Рішення

від 19.09.2023 по справі 925/866/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2023 року м. Черкаси справа № 925/866/23

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівер Глен", м.Харків, вул.Громадянська,11/13

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕН Україна", м.Черкаси, вул.Гагаріна,93 кв.36

про стягнення 45528,00 грн попередньої оплати за договором про надання послуг,

без участі повноважних представників сторін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівер Глен" звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕН Україна" з вимогами про стягнення 45528,00 грн попередньої оплати за договором про надання послуг від 22.11.2021 №23, а також про відшкодування судових витрат.

Ухвалою суду від 29.06.2023 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судове засідання 20.07.2023.

Явка учасників справи обов`язковою не визнавалась.

Сторони (позивач та відповідач) були належним чином повідомлені про дату, час та місце цього засідання, однак участі представників у судове засідання не забезпечили.

Позивач про причини неявки представника до суду не повідомив.

Ухвала суду, направлена за адресою місцезнаходження відповідача, зареєстрованою у встановленому законом порядку (зокрема, вказана адреса міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), повернута поштою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Сторона має виявляти розумну зацікавленість у результатах розгляду спору.

За результатами судового засіданні 19.09.2023 приєднано до справи вступну та резолютивну частину рішення без їх проголошення відповідно до вимог ст.ст. 233, 240 ГПК України

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

Між сторонами 22.11.2021 був укладений письмовий договір №23 про надання послуг. Замовником виступає ТОВ "Рівер Глен" (позивач, кредитор, стягувач) в особі Войнова М.В., що діє на підставі Статуту, виконавцем виступає ТОВ "АЕН Україна" в особі генерального директора Антошкіна М.М. (відповідач, боржник) (далі договір, а.с.33-34).

Предмет договору виготовлення меблів на замовлення (п.1.2 договору).

Строк виконання замовлення не пізніше двох місяців з моменту виконання передоплати (розмір 70%), або з моменту підписання договору.

Вартість надання послуг складає 65040 грн (п. 3.1 договору).

Відповідачем надано позивачеві рахунок на оплату №52 від 19.11.2021 на суму 65040 грн (а.с.35).

Відповідно до платіжної інструкції №Б409 від 22.11.2021 позивачем на рахунок відповідача було перераховано 45528 грн з призначенням платежу "передоплата за товар зг.рахунку №52 від 19 листопада 2021 року в т.ч. ПДВ 20% 7588 грн" (а.с.36), що є предметом спору.

Оскільки умови договору відповідачем не виконані, меблі не виготовлені, позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення коштів вих.№01/0305 від 03.05.2023 (а.с.38-42), яка залишена відповідачем без реагування.

Ухилення відповідача від повернення коштів стало причиною звернення позивача в суд за захистом порушеного права та примусового стягнення заборгованості.

Відповідач вимоги не заперечив, відзиву чи доказів належного виконання умов договору про надання послуг від 22.11.2021 №23 не надав, пропозицій по врегулюванню спору чи повернення авансованих грошових коштів не направив.

Інших доказів не надано.

Оцінюючи письмові пояснення учасників та докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до повного задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Відповідно до ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Щодо статусу учасників в господарському процесі.

Позивач та відповідач є самостійними юридичними особами та суб`єктами господарювання на ринку послуг в Україні, з присвоєнням коду ЄДРПОУ, з визначенням та внесенням видів господарської діяльності в ЄДРПОУ.

Місце здійснення діяльності відповідає місцю їх реєстрації приписи ст.93 ЦК України.

Відповідно до Цивільного кодексу України:

ч.1, 2 ст.509. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу;

ч.1 ст.526. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

ч.1 ст.530. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);

ст.610. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання);

ч.1 ст.612. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стосовно підстав стягнення боргу:

Між сторонами виникли та існували договірні відносини з надання та споживання послуг з виготовлення офісних меблів на підставі письмового строкового двостороннього оплатного консенсуального договору про надання послуг від 22.11.2021 №23, що відповідає приписам глави 63 ЦК України "Послуга. Загальні положення", за якими одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, якщо інше не встановлено договором (п.1 ст.901 ЦК України).

Суд вважає, що сторонами було досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору про надання послуг від 22.11.2021 №23 на організацію та виготовлення комплекту офісних меблів на замовлення позивача. Договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним. Суд враховує презумпцію правомірності правочину (приписи ст.204 ЦК України).

Відповідно до ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами ст. 612 ЦК України та ст. 220 ГК України якщо виконання боржником зобов`язання втратило інтерес для кредитора, то останній може відмовитись від прийняття зобов`язання в натурі та вимагати відшкодування збитків, що дорівнює розміру вчиненої попередньої оплати на користь відповідача.

Суд враховує доводи позивача про наявність підтвердженого боргу відповідача та невиконання оплачених послуг в сумі 45528 грн, тому станом на 01.09.2023 сума основного боргу за угодою становить 45528 грн.

Строк виконання грошового зобов`язання перед позивачем суд вважає таким, що настав. Доказів сплати боргу відповідачем суду не надано.

Вимоги про стягнення 45528 грн заборгованості підлягають до задоволення, з урахуванням приписів ст.ст.77, 78, 79 ГПК України про допустимість, достовірність та вірогідність доказів.

Позивач використав належний спосіб захисту порушеного права, передбачений вимогами ст.ст.15-16 ЦК України.

Відповідно до ст.ст.74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Суд зазначає, що проведення оплати боргу відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу про оплату боргу має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання заперечень суду по суті спору чи доказів про проведення розрахунку. Відповідач не надав доказів об`єктивної неможливості погашення боргу.

Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);

- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача повністю. Належить стягнути з відповідача 2684,00 грн судового збору на користь позивача (за мінімальною ставкою).

Керуючись ст.ст.129, 238-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕН Україна" (18021, м.Черкаси, вул.Гагаріна,93, кв.36; код ЄДРПОУ 43826346, номер рахунку в банку невідомий)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівер Глен" (61057, м.Харків, вул.Громадянська,11/13; код ЄДРПОУ 42933726, номер рахунку в банку невідомий)

45528 грн основного боргу, 2684,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення.

Повне рішення складено 22.09.2023.

Суддя Г.М.Скиба