з розрахунком заборгованості за сплати орендної плати, наданої листом Марганецької міської ради №15/14-735 від 08.06.2023, встановлено, що заборгованість ТОВ "Ландшафт" за договором оренди землі № 0057/21 від 01.07.2021 зі сплати орендної плати з 10.07.2021 по лютий 2022 року включно складає 2 642 345 грн. 38 коп.

Від позивача засобами електронного зв`язку надійшла заява (вх. суду № 29735/23 від 19.06.2023), яка в подальшому надійшла засобами поштового зв`язку (вх. суду № 30864/23 від 23.06.2023), в якій він просить суд здійснювати розгляд справи у підготовчому провадженні 20.06.2023 без участі представника позивача.

Від відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі (вх. суду №29729/23 від 19.06.2023), в якій він просить суд зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 180/1173/16-а за адміністративним позовом депутата Марганецької міської ради Деркач Анатолія Віталійовича до Марганецької міської ради Дніпропетровської області, Марганецького міського голови Боровик Геннадія Васильовича про визнання незаконною діяльності щодо прийняття рішення Марганецької міської ради "Про затвердження технічної документації з виготовлення нормативної грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області" від 20.02.2014 № 1555-50/VІ та за позовом третьої особи з самостійними вимогами ТОВ "Ландшафт" до Марганецької міської ради про скасування рішення Марганецької міської ради від 20.02.2014 № 1555-50/VІ "Про затвердження технічної документації з виготовлення нормативної грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області". Обґрунтовуючи подану заяву про зупинення провадження відповідач посилається на таке:

- відповідно до листа Марганецької міської ради № 15/20-1176 від 24.11.2022 на час укладання договору оренди земельної ділянки № 0057/21 від 01.07.2021 діяла технічна документація з виготовлення нормативно грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області, яка проводилась у 2013 році, розроблена Товариством з обмеженою відповідальністю "Земля і право", і затверджена рішенням Марганецької міської ради від 20.02.2014 № 1555-50/VІ "Про затвердження технічної документації з виготовлення нормативної грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області". Разом з тим, позивач зазначає, що рішення Марганецької міської ради від 20.02.2014 № 1555-50/VІ "Про затвердження технічної документації з виготовлення нормативної грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області" оскаржувалось ТОВ "Ландшафт" в межах справи № 180/1173/16-а. Так, постановою Марганецького міського суду Дніпропетровської області по справі № 180/1173/16-а від 12.09.2016 було скасовано рішення Марганецької міської ради "Про затвердження технічної документації з виготовлення нормативно грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області" № 1555-50/VІ від 20.02.2014;

- рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21.05.2021 у справі № 180/1173/16-а постанову Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 12.09.2016 у цій же справі скасовано. На думку позивача, вказане рішення суду набрало законної сили 23.06.2021;

- ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.11.2021 по справі №180/1173/16-а визнано неповноважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, вказані ТОВ "Ландшафт", та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Ландшафт" на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21.05.2021 у справі № 180/1173/16-а (8-а/180/1/21);

- постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18.05.2022 по справі № 180/1173/16-а ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18.11.2021 у справі № 180/1173/16-а залишено без змін;

- ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.11.2021 по справі №180/1173/16-а апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21.05.2021 в адміністративній справі № 180/1173/16-а повернуто апелянту. Враховуючи наведені обставини, висновок прокурора наступний: враховуючи вищевикладене рішення Марганецької міської ради "Про затвердження технічної документації з виготовлення нормативної грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області" № 1555-50/VІ від 20.02.2014 було чинним як на час укладання договору оренди земельної ділянки № 0057/21 від 01.07.2021, так і на даний час;

- отже, визначаючи розмір плати за оренду земельної ділянки згідно з договором оренди № 357/21 від 01.07.2021, і чинного законодавства України, та визначаючи суму заборгованості за вказаним договором, прокурор у першу чергу посилається на існування та чинність в період з дати укладення договору оренди та по 31.12.2022 нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка була передана в оренду відповідачу, в тій сумі, що вказана в пункті 4 договору, оскільки згідно з умовами договору річна орендна плата визначається у певному відсотковому розмірі від НГО земельної ділянки;

- розгляд адміністративної справи №180/1173/16-а триває. Так, згідно з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.06.2023 по справі № 180/1173/16-а судом відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21.05.2021 за адміністративним позовом депутата Марганецької міської ради Деркач Анатолія Віталійовича до Марганецької міської ради Дніпропетровської області, Марганецького міського голови Боровик Геннадія Васильовича про визнання незаконною діяльності щодо прийняття рішення Марганецької міської ради "Про затвердження технічної документації з виготовлення нормативної грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області" від 20.02.2014 № 1555-50/VІ та за позовом третьої особи з самостійними вимогами ТОВ "Ландшафт" до Марганецької міської ради про скасування казаного рішення ради;

- отже, наразі існує адміністративний спір щодо законності рішення Марганецької міської ради № 1555-50/VІ від 20.02.2014 "Про затвердження технічної документації з виготовлення нормативної грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області", яким була затверджена технічна документація з виготовлення нормативної грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області, розроблена у 2013 році Товариством з обмеженою відповідальністю "Земля і право". Саме на підставі цього рішення Марганецької міської ради № 1555-50/VІ від 20.02.2014 та затвердженої ним технічної документації відповідачу було визначено розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка ним орендується, та, виходячи з цього розміру, встановлено суму річної орендної плати;

- враховуючи вищевикладене та умови договору оренди земельної ділянки № 0057/21 від 01.07.2021 в частині встановлення орендної плати у розмірі 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, рішення про встановлення/затвердження якої на сьогоднішній час оскаржується в адміністративній справі № 180/1173/16-а, слід дійти висновку, що справа №904/1468/23, яка розглядається Господарським судом Дніпропетровської області та адміністративна справа № 180/1173/16-а є пов`язаними і рішення в адміністративній справі встановлюватиме обставини та факти, які вплинуть на оцінку доказів у даній справі, тобто матимуть преюдиціальне значення;

- від вирішення адміністративної справи № 180/1173/16-а залежить встановлення найбільш головного факту - чи існувала та була чинною на момент укладання договору оренди земельної ділянки та на період визначення заборгованості відповідача за цим договором нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що знаходиться в оренді у відповідача, а відтак, чи є законними позовні вимоги щодо нарахування суми орендної плати саме в тому розмірі, який визначений в позові, та чи було з боку відповідача порушення умов договору та чинного законодавства України;

- отже, обставини, встановлені в адміністративній справі № 180/1173/16-а матимуть суттєве значення для вирішення цієї справи № 904/1468/23 та, при цьому, такі обставини щодо чинності або не чинності рішення ради про затвердження нормативної грошової оцінки земельних ділянок міста Марганця не можуть бути встановлені господарським судом Дніпропетровської області самостійно, оскільки за юрисдикцією такі спори розглядаються за правилами Кодексу адміністративного судочинства України виключно адміністративними судами.

Від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до заяви про зупинення провадження у справі (вх. суду № 30029/23 від 20.06.2023), в якому він просить суд залучити до матеріалів справи наступні докази: докази відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21.05.2021 у справі №180/1173/16-а; роздруковані з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 14.06.2023 про закінчення дій по підготовці справи до апеляційного провадження та про поновлення строку апеляційного оскарження і відкриття провадження в адміністративній справі № 180/1173/16-а (оприлюдненні у реєстрі - 19.06.2023).

У підготовче засідання 20.06.2023 з`явилися прокурор, представники позивача та відповідача.

У вказаному засіданні судом була розглянута заява прокурора про зменшення розміру позовних вимог.

Так, згідно з пунктом 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання.

Оскільки заява про зменшення розміру позовних вимог подана прокурором з додержанням вимог статті 46 Господарського процесуального кодексу України, остання була прийнята до розгляду судом.

Також, у вказаному засіданні судом було відзначено, що розгляд заяви про зупинення провадження у справі судом відкладається до наступного судового засідання, з метою надання можливості учасникам справи ознайомитися із вказаним клопотанням та викласти свою правову позицію щодо порушеного у клопотанні питання.

Враховуючи вказане, у підготовчому засіданні 20.06.2023 судом протокольно було оголошено перерву до 27.06.2023.

Від відповідача надійшов відзив на заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. суду № 31123/23 від 26.06.2023), в якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на таке:

- норми закону, на який посилається позивач в контексті зміни розміру позовних вимог, були прийняти 17.03.2022, коли набув чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 2120-IX;

- однозначно безпідставним є і посилання на розрахунок заборгованості по платі за користування земельною ділянкою, наданий Марганецькою міською радою за період з 10.07.2021 по 28.02.2022, а саме плата за землю наразі належить до місцевих податків (обов`язковий платіж у складі податку на майно, пункт 14.1.147 Податкового кодексу України), встановлення яких здійснюється органами місцевого самоврядування у порядку, визначеному Податковим кодексом України. Вона сплачується у вигляді земельного податку (власниками та постійними користувачами земельних ділянок) або орендної плати за землі державної та комунальної власності (орендарями таких земель) та зараховується до відповідних місцевих бюджетів згідно з Бюджетним кодексом України за місцем розташування земельних ділянок (до міських, сільських та селищних бюджетів);

- Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16.01.2020 № 465-ІХ у Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключений підпункт 4 пункту а) частини 1 статті 33 цього Закону, яким передбачалось, що справляння плати за землю належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад;

- контроль за сплатою усіх податків, у тому числі й місцевих (до яких відноситься плата за землю) покладено виключно на податкові органи. Інші органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, у тому числі на запит правоохоронних органів (пункт 41.4 Податкового кодексу України: органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також: державні виконавці в межах своїх повноважень);

- розмір річної орендної плати в грошовому еквіваленті, вказаний в пункті 8 договору оренди земельної ділянки № 0057/21 від 01.07.2021, є безпідставним та визначений за рішенням сесій Марганецької міської ради, які на момент укладання договору були скасовані рішенням суду.

Від прокуратури засобам електронного зв`язку надійшли заперечення на заяву про зупинення провадження у справі (вх. суду № 31096/23 від 26.06.2023), в яких прокурор просить суд у задоволенні заяви відповідача про зупинення провадження у справі відмовити, посилаючись на те, що у даному випадку відсутня об`єктивна неможливість розгляду справи № 904/1468/23, результати розгляду справи № 180/1173716-а жодним чином не впливають на предмет розгляду вказаної справи, оскільки рішення про затвердження нормативно-грошової оцінки землі м. Марганець може бути визнано судом нечинним лише з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, що не впливатиме на розрахунок здійсненний за період з 01.07.2021 по 01.03.2022. Крім того, прокурор зазначає, що спірний договір є чинним, а визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється за згодою сторін договору оренди земельної ділянки із закріпленням такого розміру орендної плати в договорі оренди.

У підготовче засідання 27.06.2023 з`явилися прокурор, представники позивача та відповідача.

У вказаному засіданні були заслухані правові позиції учасників справи з приводу поданої відповідачем заяви про зупинення провадження у справі.

Розглянувши у вказаному засіданні заяву відповідача про зупинення провадження у справі, суд вважав, що вказана заява не підлягає задоволенню, з огляду на те, що в матеріалах справи наявні докази, які дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, тобто відсутня об`єктивна неможливість розгляду справи.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 27.06.2023 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландшафт" про зупинення провадження у справі було відмовлено.

Крім того, у підготовчому засіданні 27.06.2023 судом протокольно було оголошено перерву до 11.07.2023.

Від прокурора надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду №32842/23 від 04.07.2023), в якій прокурор просить суд задовольнити позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, у повному обсязі, посилаючись на таке:

- щодо підстав зменшення позовних вимог, то 06.05.2023, тобто після звернення прокурора до суду з вказаним позовом, набув чинності Закон України від 11.04.2023 №3050-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" (далі - Закон № 3050). Зокрема, підпункт 69.14 підрозділ X Перехідних положень Податкового кодексу України викладено в такій редакції: "69.14. За період з 01.01.2022 до 31.12.2022 не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), то розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 01.03.2022 до 31.12.2022 - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Марганецька міська територіальна громада наказом Мінреінтеграції № 309 внесена до переліку територій, на які ведуться активні бойові 09.09.2022. Таким чином, враховуючи зміни у діюче законодавство, яке регулює справляння орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у користуванні на умовах оренди юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій за період з 01.03.2022 по 31.12.2022. виникли підстави для зменшення позовних вимог у вказаній справі;

- Закон № 2260-ІХ, згідно з яким підпункт 69.1 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України було викладено в новій редакції, за змістом якої, зокрема, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. При цьому Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

- на виконання вказаного підпункту 69.1 Податкового кодексу України наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 затверджено "Порядок під твердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України" (далі - Порядок № 225). У підпункті 6 пункту І розділу II цього Порядку встановлено, що однією з підстав неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) є перебування (податкова адреса платника податків та / або фактичне знаходження знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеною пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії. який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями російської федерації. Вказаним порядком визначено порядок дій та обставини за яких може бути підтверджено можливість чи неможливість виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України", у тому числі звернення особи до контролюючого органу з відповідними документами на підтвердження неможливість виконання платником податків відповідних обов`язків, за результатами розгляду якого приймається відповідне рішення. Однак, відповідачем не було надано жодних доказів отримання від контролюючого органу рішення щодо неможливості виконання платником податків відповідних обов`язків. Крім того, підпункт 69.1 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України в редакції Закону № 2260-ІХ не містив конкретних положень щодо його застосування, з урахуванням того, що Марганецька територіальна громада була включена до переліку територій, на які ведуться активні бойові дії наказом Мінреінтеграції № 309 лише 09.09.2022. Більш того, Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (зареєстрований МЮУ від 23.12.2022 № 1668/39004), яким затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (на зміст якого звертав увагу відповідач), прийнятий на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 та не містив застережень про можливість його застосування відповідно до підпункту 69.14. пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України. Кабінет Міністрів України в постанові від 06.12.2022 № 1364 зазначав, що вказаний Перелік враховується, зокрема, в разі встановлення відповідно до частини 4 етапі 51 Закону України "Про державну службу" Кабінетом Міністрів України додаткових коригуючих коефіцієнтів оплати праці державних службовців у державних органах, розташованих на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії;

- щодо наявності у Марганецької міської ради права на звернення з позовом про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати та розірвання договору у зв`язку з її систематичною несплатою зазначено, що з урахуванням того, що спірна земельна ділянка знаходиться у межах населеного пункту, її власником є саме територіальна громада міста Марганець. Підставою для розірвання договору може бути систематична несплата орендної плати. передбаченої договором, а не податкова заборгованість. Марганецька міська рада, як власник спірної земельної ділянки, та відповідно сторона договору оренди спірної земельної ділянки маг право як отримувати орендну плату за її використання так і звергатись до суду з позовом щодо стягнення заборгованості з орендної плати та його розірвання у зв`язку з систематичним невиконанням його істотних умов. Крім того, міська рада, як власник земельної ділянки має відповідну інформацію щодо надходження на її рахунки орендної плати за користування спірною земельною ділянкою, а наданий нею розрахунок здійснений виключно на підставі умов договору оренди земельної ділянки. При цьому, Марганецька міська рада, як власник орендованої земельної ділянки, будучи обізнаною про факт порушення відповідачем вимог договору оренди щодо систематичної несплати орендних платежів за користування землею, що у свою чергу, порушує її право на законне очікування отримання місцевим бюджетом грошових коштів, внаслідок чого завдаються економічні збитки державі, не вжила належних заходів цивільно-правового характеру, направлених на стягнення заборгованості, припинення вказаних порушень та повернення такої земельної ділянки з оренди;

- Нікопольською окружною прокуратурою на адресу Марганецької міської ради направлено лист (запит) за № 04/61-2963 вих-22 від 08.09.2022 щодо вжитих заходів на усунення ТОВ "Ландшафт" порушень умов договору оренди земельної ділянки. Марганецька міська рада листом № 15/20-933 від 15.09.2022 повідомила, що заходи з метою стягнення заборгованості не вживались та Марганецька міська рада або її виконавчі органи до суду з метою стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельної ділянкою та розірвання договору оренди у зв`язку із систематичною несплатою орендної плати не зверталась у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судовою збору за подання позовної заяви. Крім того, Нікопольською окружною прокуратурою повторно на адресу Марганецької міської ради направлено лист (запит) за № 04/61-3459вих-22 від 24.10.2022 щодо вжитих заходів на усунення ТОВ "Ландшафт" порушень умов договору оренди земельної ділянки. Марганецька міська рада листом № 15/20-1175 від 24.11.2022 повідомила, що заходи з метою стягнення заборгованості не вживались та Марганецька міська рада або її виконавчі органи до суду з метою стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельної ділянкою та розірвання договору оренди у зв`язку із систематичною несплатою орендної плати не зверталась у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору за подання позовної заяви. Крім того, Нікопольською окружною прокуратурою втрете на адресу Марганецької міської ради направлено лист (запит) за № 04/61-127ВИХ-23 від 16.01.2023 щодо вжитих заходів на усунення ТОВ "Ландшафт" порушень умов договору оренди земельної ділянки;

- Марганецька міська рада листом № 15/20-82 від 25.01.2023 повідомила, що заходи з метою стягнення заборгованості не вживались та Марганецька міська рада або її виконавчі органи до суду з метою стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельної ділянкою та розірвання договору оренди у зв`язку із систематичною несплатою орендної плати не зверталась та звертатись не буде у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору за подання позовної заяви. Таким чином, у даному випадку прокурор правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства звернувся до суду в інтересах держави в особі Марганецької міської ради, яка с власником спірної земельної ділянки, стороною (орендодавцем) за спірним договором оренди земельної ділянки, та відповідно маг беззаперечне право на звернення ч відповідним позовом.

- правомірність здійснення розрахунку заборгованості зі сплати орендної плати відповідно до умов договору саме органом місцевого самоврядування (орендодавцем) та розірвання договору оренди земельної ділянки у зв`язку з систематичною несплатою орендної плати саме за позовом органу місцевого самоврядування (орендодавця) органу викладена у постанові Верховного судувід 07.06.2023 по справі № 912/750/22;

- щодо підстав, на яких здійснено розрахунок орендної плати, то розрахунок заборгованості зі сплати орендної плати здійснено Марганецькою міською радою виключно на підставі та відповідно до умов укладеного договору, а саме відповідно до пунктів 8, 9, 10 вказаного договору, якими визначено чітку суму орендної плати в розмірі 4 112 771 грн. 88 коп. на рік, або 342 730 грн. 99 коп. на місяць, яка вноситься за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

- зміна договору оренди землі допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. При цьому, якщо договір змінений судом, то зобов`язання змінюється з моменту набрання відповідним рішенням суду законної сили;

- відповідачем не надано жодних доказів, у тому числі платіжних доручень, якими б підтверджувалась сплата орендної плати за спірним договором, як не підтверджена такими доказами і наявність переплати. Переплата, яка нібито рахується в органах ДПС виникла через подання відповідачем до контролюючих органів податкових декларацій, які вочевидь не відповідають умовам договору. При цьому, відповідно до листа управління фінансів, економіки та регуляторної політики Марганецької міської ради № 219 від 13.09.2022 (копія наявна в матеріалах справи) відповідачем за спірну земельну ділянку останній раз орендна плата сплачувалась у 2016 році, а за час дії спірного договору орендна плата не була сплачена жодного разу. Відповідно до листа Марганецької міської ради № 15/20-1176 від 24.11.2022 на час укладання договору оренди земельної ділянки № 0057/21 від 01.07.2021 діяла технічна документація з виготовлення нормативно грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області, яка проводилась у 2013 році розроблена ТОВ "Земля і право", яка затверджена рішенням Марганецької міської ради від 20.02.2014 №1555-50/V1 "Про затвердження технічної документації з виготовлення нормативної грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області". Рішення Марганецької міської ради від 20.02.2014 № 1555-50/VІ "Про затвердження технічної документації з виготовлення нормативної грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області" оскаржувалось ТОВ "Ландшафт" в межах справи № 180/1173/16-а;

- рішення по справі № 180/1173/16-а за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21.05.2021 жодним чином не впливає на рішення по даній справі та на обов`язок сплати ТОВ "Ландшафт" орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності, у розмірі, який чітко визначений у договорі оренди земельної ділянки та погоджений сторонами договору. Враховуючи вказане, рішення Марганецької міської ради "Про затвердження технічної документації з виготовлений нормативно грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області" № 1555-50/VІ від 20.02.2014 було чинним як на час укладання договору оренди земельної ділянки № 0057/21 від 01.07.2021, та є чинним і на даний час;

- відповідно до уточнюючої декларації з плати за землю наданої відповідачем до відзиву на позовну заяву за 2021 рік відповідачем задекларовано з липня 2021 - 166 071 грн. 57 коп. за місяць, а згідно з уточнюючою декларацією з плати за землю за 2022 рік задекларовано 29 116 грн. 59 коп. за рік, або 2 426 грн. 38 коп. за місяць, що очевидно не відповідає умовам договору, відповідно до якого орендна плата складає 4 112 771 грн. 88 коп. на рік, або 342 730 грн. 99 коп. на місяць та вноситься за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податковою) місяця, з огляду на що зазначена у відзиві переплата не відповідає умовам договору. При цьому, з початку дії договору (01.07.2021) відповідачем не сплачено до бюджету Марганецької міської ради жодної копійки;

- відповідно до пунктів 49.8, 49.10 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, невизначених цією статтею, включаючи зміну показників податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних від шкодувань, збільшення податкового зобов`язання забороняється. При цьому, різницю заборгованості, яка не задекларована підприємством може бути нарахована при проведенні документальної перевірки, на яку згідно з пунктом 52-2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України встановлено мораторій. Основним юридичним фактом, який не заперечується відповідачем є те, що починаючи з моменту підписання договору (01.07.2021) відповідач не здійснював будь-які оплати за користування спірною земельною ділянкою, а користуватись земельною ділянкою з метою отримання прибутку для здійснення господарської діяльності не припиняв.

Від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. суду №34023/23 від 11.07.2023), в якому він просить суд відкласти розгляд справи, у зв`язку з хворобою представника відповідача.

У підготовче засідання 11.07.2023 з`явилися прокурор та представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з`явився, при цьому, судом враховано наявність клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом. Прокурор та представник позивача у вказаному засіданні не заперечували проти відкладення підготовчого засідання в межах розумного строку.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 11.07.2023 підготовче засідання було відкладено в межах розумного строку на 25.07.2023.

Від прокурора надійшло клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору (вх. суду № 360666/23 від 21.07.2023).

Від відповідача надійшла заява (вх. суду № 36445/23 від 24.07.2023), в якій він просить суд відкласти розгляд справи, у зв`язку з розірванням договору на надання правничої допомоги з адвокатом, який представляв його інтереси, та знаходженням директора підприємства поза межами Дніпропетровської області.

Від позивача надійшла заява про закриття підготовчого провадження (вх. суду №36962/23 від 25.07.2023), в якій він просить суд закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до розгляду по суті.

У підготовче засідання 25.07.2023 з`явився прокурор, представники позивача та відповідача у вказане засідання не з`явилися, при цьому, судом враховано наявність клопотання позивача про проведення підготовчого засідання без участі його представника, яке було задоволено судом.

При цьому, суд не вбачав підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з огляду на таке:

- представник відповідача у підготовче засідання не з`явився вже вдруге; про день, час та місце підготовчого засідання 25.07.2023 був повідомлений належним чином;

- відповідно до частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;

- таким чином, в даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 183 та 202 Господарського процесуального кодексу України, відсутні;

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

У підготовчому засіданні 25.07.2023 прокурор також підтвердив доцільність закриття підготовчого провадження.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважав, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

У підготовчому засіданні 25.07.2023 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 25.07.2023 підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 14.09.2023.

Ухвалою суду від 25.07.2023 судом повернуто з Державного бюджету Украни на користь Дніпропетровської обласної прокуратури частину сплаченого судового збору в сумі 24 513 грн. 36 коп.

Від відповідача надійшло клопотання (вх. суду № 45266/23 від 05.09.2023), в якому він просив суд відкласти розгляд справи, посилаючись на те, що лише 05.09.2023 відповідач уклав договір з новим адвокатом для представництва його інтересів в суді по даній справі.

У судове засідання 05.09.2023 з`явилися прокурор, представники позивача та відповідача.

У вказаному засіданні представник відповідача просив суд задовольнити раніше подане ним клопотання про відкладення розгляду справи Вказане клопотання було задоволено судом.

Враховуючи вказане, у судовому засіданні 05.09.2023 судом протокольно було оголошено перерву до 14.09.2023.

Від відповідача надійшла заява про відновлення підготовчого провадження (вх. суду № 46958/23 від 14.09.2023), в якому він просить суд відновити підготовче провадження у справі та повернутися до розгляду справи у підготовчому провадженні, посилаючись на таке:

- прокурор в позовній заяві зазначає, що НГО земельної ділянки розрахована на підставі діючої станом 01.06.2023 (день видачі витягу) та станом на 01.07.2021 (день укладення договору оренди) технічної документації з виготовлення нормативної грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області, яка проводилась у 2013 році, розроблена Товариством з обмеженою відповідальністю "Земля і право" та затверджена рішенням Марганецької міської ради від 20.02.2014 № 1555-50/VІ "Про затвердження технічної документації з виготовлення нормативної грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області";

- рішення Марганецької міської ради від 20.02.2014 № 1555-50/VІ "Про затвердження технічної документації з виготовлення нормативної грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області" оскаржувалось ТОВ "Ландшафт" в межах справи № 180/1173/16-а. Так, постановою Марганецького міського суду Дніпропетровської області по справі №180/1173/16-а від 12.09.2016 рішення Марганецької міської ради "Про затвердження технічної документації з виготовлення нормативно грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області" № 1555-50/VІ від 20.02.2014 - скасовано. У пункті 10.2 чинної постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 за № 7 визначено, що скасування акта суб`єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта. Визнання ж акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта. Рішення суб`єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти. Отже, скасувавши рішення Марганецької міської ради "Про затвердження технічної документації з виготовлення нормативної грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області" від 20.02.2014 за № 1555-50/VІ, Марганецький міський суд Дніпропетровської області постановив, що даний акт суб`єкта владних повноважень не породжував жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта. Відтак, нормативна грошова оцінка земель міста Марганець Дніпропетровської області, затверджена скасованим рішенням Марганецької міської ради від 20.02.2014 № 1555-50/VІ, є недійсною;

- рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21.05.2021 постанову Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 12.09.2016 у справі №180/1173/16-а, після її перегляду за нововиявленими обставинами - скасовано, в задоволенні позовів - відмовлено;

- постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.08.2023 по справі №180/1173/16-а рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21.05.2021 - скасовано та ухвалено у даній справі нове рішення, яким у задоволенні заяви міського голови м. Марганець Боровика Г.В. про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 12.09.2016 у справі №180/1173/16-а - відмовлено;

- про ухвалення Третім апеляційним адміністративним судом постанови від 08.08.2023 по справі №180/1173/16-а ТОВ "Ландшафт" стало відомо 10.08.2023, тобто після закриття підготовчого провадження у цій справі та призначення даної справи до розгляду по суті (ухвала від 25.07.2023). Отже, станом на дату укладання договору оренди нормативну грошову оцінку земельної ділянки загальною площею 70 га, за адресою: м. Марганець, р-н залізничної станції "Піролюзит", кадастровий номер 1211300000:01:002:0007 - не проведено, технічну документацію з виготовлення такої НГО - Марганецькою міською радою у встановленому законом порядку не затверджено, оскільки скасоване судом рішення Марганецької міської ради "Про затвердження технічної документації з виготовлення нормативної грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області" від 20.02.2014 за № 1555-50/VІ не породило жодних правових наслідків з моменту його прийняття, то не було підстав для видачі Відділом у Нікопольському районі міськрайонного управління у Нікопольському районі та м. Нікополі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.06.2021 № 729/0/210-21 зі встановленням нормативної грошової оцінки земельної ділянки у сумі 68 546 198 грн. 00 коп.

- наведене стало підставою для звернення ТОВ "Ландшафт" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом про визнання протиправним та скасування витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.06.2021 № 729/0/210-21, виданого Відділом у Нікопольському районі міськрайонного управління у Нікопольському районі та м. Нікополі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо земельної ділянки площею 70,0 га, кадастровий номер - 1211300000:01:002:0007. Відповідно до ухвали від 08.09.2023 у справі № 160/22412/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд прийняв адміністративний позов ТОВ "Ландшафт" до розгляду та призначив судове засідання;

- належним джерелом даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки є витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який виданий територіальним органом Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки, або в силу норми статті 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр", - відомості з Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку станом на відповідну дату;

- нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. При цьому, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради. Таке рішення офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду;

- витяг з технічної документації є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки та відображає дані стосовно окремої земельної ділянки, та складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради. З вищевикладеного слідує: розмір орендної плати напряму залежить від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; розмір земельного податку та ставки земельного податку, які визначені відповідно до норм чинного законодавства України, зокрема Податкового кодексу України та рішень органів місцевого самоврядування, встановлюються в залежності від проведення або не проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок (або у відсотковому відношенні до НГО земельної ділянки, або у відсотковому відношенні до одиниці площі ріллі); НГО визначається відповідно до показників, які визначені у технічній документації; технічна документація в обов`язковому порядку затверджується рішенням ради;

- скасування рішення Марганецької міської ради № 1555-50/VІ від 20.02.2014 "Про затвердження технічної документації з виготовлення нормативної грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області", яким була затверджена технічна документація з виготовлення нормативної грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області, розроблена у 2013 році Товариством з обмеженою відповідальністю "Земля і право" є підставою для висновку про те, що технічна документація з виготовлення нормативної грошової оцінки земель міста Марганець - не затверджена, відповідно нормативної грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області станом на 2021 рік - не існувало;

- звернення ТОВ "Ландшафт" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом про визнання протиправним та скасування витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.06.2021 № 729/0/210-21, виданого Відділом у Нікопольському районі міськрайонного управління у Нікопольському районі та м.Нікополі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо земельної ділянки площею 70,0 га, кадастровий номер - 1211300000:01:002:0007, залежало від ухвалення Третім апеляційним адміністративним судом остаточного рішення по справі №180/1173/16-а. Тому, до закінчення підготовчого провадження по цій справі ТОВ "Ландшафт" фактично не існувало таких додаткових доказів, як постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 08.08.2023 по справі №180/1173/16-а та ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2023 у справі №160/22412/23, а тому ТОВ "Ландшафт" не могло надати до матеріалів цієї справи такі докази, як і не мало достатніх правових підстав для звернення до суду з адміністративним позовом про скасування витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки;

- в силу норм статті 195 та статті 227 Господарського процесуального кодексу України, позбавили відповідача (ТОВ "Ландшафт") права в належний спосіб та в установлені законодавством строки подати до суду клопотання у справі № 904/1468/23 щодо зупинення цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 160/22412/23, оскільки від вирішення адміністративної справи № 160/22412/23 залежить встановлення фактів правомірності видачі витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.06.2021 № 729/0/210-21 та визначення у ньому саме тієї суми нормативної грошової оцінки та суми річної орендної плати, які були включені в договір оренди на підставі цього Витягу, а відтак, з вищенаведеного слідуватиме висновки законності позовних вимог у цій справі щодо нарахування суми орендної плати саме в тому розмірі, який визначений в позовній заяві, та чи було з боку відповідача порушення умов договору та чинного законодавства України;

- для забезпечення відповідачу можливості належного доказування обставин, на які останній посилається та для з`ясування остаточної суми основного боргу є об`єктивна необхідність повернення у підготовче провадження, з метою повного, всебічного розгляду даної справи і прийняття законного, обґрунтованого рішення.

Від відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі (вх. суду №46844/23 від 14.09.2023), в якій він просить суд зупинити провадження у справі №904/1468/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 160/22412/23 за адміністративним позовом ТОВ "Ландшафт" до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.06.2021 № 729/0/210-21, виданого Відділом у Нікопольському районі міськрайонного управління у Нікопольському районі та м. Нікополі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо земельної ділянки площею 70,0 га, кадастровий номер -1211300000:01:002:0007. В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на таке:

- наразі існує адміністративний спір щодо оскарження ТОВ "Ландшафт" витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.06.2021 року № 729/0/210-21, який, відповідно до норм чинного законодавства України: Закону України "Про оцінку земель" та Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 "Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів", є належним джерелом даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки і став підставою для визначення нормативної грошової оцінки та ціни договору оренди;

- витяг з технічної документації є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки та відображає дані стосовно окремої земельної ділянки, та складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради. Скасування рішення Марганецької міської ради № 1555-50/VІ від 20.02.2014 "Про затвердження технічної документації з виготовлення нормативної грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області", яким була затверджена технічна документація з виготовлення нормативної грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області, розроблена у 2013 році Товариством з обмеженою відповідальністю "Земля і право" є підставою для висновку про те, що технічна документація з виготовлення нормативної грошової оцінки земель міста Марганець - не затверджена, відповідно нормативної грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області станом на 2021 рік - не існувало;

- враховуючи вищевикладене та умови договору оренди земельної ділянки № 0057/21 від 01.07.2021 в частині встановлення пунктами 4 та 8 ціни договору, яка визначена саме на підставі Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.06.2021 № 729/0/210-21, виданого Відділом у Нікопольському районі міськрайонного управління у Нікопольському районі та м. Нікополі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо земельної ділянки площею 70,0 га, кадастровий номер - 1211300000:01:002:0007, який наразі оскаржується ТОВ "Ландшафт" в адміністративній справі № 160/22412/23, що розглядається Дніпропетровським окружним адміністративним судом, слід дійти висновку, що ця справа № 904/1468/23, яка розглядається господарським судом Дніпропетровської області та адміністративна справа № 160/22412/23 є пов`язаними і рішення в адміністративній справі встановлюватиме обставини та факти, зокрема дійсності існування НГО та суми орендної плати на день укладення договору оренди, які вплинуть на оцінку доказів у даній справі, тобто матимуть преюдиціальне значення;

- від вирішення адміністративної справи № 160/22412/23 залежить встановлення фактів правомірності видачі витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.06.2021 № 729/0/210-21 та визначення у ньому саме тієї суми нормативної грошової оцінки та суми річної орендної плати, які були включені в договір оренди на підставі цього Витягу, а відтак, з вищенаведеного слідуватиме висновки законності позовних вимог у цій справі щодо нарахування суми орендної плати саме в тому розмірі, який визначений в позовній заяві, та чи було з боку відповідача порушення умов договору та чинного законодавства України. Отже, обставини, встановлені в адміністративній справі № 160/22412/23 матимуть суттєве значення для вирішення цієї справи № 904/1468/23 та, при цьому, такі обставини щодо законності витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.06.2021 № 729/0/210-21 не можуть бути встановлені господарським судом Дніпропетровської області самостійно, оскільки за юрисдикцією такі спори розглядаються за правилами Кодексу адміністративного судочинства України виключно адміністративними судами.

У судове засідання 14.09.2023 з`явилися прокурор, представники позивача та відповідача. У вказаному засіданні протокольно оголошувалась перерва до 16:30 14.09.2023, а в подальшому протокольно було оголошено перерву до 20.09.2023.

Від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів (вх. суду № 47824/23 від 19.09.2023), в якому він просив суд долучити до матеріалів справи витяг з інформаційної системи органів ДФС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами станом на 03.01.2020.

Від прокурора засобами електронного зв`язку надійшли пояснення (вх. суду №47829/23 від 19.09.2023), в яких прокурор просить суд врахувати наступне:

- посилання відповідача на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.08.2023 у справі № 180/1173/16-а є безпідставним з огляду на різний предмет та суб`єктний склад;

- суб`єктний склад та предмет даної господарської справи № 904/1468/23 та рішень судів у справі № 180/1173/16-а є різний;

- Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 921/530/18 відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо порядку зміни розміру орендної плати внаслідок зміни нормативної грошової оцінки землі, визначивши, що якщо договір оренди землі змінений судом, то договірне зобов`язання в частині розміру орендної плати змінюється з моменту набрання рішенням суду законної сили, а не з моменту введення в дію нової нормативної грошової оцінки землі;

- за змістом статей 632, 651 Цивільного кодексу України та статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору, в тому числі у частині розміру орендної плати, здійснюється за взаємною згодою сторін, а за відсутності такої згоди договір може бути змінено за рішенням суду лише у випадках, передбачених за умовами договору або в силу закону;

- у постанові від 04.07.2023 у справі № 906/649/22 Верховний Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Андрушівської міської ради Житомирської області до ТОВ "Андрушівський завод органічних рідин" про стягнення заборгованості з і орендної плати у сумі 4 384 грн. 71 коп., розірвання договору оренди землі від 16.12.2013 та зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку, у зв`язку із систематичною несплатою орендної плати;

- 19.09.2023 до окружної прокуратури надійшла інформація, що ТОВ "Ландшафт" 30.06.2023 укладено з ТОВ "Мегаттромекологія" договір купівлі-продажу користування надрами, який нотаріально посвідчено приватним нотаріусом 30.06.2023 № 313. Предметом вказаного договору купівлі-продажу користування надрами від 30.06.2023 (пункт 2 договору) є Спеціальний дозвіл на користування надрами Державної служби геологія та надр України № 4582 від 18.12.2007, який долучало до відзиву на позовну заяву ТОВ "Ландшафт" від 17.04.2023 № 17/04-001, як доказ підстав для використання останнім спірної земельної ділянки. За наслідками укладення зазначеного договору купівлі-продажу користування надрами, Державна служба геології та надр України 08.08.2023 винесла наказ № 400, яким внесла зміни до Спеціального дозволу на користування надрами № 4582 від 18.12.2007 та замінила користувача з ТОВ "Ландшафт" на ТОВ "Мегапромекологія". Крім цього, 23.08.2023 ТОВ "Мегапромекологія" звернулась до Марганецької міської ради, у якості надрокористувача із заявою про передачу йому в оренду спірної земельної ділянки. Таким чином, ТОВ "Ландшафт" з 30.06.2023 фактично припинило ї використання спірної земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних і підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, оскільки продало право користування надрами ТОВ "Мегапромекологія", що в свою чергу є окремою підставою для розірвання спірного договору оренди земельної ділянки;

- оскільки матеріалами справи підтверджено обставини щодо систематичного порушення відповідачем зобов`язань, визначених у пункті 10 договору оренди № 0057/21 від 01.07.2021 щодо внесення орендної плати, а саме повної несплати відповідачем за період з 10.07.2021 по 28.02.2022 - 8 разів орендної плати, ще свідчить про систематичну несплату орендної плати ТОВ "Ландшафт" та істотне порушення умов договору, що відповідно до пункту "д" частини 1 статті141 Земельного кодексу України є підставою для припинення права користування земельною ділянкою та стягнення відповідної заборгованості.

У судове засідання 20.09.2023 з`явилися прокурор, представники позивача та відповідача. У вказаному засіданні протокольно оголошувалась перерва до 14:10 20.09.2023.

У судовому засідання 20.09.2023 прокурор просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, відповіді на відзив на позовну заяву, а також додаткових поясненнях.

У судовому засідання 20.09.2023 представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, наведені прокурором.

У судовому засідання 20.09.2023 представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву, запереченнях та додаткових поясненнях по справі.

Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

При цьому, з приводу долучення прокурором та відповідачем заяв по суті справи, а також додаткових доказів із порушенням процесуального строку суд зазначає таке.

В даному випадку, суд керується завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Так, під час розгляду справи суд зобов`язаний забезпечити повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Таким чином, під час прийняття рішення у даній справі судом було враховано та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи на час прийняття рішення у справі доказам та поясненням.

У судовому засіданні 20.09.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення прокурора та представників позивача та відповідача,

ВСТАНОВИВ:

Щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Такі випадки встановлено частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Вказаною нормою передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

З зазначеної норми вбачається, що підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді складаються з чотирьох елементів:

1) наявність інтересів держави у спірних відносинах;

2) порушення/загроза порушення зазначених інтересів;

3) наявність/відсутність компетентного суб`єкта владних повноважень, який має захищати зазначені інтереси держави;

4) нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави компетентним суб`єктом владних повноважень (у разі його наявності).

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).

Водночас, Європейський Суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012)11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам "Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції", прийнятій 19.09.2012 на 1151-му засіданні заступників міністрів ( далі у тексті Рекомендації), якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

У пункті 7 Рекомендацій передбачено, що ілюстрацією повноважень публічних обвинувачів у системі загального права є визнання або анулювання шлюбів, захист дітей або недієздатних осіб і реєстрацію або припинення діяльності асоціацій та фондів. Іншою групою повноважень публічних обвинувачів є правовий контроль публічної адміністрації та інших юридичних осіб під кутом зору відповідності їх діяльності закону. В цілому, ці повноваження покладені на публічного обвинувача з міркувань публічного інтересу та захисту прав людини і, як правило, здійснюється в суді.

З огляду на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Пунктами 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 3-рп/99 визначено, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, а отже прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах і може здійснювати представництво в порядку, передбаченому процесуальним законом.

"Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, і який має передбачені законодавчим актом, тобто законом, повноваження на подання відповідного позову до суду.

Таким чином, з огляду на зазначені законодавчі положення, прокурор може заявити в інтересах держави позов, який виражається в інтересах частини українського народу - членів територіальної громади, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює саме орган місцевого самоврядування, хоча він, цей орган, навпаки, покликаний ці інтереси захищати.

Такий підхід узгоджується з Європейською хартією місцевого самоврядування 1985 року (ратифікована Законом України від 15.07.1997 № 452/97-ВР), яка передбачає, що органи місцевого самоврядування при вирішенні відповідної частини публічних (суспільних) справ (public affairs) діють під власну відповідальність в інтересах місцевого населення й у правовій системі держав-учасниць, зокрема у сфері адміністративного контролю за органами самоврядування, має забезпечуватись співмірність (баланс) між заходами контролю та важливістю інтересів, які контролюючий орган має намір захищати (статті 3, 8).

Крім того, з урахуванням статей1, 2, 6, 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", орган місцевого самоврядування представляє відповідну територіальну громаду і здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Однак первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Конституція України визначає, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України (статті 140 Конституції України).

Відповідно до статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування територіальної громади є однією з гарантій держави.

Вказана позовна заява прокурором була подана в інтересах держави в особі Марганецької міської ради, з огляду на наступне.

При цьому, в контексті оспорюваних правовідносин, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке хоч і не носить загальнодержавний характер, але забезпечує виконання функцій держави на конкретній території, яка відноситься до їх відання, у визначеному законом порядку та спосіб. Таким чином, органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федоренко проти України" від 30.06.2006, визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном", або коштами включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У спірних правовідносинах неотриманні Марганецькою міською радою кошти від оренди землі підпадають під визначення Європейським судом з прав людини "виправдане очікування" щодо отримання можливості ефективного використання права власності територіальної громади міста Марганця Дніпропетровської області.

Також, згідно частиною 3 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до статті 327 Цивільного кодексу України, у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 19 частини 1 статті 64 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду бюджету міст обласного значення належить податок на майно, до складу якого за приписами статті 14.1.147 Податкового кодексу України входить плата за землю, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з частиною 1 статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Враховуючи складну економічну ситуацію одним з пріоритетних напрямів щодо захисту інтересів держави та територіальних громад в умовах воєнного стану є збереження, раціональне використання земель та наповнення місцевого бюджету.

Використання земельної ділянки комунальної власності з порушенням вимог чинного законодавства, а саме несплата орендної плати призводить до недоотримання міським бюджетом коштів у вигляді орендної плати порушує встановлений порядок та охоронювані державою інтереси у сфері раціонального та належного використання земель комунальної власності.

Так, орендна плата за землю є вагомим джерелом доходів місцевих бюджетів та є другим за обсягом джерелом надходжень доходів після податку на доходи фізичних осіб.

На сьогоднішній день велика увага приділяється питанням фінансової децентралізації та важливості збільшення фінансової достатності місцевих бюджетів для розширення їх можливостей щодо фінансування покладених на них функцій та задач.

Як відомо, економічна природа земельного оподаткування реалізується у разі виконання таких функцій: стимулювання раціонального використання землі (стимулююча функція); вирівнювання умов господарювання для підприємств, що функціонують у різних умовах (регулююча функція); акумулювання коштів на фінансування землеохоронних потреб і розвитку соціальної інфраструктури територіальних громад.

Земельний податок та орендна плата як його складова є важливим джерелом наповнення місцевих бюджетів. При цьому недостатні обсяги надходження плати за землю до місцевих бюджетів не дозволяють фінансувати з місцевих бюджетів важливі видатки, у тому числі землеохоронні заходи.

В умовах військової агресії російської федерації проти України вказані факти мають особливо важливе значення оскільки складається ситуація, за якої відповідач продовжує використовувати земельну ділянку, при цьому не сплачує орендну плату.

За приписами Конституції України земля, яка знаходиться в межах території України, є об`єктом права власності Українського народу.

Від імені Українського народу, відповідно до частини 1 статті 13 Основного Закону, права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України та законами України.

Ураховуючи те, що земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування реалізують права власника від імені народу, в тому числі тоді, коли приймають рішення про розпорядження землями державної чи комунальної власності, правовідносини, пов`язані з використанням земель державної чи комунальної власності, становлять "суспільний", "публічний" інтерес.

Додержання законодавства при використанні земель, забезпечення їх раціонального та цільового використання має важливе значення для держави та є визначальним завданням при організації представницької діяльності прокурора, спрямованої на захист інтересів держави.

Земельна ділянка, яка є предметом спірних правовідносин, перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Марганець.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальна громада міста є первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень, а відповідно до ст. 10 зазначеного Закону міська рада є представницьким органом територіальної громади і здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження, визначені Конституцією України та законами України.

Як вбачається зі змісту статті 2 Цивільного кодексу України, учасниками цивільних відносин є, зокрема, територіальні громади.

Згідно зі статтею 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

З урахуванням того, що спірна земельна ділянка знаходиться у межах населеного пункту, її власником є саме територіальна громада міста Марганець.

Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, територіальна громада міста Марганець, як власник спірної земельної ділянки, делегувала Марганецькій міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених Конституцією України та законами України.

Аналіз положень статті 53 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв`язку зі змістом частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Невжиття органом місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту права територіальної громади на отримання плати за користування земельної ділянки, свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Окремо слід вказати, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 08.02.2019 (справа № 915/20/18) дійшов однозначного висновку про можливість представництва органами прокуратури в суді органів місцевого самоврядування.

При цьому, відповідно до пункту 5.6 постанови від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 Верховним Судом встановлено, що прокурор не повинен встановлювати причини невиконання уповноваженими державою органами відповідних функцій у спірних відносинах.

Розглядаючи питання обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Слід також враховувати висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 в справі №927/491/19, у якій, зокрема, зазначено, що обчислення розумного строку для реагування відповідного органу на повідомлення прокурора повинно враховувати не лише останнє повідомлення прокурора про подання позову до суду, а й попередні листи, направлені прокурором органу, якщо в них міститься інформація про стверджувані порушення (а не просто направлено запит на надання інформації).

Згідно зі статтею 143 Конституції України органи місцевого самоврядування вирішують питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції.

Згідно до статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статті 12 Земельного кодексу України до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та законом про 8 Державний бюджет України (стаття 63 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Спірна земельна ділянка перебуває в межах Марганецької ОТГ, а саме в межах м.Марганець, у зв`язку з чим перебуває у комунальній власності.

Таким чином, Марганецька міська рада є власником земельної ділянки та отримувачем коштів з орендної плати за землю, тобто саме тим органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а тому є необхідність у зверненні з позовом саме в інтересах міської ради, оскільки порушені безпосередньо інтереси Марганецької міської об`єднаної територіальної громади. Правовідносини, пов`язані з використанням земельних ділянок, становлять суспільний інтерес, а безоплатне їх використання, такому суспільному інтересу не відповідає.

Таким чином, при наявності загрози інтересам держави та не здійсненні їх захисту органом місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, найефективнішим правовим способом захисту, поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право, буде саме представництво органами прокуратури інтересів держави в особі Марганецької міської ради.

Пунктами 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 визначено, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, а, отже, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах і може здійснювати представництво в порядку, передбаченому процесуальним законом.

"Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

У статтях 13, 14 Конституції України визначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За правилами статей 4, 5 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, 9 територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Право власника землі на отримання плати за її використання визначено Конституцією України, Земельним кодексом України, Податковим Кодексом, Законом України «Про оренду землі».

Отже, правовідносини, пов`язані з платним використанням землі комунальної власності, становлять "суспільний", "публічний" інтерес, а незаконність, тобто недотримання цього принципу, такому суспільному інтересу не відповідає.

У даному випадку порушення інтересів держави полягає в неналежному виконанні ТОВ "Ландшафт" зобов`язань за договором оренди землі та порушенні встановленого законодавством порядку використання земельної ділянки комунальної власності, принципу її оплатного використання, а тому, відповідно, не отримання такої плати є порушенням економічних інтересів держави.

Зважаючи на те, що несплата відповідачем орендної плати призводить до ненадходження коштів до місцевого бюджету, нераціонального використання земельної ділянки, що спричинює економічні збитки місцевому бюджету, а також створює загрозу економічним інтересам Марганецької міської ради, що суттєво порушує економічні інтереси держави, тому виникає необхідність їх захисту.

Ненадходження до місцевого бюджету орендної плати порушує визначальні матеріальні потреби суспільства, Марганецької міської об`єднаної територіальної громади, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм розвитку.

За таких обставин, заходи щодо стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, зокрема і у даному випадку, є невідкладними.

Марганецька міська рада, як власник орендованої земельної ділянки, була обізнана про факт порушення відповідачем вимог договору оренди щодо систематичної сплати орендних платежів за користування землею, що, у свою чергу, порушує її право на законне очікування отримання місцевим бюджетом грошових коштів, внаслідок чого завдаються економічні збитки державі, проте радою не було вжито належних заходів цивільно-правового характеру, направлених на стягнення заборгованості, припинення вказаних порушень та повернення такої земельної ділянки з оренди.

Так, Нікопольською окружною прокуратурою на адресу Марганецької міської ради направлено лист (запит) за № 04/61-2963вих-22 від 08.09.2022 щодо вжитих заходів на усунення ТОВ "Ландшафт" порушень умов договору оренди земельної ділянки.

Марганецька міська рада листом № 15/20-933 від 15.09.2022 повідомила, що заходи з метою стягнення заборгованості не вживались та Марганецька міська рада або її виконавчі органи до суду з метою стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельної ділянкою та розірвання договору оренди, у зв`язку із систематичною несплатою орендної плати не зверталась у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору за подання позовної заяви.

Крім того, Нікопольською окружною прокуратурою повторно на адресу Марганецької міської ради направлено лист (запит) за № 04/61-3459вих-22 від 24.10.2022 щодо вжитих заходів на усунення ТОВ "Ландшафт" порушень умов договору оренди земельної ділянки.

Марганецька міська рада листом № 15/20-1175 від 24.11.2022 повідомила, що заходи з метою стягнення заборгованості не вживались та Марганецька міська рада або її виконавчі органи до суду з метою стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельної ділянкою та розірвання договору оренди, у зв`язку із систематичною несплатою орендної плати не зверталась у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору за подання позовної заяви.

Крім того, Нікопольською окружною прокуратурою втретє на адресу Марганецької міської ради направлено лист (запит) за №04/61-127ВИХ-23 від 16.01.2023 щодо вжитих заходів на усунення ТОВ "Ландшафт" порушень умов договору оренди земельної ділянки.

Марганецька міська рада листом №15/20-82 від 25.01.2023 повідомила, що заходи з метою стягнення заборгованості не вживались та Марганецька міська рада або її виконавчі органи до суду з метою стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельної ділянкою та розірвання договору оренди у зв`язку із систематичною несплатою орендної плати не зверталась та звертатись не буде, у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору за подання позовної заяви.

У постанові Верховного Суду від 10.08.2021 у справі № 923/833/20 суд дійшов висновку, що попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування відповідного органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, а відповідний орган протягом розумного строку на таку інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про таке порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то, у такому випадку, наявні підстави для представництва, передбачені абзацом першим частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

У цьому разі дотримання розумного строку після повідомлення про звернення до суду не є обов`язковим, оскільки дозволяє зробити висновок про свідоме нездійснення або здійснення неналежним чином захисту інтересів держави таким органом (п.8.10).

Враховуючи, що орендна плата відповідачем не сплачується понад півроку, зволікання позивача зі стягненням відповідних коштів з відповідача не сприяє своєчасному наповненню бюджету та порушує державні інтереси у цій сфері.

Варто зазначити, що дійсно інтереси держави повинні захищати насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, у тому числі шляхом подання відповідних позовних заяв, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Проте для того, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, постановах Верховного Суду від 10.08.2021 по справі №923/833/20, від 20.07.2021 у справі № 908/2153/20.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного королівства" суд проголосив, що засіб захисту повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Крім того, є категорія справ, де Європейський Суд з прав людини зазначив, що підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" Європейський Суд з прав людини у рішенні висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

При цьому, як зазначено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, сам факт незвернення до суду уповноваженим органом з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Звернення керівника Нікопольської окружної прокуратури до суду з позовом, у даному випадку, є єдиним ефективним засобом захисту порушених інтересів держави, враховуючи, що уповноважений орган самостійно не звернувся до суду з позовною заявою, оскільки лише орган прокуратури є тим суб`єктом, що має процесуальну можливість в даному випадку.

На виконання вимог частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" Нікопольською окружною прокуратурою листом № 04/61-585ВИХ-23 від 22.02.2023 повідомлено Марганецьку міську раду про пред`явлення позовної заяви в інтересах держави в особі Марганецької міської ради до ТОВ "Ландшафт" про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Отже, керівником Нікопольської окружної прокуратури належним чином обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави органами прокуратури у порядку статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

При цьому, щодо підвідомчості даної справи суд зазначає таке.

До юрисдикції господарського суду належать справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами (частина 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з вимогами частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Ураховуючи те, що земельна ділянка, щодо якої виник спір, знаходиться у територіальних межах міста Марганець Дніпропетровської області, дана справа підлягає розгляду Господарським судом Дніпропетровської області відповідно до вимог частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, 01.07.2021 на підставі рішення Марганецької міської ради № 68-3/І від 24.12.2020 "Про продовження договору оренди земельної ділянки ТОВ "Ландшафт" за адресою: м. Марганець, в районі залізничної станції "Піралюзит", між Марганецькою міською радою (орендодавець) та ТОВ "Ландшафт" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки № 0057/21 (далі - договір).

Відповідно до акту прийому-передачі від 01.07.2021 Марганецька міська рада передала, а ТОВ "Ландшафт" прийняло терміном на 10 років земельну ділянку з кадастровим номером 1211300000:01:002:0007 площею 70,00 га.

В подальшому, 09.07.2021 державним реєстратором Марганецької міської ради Ткаченко С.В. вищевказаний договір оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису 43004382).

Відповідно до умов Договору, Орендодавець на підставі рішення Марганецької міської ради № 68-3/І від 24.12.2020 передає, а Орендар ТОВ "Ландшафт" приймає у строкове платне користування земельну ділянку комунальної власності із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, площею 70,00 га, з кадастровим номером 1211300000:01:002:0007 для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, за адресою: м. Марганець, район залізничної станції "Піралюзит".

Відповідно до пунктів 1, 2 договору в оренду передається земельна ділянка площею 70,00 га, кадастровий номер 1211300000:01:002:0007. На земельній ділянці об`єкти нерухомого майна, будівлі, споруди, а також інші об`єкти інфраструктури відсутні.

Відповідно до пункту 4 договору нормативно грошова оцінка земельної ділянки 1211300000:01:002:0007 площею 70,00 га на дату укладання договору становить 68 546 198,00 грн. (92,16 грн. за 1 кв.м.), згідно витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки міськрайонного управління Держгеокадастру у Нікопольському районі та у м. Нікополь Дніпропетровської області від 01.06.2020 №729/0/210-20.

Договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк.

Відповідно до пунктів 8, 10 договору орендна плата вноситься орендарем у формі грошової оплати, з урахуванням коефіцієнту індексації, в розмірі 6% (шість відсотків) від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, та складає 4 112 771 грн. 88 коп. за рік.

Орендна плата вноситься за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Орендна плата вноситься згідно ставок, прийнятих Марганецькою міською радою та з урахуванням чинного законодавства, на рахунок місцевого бюджету Марганецької міської ради Дніпропетровської області.

Пунктом 28 договору обов`язки орендаря, зокрема у відповідності з пунктом 10 цього договору своєчасно вносити орендну плату.

Відповідно до пункту 32 договору на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24, 25 Закону України "Про оренду землі" та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до пункту 34 договору за невиконання або неналежне використання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Відповідно до листа Марганецької міської ради № 15/20-1176 від 24.11.2022 на час укладання договору оренди земельної ділянки № 0057/21 від 01.07.2021 діяла технічна документація з виготовлення нормативно грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області, яка проводилась у 2013 році розроблена Товариством з обмеженою відповідальністю "Земля і право", яка затверджена рішенням Марганецької міської ради від 20.02.2014 № 1555-50/VІ "Про затвердження технічної документації з виготовлення нормативної грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області".

Слід зазначити, що рішення Марганецької міської ради від 20.02.2014 № 1555-50/VІ "Про затвердження технічної документації з виготовлення нормативної грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області" оскаржувалось ТОВ "Ландшафт" в межах справи № 180/1173/16-а. Так, постановою Марганецького міського суду Дніпропетровської області по справі № 180/1173/16-а від 12.09.2016 було скасовано рішення Марганецької міської ради "Про затвердження технічної документації з виготовлення нормативно грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області" № 1555-50/VІ від 20.02.2014. Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області справа №180/1173/16-а від 21.05.2021 постанову Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 12.09.2016 року у справі № 180/1173/16-а скасовано. Вказане рішення суду набуло чинності 23.06.2021. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.11.2021 по справі № 180/1173/16-а визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, вказані Товариством з обмеженою відповідальністю "Ландшафт"; відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландшафт" на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21.05.2021 у справі №180/1173/16-а (8-а/180/1/21). Постановою Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 18.05.2022 справа №180/1173/16-а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландшафт" залишено без задоволення; ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18.11.2021 у справі № 180/1173/16-а залишено без змін. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.11.2021 по справі № 180/1173/16-а апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21.05.2021 в адміністративній справі № 180/1173/16-а повернуто апелянту.

Враховуючи вищевикладене, рішення Марганецької міської ради "Про затвердження технічної документації з виготовлення нормативно грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області" № 1555-50/VІ від 20.02.2014 було чинним на час укладання договору оренди земельної ділянки № 0057/21 від 01.07.2021.

У той же час, суд відзначає, що в процесі розгляду даної справи (на стадії розгляду справи по суті) до матеріалів справи було долучено постанову третього апеляційного адміністративного суду від 08.08.2023 по справі № 180/1173/16-а, якою рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21.05.2021 скасовано; ухвалено у даній справі нове рішення, яким у задоволенні заяви міського голови м. Марганець Боровика Г.В. про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 12.09.2016 у справі № 180/1173/16-а за позовом ОСОБА_2 до міського голови м. Марганець, Марганецької міської ради Дніпроперовської області про визнання незаконною діяльності та за позовом третьої особи з самостійними вимогами ТОВ "Ландшафт" до Марганецької міської ради про скасування рішення Марганецької міської ради - відмовлено (а.с.104-108 у томі 2).

З наявністю вказаних обставин пов`язані заперечення відповідача щодо неправомірності розміру орендної плати, визначеного у пункті 8 договору. Вказані заперечення відповідача відхиляються судом, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частинами першою - третьою статті 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

З наведених норм права вбачається, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.

При цьому, зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно з частиною 3 статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється у судовому порядку, зобов`язання змінюється з моменту набрання рішенням суду про зміну договору законної сили.

Наведені норми права передбачають, що зміна договору оренди землі допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. При цьому якщо договір змінений судом, то зобов`язання змінюється з моменту набрання відповідним рішенням суду законної сили.

Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду також викладено низку висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема, стосовно того, що:

- за відсутності волевиявлення сторони щодо внесення змін до договору оренди землі, зміни до договору оренди про збільшення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою не можуть бути внесені, у такому разі спір вирішується в судовому порядку (пункт 7.8 постанови від 27.01.2020 у справі № 922/676/19);

- договір оренди землі вважається зміненим з дати набрання законної сили судовим рішенням (пункт 7.9 постанови від 11.12.2019 у справі № 922/1298/19).

Ураховуючи викладене, суд відзначає, що якщо права та обов`язки сторін змінюються внаслідок внесення змін до договору судовим рішенням, то відповідне зобов`язання змінюється з моменту набрання таким рішенням законної сили.

З приводу відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду України від 18.05.2016 у справі № 6-325цс16, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 по справі № 921/530/18 зазначила таке:

"У справі № 6-325цс16 Верховний Суд України дійшов висновку, що внаслідок зміни розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки змінився розмір орендної плати за користування нею, тому договір щодо розміру орендної плати слід вважати зміненим з 01.01.2014.

Велика Палата Верховного Суду відступає від цього висновку, оскільки, якщо договір змінений судом, то відповідне договірне зобов`язання змінюється з моменту набрання рішенням суду законної сили (частина 3 статті 653 Цивільного кодексу України).

Суд відзначає, що доказів внесення сторонами змін до умов пункту 8 договору матеріали справи не містять.

Враховуючи вказане, судом відхиляються заперечення відповідача, пов`язані із неправомірністю визначеного у пункті 8 договору розміру орендної плати, враховуючи скасування судом у справі № 180/1173/16-а рішення Марганецької міської ради від 20.02.2014 № 1555-50/VІ "Про затвердження технічної документації з виготовлення нормативної грошової оцінки земель міста Марганець Дніпропетровської області". З цих же підстав судом відхиляються заперечення відповідача, пов`язані з набуттям відповідачем права на встановлення розміру плати за землю на підставі пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України у розмірі 25% податку, обчисленого відповідно до пункту 274.1 статті 274, пункту 288.5.1. статті 288 Податкового кодексу України.

При цьому, ТОВ "Ландшафт" з моменту укладання договору, а саме з 01.07.2021 орендну плату не сплачує, чим грубо порушує вимоги земельного законодавства та істотні умови договору оренди.

Так, враховуючи умови договору про щомісячну сплату орендної плати, відповідачем орендна плата не сплачувалась більше шести місяців поспіль, а саме: з 10.07.2021 по 28.02.2022, чим допущено багаторазове істотне порушення умов договору.

За приписами статті 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями частини 1 статті 93 Земельним кодексом України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17.11.2021 у справі № 393/590/17 виклав правову позицію: "У статті 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю"). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди".

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (частина 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі").

Положеннями статей 24, 25 Закону України "Про оренду землі" визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Відповідно до статті 31 Земельного кодексу України договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Положеннями статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

В пункті "д" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України зазначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплату земельного податку або орендної плати.

Згідно зі статтею 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Разом із тим згідно із частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи наведені положення, якими врегульовані відносини, пов`язані з орендою землі, при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом "д" статті 141 Земельного кодексу України, застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, згідно з якою необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Подібна правова позиція була викладена Верховним Судом України у постанові від 11.10.2017 у справі № 6-1449цс17, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17, Верховним Судом у постанові від 21.12.2021 у справі № 904/2820/18, № 904/2600/18, від 04.08.2021 у справі № 614/689/19, №923/410/20 від 17.08.2021.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 статті 651 Цивільного кодексу України).

Вказане узгоджується з положеннями пунктів 32, 34 договору.

Однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац 2 частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України).

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, встановлених зазначеною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Наведену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 925/1074/17, від 16.04.2019 у справі № 905/1315/18, від 10.02.2021 у справі №923/1001/19.

Будучи власником земельної ділянки, Марганецька міська рада виходила з правомірного очікування своєчасної і в повному обсязі сплати Відповідачем орендної плати.

Проте, усупереч умов договору оренди, відповідач з липня 2021 року орендну плату не сплачує, відтак невиконання ТОВ "Ландшафт" своїх зобов`язань за договором відбулося з його вини.

Невиконання відповідачем обов`язків за договором завдає шкоду правам Марганецької міської ради - власника земельної ділянки, яка полягає в ненадходженні коштів до місцевого бюджету та нераціонального використання земельної ділянки.

При цьому, судом відхиляються заперечення відповідача, пов`язані з наявністю переплати в сумі 1 679 919 грн. 10 коп., що відображено у долучених відповідачем витягах з інформаційної системи органів ДФС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами станом на різні дати (а.с.208-209 у томі 1, а.с. 148 у томі 2), оскільки вказані витяги не є належними доказами внесення орендної плати за договором оренди землі №0057/21 від 01.07.2021, а узгоджене податкове зобов`язання чи переплата є специфічним видом податкових правовідносин між платником і податковими органами на основі поданих платником податкових декларацій.

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати орендної плати, наявним в матеріалах справи (а.с.228-229 у томі 1), заборгованість ТОВ "Ландшафт" за договором оренди землі №0057/21 від 01.07.2021 зі сплати орендної плати за період з 10.07.2021 по 28.02.2022 складає 2 642 345 грн. 38 коп.

Під час перевірки вказаного розрахунку суд порушень не виявлено; вказаний розрахунок відповідає умовам договору та фактичним обставинам справи.

Вказані обставини свідчать про істотне порушенням ТОВ "Ландшафт" умов договору оренди, що є підставою для його розірвання відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України.

У свою чергу, пунктом 34 договору передбачена можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї з сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором.

Статтею 96 Земельного кодексу України передбачений обов`язок землекористувача своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до підпункту 14.1.147 та 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно зі статтею 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до статті 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Статтями 610, 611, 651 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Пунктом 6 частини 1 статті 141 Земельного кодексу України передбачено, що однією з підстав для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до частини 1 статті 782 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за її користування протягом трьох місяців підряд.

При цьому, питання про дострокове припинення користування землею на умовах оренди вирішується шляхом пред`явлення позову про розірвання договору. Під час вирішення спорів про розірвання договору і оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. Слід відзначити, що суди, розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості по орендній платі, мають мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Таким чином, сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 02.05.2018 у справі № 925/549/17, від 16.04.2019 у справі № 905/1315/18, від 10.02.2021 у справі № 923/1001/19.

Згідно зі статтею 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Пунктом 16 договору передбачено, що у разі припинення або розірвання цього договору орендар повертає не пізніше, як у місячний термін орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому у порівняні з тим, у якому він одержав її в оренду за актом її приймання-передачі.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь прокуратури підлягають 45 003 грн. 18 коп. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Керівника Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Марганецької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландшафт" про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 15.06.2023) - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландшафт" (вулиця Спуск Набережний, будинок 1, м. Марганець, Дніпропетровська область, 53400; ідентифікаційний код 32128537) на користь Марганецької міської ради (вулиця Єдності, будинок 29, м.Марганець, Дніпропетровська область, 53407; ідентифікаційний код 35055650) - 2 642 345 грн. 38 коп. заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211300000:01:002:0007 площею 70,0 га.

Розірвати договір оренди земельної ділянки № 0057/21 від 01.07.2021, кадастровий номер 1211300000:01:002:0007 площею 70,0 га, укладений між Марганецькою міською радою (ідентифікаційний код 35055650) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ландшафт" (ідентифікаційний код 32128537), який 09.07.2021 державним реєстратором Марганецької міської ради Ткаченко С.В. зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису 43004382).

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Ландшафт" (вулиця Спуск Набережний, будинок 1, м. Марганець, Дніпропетровська область, 53400; ідентифікаційний код 32128537) повернути за актом приймання-передачі Марганецькій міській раді (вулиця Єдності, будинок 29, м. Марганець, Дніпропетровська область, 53407; ідентифікаційний код 35055650) земельну кадастровий номер 1211300000:01:002:0007 площею 70,0 га.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландшафт" (вулиця Спуск Набережний, будинок 1, м. Марганець, Дніпропетровська область, 53400; ідентифікаційний код 32128537) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 2800; ідентифікаційний код 02909938) 45 003 грн. 18 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 21.09.2023.

Суддя Ю.В. Фещенко


Суд	Господарський суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення	20.09.2023
Оприлюднено	25.09.2023
Номер документу	113650032
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про невиконання або неналежне виконання зобов’язань що виникають з договорів оренди

Фещенко Юлія Віталіївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 20.09.2023 по справі 904/1468/23ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —904/1468/23

Рішення від 20.09.2023

Рішення
від 20.09.2023 по справі 904/1468/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ