Рішення

від 18.09.2023 по справі 906/454/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/454/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

при секретарі судового засідання: Руденко Н.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: Сімонова Є.О., довіреність від 08.08.2023 (в режимі відеоконференції);

від відповідача: не з`явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП ЛІЗИНГ" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕНОІЛ" (м.Бердичів, Житомирська область)

про стягнення 1 181 743,98грн.

ТОВ "ОТП ЛІЗИНГ" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕНОІЛ" 1181743,98грн заборгованості по сплаті лізингових платежів за договором фінансового лізингу №11435-SME-FL від 20.10.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором фінансового лізингу 11435-SME-FL від 20.10.2021 в частині сплати лізингових платежів.

Ухвалою суду від 05.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 15.05.2023.

У відзиві на позовну заяву від 04.05.2023 відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив у повному обсязі, посилаючись на безпідставність тверджень позивача стосовно того, що відповідачем не виконуються зобов`язання щодо сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу у період з 26.02.2022 по 25.02.2023. Звернув увагу, що у відповідача була затримка виконання своїх обов`язків відповідно до умов договору фінансового лізингу в частині несплати періодичних лізингових платежів, однак дана затримка, за його доводами, виникла внаслідок обставин непереборної сили. На підтвердження цього відповідачем надано лист Торгово-промислової палати від 28.02.2022 та повідомлення Фірми "Беверс". Вказав, що відповідно до п.10.1 договору фінансового лізингу, до обставин непереборної сили належать: війна, страйки, вибухи, тощо. По закінченні дії обставин непереборної сили сторони зобов`язані виконати свої зобов`язання за договором в повному обсязі. Крім того, ТОВ "ДЕНОІЛ" не вважає розірваним договір фінансового лізингу №11435-SME-FL від 20.10.2021, так як на момент розірвання договору, а саме 28.02.2022 усі зобов`язання згідно умов договору відповідачем виконувалися в повному обсязі та в строк. Відповідно до загальних умов договору фінансового лізингу, передбачених ст.9 даного договору, лізингодавець має право реалізувати своє право відмови від договору, якщо невиконання (неналежне виконання) триває більше 60 днів. Тобто, на момент розірвання договору, відповідно до графіку сплати лізингових платежів, невиконання зобов`язань тривало лише 4 (чотири дні). Зауважив, що незважаючи на складність фінансового становища, відповідач намагається врегулювати непорозумінні, обумовлені затримкою виконання своїх обов`язків у частині сплати лізингових платежів, які спричинені форс-мажорними обставинами, обставинами непереборної сили. На сьогоднішній день господарська діяльність відповідача поступово відновлюється, що вкрай важливо в умовах війни задля відновлення (а.с.52-54).

12.05.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив від 11.05.2023 №203/05/23-ю із запереченнями проти доводів відповідача, викладених у відзиві (а.с.78-79).

Ухвалою суду від 15.05.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, по 04.07.2023 включно; відкладено підготовче засідання на 13.06.2023.

Ухвалою суду від 13.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/463/23 до судового розгляду по суті на 25.07.2023.

Ухвалою господарського суду від 25.07.2023 відкладено розгляд справи по суті на 18.09.2023.

Відповідач повноважного представника в судове засідання 18.09.2023 не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

15.09.2023 на електронну пошту суду від керівника відповідача надійшло клопотання від 15.09.023, у якому останній просить визнати причини неявки у судове засідання поважними та відкласти судове засідання на іншу дату, посилаючись на те, що директор ТОВ "ДЕНОІЛ" з 18.09.2023 по 20.09.2023 відбуває у заплановане відрядження.

15.09.2023 на електронну адресу суду від представника відповідача також надійшла заява про перенесення судового засідання на іншу дату, у зв`язку з тим, що з 18.09.2023 по 19.09.2023 адвокат С.Паламарчук буде перебувати у відрядженні з клієнтом - ТОВ "ДЕНОІЛ".

У судовому засіданні 18.09.2023 представник позивача заперечила проти відкладення розгляду справи, вважала за можливе провести судове засідання за відсутності представника відповідача.

Розглянувши у судовому засіданні 18.09.2023 клопотання керівника відповідача та його представника про відкладення розгляду справи, господарський суд відмовив у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.216 ГПК України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч.2 ст.202 цього Кодексу.

Статтею 202 ГПК України встановлено наслідки неявки в судове засідання учасників справи.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст.202 ГПК України).

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Суд зауважує, що ухвалою суду від 25.07.2023, на підставі клопотання представника відповідача, розгляд справи по суті було відкладено на 18.09.2023.

Також суд звертає увагу на те, що представник чи директор ТОВ "ДЕНОІЛ" не були позбавлені права взяти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку, про що судом було роз`яснено в ухвалі суду від 05.04.2023.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 202 ГПУ України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

У судове засідання 18.09.2023 явка представників сторін обов`язковою не визнавалась і нез`явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Судом також враховується, що ТОВ "ДЕНОІЛ" в процесі розгляду справи було подано відзив від 04.05.2023 на позовну заяву з додатками, тобто, останній скористався своїми правом на подачу заяви по суті, в якій письмово виклав свої заперечення щодо позовних вимог позивача у справі. Крім того, встановлені судом строки для подачі заяв з процесуальних питань закінчились.

Отже, враховуючи те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, судом не встановлено наявності обставин, які б унеможливлювали вирішення справи без участі представника ТОВ "ДЕНОІЛ, з огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та здійснення її розгляду за наявними у справі матеріалами.

В свою чергу, за приписами ст.129 Конституції України, ст.2 ГПК України, одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Роль національних судів полягає в організації судових проваджень таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").

Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").

Представник позивача в судовому засіданні 18.09.2023 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

20.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП ЛІЗИНГ" (позивач/лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕНОІЛ" (відповідач/лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №11435-SME-FL (Індивідуальна частина) (а.с. 24-28).

Договір складається із загальних умов до договору фінансового лізингу (далі - "загальні умови"), які є невід`ємною та публічною частиною письмового договору фінансового лізингу, в розумінні ст.6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.2001, а також індивідуальної частини договору фінансового лізингу №11435-SME-FL (далі - індивідуальна частина), яка є договором приєднання у розумінні ст. 634 Цивільного кодексу України, шляхом підписання лізингоодержувачем індивідуальної частини договору, лізингоодержувач приєднується до публічної частини договору - загальних умов.

Загальні умови знаходяться в загальному доступі та розміщенні на офіційному сайті лізингодавця за адресою: https://otpleasing.com.ua/agro-auto-fabrica/ та https://otpleasing.com.ua/passenger-саr/.

Відповідно до п. 2.2, 2.3 загальних умов, вони застосовуються з врахуванням умов індивідуальної частини договору, що укладений між лізингодавцем та лізингоодержувачем. Якщо положення індивідуальної частини договору суперечать положенням загальних умов, для врегулювання відносин між лізингодавцем та лізингоодержувачем застосовуються положення індивідуальної частини договору.

Згідно з п. 4.1 загальних умов лізингодавець зобов`язується набути у власність лізингодавця і передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування майно, майно (далі - об`єкт лізингу), а лізингоодержувач зобов`язується прийняти об`єкт лізингу та сплачувати лізингові платежі, та інші платежі згідно з умовами договору.

Строк користування лізингоодержувачем об`єктом лізингу (строк лізингу) складається з періодів (місяців) лізингу та зазначається в індивідуальній частині договору. Строк лізингу починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі об`єкта лізингу, але в будь-якому випадку не може бути менше 1 (одного) року від дати підписання сторонами акту приймання-передачі об`єкта лізингу (п. 4.2 загальних умов).

Опис (найменування, марка, модель, рік випуску), технічні характеристики об`єкта лізингу, графік сплати лізингових платежів, умови страхування та інші умови, щодо об`єкта лізингу, що передається лізингоодержувачу в лізинг, визначається сторонами в індивідуальній частині договору (п. 4.4 загальних умов).

За умовами п. 5.1 загальних умов, приймання лізингоодержувачем об`єкта лізингу в лізинг оформляється шляхом складання акту приймання-передачі, що підтверджує якість, комплектність, справність, належний стан об`єкта лізингу і відповідність об`єкта лізингу техніко-економічним показникам, встановленим лізингоодержувачем, умовам і специфікаціям та умовам договору.

Пунктом 5.3 загальних умов передбачено, що з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі об`єкта лізингу до лізингоодержувача переходять усі ризики, пов`язані з користуванням та володінням об`єктом лізингу.

Протягом всього терміну дії договору об`єкт лізингу є власністю лізингодавця. З дати підписання акту приймання-передачі (якщо інше не буде погоджено між лізингоодержувачем, лізингодавцем та продавцем письмово), лізингоодержувач має право користуватись об`єктом лізингу у своїй господарській діяльності та зобов`язаний використовувати об`єкт лізингу за його призначенням та згідно з умовами договору (п.6.1 загальних умов).

У п.4 розділу 1 індивідуальної частини договору фінансового лізингу №11435-SME-FL від 20.10.2021 сторони визначили, що об`єктом лізингу є сівалка точного висіву Horsch Maestro 16SW, нова - 1 (одна) одиниця.

Відповідно до п.10.1 загальних умов сторони звільняються від відповідальності у разі затримки виконання своїх зобов`язань за договором, якщо вказані затримки виникли внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). До обставин непереборної сили належать: війна, страйки, пожежі, вибухи, повені чи інші стихійні лиха, дії чи бездіяльність органів влади та/або управління України чи інших країн, які безпосередньо впливають на виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. По закінченні дії обставин непереборної сили сторони зобов`язані виконати свої зобов`язання за договором в повному обсязі.

Пунктом 10.2 загальних умов передбачено, що сторони зобов`язані письмово, не пізніше 10 (десяти) днів з моменту настання обставин непереборної сили, повідомити одна одну про настання таких обставин, якщо вони перешкоджають належному виконанню цього договору. Підтвердженням настання обставин непереборної сили є офіційне підтвердження таких обставин Торгово-промисловою палатою України або іншим компетентним органом.

Згідно з п.10.3 загальних умов, якщо обставини, вказані в пункті 10.1 загальних умов, продовжують діяти впродовж 60 днів з часу їх виникнення, то лізингодавець може прийняти рішення про розірвання договору, а лізингоодержувач зобов`язаний повернути об`єкт лізингу лізингодавцю протягом 10 (десяти) робочих днів з дати повідомлення лізингоодержувача. При цьому, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю всі платежі, належні до сплати за договором на дату повернення об`єкта лізингу, та усі раніше сплачені лізингоодержувачем лізингові платежі поверненню не підлягають.

23.10.2021 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору фінансового лізингу, в якій погоджено: загальна вартість об`єкту лізингу - 6 438 768,00грн; графік оплати лізингових платежів щодо об`єкту лізингу визначається в графіку сплати лізингових платежів зазначеного в розділі 3 індивідуальної частини договору; вартість послуг за організацію фінансування - 128 884,00грн; авансовий лізинговий платіж - 2 255 479,80грн та графік сплати періодичних лізингових платежів (а.с.29-30).

23.10.2021 між ТОВ "ДЕНОІЛ" (лізингоодержувач) та ТОВ "ОТП ЛІЗИНГ" (лізингодавець) складений, підписаний та скріплений печатками товариств акт приймання-передачі, відповідно до якого лізингоодержувачу фізично було передано лізингодавцем сівалку точного висіву Horsch Maestro 16SW, нову, 2020 року виготовлення, серійний №90281456 в кількості 1 шт, загальною вартістю - 6 438 768,00грн, яка становить предмет лізингу (а.с.31).

За умовами пункту 2 акту приймання-передачі, лізингоодержувач цим підтверджує фактичне приймання вищезазначеного об`єкт лізингу в стані та комплектності відповідно до специфікації (включаючи витратні матеріали, інструкції, аксесуари).

Як зазначає позивач, відповідач свої зобов`язання щодо сплати лізингових платежів за договором не виконував та не сплачував лізингові платежі, в результаті чого за період з 26.02.2022 по 25.02.2023 за лізингоодержувачем утворилась заборгованість в сумі 1 181 743,98грн.

17.02.2023 ТОВ "ОТП ЛІЗИНГ" надіслав ТОВ "ДЕНОІЛ" повідомлення від 16.02.2023, вих. №73/02/23-ю, у якому зазначив, що лізингоодержувач свої зобов`язання щодо сплати лізингових платежів не виконує та станом на 13.02.2023 має прострочену заборгованість у розмірі 1 076 954,29грн, з яких щодо заборгованості у сумі 866 506,77грн прострочення становить більше 60 календарних дні; повідомив, що договір фінансового лізингу №11435-SME-FL від 20.10.2021 вважається розірваним з 28.02.2022, тому вимагає протягом 10 робочих днів з дня припинення (розірвання) цього договору повернути об`єкт лізингу лізингодавцю (а.с.34-35).

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути на його користь з відповідача 1 181 743,98грн заборгованостіпо сплаті лізингових платежів за договором фінансового лізингу №11435-SME-FL від 20.10.2021.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме: цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором фінансового лізингу, який є належною підставою для виникнення у його контрагентів кореспондуючих прав і обов`язків.

Відповідно до частин 1, 7 статті 292 Господарського кодексу України (далі - ГК України) лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне володіння та користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Згідно частини 1 статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Загальні правові та організаційні засади фінансового лізингу в Україні визначає Закон України "Про фінансовий лізинг" (далі - Закон України "Про фінансовий лізинг").

Статтею 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов`язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4частини першої статті 5 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України "Про фінансовий лізинг" договір фінансового лізингу повинен відповідати вимогам статті 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" та цього Закону.

Статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу (ч.1). До складу лізингових платежів включаються: 1) сума, що відшкодовує частину вартості об`єкта фінансового лізингу; 2) винагорода лізингодавцю за отриманий у фінансовий лізинг об`єкт фінансового лізингу; 3) інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені таким договором (ч.2). З метою виконання лізингодавцем своїх зобов`язань за договором фінансового лізингу щодо оплати товарів, виконання робіт тощо лізингодавець має право отримати від лізингоодержувача авансовий платіж, що підлягає сплаті відповідно до умов договору фінансового лізингу. Авансовий платіж не є залученими коштами лізингодавця, а є складовою лізингових платежів за договором фінансового лізингу, що відшкодовує частину вартості об`єкта фінансового лізингу (ч.3).

Пунктом 3 частини 2 статті 21 Закону України "Про фінансовий лізинг" на лізингоодержувача покладено обов`язок своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 8.1 загальних умов передбачено, що лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, а також вартість послуг за організацію фінансування, відповідно до цих загальних умов та графіку. Всі платежі за договором виконуються у розмірі та у дату платежу, а також у спосіб та на умовах, вказаних для відповідного платежу у цих загальних умовах, індивідуальній частині договору, відповідному графіку, рахунках виставлених лізингодавцем та інших документах лізингу, в залежності від випадку, та з урахування змін, що можуть відбуватись відповідно до положень документів лізингу. Сплачений лізингоодержувачем перший лізинговий платіж та вартість послуг за організацію фінансування не підлягають поверненню йому за будь-яких умов.

За умовами п. 8.2 загальних умов лізингоодержувач зобов`язаний виконати на користь лізингодавця наступні лізингові платежі щодо об`єкта лізингу: перший лізинговий платіж, який складається із: авансового лізингового платежу, в розмірі визначеному у відповідному графіку, який включає суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості об`єкта лізингу та має бути сплачений не пізніше дати платежу, вказаної у відповідному графіку (п.8.2.1); Перший Періодичний лізинговий платіж складається з: а) відшкодування вартості об`єкта лізингу; б) винагороди лізингодавця, яка розраховується з дати придбання об`єкта лізингу лізингодавцем за договором купівлі-продажу до дати сплати першого періодичного лізингового платежу, яка визначена в графіку лізингових платежів для платежу під порядковим номером 1 (п.8.2.2); другий і всі наступні періодичні лізингові платежі складаються із: а) відшкодування вартості об`єкта лізингу (п.8.2.3); б) винагороди лізингодавця.

Розрахунки за договором здійснюються на базі фактичної кількості календарних днів на місяць, та року, що складається з 365 днів (п. 8.6 Загальних умов).

Лізингодавець направляє лізингоодержувачу рахунки щодо сплати лізингових платежів. Неотримання таких рахунків лізингоодержувачем не звільняє його від обов`язку сплачувати лізингові платежі згідно з договором (п. 8.7 Загальних умов).

Пунктом 8.11 загальних умов встановлено, що в разі недостатності суми сплаченої лізингоодержувачем (або третьою стороною за лізингоодержувача) для сплати загальної суми заборгованості, належної до сплати лізингоодержувачем за договором, сплачена сума буде зараховуватись в наступному порядку: (1) погашення неустойки (пені, штрафів); (2) сплата прострочених платежів за договором; (3) погашення прострочених лізингових платежів (починаючи з суми найдавнішої несплати); (4) сплата поточних лізингових платежів. Лізингодавець має право змінювати порядок погашення заборгованості, якщо останній вважає це за необхідне.

Пунктом 11 розділу І індивідуальної частини передбачено, що лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, а також вартість послуг за організацію фінансування, відповідно до загальних умов та графіку, наведеному у розділі 3 індивідуальної частини договору (п. 11.1). Всі такі платежі виконуються в розмірі та у дату платежу, а також у спосіб та на умовах, вказаних для відповідного платежу у загальних умовах, графіку, рахунках виставлених лізингодавцем та інших документах лізингу, в залежності від випадку, та з урахування змін, що можуть відбуватись відповідно до положень документів лізингу. Сплачений лізингоодержувачем перший лізинговий платіж та вартість послуг за організацію фінансування не підлягають поверненню, якщо інше не передбачено цим договором або не буде погоджено сторонами (п.11.2).

У розділі 3 індивідуальної частини, міститься графік сплати лізингових платежів, з зазначенням дати платежу, суми щомісячного лізингового платежу, що підлягає сплаті, суми відшкодування вартості об`єкту лізингу та винагороди, які є складовими лізингового платежу. Згідно графіку сплати лізингових платежів, вартість об`єкта лізингу становить 6 444 228,00грн. При цьому, відповідач повинен був здійснити відшкодування вартості послуг за організацію фінансування до 22.10.2021 в сумі 128 884,00грн та перший лізинговий платіж (авансовий лізинговий платіж) до 22.10.2021 в сумі 2 255 479,80грн.

В подальшому, відповідач зобов`язався сплачувати періодичні лізингові платежі згідно з Графіком сплати лізингових платежів, який наведено в додатковій угоді №1 до договору (а.с.26), а саме: до 25.11.2021 в сумі 117 472,68грн, до 25.12.2021 в сумі 112 134,43грн, до 25.01.2022 в сумі 112 702,15грн, до 25.02.2022 в сумі 112 100,33грн, до 25.03.2022 в сумі 108 164,59грн, до 25.04.2022 в сумі 110 896,69грн, до 25.05.2022 в сумі 109 222,39грн, до 25.06.2022 в сумі 109 693,04грн, до 25.07.2022 в сумі 108 057,57грн, до 25.08.2022 в сумі 108 489,40грн, до 25.09.2022 в сумі 107 887,58грн, до 25.10.2022 в сумі 106 310,35грн, до 25.11.2022 в сумі 106 683,94грн, до 25.12.2022 в сумі 105 145,53грн, до 25.01.2023 в сумі 105 480,29грн, до 25.02.2023 в сумі 104 878,46грн.

Відповідачем на виконання умов договору було сплачено: 23.10.2021 суму 2255479,80грн в рахунок авансового платежу відшкодування часткової вартості об`єкта лізингу (авансовий лізинговий платіж), 23.10.2021 суму 128884,00грн в рахунок відшкодування вартості послуг за організацію фінансування; а також періодичні лізингові платежі: 25.11.2021 на суму 114 256,72грн, 24.12.2021 на суму 112 039,50грн, 25.01.2022 на суму 112 606,74грн, 26.07.2022 на суму 112 005,43грн, 02.09.2022 на суму 108 073,02грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою позивача №031-1-3-3/74 від 21.03.2023 (а.с.32-33).

Отже, неоплаченими станом на час звернення з позовом до суду залишився борг відповідача по сплаті лізингових платежів за період з 25.04.2022 по 25.02.2023 в сумі 1 181 743,98грн за договором фінансового лізингу №11435-SME-FL від 20.10.2021.

Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт несплати відповідачем лізингових платежів за спірний період підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи наведене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті лізингових платежів в сумі 1 181 743,98грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та є обґрунтованими.

Суд не надає оцінку доводам позивача щодо розірвання договору, оскільки представник позивача не наполягав на встановленні в рішенні даних обставин і предметом позовних вимог не є вимоги про розірвання договору чи повернення предмета лізингу.

Щодо доводів відповідача про неможливість виконання зобов`язання за договором у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану в Україні, суд зазначає наступне.

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (частина 1статті 617 ЦК України).

Тобто, згідно чинного законодавства, можливе звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 по справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Тобто, обставина стає форс-мажорною для сторін правовідносин щодо тих чи інших зобов`язань виключно у разі доведення неможливості виконання конкретних зобов`язань. Отже, такі обставини, як оголошена чи неоголошена війна, військові дії, введення воєнного стану самі по собі не є абсолютними форс-мажорними обставинами.

Натомість відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 ГПК України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв`язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором.

Посилання відповідача на лист Торгово-промислової палати України (ТПП України) від 28.02.2022 за №2024/02.0-7.1 суд відхиляє, оскільки лист ТПП України від 28.02.2022 не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. Більш того, загальний офіційний лист ТПП України від 28.02.2022 видано без дослідження наявності причинно-наслідкового зв`язку між військовою агресією російської федерації проти України та неможливістю виконання конкретного зобов`язання (у даному випадку - за Договором фінансового лізингу №11435-SME-FL від 20.10.2021).

Крім того, у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач повідомляв позивача в 10-денний строк про неможливість виконання взятих на себе зобов`язань в порядку п. 10.2 Загальних умов договору.

Суд також зазначає, що обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує, а тому невжиття позивачем заходів досудового врегулювання спору не позбавляє його права на звернення до суду за захистом його порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом звернення з позовною вимогою про стягнення заборгованості по сплаті лізингових платежів за Договором фінансового лізингу 11435-SME-FL від 20.10.2021.

За змістом п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для задоволення позову не спростовує.

Враховуючи викладене, позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства та умов укладеного договору, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню у повному обсязі на суму 1 181 743,98грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору на підставі п.1 ч.4 ст.129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути зТовариства з обмеженою відповідальністю "ДЕНОІЛ" (вулиця Залізняка Максима, будинок 12, м. Бердичів (з), Житомирська область, 13300, код ЄДРПОУ 41066052) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП ЛІЗИНГ" ( вул.Жилянська, буд.43, м.Київ, 01033, код ЄДРПОУ 35912126):

- 1 181 743,98грн заборгованості по сплаті лізингових платежів за договором фінансового лізингу №11435-SME-FL від 20.10.2021;

- 17726,16грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 22.09.23

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 3 прим.

1- у справу;

2 - позивачу код ЄДРПОУ 35912126 (рек);

3- відповідачу код ЄДРПОУ 41066052 (рек)