Рішення

від 07.09.2023 по справі 910/4597/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.09.2023Справа № 910/4597/23Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., за участю секретаря судового засідання Демидової А.А., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава теплокомфорт"

про стягнення 10 599 121,55 грн.

Представники учасників справи:

від позивача: Верхацький І.В.;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава теплокомфорт" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 10 599 121,55 грн., у тому числі 6 285 651,69 грн. основного боргу, 482 224,23 грн. пені, 727 565,13 грн. 3 % річних, 3 103 680,50 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Акціонерним товариством «Полтавський турбомеханічний завод» своїх зобов`язань за Договором постачання природного газу № 5241/18-ТЕ-24 від 02.10.2018 в частині здійснення повної та своєчасної оплати за поставлений природний газ. У зв`язку з укладенням 29.10.2019 між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (кредитор), Акціонерним товариством «Полтавський турбомеханічний завод» (первісний боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтава теплокомфорт" (новий боржник) Договору про переведення боргу № 18/6254/19, позивач звернувся з даним позовом про стягнення заборгованості до відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2023 відкрито провадження у справі № 910/4597/23 вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.05.2023.

У судовому засіданні 11.05.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, розгляд справи відкладено на 08.06.2023.

Розгляд справи у судовому засіданні 08.06.2023 відкладено на 29.06.2023.

У судовому засіданні 29.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 03.08.2023.

Розгляд справи у судовому засіданні призначено на 07.09.2023.

У судовому засіданні 07.09.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

02.10.2018 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та Приватним акціонерним товариством «Полтавський турбомеханічний завод» укладено Договір постачання природного газу № 5241/18-ТЕ-24.

29.20.2019 між Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (надалі - «кредитор» або «позивач»), Приватним акціонерним товариством «Полтавський турбомеханічний завод» (надалі - «первісний боржник») та Товариством обмеженою відповідальністю «Полтаватеплокомфорт» (надалі - «новий боржник») укладено Договір № 18/6254/19 про переведення боргу (надалі за текстом - «Договір переведення боргу»).

Згідно з п. 1.1. Договору переведення боргу за згодою Кредитора Первісний боржник переводить на Нового боржника свій борг, який виник у Первісного Боржника перед Кредитором за Договором постачання природного газу від 02.10.18 № 5241/18-TE-24 (далі - «Зобов?язання»), укладений між Первісним боржником та Кредитором, а Новий боржник приймає на себе борг Первісного боржника у цьому Зобов?язанні та змінює Первісного боржника у Зобов?язанні.

Згідно з п. 2.1. Договору переведення боргу Сторони встановили, що сума боргу, яка переводиться на Нового Боржника, станом на момент укладення даного Договору дорівнює 6 285 651,69 грн.

Відповідно до п. 3.1. Договору переведення боргу до Нового боржника переходять обов`язки Первісного боржника щодо сплати суми боргу, що встановлена у пункті 2.1. статті 2 Договору переведення боргу, а також штрафні санкції, інфляційні втрати та відсотків, пов`язаних з невиконанням або неналежним виконанням Первісним боржником своїх зобов`язань за Договором постачання природнього газу від 02.10.2018 № 5241/18-TE-24.

Згідно з п. 4.1. Договору переведення боргу Новий боржник несе відповідальність за прострочення виконання Зобов`язання у розмірах, передбачених Договором постачання природнього газу від 02.10.2018 № 5241/18-TE-24.

На виконання умов Договору, Позивач передав у власність Первісного боржника природний газ на загальну суму 13 456 055,90 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, зокрема: Акт примання-передачі природного газу від 31 жовтня 2018 р., обсяг переданого газу: 83,898 тис.куб.м, вартістю: 497 548,70 грн; Акт примання-передачі природного газу від 30 листопада 2018 р., обсяг переданого газу: 307,836 тис куб.м, вартістю: 2 303 417,35 грн; Акт примання-передачі природного газу від 31 грудня 2018 р., обсяг переданого газу: 370,669 тис.куб.м, вартістю: 2 773 572,31 грн; Акт примання-передачі природного газу від 31 січня 2019 р., обсяг переданого газу: 391,661 тис.куб.м, вартістю: 2 930 647,30 грн; Акт примання-передачі природного газу від 28 лютого 2019 р., обсяг переданого газу: 320,239 тис.куб.м, вартістю: 2 396 224,19 грн; Акт примання-передачі природного газу від 31 березня 2019 р., обсяг переданого газу: 287,513 тис. куб.м, вартістю: 2 151 348,23 грн; Акт примання-передачі природного газу від 30 квітня 2019 р., обсяг переданого газу: 53,898 тис. куб.м, вартістю: 403 297,82 грн.

Відповідно до п. 6.1 Договору, оплата за газ здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Позивач зазначає, що оплату за переданий газ Первісний боржник здійснив лише частково на суму 7 170 404,21 грн., а Новий боржник не виконав зобов`язання у визначений Договором строк, внаслідок чого за останнім рахується заборгованість у розмірі 6 285 651,69 грн., що і стало підставою для звернення до суду.

Крім того, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 482 224,23 грн. пені, 727 565,13 грн. 3 % річних, 3 103 680,50 грн. інфляційних втрат.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, позивач передав у власність первісного боржника природний газ на загальну суму 13 456 055,90 грн.

Первісний боржник здійснив часткову оплату за поставлений природний газ на суму 7 170 404,21 грн.

29.20.2019 між Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», Приватним акціонерним товариством «Полтавський турбомеханічний завод» (первісний боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтаватеплокомфорт» (новий боржник) укладено Договір № 18/6254/19 про переведення боргу.

Після укладення договору про переведення боргу, Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтаватеплокомфорт» не було погашено залишок заборгованості у розмірі 6 285 651,69 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 6 285 651,69 грн.

Відповідачем зазначені вище обставини не спростовано.

Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем грошових коштів позивачу в розмірі 6 285 651,69 грн.

Отже, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, відповідач не здійснив оплату поставленого природного газу в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 6 285 651,69 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 482 224,23 грн. пені, 727 565,13 грн. 3 % річних, 3 103 680,50 грн. інфляційних втрат.

Положеннями статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 8.2. Договору у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у розмірі 482 224,23 грн. пені, 727 565,13 грн. 3 % річних, 3 103 680,50 грн. інфляційних втрат.

Відповідачем не надано власний контррозрахунок заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Підсумовуючи наведене, позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава теплокомфорт" підлягають задоволенню у розмірі 6 285 651,69 грн. основного боргу, 482 224,23 грн. пені, 727 565,13 грн. 3 % річних, 3 103 680,50 грн. інфляційних втрат.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава теплокомфорт" про стягнення 10 599 121,55 грн. - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава теплокомфорт" (03191, м. Київ, вул. Смолича, будинок 6 В, квартира 75, ідентифікаційний код 33147372) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6, ідентифікаційний код 20077720) 6 285 651 (шість мільйонів двісті вісімдесят п`ять тисяч шістсот п`ятдесят одну) грн. 69 коп. основного боргу, 482 224 (чотириста вісімдесят дві тисячі двісті двадцять чотири) грн. 23 коп. пені, 727 565 (сімсот двадцять сім тисяч п`ятсот шістдесят п`ять) грн. 13 коп. 3 % річних, 3 103 680 (три мільйони сто три тисячі шістсот вісімдесят) грн. 50 коп. інфляційних втрат, 158 986 (сто п`ятдесят вісім тисяч дев`ятсот вісімдесят шість) грн. 82 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 21.09.2023.

Суддя С. В. Стасюк