Рішення

від 12.09.2023 по справі 910/8652/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.09.2023Справа № 910/8652/23Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Нікітіної В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СААНД»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАСТ ІНВЕСТ ГРУП»

про стягнення 1 498 134,75 грн

за участю представників:

від позивача: Лук`янчук А.Д., Старінський О.С.

від відповідача: Білоусов В.І.

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "СААНД" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАСТ ІНВЕСТ ГРУП" про стягнення 1 498 134,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором підряду № 0701/3 від 01.07.2021.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/8652/23, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін та призначено підготовче засідання на 27.06.2023.

У судовому засіданні 27.06.2023 суд відклав підготовче засідання у справі на 18.07.2023.

18.07.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 18.07.2023 суд, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про наступне.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні одного з представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні представника згідно Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, неможливість представника відповідача (з підстав наведених у клопотанні) бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника, та у розумінні норм процесуального законодавства, не вважається поважною причиною неявки в судове засідання учасника справи (його представника).

З урахуванням наведеного, враховуючи повторну неявку представника відповідача у судове засідання, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 18.07.2023 враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, відсутність інших клопотань, заяв від сторін, судом закрито підготовче провадження та призначено справу №910/8652/23 до судового розгляду по суті на 29.08.2023, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.

21.08.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

22.08.2023 на електронну пошту суду від представника відповідача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 29.08.2023 у справі № 910/8652/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2023 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАСТ ІНВЕСТ ГРУП", постановлено забезпечити участь представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАСТ ІНВЕСТ ГРУП" (Войтенко Катерини Володимирівни) у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, судове засідання, призначене на 29.08.2023 проводити у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

29.08.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

Представник позивача в судовому засіданні 29.08.2023 надав пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.08.2023 надав пояснення по суті своїх заперечень, просив суд відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 29.08.2023 на стадії дослідження доказів судом оголошено перерву з розгляду справи по суті на 12.09.2023.

08.09.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові пояснення по суті спору.

11.09.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

12.09.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові пояснення по суті спору.

Представники позивача в судовому засіданні 12.09.2023 позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.09.2023 просив суд відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 12.09.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на підставі укладеного між позивачем та відповідачем договору підряду № 0701/3 від 01.07.2021 були виконані роботи на загальну суму 2 204 235,57 грн. Згідно із умов договору позивачем складено акт приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 2 204 235,57 грн, який направлений на адресу відповідача листом № 23.01.23-1 від 23.01.2023 разом з додатковою угодою для підписання.

Однак, позивач зазначає, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором акт приймання-передачі виконаних робіт не підписав, здійснив частково оплату виконаних позивачем робіт у сумі 929 404,02 грн, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем за вище зазначеним актом становить 1 274 831,55 грн.

Також, у зв`язку із простроченням відповідачем грошового зобов`язання, позивачем здійснено нарахування пені у сумі 181 619,84 грн, 3% річних у сумі 10 897,19 грн, інфляційних втрат у сумі 30 786,17 грн.

У відповіді на відзив позивач повідомив:

- в процесі виконання робіт на об`єкті, виник комплекс додаткових робіт, які були фактично виконані підрядником, що підтверджуються Актом приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 2 204 235,57 грн;

-оскільки позивачем Акт виконаних робіт підрядник відправив замовнику листом від 23.01.2023 №23.01.23-1, Акт виконаних робіт вважається прийнятим та підписаним замовником відповідно до умов договору та чинного законодавства України, з огляду на те, що замовник не надав жодних зауважень чи заперечень щодо нього;

- на підтвердження своєї позиції позивач посилається на судову практику, викладену зокрема у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.10.2018 у справі №910/2184/18, від 16.09.2019 у справі №921/254/18, від 15.10.2019 у справі №921/262/18, від 20.04.2021 у справі № 905/411/17;

- відповідач підтвердив виконання додаткових робіт своєю оплатою у розмірі 929 404,02 грн, що перевищує заявлену попередню ціну договору;

- згода на виконання додаткових робіт підтверджується електронною перепискою між представником відповідача та директором Товариства з обмеженою відповідальністю «СААНД».

Позиція відповідача

Відповідач проти позову заперечив посилаючись на те, що під час виконання робіт та підписання акту виконаних робіт за грудень 2021 року позивач не зазначив про необхідність виконання додаткових робіт.

Відповідач звертає увагу, що сторонами не було узгоджено рішення щодо внесення змін в частині обсягів, видів та вартості робіт, не підписано додаткову угоду та акт виконаних робіт.

Також відповідач посилається на погодження сторонами твердого кошторису у договорі у розмірі 837 287,96 грн.

Відповідач зазначає, що позивачем не доведено про виконання ним додаткових робіт, що такі роботи були узгоджені сторонами та неможливості передбачити додаткові роботи до початку виконання робіт з повідомленням замовника про необхідність збільшити кошторис.

У своїх запереченнях на відповідь на відзив відповідач посилався на наступне:

- в матеріалах справи відсутні будь-які докази направлення повідомлення позивачем про збільшення об`єму та вартості робіт та погодження відповідачем виконання додаткових робіт;

- позивачем не заперечується той факт, що додаткова угода до договору підряду № 0701/3 від 01.07.2021 року сторонами не укладалась;

- оскільки, сторони не уклали інших договорів та додаткових угод на зазначену суму додаткових робіт, відсутні підстави вважати їх такими, що погоджені замовником і відповідно, підлягають оплаті;

- прінт-скрін з електронної пошти не може бути доказом погодження змін щодо обсягів, видів та вартості робіт, оскільки ОСОБА_1 не був працівником Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАСТ ІНВЕСТ ГРУП" у серпні 2022 року та не мав повноважень вносити зміни до договору підряду № 0701/3 від 01.07.2021;

- відповідач посилався на судову практику, викладену у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18, Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 905/411/17, від 05.02.2020 у справі № 904/2082/19, від 21.09.2019 у справі № 917/1489/18 та постанові Верховного Суду України від 02.10.2012 у справі № 3-42гс12.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

01.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СААНД» (підрядник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАСТ ІНВЕСТ ГРУП» (замовник, відповідач) укладений договір підряду № 0701/3 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого предметом цього договору є будівельно - електромонтажні роботи (надалі роботи), які виконуються підрядником з матеріалів замовника за адресою: Київській обл, Києво-Святошинський р-н, місто Вишневе, вулиця Промислова, будинок 5 (надалі - об`єкт), а замовник зобов`язується прийняти виконані підрядником роботи й оплатити їх відповідно до умов договору.

Всі зміни в обсягах та видах робіт, що внесені сторонами і які призведуть до зміни вартості та строків виконання робіт, підлягають узгодженню між підрядником та замовником і будуть предметом Додаткової угоди до цього договору (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору загальна сума цього договору дорівнює договірній ціні (надалі договірна ціна), зазначеній у додатку Договірна ціна до цього договору, що є його невід`ємною частиною. В договірну ціну також включені усі та будь-які витрати та платежі, що пов`язані виконанням робіт, а також малоцінні та швидкозношувані предмети (бури, відрізні диски, валики та т.п.).

Під час дії договору договірна ціна може бути переглянута сторонами у зв`язку з: узгодженими сторонами технічними рішеннями: змінами в обсягах та видах робіт з ініціативи замовника у відповідності з п. 1.2 договору; уточненням фактично виконаних об`ємів і видів робіт при контрольних обмірах (п. 2.2. договору).

Пунктом 3.1. договору передбачено, що оплата за виконані по цьому договору роботи буде здійснюватися в національній валюті України шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника після підписання акту виконаних робіт на протязі 5 робочих днів.

Підрядник зобов`язаний розпочати виконання робіт за цим договором в наступний робочий день після підписання договору та виконати роботи у строки відповідно додатку до цього договору Графіку виконання робіт. Датою завершення робіт по договору вважається дата прийняття робіт робочою комісією в відповідності з п.5.1 даного договору. (п. пункти 4.1. та 4.2. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору після закінчення робіт, що входять в обсяг зобов`язань підрядника за договором, робочою комісією, яку призначає замовник проводиться прийняття робіт.

Пунктами 5.2. - 5.3. договору визначено, що у випадку виявлення дефектів і недоліків сторони підписують Акт недоліків із строками їх усунення. Підрядник зобов`язаний приступити до усунення недоліків відповідно до п.6.5. даного договору. Строки усунення дефектів і недоліків повинні відповідати технології виконання цих робіт. Після прийняття робіт та усунення всіх недоліків, пов`язаних з безпосередньою роботою підрядника, вважається, що підрядник виконав ремонтно-будівельні роботи, що передбачені договором.

У відповідності до п. 5.4. договору підтвердження витрат на виконання робіт за договором відбувається Актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) і Довідками про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), які розраховуються на підставі ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 Правила визначення вартості проектних робіт та експертизи проектів будівництва і по вартісних параметрах попередньо погодженої договірної ціни (п.2.2, п. 2.3) та умов договору (п. 2.4) наступним чином:

5.4.1. Проміжні Акти приймання виконаних робіт і Довідка про вартість виконаних робіт подаються підрядником на перевірку замовнику наприкінці кожного звітного місяця, кінцеві акти - по факту завершення робіт по договору.

5.4.2. Замовник перевіряє подані підрядником проміжні Акти на протязі 5 календарних днів, кінцеві Акти - на протязі 10 календарних днів на предмет їх відповідності фактичним обсягам робіт і погодженій договірній ціні.

5.4.3. У випадку подорожчання на протязі виконання робіт за договором матеріально-технічних ресурсів у відношенні до цін, що погоджені в договірній ціні, підрядник попередньо до закупівлі таких матеріально-технічних ресурсів офіційно погоджує із замовником нові ціни і після чого включає їх в Акти по формі КБ-2в.

5.4.4. Зміни вартісних параметрів договірної ціни (п.2.4) при складанні Актів по формі КБ-2в, що пов`язані із заробітною платою, новими законодавчими актами України та інфляційними процесами підрядник попередньо офіційно погоджує із замовником і після чого включає їх в Акти по формі КБ-2в.

Сторонами погоджено Договірну ціну, що є Додатком до договору, яка становить 837 278,96 грн з ПДВ.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що на виконання умов договору позивачем виконані обумовлені договором роботи, а також комплекс необхідних додаткових робіт на загальну суму 2 204 235,57 грн. Згідно із умов договору позивачем складено Акт приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 2 204 235,57 грн.

Відповідачем здійснено часткову оплату виконаних позивачем робіт у розмірі 929 404,02 грн, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем за вище зазначеним актом становить 1 274 831,55 грн.

24.01.2023 позивач надіслав на адресу відповідача лист № 23.01.23-1 з пропозицією не пізніше 20 календарних днів укласти Додаткову угоду до договору підряду № 0701/3 від 01.07.2021 щодо приведення ціни договору у відповідність до вартості фактично виконаних робіт та підписати Акт приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 2 204 235,57 грн за фактично виконаний обсяг робіт.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором, додаткову угоду до договору та Акт приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 2 204 235,57 грн не підписав, відповіді на лист не надав, оплату у повному обсязі виконаних позивачем робіт не здійснив, внаслідок чого заборгованість відповідача за договором становить 1 274 831,55 грн.

Також, у зв`язку із простроченням відповідачем грошового зобов`язання, позивачем здійснено нарахування пені у сумі 181 619,84 грн, 3% річних у сумі 10 897,19 грн, інфляційних втрат у сумі 30 786,17 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Як встановлено судом, 01.07.2021 між сторонами укладений договір підряду № 0701/3, предметом якого є будівельно - електромонтажні роботи (надалі роботи), які виконуються позивачем з матеріалів відповідача за адресою: Київській обл, Києво-Святошинський р-н, місто Вишневе, вулиця Промислова, будинок 5, відповідач зобов`язується прийняти виконані позивачем роботи й оплатити їх відповідно до умов договору.

Відповідно до умов договору, сторони погодили договірну ціну у розмірі 837 278,96 грн з ПДВ.

Під час розгляду справи судом встановлено, що між позивачем та відповідачем на підставі договору підряду № 0701/3 від 01.07.2021 був підписаний Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року на суму 837 287,96 грн, який наданий до матеріалів справи відповідачем.

За доводами позивача наприкінці 2021 року останній оформив та передав відповідачу зазначений акт на підписання. Однак, відповідач не повернув Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року на суму 837 287,96 грн, а тому позивачу не було відомо про підписання акту за грудень 2021 року на суму 837 287,96 грн.

Зазначені обставин щодо повернення позивачу підписаного акту за грудень 2021 року на суму 837 287,96 грн, відповідачем не заперечувались та в установленому порядку не спростовано.

Водночас, після завершення виконання всіх робіт на об`єкті згідно договору підряду № 0701/3 від 01.07.2021, позивачем було складено Акт приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 2 204 235,57 грн, який містить усі обсяги фактично виконаних робіт на об`єкті, враховуючи додаткові роботи.

Оскільки під час виконання робіт на підставі договору підряду № 0701/3 від 01.07.2021 виникла необхідність у додаткових роботах, позивач 24.01.2023 надіслав на адресу відповідача лист № 23.01.23-1 від 23.01.2022 з пропозицією не пізніше 20 календарних днів укласти Додаткову угоду № 1 до договору підряду № 0701/3 від 01.07.2021 щодо приведення ціни договору у відповідність до вартості фактично виконаних робіт та підписати Акт приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 2 204 235,57 грн за фактично виконаний обсяг робіт.

Направлення на адресу відповідача листа № 23.01.23-1 від 23.01.2023 разом з Додатковою угодою № 1 та Актом приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 2 204 235,57 грн підтверджується наявними в матеріалах справи копіями опису вкладення в цінний лист, поштовою накладною та квитанцією № 0813300947205 від 24.01.2023.

Отже, на підтвердження взятих на себе зобов`язань за договором підряду та виконання робіт позивачем надано Акт приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 2 204 235,57 грн.

Акт приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 2 204 235,57 грн з боку відповідача не підписаний.

Правова позиція стосовно акту виконаних робіт, підписаного однією стороною, викладена у постанові Верховного Суду України від 02.10.2012 у справі № 23/236, у пункті 6.3 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/7446/18, постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 911/1981/20, від 20.04.2021 у справі №905/411/17, від 17.03.2021 у справі №910/11592/19. Вона полягає в тому, що "передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором".

Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Згідно із ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

При цьому, сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів передачі-приймання виконаних робіт не є визначальним для висновку про невиконання позивачем робіт.

У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18.

При цьому відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта.

У пункті п. 5.4.2. договору сторони погодили, що підтвердження витрат на виконання робіт за договором відбувається Актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) і Довідками про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), які розраховуються на підставі ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 Правила визначення вартості проектних робіт та експертизи проектів будівництва і по вартісних параметрах попередньо погодженої договірної ціни (п.2.2, п. 2.3) та умов договору (п. 2.4) наступним чином: замовник перевіряє подані підрядником проміжні Акти на протязі 5 календарних днів, кінцеві Акти - на протязі 10 календарних днів на предмет їх відповідності фактичним обсягам робіт і погодженій договірній ціні.

Як встановлено судом, 24.01.2023 позивач направив на адресу відповідача лист № 23.01.23-1 від 23.01.2023 про підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 2 204 235,57 грн за фактично виконаний обсяг робіт, разом з Додатковою угодою № 1 та Актом приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 2 204 235,57 грн. Вказана вимога була повернута поштовим відділенням зв`язку на адресу позивача у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання.

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

При цьому не отримання відповідачем кореспонденції, якою позивач надсилав вимогу про підписання акту та акт за належною адресою, та яка повернулася позивачу внаслідок її неотриманням відповідачем, зумовлене суб`єктивною поведінкою відповідача щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що Акт приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 2 204 235,57 грн отриманий відповідачем.

Таким чином, враховуючи умови договору, замовник мав повернути позивачу або підписаний акт виконаних робіт або відмовитись від його підписання з обґрунтуванням причини відмови (в тому числі щодо додаткових робіт на об`єкті). У свою чергу, якщо протягом 20 днів з дня отримання акту виконаних робіт відповідач не повернув підписаний акт виконаних робіт або не відмовився від його підписання з обґрунтуванням причини відмови, акт виконання робіт вважається таким, що підписаний, а роботи прийняті у повному обсязі.

Відповідачем не надано суду жодних доказів в підтвердження наявності мотивованої відмови від підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 2 204 235,57 грн. Отже, відповідач безпідставно ухилився від прийняття робіт, не заявляючи про порушення, які унеможливили їх прийняття.

З урахуванням наведеного, оскільки матеріали справи не містять мотивованої відмови від підписання акту на загальну суму 2 204 235,57 грн та відмови від прийняття виконаних робіт, враховуючи додаткові роботи, суд дійшов висновку, що роботи на загальну суму 2 204 235,57 грн є прийняті відповідачем та згідно із умовами п. 3.1. договору підлягали оплаті відповідачем у повному обсязі та в обумовлені договором строки.

Щодо аргументів відповідача щодо відсутності укладеної між сторонами додаткової угоди та відсутності погодження щодо внесення змін до договору в частині обсягів, видів та вартості робіт, наявність твердого кошторису у договорі у розмірі 837 287,96 грн, суд не бере до уваги, оскільки, зважаючи на те, що доказів мотивованої відмови від підписання акту відповідач не надав, зазначені роботи в Акті приймання-передачі виконаних робіт були прийняті відповідачем без будь-яких зауважень щодо їх обсягів, якості, вартості та ціни, а отже посилання наявність погодженого кошторису є необгрунтованим в силу ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, частиною 4 статті 844 ЦК України визначено, якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв`язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов`язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов`язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором.

Судом встановлено, що позивач, у зв`язку з необхідністю додаткових робіт на об`єкті і збільшення кошторису, повідомляв про це відповідача та надсилав проект додаткової угоди на загальну суму 2 204 235,57 грн. Однак, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач надавав свої заперечення щодо укладення додаткової угоди та щодо збільшення договірної ціни, та виконання додаткових робіт. При цьому, докази відмови відповідача від договору підряду, за умови не погодження збільшення кошторису, у матеріалах справи також відсутні.

Більш того, судом враховано, що у період з 08.07.2021 по 04.02.2022 відповідачем здійснено часткову оплату виконаних позивачем робіт у розмірі 929 404,02 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями: № 3388 від 08.07.2021 на суму 70 000,00 грн, № 3502 від 26.07.2021 на суму 280 000,00 грн, № 3568 від 30.07.2021 на суму 100 000,00 грн, № 4149 від 12.10.2021 на суму 96 000,00 грн, № 4485 від 29.11.2021 на суму 91 103,35 грн, № 4594 від 10.12.2021 на суму 127 300,67 грн, № 4935 від 26.01.2022 на суму 15 000,00 грн, № 5048 від 04.02.2022 на суму 150 000,00 грн.

Отже, часткова оплата виконаних робіт у розмірі 929 404,02 грн, перевищує погоджену ціну у договорі (837 287,96 грн), що свідчить про обізнаність та згоду відповідача на виконання додаткових робіт. Більш того, остання оплата у сумі 150 000,00 грн здійснена 04.02.2022, тобто після підписання акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року на суму 837 287,96 грн, на який відповідач посилається у своїх запереченнях.

Суд звертає увагу, що у статті 849 ЦК України передбачено право замовника у будь-який час перевіряти хід і якість робіт. Відповідно до частин першої, третьої статті 849 ЦК України, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

З врахуванням наведеного, суд відхиляє доводи відповідача про відсутність погодження між сторонами щодо внесення змін до договору в частині обсягів, видів та вартості робіт.

Суд критично оцінює надані позивачем докази щодо листування засобами електронної пошти, яке здійснювалось між Лукьянчуком Андрієм та ОСОБА_1 , оскільки в матеріалах справи відсутні докази перебування Михайленка Дмитра у трудових відносинах з відповідачем та уповноваження даної особи на прийняття виконаних робіт за договором від імені відповідача та щодо погодження виконання умов договору підряду.

За таких обставин, суд повно та всебічно дослідивши обставини справи, надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам, дійшов висновку, що позивачем виконано роботи за договором підряду № 0701/3 від 01.07.2021, однак у порушення вимог статей 853, 882 ЦК України відповідач безпідставно ухилився від прийняття робіт, не заявив про виявлені порушення, які унеможливили їх прийняття, та не заявив відмову від підписання додаткової угоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

За розрахунком позивача, у зв`язку з частковою оплатою відповідачем за виконані роботи, в тому числі і за додаткові роботи, заборгованість відповідача перед позивачем за Актом приймання-передачі виконаних робіт становить 1 274 831,55 грн.

У пункті 3.1. договору, сторони погодили, що оплата за виконані по цьому договору роботи буде здійснюватися в національній валюті України шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника після підписання акту виконаних робіт на протязі 5 робочих днів.

Враховуючи зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що строк, протягом якого замовник зобов`язаний виконати обов`язок по сплаті підряднику вартості таких робіт, настав.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оскільки, заборгованість відповідача по договору підряду № 0701/3 від 01.07.2021 у сумі 1 274 831,55 грн належним чином доведена, доказів сплати відповідачем заборгованості матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача пені у сумі 181 619,84 грн, 3% річних у сумі 10 897,19 грн за період з 11.02.2023 по 25.05.2023, інфляційних втрат у сумі 30 786,17 грн за період з лютого 2023 року по квітень 2023 року.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців.

Відповідно до пункту 10.14. договору при порушенні строків оплати згідно пункту 3.1. договору, замовник оплачує неустойку підрядникові, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми несплати, але не більше 10% вартості робіт.

Розрахунок пені за порушення строків оплати виконаних робіт у сумі 181 619,84 грн є арифметично вірним, а тому вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних судом встановлено, що сума інфляційних втрат становить 30 786,17 грн та сума 3% річних становить 10 897,19 грн, а тому вимоги у даній частині суд задовольняє повністю.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Враховуючи встановлені судом обставини, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "СААНД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАСТ ІНВЕСТ ГРУП" повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Щодо заявлених вимог позивача про стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 40 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження здійснених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано: договір № 05/01/23-П від 05.01.2023 про надання правничої (адвокатської) допомоги, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ЧН № 000343 від 27.04.2018, копію довіреності від 05.01.2023.

Судом враховано, що відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначено гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Правова позиція викладена в пункті 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в пункті 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, з аналізу статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру та погодинної оплати.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

Так, матеріалами справи підтверджується, що 05.01.2023 між ТОВ «СААНД» та адвокатом Старінським О.С. укладено договір № 05/01/23-П від 05.01.2023 про надання правничої (адвокатської) допомоги, згідно умов якого виконавець зобов`язується надати, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити наступні послуги та роботи: правова допомога щодо аналізу правовідносин між замовником та ТОВ «ТРАСТ ІНВЕСТ ГРУП», консультування з питань практичного застосування норм цивільного, господарського та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки та написання договірних документів, кореспонденції, а також іншої документації від імені замовника до господарського суду відповідної позовної заяви, представництво інтересів замовника у суді під час розгляду судової справи за поданим позовом, здійснення інших процесуальних заходів направлених на забезпечення виконання умов та обов`язків виконавця за даним договором (п. 1.1. договору).

Пунктом 3.1. договору передбачено, що сторони узгодили гонорар за надання виконавцем послуг/ виконання робіт, передбачених цим договором, в розмірі 40 000,00 грн (сорок тисяч гривень 00 коп.). Сторони дійшли згоди, що у вартість послуг та роботи виконавця (в розмір гонорару), зокрема, та не обмежуючись, входить: написання позовної заяви, ознайомлення з матеріалами справи, відвідування судових засідань, побудова правової позиції, аналіз судової практики, вивчення первинної документації, складання процесуальних документів, надсилання їх та документів до них сторонам та до суду, інші види правової допомоги у межах судового розгляду справи.

Замовник зобов`язаний оплатити виконавцю гонорар у розмірі, передбаченому п. 3.1 цього договору, протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту прийняття рішення судом першої інстанції у господарській справі за позовом замовника до ТОВ «ТРАСТ ИНВЕСТ ГРУП» (не залежно від прийнятого рішення) (п. 3.2. договору).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).

Відповідачами клопотання щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не надано.

З огляду на викладене, дослідивши надані позивачем докази, враховуючи встановлений сторонами договору розмір гонорару у сумі 40 000,00 грн, суд дійшов висновку, що позивачем належними та достатніми доказами доведено понесені ним витрати на правничу допомогу по справі №910/8652/23 у розмірі 40 000,00 грн, у зв`язку з чим відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАСТ ІНВЕСТ ГРУП» (03148, місто Київ, вулиця Жмеринська, будинок 5, ідентифікаційний код 38826915) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СААНД» (03151, місто Київ, вулиця Волинська, будинок 65, корпус Б, офіс 11, ідентифікаційний код 42353301) заборгованість у сумі 1 274 831,55 грн, пеню у сумі 181 619,84 грн, 3% річних у сумі 10 897,19 грн, інфляційні втрати у сумі 30 786,17 грн, витрати на правничу допомогу у сумі 40 000,00 грн та судовий збір у сумі 22 472,02 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 22.09.2023.

Суддя О.В. Гулевець