Рішення

від 12.09.2023 по справі 910/11530/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.09.2023Справа № 910/11530/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Нікітіної В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Військової частини НОМЕР_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЦ «ЛІВОБЕРЕЖНИЙ»

про визнання недійсним пункту договору та стягнення 36 457,90 грн

за участю представників:

від позивача: Гронь О.В.

від відповідача: Сівак О.В.

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЦ «ЛІВОБЕРЕЖНИЙ» про:

- визнання недійсним пункту 3.1. договору про закупівлю від 04.08.2022 № 130 та пункт 3.1. договору про закупівлю від 03.08.2022, укладених між Військовою частиною НОМЕР_1 та ТОВ «АТЦ «ЛІВОБЕРЕЖНИЙ» в частині включення до ціни ставки податку на додану вартість, що складає 32 010,12 грн;

- стягнути з ТОВ «АТЦ «ЛІВОБЕРЕЖНИЙ» на користь Військової частини НОМЕР_1 кошти у сумі 32 010,12 грн як набуті без достатньої правової підстави, 3 % річних - 895,98 грн та інфляційні втрати - 3 551,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що укладаючи договори про закупівлю від 04.08.2022 № 130 та №124 від 03.08.2022 відповідачем безпідставно включено податок на додану вартість до вартості товару, що суперечить постанові Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 178 «Про деякі обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану», а отже свідчить про порушення вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України та у відповідності ч. 1 ст. 215 ЦК України є підставою для визнання пунктів договорів в цій частині недійсними. Також, позивач посилався на те, що грошові кошти у сумі 32 010,12 грн підлягають стягненню з відповідача на підставі приписів ст. 1212 ЦК України.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/11530/23, розгляд справи постановлено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 29.08.2023.

28.08.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів по справі.

29.08.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 29.08.2023 враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, відсутність інших клопотань, заяв від сторін, судом закрито підготовче провадження та призначено справу №910/11530/23 до судового розгляду по суті на 12.09.2023, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.

Представник позивача в судовому засіданні 12.09.2023 надав пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.09.2023 надав пояснення по суті позову, проти позовних вимог заперечив.

У судовому засіданні 12.09.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на виконання умов договору про закупівлю від 04.08.2022 № 130 та договору про закупівлю №124 від 03.08.2022 позивачем було сплачено кошти за товар на користь відповідача згідно платіжних доручень: № 933 від 04.08.2022 на суму 149 199,22 грн, в тому числі податок на додану вартість у сумі 24 866,54 грн; № 941 від 06.08.2022 на суму 42 861,48 грн, в тому числі податок на додану вартість у сумі 7 143,58 грн.

Позивач зазначає, що всупереч постанові Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 178 «Про деякі обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану» між позивачем та відповідачем укладено договір про закупівлю від 04.08.2022 № 130 та договір про закупівлю №124 від 03.08.2022 в частині пунктів 3.1. щодо нарахування податку на додану вартість.

За таких обставин, позивач зазначає про порушення вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України, що у відповідності ч. 1 ст. 215 ЦК України є підставою для визнання пунктів 3.1. договорів в частині включення до ціни ставки податку на додану вартість, що складає 32 010,12 грн, недійсними.

Позивач посилається на те, що оскільки є підстави для визнання пунктів 3.1. договору про закупівлю від 04.08.2022 № 130 та договору про закупівлю №124 від 03.08.2022 в частині включення до ціни ставки податку на додану вартість недійсними, перераховані грошові кошти у сумі 32 010,12 грн підлягають стягненню з відповідача на підставі приписів ст. 1212 ЦК України як безпідставно перераховані.

Також позивачем нараховано інфляційні втрати у сумі 3 551,80 грн, 3% річних у сумі 895,98 грн.

Позиція відповідача

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що включення податку на додану вартість відбулося не з вини відповідача, оскільки відповідачу надані для підписання спірні договори в редакції позивача.

Також відповідач зазначив, що добровільно повернув позивачу суму ПДВ у розмірі 32010,12 грн, інфляційні втрати у розмірі 3 551,80 грн, 3% річних у розмірі 895,98 грн, а тому є підстави для закриття провадження у цій частині, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

03.08.2022 між Військовою частиною НОМЕР_1 (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АТЦ «ЛІВОБЕРЕЖНИЙ» (постачальник, відповідач) укладений договір про закупівлю № 124 (надалі - договір №124), відповідно до умов якого постачальник приймає на себе зобов`язання передати покупцю у власність предмет закупівлі: автомобільні запчастини та комплектуючі до них різні, 3430000-9 запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів; комплект шин літніх (175/70 r14), 34350000-5 Шини для транспортних засобів великої та малої тоннажності за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в Специфікації (Додаток 1 до Договору), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити цей товар у строки та на умовах, зазначених у договорі.

Відповідно до п. 1.3. договору № 124 обсяг закупівлі товару, що є предметом Договору обумовлений нагальною потребою в закупівлі товарів, у відповідності до постанови КМУ «Про деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 169 (зі змінами).

Згідно із п. 3.1. договору №124 ціна цього договору становить 149 199,22 грн, в тому числі ПДВ - 24 866,54 грн.

Оплата проводиться покупцем на підставі виставленого рахунку - фактури та видаткової накладної на отриманий товар шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. Вказані документи мають бути належним чином оформлені. Покупець здійснює оплату товару не пізніше 30 банківських днів з дати поставки товару (п. 4.1. договору №124).

Пунктом 5.1. договору №124 передбачено, що строк (термін) поставки товару - до 22.08.2022.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до припинення чи скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, але не пізніше ніж до 31.12.2022, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань (п. 11.1. договору №124).

Специфікацією № 1 до договору №124 сторонами погоджено найменування товару, кількість та загальну вартість товару у сумі 149 199,22 грн, разом з ПДВ.

На виконання умов договору № 124 згідно видаткової накладної № АТЦ0000192 від 03.08.2022 позивач поставив відповідачу товар на суму 149 199,22 грн.

Платіжним дорученням № 933 від 04.08.2022 позивачем було перераховано на користь відповідача кошти у сумі 149 199,22 грн з призначенням платежу: «за автомоб. запчастини та комплектуючі до них, ком-т літніх шин; згідно накл № АТЦ0000192 від 03.08.2022, догов. №124 від 03.08.2022; ПДВ 24866,54».

04.08.2022 між Військовою частиною НОМЕР_1 (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АТЦ «ЛІВОБЕРЕЖНИЙ» (постачальник, відповідач) укладений договір про закупівлю № 130 (надалі - договір № 130), відповідно до умов якого постачальник приймає на себе зобов`язання передати покупцю у власність предмет закупівлі: 3430000-9 запасні частини до вантажних транспортних засобі, фургонів та легкових автомобілів за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в Специфікації (Додаток 1 до Договору), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити цей товар у строки та на умовах, зазначених у договорі.

Відповідно до п. 1.3. договору № 130 обсяг закупівлі товару, що є предметом договору обумовлений нагальною потребою в закупівлі товарів, у відповідності до постанови КМУ «Про деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 169 (зі змінами).

Згідно із п. 3.1. договору № 130 ціна цього договору становить 42 861,48 грн, в тому числі ПДВ - 7 143,58 грн.

Оплата проводиться покупцем на підставі виставленого рахунку - фактури та видаткової накладної на отриманий товар шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. Вказані документи мають бути належним чином оформлені. Покупець здійснює оплату товару не пізніше 30 банківських днів з дати поставки товару (п. 4.1. договору №130).

Пунктом 5.1. договору №130 передбачено, що строк (термін) поставки товару - до 22.08.2022.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до припинення чи скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, але не пізніше ніж до 31.12.2022, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань (п. 11.1. договору №130).

Специфікацією № 1 до договору №130 сторонами погоджено найменування товару, кількість та загальну вартість товару у сумі 42 861,48 грн, разом з ПДВ.

На виконання умов договору № 130 згідно видаткової накладної № АТЦ0000193 від 05.08.2022 позивач поставив відповідачу товар на суму 42 861,48 грн.

Платіжним дорученням № 941 від 06.08.2022 позивачем було перераховано на користь відповідача кошти у сумі 42 861,48 грн з призначенням платежу: «за запасні частини до техніки спеціального призначення; згідно накл № АТЦ0000193 від 05.08.2022, догов. №130 від 04.08.2022; ПДВ 7143,58».

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що всупереч постанові Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 178 «Про деякі обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану» між позивачем та відповідачем укладено договір про закупівлю від 04.08.2022 № 130 та договір про закупівлю №124 від 03.08.2022 в частині пунктів 3.1. щодо нарахування податку на додану вартість.

Оскільки, пункт 3.1. договору про закупівлю від 04.08.2022 № 130 та пункт 3.1. договору про закупівлю №124 від 03.08.2022 в частині включення до ціни договору податку на додану вартість, суперечить постанові Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 178 «Про деякі обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану», що є порушенням ч. 1 ст. 203 ЦК України, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання недійсними пункту 3.1. договору про закупівлю від 04.08.2022 № 130 та пункт 3.1. договору про закупівлю від 03.08.2022 в частині включення до ціни ставки податку на додану вартість, що складає 32 010,12 грн.

26.05.2023 позивач направив відповідачу вимогу вих. № 947 від 25.05.2023 про повернення суму сплаченого ПДВ у розмірі 32 010,12 грн.

Оскільки, за твердженням позивача, відповідач всупереч постанові Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 178 «Про деякі обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану» включив до ціни товару суму ПДВ у загальному розмірі 31 010,12 грн, відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України перераховані грошові кошти у сумі 32 010,12 грн підлягають поверненню позивачу.

Також позивачем нараховано інфляційні втрати у сумі 3 551,80 грн, 3% річних у сумі 895,98 грн.

Станом на час розгляду справи, відповідач сплатив кошти у розмірі 32010,12 грн, інфляційні втрати у розмірі 3 551,80 грн, 3% річних у розмірі 895,98 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 626 Цивільний кодекс України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом вище, між сторонами укладені договори про закупівлю від 04.08.2022 № 130 та №124 від 03.08.2022, відповідно до умов яких відповідач зобов`язався передати позивачу у власність предмет закупівлі, а позивач зобов`язався прийняти і оплатити цей товар у строки та на умовах, зазначених у договорі.

Як підтверджено наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень та зазначено сторонами, на виконання договорів про закупівлю позивач сплатив на користь відповідача грошові кошти у сумі 42 861,48 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 941 від 06.08.2022 та у сумі 149 199,22 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 933 від 04.08.2022.

Положеннями статей 6, 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно частини третьої статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (стаття 217 Цивільного кодексу України).

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (ч. 5 ст. 180 ГК України).

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Податок на додану вартість, визначений в підп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, є непрямим податком, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу. Об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (п. "а" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України).

Згідно з підп. г) підп. 195.1.2 ст. 195 Розділу V Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством.

02.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №178 "Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану".

Відповідно до п. 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України № 178 до припинення чи скасування воєнного стану операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших утворених відповідно до законів військових формувань, їх з`єднань, військових частин, підрозділів, установ або організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою.

Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

У постанові Кабінету Міністрів України № 178 зазначено, що її прийняття обумовлене виконанням мобілізаційних завдань в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні".

Згідно листа-роз`яснення Державної податкової служби України від 29.07.2022 № 8271/6/99-00-21-03-02-06: нульова ставка податку на додану вартість, відповідно до підпункту «г» підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 розділу V Податкового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 178, застосовується як до операцій з постачання пального, так і до операцій з постачання будь-яких інших товарів, що використовуються для забезпечення транспорту, при умові, що такі операції з постачання здійснюються категоріями суб`єктів, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 178;

норми Податкового кодексу України не передбачають можливості для платників податку - постачальників здійснювати вибір щодо застосування чи незастосування нульової ставки податку, оскільки застосування встановленої діючим законодавством ставки податку є обов`язком, а не правом платника податку: застосування нульової ставки податку на додану вартість до операцій з постачання товарів не залежить від факту формування чи не формування постачальниками податкового кредиту за операціями з придбання товарів чи сировини для виготовлення товарів, які надалі постачаються за нульовою ставкою податку. Указами Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та від 24.02.2022 № 66/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Відповідно до Положення Військової частини НОМЕР_1 , остання є структурним підрозділом Державної спеціальної служб транспорту призначена для забезпечення стійкого функціонування транспорту, що використовується в інтересах оборони держави в мирний час та в особливий період, здійснення освітньої діяльності у сфері професійно-технічної освіти, підпорядковується Голові Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту.

Статтею 1 Закону України «Про Державну спеціальну службу транспорту» визначено, що Державна спеціальна служба транспорту є спеціалізованим військовим формуванням, що входить до системи Міністерства оборони України, призначеним для забезпечення стійкого функціонування транспорту в мирний час та в особливий період.

За умовами ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Державну спеціальну службу транспорту» фінансування Державної спеціальної служби транспорту здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в межах обсягів бюджетних призначень, визначених головному розпоряднику - Міністерству оборони України і передбачених окремим рядком у Державному бюджеті України, а також з інших джерел, передбачених законом.

Отже, системний аналіз зазначених норм засвідчує, що приписи підпункту г підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Розділу V Податкового кодексу України та приписи постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 178 поширюються на діяльність спеціалізованих військових формувань, зокрема Державну спеціальну службу транспорту, структурним підрозділом якої є позивач - Військова частина НОМЕР_1 .

Зі змісту наданих до матеріалів позовної заяви доказів вбачається, що укладання спірних договорів і фактична поставка товару за договорами відбулася після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №178 від 02.03.2022, у зв`язку з чим, товар, що є предметом спірних договорів, віднесено до товару, який обкладається податком на додану вартість за нульовою ставкою.

Отже, включення податку на додану вартість до ціни товару суперечить вимогам постанови Кабінету Міністрів України №178 "Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану" та Податкового кодексу України.

Разом з тим, у пункті 3.1. договору про закупівлю від 04.08.2022 № 130 та у пункті 3.1. договору про закупівлю №124 від 03.08.2022 сторонами визначено ціну договору з урахуванням суми податку на додану вартість.

Таким чином, суд зазначає, що операції з постачання позивачу товару (запасні частини для техніки спеціального призначення, транспортних засобу) за договорами від 04.08.2022 № 130 та №124 від 03.08.2022 підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою, а отже умови п. 3.1. договорів щодо включення суми податку на додану вартість є безпідставними.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача, що пункти 3.1. договору про закупівлю від 04.08.2022 № 130 та договору про закупівлю №124 від 03.08.2022 суперечать постанові Кабінету Міністрів України №178 "Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану", 1 ст. 203 ЦК України та наявність у зв`язку із цим, згідно із ст. 215 ЦК України, підстави для визнання вказаних пунктів договору недійсними.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які вникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Позивачем також заявлені вимоги до відповідача про стягнення з ТОВ «АТЦ «ЛІВОБЕРЕЖНИЙ» на користь Військової частини НОМЕР_1 коштів у сумі 32 010,12 грн як набуті без достатньої правової підстави, 3 % річних - 895,98 грн та інфляційні втрати - 3 551,80 грн.

Як зазначено сторонами у справі та встановлено судом, після відкриття провадження у даній справі відповідачем було сплачено на користь позивача кошти у сумі 32 010,12 грн, 3 % річних у сумі 895,98 грн та інфляційні втрати у сумі 3 551,80 грн.

Зазначене підтверджується копіями платіжних інструкцій №2254 від 22.08.2023, № 2255 від 22.08.2023, № 2256 від 22.08.2023 та випискою з рахунку позивача за 22.08.2023.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи те, що сума у розмірі 36 457,90 грн сплачена відповідачем після відкриття провадження у справі, суд закриває провадження у справі №910/11530/23 в частині позовних вимог про стягнення 36 457,90 грн, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЦ «ЛІВОБЕРЕЖНИЙ» в частині визнання недійсними пункту 3.1. договору про закупівлю від 04.08.2022 № 130 та пункту 3.1. договору про закупівлю від 03.08.2022 щодо включення до ціни ставки податку на додану вартість, та закриття провадження у справі № 910/11530/23 в частині стягнення 36 457,90 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача в частині позовних вимог про визнання недійсними пунктів договору.

При цьому, суд зазначає позивачу, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Отже, сплачена сума судового збору в частині позовних вимог щодо яких закрито провадження у справі повертається особі, яка його сплатила за її клопотанням.

Оскільки на даний час позивачем не заявлено клопотання про повернення судового збору, то питання про повернення суми судового збору на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", наразі не вирішується.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі №910/11530/23 в частині позовних вимог Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЦ «ЛІВОБЕРЕЖНИЙ» про стягнення 36 457,90 грн.

2. В іншій частині позовні вимоги задовольнити повністю.

3. Визнати недійсними пункт 3.1. договору про закупівлю від 04.08.2022 № 130, пункт 3.1. договору про закупівлю від 03.08.2022 № 124, укладених між Військовою частиною НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «АТЦ «ЛІВОБЕРЕЖНИЙ» в частині включення до ціни ставки податку на додану вартість, що складає 32 0102 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЦ «ЛІВОБЕРЕЖНИЙ» (02217, м. Київ, вулиця Драйзера, будинок 10, квартира 37; ідентифікаційний код 37053849) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 5368,00 грн.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 22.09.2023.

Суддя О.В. Гулевець