Рішення

від 06.09.2023 по справі 916/2249/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" вересня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2249/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Комунального підприємства Теплопостачання міста Одеси (65110, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Родіна (65080, Одеська обл., м. Одеса, вул. Варненська, буд. 4А, код ЄДРПОУ 02225128)

про стягнення 449788,15 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: Клименко Ф.І., діє в порядку самопредставництва

від відповідача: не з`явився

Суть спору: Комунальне підприємство Теплопостачання міста Одеси звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Родіна про стягнення 449788,15 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію.

В обґрунтування позовних вимог КП Теплопостачання міста Одеси посилається на обставину порушення відповідачем укладеного між сторонами договору на постачання теплової енергії №2859 від 01.10.2007 в частині повної та своєчасної оплати за спожиту теплову енергію.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; призначено судове засідання на 13.07.2023 о 16:00. Ухвалою суду від 04.07.2023 судове засідання призначено на 20.07.2023 о 16:00. Ухвалою суду від 20.07.2023 відкладено розгляд справи на 06.09.2023 о 15:10.

У судовому засіданні 06.09.2023 представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У судові засідання відповідач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, жодних процесуальних позицій до суду не надав. Судом були вжиті всі можливі заходи належного повідомлення відповідача про розгляд судом господарської справи, час та місце засідань. Суд виходить з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання належних їм процесуальних прав та виконання належних обов`язків, а господарський суд, повідомляючи учасників справи шляхом надсилання поштових повідомлень за офіційними, відомими суду, адресами зі свого боку забезпечує їм належні процесуальні гарантії на участь у розгляді справи.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Справа №916/2249/23 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України та оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом та оголошеним загальнодержавним карантином, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 06.09.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:

01.10.2007 між Комунальним підприємством Теплопостачання міста Одеси (теплопостачальна організація, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Родіна (споживач, відповідач) укладений договір №2859 на постачання теплової енергії, відповідно до якого теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов`язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбаченими цим договором.

Відповідно до п.2.1 договору теплова енергія постачається споживачу на кінотеатр по вул. Мечникова, 104 згідно витрат теплоносія G = 6,6 т/годину та на опалення гуртожитку по вул. Старопортофранківській, 44 в обсягах згідно додатку 1 до цього договору.

У відповідності до п.3.2.2 договору споживач зобов`язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені цим договором.

Згідно з п.п. 5.1, 5.6 договору облік споживання теплової енергії визначається за показниками приладу обліку та розрахунковим способом; при відсутності приладу обліку (або виході його з ладу), кількість спожитої теплової енергії визначається розрахунковим способом: на опалення - згідно теплового навантаження будівлі з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел теплопостачальної організації та кількості діб роботи теплоспоживчого обладнання споживача в розрахунковий період; теплове навантаження - це норма витрат на опалення будівель, яка визначається згідно будівельного обсягу та опалювальних характеристик будівель; у випадку реконструкції об`єкта, або проведенні заходів по зменшенню теплових втрат, споживач має право на коригування теплового навантаження на основі проекту, виконаного спеціалізованою проектною установою та узгодженого з теплопостачальною організацією.

За п.п. 6.1-6.6 договору розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів 285,39 грн. та 179,12 грн. за 1 Гкал. на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації; при відсутності приладу обліку (або виведенні його з експлуатації) кількість спожитої теплової енергії визначається згідно п.5.6 даного договору; розрахунковим періодом є календарний місяць; споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації вартість заявленої та зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період; щомісяця споживач та теплопостачальна організація до 15 числа місяця після розрахункового складають акт звіряння взаєморозрахунків; сальдо, що відображено в акті звіряння взаєморозрахунків враховується для подальшої оплати; у випадку якщо сальдо, що відображено в акті звіряння взаєморозрахунків на користь теплопостачальної організації, споживач зобов`язаний сплатити його не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим.

У відповідності до п.п. 10.1-10.6 договору цей договір набуває чинності з 01.10.2007 та діє до 31.12.2008; договір припиняє свою дію у випадках: закінчення строку, на який він був укладений; взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття рішення господарським судом; ліквідації будь-якої із сторін. Припинення дії договору не звільняє споживача від обов`язку повної сплати спожитої теплової енергії; договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлене однією із сторін; при припиненні дії договору пов`язаного з відмовою споживача від послуг теплопостачання, споживач зобов`язаний своїми силами провести відключення своїх теплових мереж від мереж теплопостачальної організації на межі балансової належності, та викликати представника теплопостачальної організації для складення відповідного акту; в разі невиконання умов п.10.5 споживач вважається таким, що самовільно споживає теплову енергію і для нього настають наслідки передбачені п.7.2.1 даного договору.

Додаток №1 до договору №2859 від 01.10.2007 визначає обсяги постачання теплової енергії споживачу.

Додаток №2 до договору №2859 від 01.10.2007 визначає схему теплотраси, що перебуває на балансі споживача.

За період з грудня 2019 по березень 2023 відповідачем не сплачується в повному обсязі за постачання теплової енергії на підставі укладеного договору.

В матеріалах справи наявні акти відпуску товару - теплової енергії, акти наданих послуг за постачання теплової енергії (підписані з боку позивача): акт за грудень 2019 року на суму 70763,33 грн.; акт за січень 2020 року на суму 79935,55 грн.; акт за лютий 2020 року на суму 70584,14 грн.; акт за березень 2020 року на суму 49101,81 грн.; акт за січень 2021 року на суму 6431,42 грн.; акт за лютий 2021 року на суму 17852,50 грн.; акт за грудень 2021 року на суму 44993,75 грн.; акт за січень 2022 року на суму 92472,41 грн.; акт за лютий 2022 року на суму 39308,93 грн.; акт за березень 2022 року на суму 32790,08 грн.; акт за грудень 2022 року на суму 12753,56 грн.; акт за січень 2023 року на суму 13533,79 грн.; акт за лютий 2023 року на суму 19410,68 грн.; акт за березень 2023 року на суму 17566,28 грн.

Також в матеріалах справи наявні рахунки-фактури №2859 за теплопостачання теплової енергії споживачу - ТОВ Родіна: за грудень 2019 року на суму 70763,33 грн.; за січень 2020 року на суму 79935,55 грн.; за лютий 2020 року на суму 70584,14 грн.; за березень 2020 року на суму 49101,81 грн.; за січень 2021 року на суму 6431,42 грн.; за лютий 2021 року на суму 17852,50 грн.; за грудень 2021 року на суму 44993,75 грн.; за січень 2022 року на суму 92472,41 грн.; за лютий 2022 року на суму 39308,93 грн.; за березень 2022 року на суму 32790,08 грн.; за грудень 2022 року на суму 12753,56 грн.; за січень 2023 року на суму 13533,79 грн.; за лютий 2023 року на суму 19410,68 грн.; за березень 2023 року на суму 17566,28 грн.

В матеріалах справи наявний підписаний з боку позивача акт звіряння розрахунків №2859 від 20.04.2023, в якому зазначено, що на 01.04.2023 заборгованість становить 449788,15 грн. на користь КП Теплопостачання міста Одеси.

В матеріалах справи наявна претензія позивача до відповідача про сплату наявної заборгованості за спожиту відповідачем теплову енергію.

Також в матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості по договору №2859 з абонентом ТОВ Родіна за період з 01.12.2019 по 01.04.2023, відповідно до якого заборгованість становить 449788,15 грн.

Доказів сплати відповідачем заявленої заборгованості матеріали справи не містять.

Несплата відповідачем заборгованості за спожиту теплову енергію стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення з основного боргу.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Закон України Про теплопостачання регулює відносини, що виникають у зв`язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом (контролем) у сфері теплопостачання, експлуатацією теплоенергетичного обладнання та виконанням робіт на об`єктах у сфері теплопостачання суб`єктами господарської діяльності незалежно від форми власності.

Відповідно до ч.6 ст. 19 Закону України Про теплопостачання споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

За ч.ч. 3, 4 ст. 24 Закону України Про теплопостачання основними обов`язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів; забезпечення безпечної експлуатації систем теплоспоживання; забезпечення безперешкодного доступу до власного теплового обладнання, вузлів обліку представникам теплогенеруючої чи теплопостачальної організації, за умови пред`явлення відповідного посвідчення при виконанні службових обов`язків; недопущення провадження будь-яких видів господарської діяльності в охоронних зонах теплових мереж без погодження з власником об`єкта теплопостачання. Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів та виконання приписів органів, уповноважених здійснювати державний нагляд за режимами споживання теплової енергії згідно із законом.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи встановлені судом обставини, господарський суд дійшов висновку, що відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати за поставлену позивачем теплову енергію за спірний період, внаслідок чого за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 449788,15 грн., що підтверджується матеріалами справи, а відповідачем не спростовано, а отже позовні вимоги Комунального підприємства Теплопостачання міста Одеси про стягнення з відповідача 449788,15 грн. заборгованості є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Іншого відповідачем не доведено.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Комунального підприємства Теплопостачання міста Одеси задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Родіна (65080, Одеська обл., м. Одеса, вул. Варненська, буд. 4А, код ЄДРПОУ 02225128) на користь Комунального підприємства Теплопостачання міста Одеси (65110, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102) 449788 /чотириста сорок дев`ять тисяч сімсот вісімдесят вісім/ грн. 15 коп. заборгованості та 6746 /шість тисяч сімсот сорок шість/ грн. 82 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 20 вересня 2023 р.

Суддя Ю.С. Бездоля