Рішення

від 07.09.2023 по справі 914/1210/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2023 Справа № 914/1210/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особи філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллея"

про стягнення 360663,40 грн

за участю представників:

від позивача Бондар М.Л.

від відповідача Талалаєва О.Ю.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особи філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллея" про стягнення 360663,40 грн.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

Представник позивача в судовому засіданні 07.09.2023 позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві та у відповіді на додаткові пояснення.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.09.2023 проти позовних вимог заперечив, у задоволенні позову просив відмовити з підстав, що наведені у додаткових поясненнях.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд встановив таке.

21.07.2008 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аллея" (орендар), укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №27, відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - вбудовані нежитлові приміщення секції №4, загальною площею 595,3 кв.м, які розміщені в будівлі складу №2, за адресою: м. Львів, вул. Чернівецька, 15 (надалі - майно), що перебуває на балансі Відокремленого підрозділу "Станція Львів" ДТГО "Львівська залізниця" (далі - балансоутримувач). Вартість зазначеного орендованого майна визначена відповідно до звіту про оцінку майна, складеного суб`єктом оціночної діяльності станом на 30.04.2008 становить 1230221,00 грн.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1999 №786 (зі змінами) (далі - Методика) становить без ПДВ за базовий місяць оренди квітень 2008 року 8201,47 грн. За результатами конкурсу на право оренди державного майна (протокол засідання конкурсної комісії від 02.07.2008 №2) встановлена орендна плата без ПДВ за базовий місяць оренди квітень 2008 року 8250,00 грн. Орендна плата за перший (повний) місяць оренди липень 2008 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди квітень 2008 року на індекс інфляції травня, червня та липня 2008 року.

Відповідно до пунктів 3.2. та 3.3. договору, нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередай місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно з пунктом 3.6. договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж, у наступному співвідношенні:

- 70% до державного бюджету на рахунок визначений Управлінням Державного Казначейства України, а саме: Одержувач коштів - Держбюджет м.Львова, код ЄДРПОУ одержувача 23949066, банк одержувача - ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, № рахунку - 31114092702002 (код 22080300);

- 30% на рахунок балансоутримувача.

Пунктом 3.7. договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з пунктом 3.11. договору, у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.

Відповідно до пункту 10.9. договору, майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання орендарем та балансоутримувачем акта приймання-передавання, один примірник якого протягом трьох днів орендарем скеровується орендодавцю. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

Пунктом 10.10. договору передбачено, що якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за весь час користування майном за час прострочення.

21.07.2008 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аллея" (орендар) підписано акт приймання-передавання №27/2008 відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - вбудовані нежитлові приміщення секції №4, загальною площею 595,3 кв.м, які розміщені в будівлі складу №2, за адресою: м. Львів, вул. Чернівецька 15, (надалі - майно), що перебуває на балансі Відокремленого підрозділу "Станція Львів" ДТГО "Львівська залізниця" (далі - балансоутримувач).

30.05.2014 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аллея" (орендар) підписано договір про внесення змін до договору оренди №27 від 21.07.2008, відповідно до пункту 1 якого сторони домовились абзац перший пункту 1.1. розділу 1 "Предмет договору" викласти в наступній редакції:

"1.1. Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно - вбудовані нежитлові приміщення секції №4, загальною площею 595,3 кв.м, які розмішені в будівлі складу №2 за адресою: м. Львів, вул. Чернівецька, 15, що перебуває на балансі Відокремленого підрозділу "Будівельно-монтажне експлуатаційне управління №1 ДТГО "Львівська залізниця" (далі балансоутримувач)."

26.11.2015 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аллея" (орендар) підписано договір про внесення змін до договору оренди №27 від 21.07.2008, відповідно до пункту 1 якого сторони домовились абзац другий пункту 1.1. розділу 1 "Предмет договору" викласти в наступній редакції:

"Вартість зазначеного орендованого майна визначена згідно з висновком про вартість майна, станом на 31.03.2015 і становить за незалежною оцінкою 3473662,00 грн без ПДВ."

Відповідно до пункту 2 договору від 26.11.2015 про внесення змін до договору оренди №27 від 21.07.2008 сторони домовились пункт 3.1. та абзац 1 пункту 3.6. розділу 3 "Орендна плата" викласти в наступній редакції:

"3.1. Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (далі - Методика) становить без ПДВ за перший місяць оренди - травень 2015 року 26980,63 грн. За результатами конкурсу на право оренди державного майна встановлена орендна плата без ПДВ за перший місяць оренди - травень 2015 року 27098,72 грн.

"3.6. Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж, у наступному співвідношенні

Орендна плата згідно даного договору сплачується з 21.05.2015".

29.01.2016 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (сторона 1, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аллея" (сторона 2, орендар) укладено додатковий договір до договору оренди від 21.07.2008 №27, відповідно до пункту 1 якого сторони домовились, що орендодавцем майна, визначеного договором оренди від 21.07.2008 №27 є Публічне акціонерне товариство "Укрзалізниця".

Відповідно до пункту 3 додаткового договору від 29.01.2016 сторони домовились пункт 3.1. викласти в такій редакції:

"3.1. Орендна плата, визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, за базовий місяць розрахунку - листопад 2015 року становить 27518,36 грн без ПДВ. Орендна плата за перший місяць оренди - грудень 2015 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за наступний місяць".

Згідно з пунктом 4 додаткового договору від 29.01.2016 сторони домовились пункт 3.6. викласти в такій редакції:

"Орендна плата 100% перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця. Одержувач коштів - підрозділ Львівське будівельно-монтажне експлуатаційне управління регіональна філія "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", код ЄДРПОУ одержувача 40081195, банк одержувача - АТ "Ощадбанк", МФО 325796 № рахунку 26003329472004 не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним".

29.01.2016 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (сторона 1, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аллея" (сторона 2, орендар) підписано акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно (далі - об`єкт оренди) - вбудовані нежитлові приміщення секції №4, які розміщені в будівлі складу №2, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Чернівецька, 15, площею 595,3 кв.м, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна станом на 31.03.2015 і становить за незалежною оцінкою 3473662 грн. Об`єкт оренди обліковується на балансі підрозділу Львівське будівельно-монтажне експлуатаційне управління.

26.10.2016 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (сторона 1, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аллея" (сторона 2, орендар) підписано додатковий договір до договору оренди від 21.07.2008 № 27, відповідно до пункту 1 якого сторони домовились другий абзац пункту 3.1. розділу 3 "Орендна плата" викласти в наступній редакції:

"Орендна плата визначена за домовленістю сторін, з 01 жовтня 2016 року становить 29096,00 грн без ПДВ."

08.06.2017 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (сторона 1, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аллея" (сторона 2, орендар) підписано додатковий договір до договору оренди від 21.07.2008 №27, відповідно до пункту 1 якого сторони домовились другий абзац пункту 3.1. розділу 3 "Орендна плата" викласти в наступній редакції:

"Орендна плата визначена за домовленістю сторін, з 01 травня 2017 року становить 38146,00 грн без ПДВ."

15.12.2017 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (сторона 1, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аллея" (сторона 2, орендар) підписано додатковий договір до договору оренди від 21.07.2008 №27, відповідно до пункту 2 якого сторони домовились у тексті договору найменування "Виробничий структурний підрозділ "Львівське будівельно-монтажне експлуатаційне управління" регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та скорочене найменування підрозділ Львівське будівельно-монтажне експлуатаційне управління замінити на Виробничий підрозділ "Львівське територіальне управління" Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та скорочене найменування Підрозділ Львівське територіальне управління філії "БМЕС" ПАТ "Укрзалізниця".

Відповідно до пункту 4 додаткового договору від 15.12.2017 сторони домовились у розділі 3 "Орендна плата" пункт 3.6. викласти в такій редакції:

"Орендна плата 100% перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця. Одержувач коштів Виробничий підрозділ "Львівське територіальне управління" Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

25.04.2018 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (сторона 1, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аллея" (сторона 2, орендар) підписано додатковий договір до договору оренди від 21.07.2008 №27, відповідно до пункту 1 якого сторони домовились у розділі 3 "Орендна плата" пункт 3.3. викласти у наступній редакції:

"Орендна плата за квітень 2018 року до завершення дії договору визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за звітний місяць".

Відповідно до пункту 2 додаткового договору від 25.04.2018 сторони домовились у розділі 10 "Строк чинності, умови зміни та припинення договору" пункт 10.1. викласти в наступній редакції:

"Цей Договір діє з 01.04.2018 до 30.06.2018 включно без подальшого продовження".

У листі від 19.07.2018 №БМЕСУ-12/28, який відповідач отримав 25.07.2018, про що свідчить відмітка на листі про його отримання відповідачем, позивач зазначає, що листом від 20.04.2018 №ФБМЕС-01/143 відповідач був повідомлений про необхідність повернути балансоутримувачу орендоване майно та підписати акт приймання-передачі орендованого майна, сплативши орендну плату до дня повернення майна.

При цьому, як зазначає позивач у листі від 19.07.2018 №БМЕСУ-12/28, якщо обов`язки щодо повернення майна не будуть виконані, відповідно до договору оренди від 21.07.2008 №27 розділ 10 "Строк чинності, умови зміни та припинення договору" пункт 10.10. "орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за весь час користування майном за час прострочення", і у разі не підписання актів приймання-передачі Виробничий підрозділ "Львівське територіальне управління" Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" ПАТ "Укрзалізниця" розпочне проводити претензійно-позовну діяльність по вирішенню питання щодо звільнення орендованого майна.

Відповідно до акту обстеження нерухомого майна від 02.07.2018, який підписаний заступником начальника підрозділу, начальником відділу експлуатації будівель і споруд підрозділу, провідним інженером відділу експлуатації будівель і споруд підрозділу та представником орендаря, при обстеженні встановлено, що станом на 02.07.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Аллея" продовжує користуватись майном після закінчення терміну дії договору оренди. Як вказано в акті обстеження, орендарем нерухоме майно не звільнено, ключі від приміщення не повернуті, а в будівлі складу №2 знаходиться майно орендаря.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.11.2020 у справі №914/1050/20 за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Українська залізниця" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллея" про стягнення 2212123,06 грн заборгованості та усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллея" до відповідача за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Українська залізниця" про визнання договору №27 оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, таким, що продовжив свою дію на той самий термін (до 30.09.2020 року) та на тих самих умовах, закрито провадження у справі щодо усунення перешкоди у користуванні нерухомим майном у вигляді вбудованих нежитлових приміщень секції №4, загальною площею 595,3 кв.м, що розміщені в будівлі складу №2 за адресою: м. Львів, вул. Чернівецька, 15, шляхом виселення з них Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллея", оскільки після відкриття провадження у справі відповідач за актом приймання-передавання від 30.09.2020 повернув орендоване майно.

Також рішенням Господарського суду Львівської області від 19.11.2020 у справі №914/1050/20 первісні позовні вимоги задоволено частково, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллея" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Українська залізниця" 1157718,59 грн неустойки та 17365,78 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вказаним рішенням Господарського суду Львівської області від 19.11.2020 у справі №914/1050/20 у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Відповідно до постанови Західного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 суд апеляційної інстанції постановив, зокрема:

- апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллея" та Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Українська залізниця" задоволити частково;

- рішення Господарського суду Львівської області від 19.11.2020 у справі №914/1050/20 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллея" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Українська залізниця" 1157718,59 грн неустойки та 17365,78 грн судового збору скасувати;

- в позові Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Українська залізниця" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллея" 1157718,59 грн неустойки відмовити;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллея" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Українська залізниця" 131574,79 грн заборгованості зі сплати орендної плати, 2149,89 грн 3% річних, 1223,55 грн інфляційних втрат та 2024,22 грн судового збору;

- в решті рішення Господарського суду Львівської області від 19.11.2020 у справі №914/1050/20 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.08.2021 касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" задоволено частково, постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 у справі №914/1050/20 у частині пунктів 2, 3, 4, 6 резолютивної частини постанови скасовано, рішення Господарського суду Львівської області від 19.11.2020 у справі № 914/1050/20 у частині задоволення первісного позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллея" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Українська залізниця" 1157718,59 грн неустойки та 17365,78 грн судового збору залишено в силі, у решті постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 у справі №914/1050/20 залишено без змін.

Обґрунтовуючи позовні вимоги у даній справі №914/1210/23, позивач зазначає, що на підставі пункту 10.10. договору та частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України відповідачу за період з березня 2020 по вересень 2020 було виставлено наступні рахунки: №3 від 31.03.2020 на суму 89430,20 грн, №4 від 30.04.2020 на суму 90145,64 грн, №5 від 31.05.2020 на суму 90416,08 грн, №6 від 30.06.2020 на суму 90596,91 грн, №7 від 31.07.2020 на суму 90053,34 грн, №8/8 від 31.08.2020 на суму 89873,23 грн, №9/8 від 30.09.2020 на суму 90322,61 грн.

Отже загальна сума виставлених рахунків за період з березня 2020 року по вересень 2020 року становить 630838,01 грн.

Як вказано у позовній заяві, за період з березня 2020 року по вересень 2020 року відповідачем здійснено оплати на загальну суму 270174,61 грн, з огляду на що сума заборгованості відповідача перед позивачем за період з березня 2020 року по вересень 2020 року становить 360663,40 грн (631381,58 грн - 270174,61 грн).

Таким чином, враховуючи наведені обставини, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача неустойку в розмірі 360663,40 грн.

Відповідач проти позову заперечив, подавши додаткові пояснення по суті спору, в яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Аллея" зазначає, що враховуючи специфіку господарської діяльності відповідача, а саме наявність великого об`єму товару, який зберігався на складі, намагання відповідача мирно врегулювати ситуацію щодо орендних відносин, карантин, який призупинив торгівельну діяльність відповідача, пошук необхідного приміщення складу, для можливості перевезення товару зі складу, відповідач не мав можливості звільнити приміщення вчасно.

Як вказано у додаткових поясненнях, позивач допустив арифметичну помилку у складанні цифр в наведеній таблиці, а саме у випадку додавання усіх сум, із графи "суми" виходить 541058,78 грн, а не 631381,58 грн.

Як також зазначено у додаткових поясненнях, відповідач проводив оплати за користування приміщенням за період березня 2020 року по вересень 2020 року, а тому при арифметичному підрахунку заборгованості виходить сума 270884,18 грн, а не 360663,40 грн.

Крім того, відповідач зазначив, що він не може перевірити чи позивач вірно здійснив нарахування суми заборгованості, яку він просить стягнути.

Враховуючи вищенаведене, відповідач просив здійснювати розгляд справи з урахуванням інформації, яка в додаткових поясненнях.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представників позивача та відповідача, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, між сторонами укладено договір оренди №27 від 21.07.2008. Як вбачається із матеріалів справи та як встановлено рішенням Господарського суду Львівської області від 19.11.2020 у справі №914/1050/20, договір оренди неодноразово продовжувався, востаннє до 30.06.2018 включно, без подальшого його продовження, однак при цьому відповідач повернув орендоване майно лише 30.09.2020.

Відповідно до частини 4 статті 75 господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином як вбачається із матеріалів справи та як встановлено рішенням Господарського суду Львівської області від 19.11.2020 у справі №914/1050/20, поза межами існування договірних правовідносин між сторонами відповідач фактично користувався орендованим майном з 01.07.2018 до 30.09.2020.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За умовами статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності із статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Неустойка за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов`язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.

Узагальнюючи наведені висновки стосовно наслідків припинення договору у разі, якщо орендар не повертає майно після припинення строку дії договору, зокрема у вигляді подальшого неправомірного користування майном, та права орендодавця застосувати передбачений законом спосіб захисту порушеного права - стягнення з орендаря неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (частина 2 статті 785 Цивільного кодексу України), суд, встановлюючи відмінності між орендною платою (платою за користування майном) та неустойкою, передбаченою частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, зазначає про таке.

Обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення договору (до спливу строку дії договору оренди), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об`єктом оренди на платній основі.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення договору, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов`язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2021 у справі №910/11131/19.

Як вбачається із матеріалів справи, загальна сума виставлених рахунків на підставі пункту 10.10. договору та частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України за період з березня 2020 року по вересень 2020 року становить 630838,01 грн. Зокрема позивач виставив відповідачу такі рахунки: №3 від 31.03.2020 на суму 89430,20 грн, №4 від 30.04.2020 на суму 90145,64 грн, №5 від 31.05.2020 на суму 90416,08 грн, №6 від 30.06.2020 на суму 90596,91 грн, №7 від 31.07.2020 на суму 90053,34 грн, №8/8 від 31.08.2020 на суму 89873,23 грн, №9/8 від 30.09.2020 на суму 90322,61 грн.

При цьому в матеріалах справи містяться докази здійснення відповідачем часткових оплат на загальну суму 270174,61 грн, а саме: банківська виписка від 15.04.2020 на суму 44360,22 грн, банківська виписка від 15.05.2020 на суму 45072,82 грн, банківська виписка від 15.06.2020 на суму 45208,04 грн, банківська виписка від 15.07.2020 на суму 45298,45 грн, банківська виписка від 18.08.2020 на суму 45298,46 грн та банківська виписка від 15.09.2020 на суму 44936,62 грн.

Таким чином як вбачається із матеріалів справи, розмір несплаченої неустойки у вигляді подвійної плати за користування орендованим майном за час прострочення повернення цього майна орендодавцю відповідно до частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України за період з березня 2020 року по вересень 2020 року становить 360663,40 грн.

Крім того необхідно зазначити, що відповідно до правової позиції, що наведена у постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №916/1319/19, виходячи з аналізу частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України, неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення її повернення, враховуючи природу її виникнення, не генерує додану вартість, оскільки не є товаром або послугою, її виникнення не пов`язане з впливом дій виробника/надавача послуг, розмір такої неустойки не залежить від вартості використаних продавцем/надавачем послуг сировини, інших товарів та додаткових послуг. Неустойка, нарахована на підставі частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України, є спеціальною санкцією за порушення законодавства, вона не може бути об`єктом оподаткування податком на додану вартість із-за своєї правової природи як міри відповідальності.

З огляду на вказане Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №916/1319/19 дійшла висновку, що при розрахунку розміру неустойки згідно з частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України за неповернення майна з оренди після припинення дії договору найму до її складу не включається податок на додану вартість, який мав би сплачуватися орендарем орендодавцю у випадку правомірного користування майном.

Отже враховуючи наведене суд зазначає, що в даному випадку відповідно до укладеного договору оренди розмір плати за оренду не включає в себе податок на додану вартість, з огляду на що заборгованість зі сплати неустойки у вигляді подвійної плати за користування орендованим майном за час прострочення повернення цього майна орендодавцю відповідно до частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України за період з березня 2020 року по вересень 2020 року становить 360663,40 грн. Докази сплати неустойки в розмірі 360663,40 грн в матеріалах справи відсутні.

Щодо додаткових пояснень відповідача про те, що позивачем не наведено розрахунку розміру орендної плати (подвійної орендної плати) за один місяць, з огляду на що відповідач не може перевірити чи позивач вірно здійснив нарахування суми заборгованості суд зазначає, що розмір орендної плати відповідно до абзацу 2 пункту 3.1. договору оренди в редакції додаткового договору від 08.06.2017, з 01.05.2017 становить 38146,00 грн без ПДВ, при цьому відповідно до пункту 3 додаткового договору від 08.06.2017 до договору оренди, до закінчення терміну дії цього додаткового договору (до 31.10.2017) індекс інфляції не застосовується.

Згідно з пунктом 3.3. договору оренди в редакції додаткового договору від 15.12.2017, орендна плата за листопад 2017 року до завершення дії договору визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за звітний місяць.

Згідно з пунктом 3.3. договору оренди в редакції додаткового договору від 25.04.2018, орендна плата за квітень 2018 року до завершення дії договору визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за звітний місяць.

Таким чином, враховуючи умови договору та умови додаткових договорів до нього судом перевірено розрахунок розміру орендної плати та подвійної орендної плати за березень 2020 року, квітень 2020 року, травень 2020 року, червень 2020 року, липень 2020 року, серпень 2020 року та вересень 2020 року і встановлено, що розмір орендної плати та, відповідно, визначений позивачем розмір подвійної орендної плати за вказані місяці відповідають умовам договору оренди та додатковим договорам до нього.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення 360663,40 грн є обґрунтована, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем, з огляду на що підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні заяви до суду позивачем було сплачено судовий збір в загальному розмірі 5409,96 грн, що підтверджується платіжним дорученням №151134 від 21.03.2023 на суму 4752,21 грн та платіжним дорученням №237446 від 28.04.2023 на суму 657,75 грн.

Враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача, стягнувши з відповідача на користь позивача 5409,96 грн, оскільки позов підлягає задоволенню повністю.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллея" (79026, місто Львів, вулиця Куликівська, будинок 18Б, квартира 49, ідентифікаційний код 22392495) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) в особи філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03035, місто Київ, вулиця Льва Толстого, будинок 61, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 41149437) неустойку в розмірі 360663,40 грн. та 5409,96 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 18.09.2023.

Суддя Петрашко М.М.